§18. Середньовічні держави кочовиків. Від гунів до монголів

Зміст ГДЗ Історія: Україна і світ 7 клас Васильків 

Номади – це кочові народи, які ведуть мобільний спосіб життя, постійно переміщуючись з місця на місце.

Основні характеристики номадів:

• Кочовий спосіб життя, який передбачає постійне переміщення з худобою у пошуках пасовищ
• Спрощений побут, який не сприяє накопиченню матеріальних цінностей
• Основне багатство – худоба
• Пріоритети: простір, рух, військова звитяга, численні стада
• Характерний матеріально-технічний комплекс: легкий посуд, розбірне житло (юрти, намети), спорядження для верхової їзди

Кочові народи, які заселяли причорноморські степи в давні часи:

• Кімерійці (IX-VII ст. до н.е.)
• Скіфи (VII-III ст. до н.е.)
• Сармати
• Готи
• Гуни
• Авари
• Хозари
• Печеніги
• Торки
• Половці

Каганат – форма державного устрою у кочових народів, на чолі якої стояв каган (хан). Найвідоміший приклад – Хозарський каганат (650-969 рр.).

Кочовий спосіб життя – модель існування, за якої люди постійно переміщуються з місця на місце, зазвичай слідуючи за сезонною міграцією тварин або у пошуках нових пасовищ. Характеризується відсутністю постійного житла, спрощеним побутом та особливою соціальною організацією.

18.1. Ранньосередньовічні кочові держави в Європі

1. Пригадайте, чим завершилася битва на Каталаунських полях. Чи вдалось Аттілі захопити Римську імперію?

Битва на Каталаунських полях завершилася невизначеним результатом, але Аттіла був змушений відступити з Галлії. Це розцінювалося як поразка гунів. Аттілі не вдалося захопити Римську імперію – наступного року він здійснив похід в Італію, але зрештою відступив.

2. Як склалися взаємовідносини аварів зі слов’янським населенням, що мешкало на теренах сучасної України?

Взаємовідносини аварів зі слов’янами на теренах сучасної України були складними:

• Авари підкорили частину слов’янських племен, зробивши їх данниками.
• Слов’яни були змушені брати участь у військових походах аварів.
• У середині VII ст. слов’яни почали визволятися з-під влади аварів.

3. Поміркуйте, як кочівникам уграм вдалося створити державу в Центральній Європі. Які фактори сприяли її зміцненню?

Кочівникам уграм вдалося створити державу в Центральній Європі завдяки наступним факторам:

• Військова потужність – угри були вправними воїнами-вершниками.
• Захоплення стратегічно важливої території Паннонії.
• Поступова осілість та перехід до землеробства.
• Прийняття християнства, що сприяло інтеграції в європейську спільноту.
• Створення ефективної системи управління на чолі з династією Арпадів.
• Використання досвіду та інституцій попередніх держав регіону.

Ці фактори дозволили уграм трансформуватися з кочового народу в осіле населення та створити потужну середньовічну державу – Угорське королівство.

18.2. Хозари і печеніги

1. Пригадайте, які київські князі воювали з хозарами.

Святослав Ігорович – здійснив успішний похід проти Хозарського каганату у 965-969 роках. В результаті цього походу хозарська держава була розгромлена.

2. Наведіть приклади, коли Візантійська імперія використовувала печенігів у конфліктах з Києвом.

• У середині X століття печеніги були союзниками Візантії й допомагали захищати північні кордони імперії від слов’ян, у тому числі від Київської Русі.
• Візантія використовувала печенігів як противагу Русі, укладаючи з ними союзи.

3. За допомогою якої сили Візантія завдала поразки печенігам, що вторглися в її кордони

Візантія використала половців (куманів) для боротьби з печенігами. У 1091 році в битві біля Левуніона візантійсько-половецьке військо остаточно розгромило печенігів.

18.3. Половці та ординці

1. Пригадайте, які військові кампанії проти половців здійснювали руські князі.

Руські князі здійснили кілька значних військових кампаній проти половців:

• 1093 рік: Битва на річці Стугна, де руські князі Святополк Ізяславич, Володимир Мономах і Ростислав Всеволодович зазнали поразки від половців.
• 1103 рік: Битва на річці Сутінь, де об’єднані сили руських князів під проводом Святополка Ізяславича та Володимира Мономаха здобули перемогу над половцями.
• 1111 рік: Великий похід на половців, який завершився перемогою руських військ у битві на річці Сальниця. Цей похід очолювали Володимир Мономах і Святополк Ізяславич.
• 1185 рік: Похід князя Ігоря Святославича (сепаратний похід сіверських князів проти половців), відомий з “Слова о полку Ігоревім”, який завершився поразкою руських військ.

2. Що сталося з кипчаками половцями після поразки на річці Калка у 1223 році?

• Частина половців переселилася до Угорського королівства.
• Більшість половців залишилася на своїх землях, але потрапила під владу Монгольської імперії.
• Половці були змушені визнати владу монголів і увійшли до складу Золотої Орди

3. Перелічіть основні події монгольських завоювань.

Монгольські завоювання охоплювали величезні території і включали кілька ключових подій:

• до 1206 рік: Об’єднання монгольських племен під проводом Чингісхана.
• 1211-1215 роки: Завоювання Північного Китаю.
• 1218-1221 роки: Завоювання Середньої Азії, включаючи розгром Хорезму.
• 1223 рік: Битва на річці Калка, перша велика битва монголів з руськими князями та половцями, яка завершилася перемогою монголів.
• 1236-1242 роки: Західний похід монголів, який включав завоювання Волзької Булгарії, Русі, Польщі, Угорщини та інших європейських країн.
• 1240 рік: Захоплення Києва монгольськими військами під проводом Батия.
• 1260 рік: Битва при Айн-Джалуті, де монголи зазнали першої значної поразки від мамлюків у Палестині.

Ці події стали ключовими в історії монгольських завоювань і значно вплинули на політичну карту Євразії.

1. Вправа «Два світи». Організуйте в класі презентацію двох світів, які співіснували на території України в період Середньовіччя: княжа Русь та світ кочовиків. Проаналізуйте їхні взаємовідносини та взаємовпливи.

Для організації презентації «Два світи» про княжу Русь та світ кочовиків, які співіснували на території України в період Середньовіччя, можна скористатися наступним планом:

Княжа Русь

Основні характеристики

• Політична структура: Київська Русь була централізованою державою з князем на чолі. Важливими центрами були Київ, Чернігів, Переяслав.
• Економіка: Основою економіки було землеробство, ремесла, торгівля. Київська Русь мала розвинену систему торгівлі з Візантією, Західною Європою та Сходом.
• Культура: Високий рівень розвитку писемності, архітектури, мистецтва. Прийняття християнства в 988 році сприяло культурному піднесенню.

Взаємовідносини з кочовиками

• Війни та конфлікти: Київські князі часто воювали з кочовими народами, такими як печеніги, половці, хозари. Наприклад, князь Святослав Ігорович здійснив успішний похід проти Хозарського каганату у 965-969 роках.
• Союзи та шлюбні зв’язки: Руські князі укладали династичні шлюби з половецькими ханами, що сприяло тимчасовому миру. Наприклад, мачухою князя Володимира Мономаха була половчанка.

Світ кочовиків

• Основні характеристики
• Політична структура: Кочові народи мали племінну організацію з ханами на чолі. Відомі каганати, такі як Хозарський каганат.
• Економіка: Основою економіки було скотарство. Кочовики часто займалися грабіжницькими нападами на осілі народи, але також торгували з ними.
• Культура: Кочовики мали свою унікальну культуру, яка включала мобільні житла (юрти), традиції верхової їзди, військову справу.

Взаємовідносини з Київською Руссю

• Війни та конфлікти: Кочовики часто нападали на руські землі. Наприклад, половці здійснювали численні напади на Київську Русь, але також укладали мирні угоди.
• Союзи та взаємодія: Візантійська імперія використовувала печенігів у конфліктах з Києвом, а також підкупила половецьких ханів для боротьби з печенігами. Деякі кочовики, такі як торки і чорні клобуки, служили руським князям як військові поселенці.

Взаємовпливи

Політичні та військові

• Військові союзи: Руські князі часто укладали союзи з кочовиками для боротьби з іншими ворогами. Наприклад, половці допомагали руським князям у міжусобних війнах.
• Військові конфлікти: Кочовики були постійною загрозою для Київської Русі, що змушувало князів укріплювати кордони і розвивати військову справу.

Культурні та соціальні

• Шлюбні зв’язки: Династичні шлюби між руськими князями і половецькими ханами сприяли культурному обміну і тимчасовому миру.
• Торгові відносини: Попри конфлікти, існувала торгівля між осілими і кочовими народами. Кочовики постачали худобу, шкіри, а руські купці – ремісничі вироби.

Економічні

• Грабіжницькі напади: Кочовики часто здійснювали набіги на руські землі, що призводило до економічних втрат для Київської Русі.
• Військові послуги: Деякі кочовики служили руським князям як найманці, що сприяло зміцненню обороноздатності Русі.

Перевірте себе

1. Складіть запитання до тексту параграфа, починаючи кожне такими словами: Коли __? Що __? Хто __? Де __? Звідки ми можемо дізнатися про ___? Чому ___? Як ___? Який результат ___? Запропонуйте свої запитання в класі.

Коли відбулася битва на річці Калка? Відповідь: 31 травня 1223 року.

Що сталося з кипчаками-половцями після поразки на річці Калка? Відповідь: Після поразки на річці Калка частина половців переселилася до Угорського королівства, а більшість залишилася під владою Монгольської імперії.

Хто очолював русько-половецьке військо в битві на річці Калка? Відповідь: Галицький князь Мстислав Удатний і київський князь Мстислав Старий.

Де відбулася битва на річці Калка? Відповідь: На землях сучасної Донецької області.

Звідки ми можемо дізнатися про монгольські завоювання? Відповідь: З історичних джерел, таких як літописи, хроніки та археологічні знахідки.

Чому русько-половецьке військо зазнало поразки на річці Калка? Відповідь: Через неузгодженість дій руських князів і недооцінку нового ворога.

Як Візантія завдала поразки печенігам, що вторглися в її кордони? Відповідь: Візантія використала половців для боротьби з печенігами, що призвело до їхньої поразки в битві біля Левуніона в 1091 році.

Який результат мала битва на річці Калка для руських князівств? Відповідь: Битва на річці Калка стала передвісником монгольського нашестя на Київську Русь, яке відбулося через 15 років.

2. Які кочові племена заселяли територію України в Середньовіччі?

На території України в Середньовіччі проживали такі кочові племена:

• Кімерійці (IX-VII ст. до н.е.)
• Скіфи (VII-III ст. до н.е.)
• Сармати
• Хозари (середина VII-X ст.)
• Печеніги (X-XI ст.)
• Половці (кипчаки) (XI-XIII ст.)

Ці племена мали значний вплив на історію та культуру регіону, взаємодіючи з осілими народами, такими як Київська Русь, через війни, союзи та торгівлю.

3. Складіть хронологічну таблицю «Середньовічні держави кочовиків».

4. Поміркуйте, чому мешканці степової частини України постійно змінювались.

Мешканці степової частини України постійно змінювались через кілька основних причин:

• Географічне положення: Степи України розташовані на перехресті важливих торгових і військових шляхів, що робило їх привабливими для різних кочових народів.
• Кліматичні умови: Степи забезпечували хороші умови для випасу худоби, що приваблювало кочові племена, які займалися скотарством.
• Військові конфлікти: Постійні війни та набіги між кочовими народами і осілими державами, такими як Київська Русь, призводили до змін населення. Наприклад, печеніги були витіснені половцями, а ті, в свою чергу, монголами.
• Політичні союзи та інтриги: Візантійська імперія та інші держави часто використовували кочові племена як союзників у своїх конфліктах, що також сприяло переміщенню народів.
• Економічні фактори: Кочовики часто здійснювали набіги на осілі народи для здобуття ресурсів, що призводило до переміщення населення.
• Природні катаклізми: Зміни клімату та природні катастрофи могли змусити кочові племена шукати нові території для проживання.

Ці фактори разом створювали динамічну ситуацію в степовій частині України, де населення постійно змінювалося під впливом зовнішніх і внутрішніх обставин.

5. Вправа «Дослідник минулого». Із додаткових джерел дізнайтеся особливості життя одного з кочових народів, що заселяли територію України в Середньовіччі (на вибір).

Основні особливості життя половців

Походження та розселення

• Половці, також відомі як кипчаки або кумани, були кочовими племенами тюркського походження.
• Вони оселилися в степах Причорномор’я у XI столітті, витіснивши печенігів.

Соціальна структура

• Половці мали племінну організацію з ханами на чолі. Вони складалися з різних племен, які об’єднувалися під єдиним керівництвом вождя або хана.
• Суспільство половців було етнічно і мовно строкатим, включаючи тюрків, монголів, угро-фінів та пізньо-сарматів.

Економіка та побут

• Основою економіки половців було скотарство. Вони займалися випасом худоби, переважно коней, овець і великої рогатої худоби.
• Половці також здійснювали набіги на сусідні землі, захоплюючи худобу, майно та полонених. Вони активно торгували з осілими народами, зокрема з Київською Руссю.

Військова справа

• Половці були вправними вершниками і воїнами. Їхня кіннота складалася з легкої, оснащеної луками і шаблями, та важкоозброєної, вдягненої в кольчуги і шоломи з забралом на обличчі.
• Вони робили ставку на швидкі і несподівані удари, після яких намагалися гнати і знищувати ворога, не даючи йому оговтатися.

Культура та мова

• Половці мали свою мову, яка належала до кипчацької гілки тюркських мов. Вона стала лінгва франка серед різних племен, що входили до складу половецької спільноти.
• Культура половців включала традиції верхової їзди, військову справу та мобільні житла (юрти).

Взаємовідносини з Київською Руссю

• Половці часто воювали з руськими князями, здійснюючи набіги на руські землі. Водночас, руські князі укладали з ними династичні шлюби, що сприяло тимчасовому миру.
• Половці брали участь у внутрішньополітичному житті Київської Русі, зокрема у міжусобних війнах руських князів.

Занепад та асиміляція

• Після поразки на річці Калка у 1223 році частина половців переселилася до Угорського королівства, а більшість залишилася під владою Монгольської імперії.
• Після монгольського вторгнення половці разом з іншими кочовими та осілими народами стали основою для формування нових етносів на території України.

Причини постійної зміни мешканців степової частини України

Мешканці степової частини України постійно змінювались через кілька основних причин:

• Географічне положення: Степи України розташовані на перехресті важливих торгових і військових шляхів, що робило їх привабливими для різних кочових народів.
• Кліматичні умови: Степи забезпечували хороші умови для випасу худоби, що приваблювало кочові племена, які займалися скотарством.
• Військові конфлікти: Постійні війни та набіги між кочовими народами і осілими державами, такими як Київська Русь, призводили до змін населення. Наприклад, печеніги були витіснені половцями, а ті, в свою чергу, монголами.
• Політичні союзи та інтриги: Візантійська імперія та інші держави часто використовували кочові племена як союзників у своїх конфліктах, що також сприяло переміщенню народів.
• Економічні фактори: Кочовики часто здійснювали набіги на осілі народи для здобуття ресурсів, що призводило до переміщення населення.
• Природні катаклізми: Зміни клімату та природні катастрофи могли змусити кочові племена шукати нові території для проживання.

Ці фактори разом створювали динамічну ситуацію в степовій частині України, де населення постійно змінювалося під впливом зовнішніх і внутрішніх обстави

6. Вправа «Тизер». Напишіть власний текст тизеру (реклами) американсько-українського художнього фільму 2019 року «Захар Беркут» режисерів Ахтема Сеїтаблаєва та Джона Вінна, використовуючи інформацію про монгольські завоювання

Відчуйте подих історії, де хоробрість і честь стикаються з безжальною силою.

2019 рік. Режисери Ахтем Сеїтаблаєв та Джон Вінн представляють епічну історію боротьби за свободу – «Захар Беркут».

Середньовічна Україна. Княжа Русь протистоїть навалі монгольських орд.

Коли монгольські завойовники під проводом хана Батия вторгаються на землі Карпат, лише одна громада на чолі з мудрим старійшиною Захаром Беркутом має відвагу протистояти.

Приєднуйтесь до нас у подорожі крізь час, де хоробрість і відвага стають легендою.

«Захар Беркут» – історія, яка надихає.

В кінотеатрах з 10 жовтня 2019 року.

Не пропустіть!