Зміст ГДЗ Історія: Україна і світ 7 клас Васильків
Території, завойовані монголами в Азії:
Монголи під керівництвом Чингісхана та його нащадків у XIII столітті здійснили масштабні завоювання в Азії, включаючи:
- Середню Азію (Семиріччя, Східний Туркестан)
- Східний Іран (провінція Хорасан, міста Несса, Мерв)
- Сирію
- Волзьку Булгарію
- Бірму
- Спробу завоювання Японії (невдалу)
Річки, пов’язані з цивілізаціями Давніх Індії та Китаю:
- Давня Індія: цивілізація розвивалася в долині річки Інд
- Давній Китай: цивілізація формувалася навколо річок Янцзи (“Блакитна річка”) та Хуанхе (“Жовта річка”)
Поняття “соціальна структура”:
Соціальна структура – це ієрархічно упорядкована сукупність індивідів, соціальних груп, спільнот, організацій та інститутів, об’єднаних стійкими зв’язками й відносинами. Це внутрішній устрій суспільства, який складається з взаємодіючих елементів.
Ключові характеристики соціальної структури включають:
- Багатоманітність соціальних елементів (інститути, групи, спільноти)
- Різний ступінь впливу кожного елемента на соціальні процеси
- Наявність відносно стабільних зв’язків між елементами
- Взаємозалежність складових частин
Соціальна структура формується через взаємозв’язки, норми, цінності, ролі та інститути, які визначають взаємодію та ієрархію у суспільстві.
19.1. Китай у Середньовіччі
1. Покажіть на карті територію середньовічного Китаю. Порівняйте розміри імперії за династій Юань та Мін.
Імперія Юань (1271-1368) охоплювала значно більшу територію, ніж наступна династія Мін (1368-1644). Юань контролювала не лише власне китайські землі, а й Монголію, частини Середньої Азії, Корею та деякі південні території.
Імперія Мін зосередилася переважно на історичних китайських землях, втративши контроль над багатьма зовнішніми територіями, які належали Юань. Проте Мін все ще була великою державою, що включала більшу частину сучасного Китаю.
2. Коли Китай перебував під владою монголів?
Китай перебував під владою монголів під час правління династії Юань з 1271 по 1368 рік. Це був період, коли Китаєм правила некитайська династія, заснована онуком Чингісхана Хубілаєм.
3. Терени власне Китаю обмежені горами Тибету на заході, Гімалаями на півдні, степами на півночі та морем на сході. Що, на вашу думку, зумовило появу концепції «Серединної імперії»?
Концепція “Серединної імперії” виникла задовго до монгольського завоювання, але географічне положення Китаю, безумовно, сприяло її розвитку та збереженню. Ось кілька факторів, які могли зумовити появу цієї концепції:
- Географічна ізоляція: оточений природними бар’єрами, Китай розвивався відносно ізольовано від інших великих цивілізацій.
- Культурна перевага: китайці вважали свою цивілізацію найрозвиненішою, а сусідні народи – “варварами”.
- Політична стабільність: тривалі періоди єдиного правління сприяли формуванню ідеї центральності.
- Економічна самодостатність: багаті ресурси дозволяли Китаю бути значною мірою самодостатнім.
- Історична тяглість: довга історія державності підкріплювала ідею винятковості Китаю.
Ця концепція відображала не лише географічне положення, але й культурну та політичну самоідентифікацію Китаю як центру цивілізованого світу.
19.2. Японія в Середньовіччі
1. Покажіть на карті територію Японії в Середньовіччі.
Вона включала чотири основні острови архіпелагу – Хонсю, Кюсю, Сікоку та Хоккайдо, а також численні дрібніші острови. Територія була розділена на провінції, якими керували місцеві феодали-даймьо. Центральна влада зосереджувалася в регіоні Кінкі на острові Хонсю, де розташовувалися столиці Кіото та пізніше Едо (сучасний Токіо).
2. Чому, на вашу думку, в острівній Японії, захищеній від чужинців морем, багато уваги приділяли військовій справі?
Попри острівне розташування, в Японії приділяли значну увагу військовій справі з кількох причин:
- Внутрішні конфлікти: тривалі міжусобні війни між феодальними кланами вимагали постійної бойової готовності.
- Загроза зовнішнього вторгнення: спроби монгольського вторгнення у 13 столітті показали необхідність захисту узбережжя.
- Соціальний статус: військова справа була основою престижу самурайського стану.
- Культурні традиції: бойові мистецтва та кодекс бусідо глибоко вкоренилися в японській культурі.
3. Які верстви середньовічного японського суспільства можете виокремити?
- Імператор та придворна аристократія (куге)
- Військове дворянство (буке) – самураї на чолі з сьогуном
- Духовенство (буддійські монахи та синтоїстські жерці)
- Селяни (хякусьо) – найчисельніша верства
- Ремісники (коджін)
- Торговці (сьонін)
- Недоторкані (ета та хінін) – найнижча верства суспільства
19.3. Середньовічна Індія
1. Покажіть на карті територію Делійського султанату.
Делійський султанат охоплював значну частину Індійського субконтиненту. На піку своєї могутності він включав:
- Північну Індію
- Частини Центральної Індії
- Деякі території сучасного Пакистану
- Частини Бенгалії (сучасний Бангладеш)
Столицею було місто Делі, звідки й походить назва султанату.
2. Які вірування були поширеними серед індійців та очільників і чиновників Делійського султанату?
Серед індійського населення:
- Індуїзм – залишався основною релігією більшості населення
- Буддизм – хоча й втратив колишній вплив, але все ще мав послідовників
- Джайнізм – мав обмежене поширення
Серед правлячої еліти та чиновників:
- Іслам – був офіційною державною релігією султанату
- Суфізм – містична течія в ісламі, що набула популярності
3. Визначте особливості соціальної структури індійського суспільства.
Особливості соціальної структури:
- Збереження кастової системи серед індуїстського населення, що включала 4 основні варни: брахмани (жерці), кшатрії (воїни), вайш’ї (торговці, ремісники), шудри (слуги)
- Поява нової мусульманської еліти, що зайняла вищі щаблі влади
- Формування прошарку індійських мусульман-неофітів
- Збереження традиційних сільських та міських громад
- Поступове формування нових соціальних груп, пов’язаних з розвитком ремесел і торгівлі
- Жорстка соціальна ієрархія з обмеженою вертикальною мобільністю
Таким чином, соціальна структура Делійського султанату являла собою складне переплетення традиційних індійських інститутів та нових елементів, привнесених мусульманським правлінням.
1. Вправа «Візитівка».
У групах чи парах створіть візитівку однієї з середньовічних країн (Китаю, Японії, Індії), зазначивши у ній держави, імена, явища / події. Доберіть ілюстрацію, що буде основою візитівки. Це може бути одна пам’ятка чи колаж зображень (символічних або реальних).
Ось приклад візитівки для середньовічної Індії:
Держави:
- Делійський султанат (1206-1526)
- Імперія Великих Моголів (1526-1857)
Видатні правителі:
- Ала ад-дін Мухаммед-шах
- Бабур
Ключові події/явища:
- Встановлення мусульманського правління
- Поширення ісламу
- Збереження кастової системи
- Розвиток міст і торгівлі
Релігії:
- Іслам (офіційна релігія правителів)
- Індуїзм (більшість населення)
- Буддизм, джайнізм
Соціальна структура:
- Мусульманська еліта
- Індуїстські касти (брахмани, кшатрії, вайш’ї, шудри)
- Недоторкані
Ілюстрація:
Комплекс Кутб Мінар (це пам’ятки та будівлі Делійського султанату в Меграулі в Делі, Індія)
Перевірте себе
1. Складіть запитання до тексту параграфа, починаючи кожне такими словами: Коли __? Що __? Хто __? Де __? Звідки ми можемо дізнатися про ___? Чому ___? Як ___? Який результат ___? Запропонуйте свої запитання в класі.
- Коли виник Делійський султанат?
- Що таке варни в індійському суспільстві?
- Хто такі брахмани?
- Де знаходиться мечеть Кутб-Мінар?
- Звідки ми можемо дізнатися про релігійне життя в середньовічній Індії?
- Чому кастова система сприяла мусульманському завоюванню Індії?
- Як вплинув іслам на індійське мистецтво?
- Який результат мало співіснування різних релігій в Делійському султанаті?
Відповіді:
- Делійський султанат виник у 1206 році.
- Варни – це замкнені соціальні групи в індійському суспільстві, визначені релігійними правилами.
- Брахмани – це представники найвищої варни в індуїзмі, жерці.
- Мечеть Кутб-Мінар знаходиться в Делі, Індія.
- Про релігійне життя в середньовічній Індії ми можемо дізнатися з історичних джерел, археологічних знахідок та релігійних текстів.
- Кастова система сприяла мусульманському завоюванню, оскільки розділяла індійське суспільство і ускладнювала спільний опір загарбникам.
- Іслам вплинув на індійське мистецтво, зокрема в архітектурі з’явились арки, куполи, мінарети; в образотворчому мистецтві – геометричні орнаменти замість зображень людей.
- Співіснування різних релігій в Делійському султанаті призвело до формування синкретичної культури, але також спричиняло напруженість у суспільстві
2. Які нові терміни та поняття ви зустріли в параграфі, а які були відомі вам з попередніх тем чи з курсу історії 6 класу?
Нові терміни та поняття з параграфа:
- Делійський султанат
- Варни
- Касти
- Брахмани
- Кшатрії
- Вайшії
- Шудри
- Недоторкані
- Індуїзм
- Брахманізм
Терміни, які могли бути відомі з попередніх тем:
- Іслам
- Буддизм
- Санскрит
- Арабські цифри
3. Позначте на лінії часу головні періоди з історії середньовічних Китаю, Індії, Японії.
Китай
- Суй (581-618): Відновлення єдності Китаю після періоду роздробленості.
- Тан (618-907): Золотий вік китайської культури, науки та мистецтва.
- Сун (960-1279): Розвиток економіки, винайдення пороху та компасу.
- Юань (1271-1368): Монгольське правління, засноване Хубілаєм.
- Мін (1368-1644): Відновлення китайського правління, розквіт культури та економіки.
Індія
- Раджпути (700-1206): Розквіт індійських князівств після падіння імперії Гуптів.
- Делійський султанат (1206-1526): Перша велика мусульманська держава в Індії.
- Віджаянагар (1336-1646): Потужна південна імперія, що протистояла мусульманським завоюванням.
Японія
- Асука (538-710): Впровадження буддизму та китайських впливів.
- Нара (710-794): Столиця Нара, розвиток буддизму, створення перших літописів.
- Хейан (794-1185): Період культурного розквіту, столиця Кіото.
- Камакура (1185-1333): Встановлення сьогунату, влада самураїв.
- Муромачі (1336-1573): Розвиток культури, мистецтва, чайної церемонії.
4. Поміркуйте можливостями та ризиками співіснування в межах однієї держави різних народів, культур, релігій.
Щодо співіснування різних народів, культур і релігій в межах однієї держави:
Можливості:
- Культурне взаємозбагачення та обмін ідеями
- Економічний розвиток завдяки різноманітним навичкам і зв’язкам
- Підвищення толерантності та взаєморозуміння
- Інновації через синтез різних традицій
- Дипломатичні переваги завдяки зв’язкам з різними регіонами
Ризики:
- Міжетнічні та міжрелігійні конфлікти
- Складнощі в управлінні через різні традиції та цінності
- Ризик дискримінації меншин
- Можлива втрата культурної ідентичності
- Сепаратистські рухи та загроза єдності держави
Успішне співіснування вимагає мудрої політики, яка балансує між збереженням різноманіття та створенням спільної національної ідентичності. Ключовими є рівність перед законом, захист прав меншин, міжкультурний діалог та інклюзивна економічна політика.
5. Вправа «Значення». Визначте, як вплинули на формування європейського культурного простору культурні досягнення середньовічних Китаю, Японії та Індії.
Культурні досягнення середньовічних Китаю, Японії та Індії мали значний вплив на формування європейського культурного простору:
Мистецтво та архітектура:
- Китайський та японський стилі вплинули на розвиток стилю рококо в Європі
- Поява “шинуазрі” – європейського декоративного стилю, що імітував китайські та японські мотиви
- Вплив на ландшафтний дизайн та садово-паркове мистецтво (наприклад, англо-китайські сади)
Наука і технології:
- Запозичення технології виготовлення порцеляни та паперу з Китаю
- Поширення в Європі “арабських” цифр, які насправді мають індійське походження
- Вплив китайської медицини (акупунктура) на європейську медичну практику
Філософія та релігія:
- Знайомство європейців з буддизмом та індуїзмом
- Вплив даосизму та конфуціанства на європейську філософську думку
Література:
- Переклади та адаптації східних літературних творів
- Поява орієнталістських мотивів у європейській літературі
Торгівля та економіка:
- Розвиток торгових шляхів (наприклад, Шовковий шлях)
- Поява нових товарів на європейських ринках (шовк, чай, спеції)
Мода:
- Вплив на європейський одяг та аксесуари (наприклад, кімоно-подібні халати)
Ці культурні впливи сприяли розширенню світогляду європейців, збагаченню їхньої культури новими ідеями та естетичними концепціями, а також стимулювали розвиток міжкультурного діалогу між Сходом і Заходом.
6. Вправа «Ментальні мапи». Створіть ментальні мапи (на вибір): «Релігії середньовічних Китаю, Японії, Індії», «Військово-політична історія середньовічних Китаю, Японії, Індії», «Середньовічне суспільство Китаю, Японії, Індії». Порівняйте свої напрацювання з доробками однокласників та однокласниць.
`Китай
- Імператор і королівська родина
- Цивільні службовці
- Селяни
- Ремісники
- Торговці
- Розважальники, солдати, слуги
Японія
- Імператор
- Сьогун
- Даймьо (феодали)
- Самураї
- Селяни
- Ремісники
- Торговці
- Недоторкані (ета, хінін)
Індія
- Брахмани (жерці)
- Кшатрії (воїни, правителі)
- Вайш’ї (торговці, ремісники)
- Шудри (слуги)
- Недоторкані
- Мусульманська еліта (після ісламських завоювань)`
Ключові особливості:
- Ієрархічна структура у всіх трьох суспільствах.
- Вища влада належить імператору/правителю.
- Важлива роль релігійних діячів (особливо в Індії).
- Наявність військової еліти (самураї в Японії, кшатрії в Індії).
- Нижчі верстви – селяни, ремісники, торговці.
- Існування “недоторканих” в Японії та Індії.
- Вплив релігії на соціальну структуру (особливо кастова система в Індії).
- Зміни в структурі суспільства внаслідок зовнішніх впливів (монгольське завоювання Китаю, ісламізація Індії).
Ця ментальна мапа дозволяє візуально порівняти соціальні структури трьох середньовічних азійських суспільств, виявити спільні риси та відмінності.