§9. Культура Русі кінця X — першої половини XI ст.

ГДЗ Історія України 7 клас Пометун

Обговоріть у класі

Що вам відомо про культуру Русі?

Культура Русі розвивалася під впливом християнства. Поширювалися писемність, освіта, книгописання. Будувалися кам’яні храми, прикрашені фресками й мозаїками. Розвивалися література, музика, ремесла.Як вплинуло на культурне життя запровадження християнства?

Запровадження християнства сприяло поширенню писемності, створенню шкіл, розвитку літератури і мистецтва. З’явилася церковнослов’янська мова, почали будувати кам’яні храми, розвивалися іконопис та фресковий живопис.Які пам’ятки культури Русі ви знаєте?

Найвідоміші пам’ятки: Софійський собор у Києві, Десятинна церква, Золоті ворота, Остромирове Євангеліє, “Слово про закон і благодать” Іларіона.

Дослідіть

Про що, на вашу думку, свідчать факти, наведені істориками:

1. князь Святослав Давидович (1080–1143 рр.) витратив свою казну на книжки, які подарував Печерському монастирю;
2. книжковий фонд Русі в ХІ ст. становив щонайменше 130–140 тис. томів?

Ці факти свідчать про високий рівень розвитку книжної культури в Русі. Князі цінували книги й витрачали на них великі кошти. Значний книжковий фонд вказує на поширення грамотності та освіченості серед населення Русі.

1. Як розвивалися писемність та освіта

Поміркуйте

У чому полягали особливості розвитку писемності в Русі?

Писемність у Русі розвивалася завдяки прийняттю християнства, що принесло церковнослов’янську мову. Писемність була необхідна для державного управління, торгівлі та судочинства. Використовувалися різні матеріали для письма, такі як береста та пергамент.

Якими були школи та чого в них навчали?

Школи в Русі були створені при церквах і монастирях. Дітей навчали грамоти, арифметики та хорового співу. Викладали священнослужителі, а навчання проводилося церковнослов’янською мовою.

Дослідіть

На основі тексту та зображень розкажіть про розвиток писемності в Русі.

Розвиток писемності в Русі був тісно пов’язаний з культурними та релігійними змінами, які відбулися після запровадження християнства. Ось кілька ключових аспектів цього розвитку:

Археологічні знахідки:

Корчага з написом “гороухща” (гірчиця) свідчить про використання письма для маркування товарів ще в X столітті.

Меч з викарбуваним ім’ям майстра показує, що писемність використовувалася для позначення власності та авторства.

Графіті та абетка:

Графіті на стінах Софійського собору в Києві демонструють, що писемність була доступною не лише для еліти, а й для ширшого кола людей. Графіті містять імена, дати та інші записи, що свідчать про повсякденне життя.

Абетка на стінах собору вказує на освітню функцію храмів, де навчали грамоті.

Берестяні грамоти:

Берестяні грамоти XI–XII століть, знайдені в різних регіонах, свідчать про широке використання писемності в повсякденному житті. Вони містили особисті листи, договори та інші документи.

Роль християнства:

З прийняттям християнства на Русь прийшла церковнослов’янська мова, яка стала основою для писемності та освіти. Це сприяло розвитку літератури, створенню літописів та юридичних документів.

Освітня політика князів:

Князі, такі як Володимир Великий, активно впроваджували освіту, засновуючи школи при церквах. Це сприяло поширенню грамотності серед населення.

Таким чином, розвиток писемності в Русі був багатогранним процесом, що охоплював різні аспекти суспільного життя, від релігії до торгівлі та управління.

Дослідіть

З якими подіями літописець пов’язує освітню політику князя Володимира?

Літописець пов’язує освітню політику князя Володимира з прийняттям християнства в 988 році. Володимир будував церкви, призначав священників і організовував навчання дітей знаті.

Якими методами князь упроваджував «учення книжне»?

Князь Володимир відбирав дітей знатних людей і віддавав їх на навчання. Він активно сприяв поширенню грамотності та освіти, засновуючи школи при церквах.

Як формувалася давньоруська писемно-літературна мова?

Давньоруська писемно-літературна мова формувалася на основі церковнослов’янської мови, адаптованої до діалектів. Вона використовувалася в літописах, юридичних документах та літературних творах, відрізняючись від розмовної мови.

2. Якими були перші книги

Поміркуйте

Як створювалися та який вигляд мали перші книжки в Русі?

Перші книжки в Русі створювалися вручну в спеціальних майстернях, які називалися скрипторіями. Вони писалися на пергаменті гусячими перами. Обкладинки книжок оздоблювали шкірою, прикрасами з дорогих металів і коштовностями. Текст прикрашали мініатюрами та орнаментами, що робило ці книги не лише джерелами знань, але й витворами мистецтва.

Дослідіть

Чи можна стверджувати, що ці рукописні книги є витвором мистецтва? Чому?

Так, рукописні книги того часу можна вважати витворами мистецтва. Це підтверджують такі приклади, як Реймське Євангеліє та Остромирове Євангеліє. Вони містять мініатюри, як-от зображення Євангеліста Луки, та багаті оздоблення обкладинок. Ці елементи свідчать про високу майстерність художників і писарів, які працювали над створенням книг. Використання дорогоцінних матеріалів і складних технік оздоблення підкреслює їхню естетичну цінність.

3. Як розвивалися архітектура та живопис

Поміркуйте

Визначте найвидатніші пам’ятки архітектури та монументального живопису Київської держави.

Найвидатніші пам’ятки архітектури та монументального живопису Київської держави

Серед найвидатніших пам’яток архітектури Київської держави можна виділити:

• Софійський собор у Києві: Побудований у ХІ столітті, цей собор є прикладом хрестово-купольної архітектури. Він відомий своїми мозаїками та фресками, які займають площу понад 3000 м². Зображення Христа Пантократора та Богоматері Оранти є центральними елементами внутрішнього оздоблення.
• Десятинна церква: Це перша кам’яна церква на Русі, збудована в кінці Х століття. Її архітектура включала хрестово-купольний план з куполом, підтримуваним арками.
• Софійський собор у Новгороді: Побудований у XI столітті, цей собор також є прикладом хрестово-купольної архітектури й має схожі архітектурні риси з київським Софійським собором.
• Спасо-Преображенський собор у Чернігові: Збудований у XI столітті, цей собор відзначається своєю монументальністю та архітектурними деталями, схожими на Десятинну церкву.

Дослідіть

Спільні архітектурні ознаки хрестово-купольних храмів

Хрестово-купольні храми Київської держави мали кілька спільних архітектурних ознак:

• Хрестоподібний план: Основою конструкції був хрест, на перетині якого розташовувався купол.
• Куполи: Центральний купол був важливим елементом, що символізував небесний світ.
• Арки та склепіння: Використовувалися для підтримки купола і створення простору всередині храму.
• Вівтарні апсиди: Напівкруглі виступи з боку вівтаря, що додавали урочистості будівлі.

Враження від пам’яток

Ці пам’ятки справляють враження величності та духовної глибини. Вони демонструють високий рівень майстерності давньоруських архітекторів і художників. Мозаїки та фрески, що прикрашають стіни, створюють атмосферу святості та піднесеності, а архітектурні форми вражають своєю гармонією і величчю.

Дослідіть

Спираючись на текст та ілюстрації, опишіть архітектуру й декор Софії Київської.

Архітектура й декор Софії Київської

Софійський собор у Києві є видатним зразком хрестово-купольної архітектури. Його архітектура та декор мають такі особливості:

• Хрестово-купольна структура: Собор має форму хреста з центральним куполом, що символізує небесний світ. Ця структура є типовою для релігійних споруд Русі.
• Мозаїки: Внутрішнє оздоблення включає мозаїки, такі як зображення Христа Пантократора та Богоматері Оранти. Мозаїки виконані з кольорового скла, що створює вражаючий ефект у світлі.
• Фрески: Стіні собору прикрашені фресками, що зображують релігійні сюжети та фігури.
• Внутрішнє оздоблення: Інтер’єр собору вражає своєю величністю та багатством декору. Арки, стовпи та стіни прикрашені складними орнаментами та зображеннями.

Ці елементи роблять Софійський собор не лише релігійним, але й культурним центром, що вражає своєю естетичною досконалістю та духовною глибиною.

Перевір себе

1. Поясни значення понять графіті, мозаїка, церковнослов’янська мова, книжкові мініатюри й наведи приклади їх застосування.

• Графіті — це написи або малюнки, видряпані або намальовані на стінах будівель. У Київській Русі графіті часто зустрічалися на стінах храмів, як-от Софійський собор у Києві, де вони містили імена, дати та інші записи
• Мозаїка — це художня техніка, що полягає у створенні зображень з невеликих шматочків кольорового скла або каменю. Мозаїки прикрашали стіни храмів, як-от Софійського собору в Києві, де вони зображували релігійні сюжети.
• Церковнослов’янська мова — це літературна мова, створена на основі староболгарської, яка використовувалася в богослужіннях та писемності на Русі. Вона була основною мовою релігійних текстів.
• Книжкові мініатюри — це невеликі ілюстрації в рукописах, які прикрашали сторінки книг. Вони часто зображували релігійні сюжети, як у Остромировому Євангелії.

2. Опиши пам’ятки монументального живопису й архітектури.

Монументальний живопис Київської Русі включав мозаїки та фрески, які прикрашали стіни храмів. Наприклад, Софійський собор у Києві відомий своїми мозаїками, такими як зображення Христа Пантократора, та фресками з біблійними сюжетами.

Архітектурні пам’ятки включають Софійський собор, Десятинну церкву та Спасо-Преображенський собор у Чернігові, які відзначаються візантійським стилем та хрестово-купольною структурою.

3. Наведи приклади найдавніших пам’яток писемності та поширення освіти в Русі.

Найдавніші пам’ятки писемності: Реймське та Остромирове Євангелія (1056–1057)) та Ізборник Святослава (1073 та 1076).. Освіта поширювалася через школи, засновані Володимиром Великим та Ярославом Мудрим. У школах навчали грамоти, лічби та хорового співу.

4. Опиши, який вигляд мали найдавніші книжки в Русі.

Найдавніші книжки в Русі були рукописними і виготовлялися з дорогого пергаменту. Їхні сторінки писалися вручну гусячим пером і прикрашалися мініатюрами. Обкладинки обтягували шкірою або дорогими тканинами, інкрустували сріблом чи золотом. Прикладом таких книжок є Остромирове Євангеліє.

5. Схарактеризуй, як будували та прикрашали перші храми.

Перші храми в Русі будували з каменю та цегли, використовуючи візантійські архітектурні традиції. Вони мали хрестово-купольну структуру з масивними куполами. Храми прикрашали мозаїками та фресками, які створювалися з кольорового скла та фарб на сирій штукатурці. Прикладом є Софійський собор у Києві.

6. Поміркуй, чому найвидатнішими пам’ятками архітектури були церковні споруди.

Церковні споруди були найвидатнішими пам’ятками архітектури, оскільки християнство стало основою культурного життя Русі. Церкви виконували роль не лише релігійних центрів, але й осередків освіти та культури. Їхнє будівництво вимагало значних ресурсів і майстерності, що робило їх символами влади та духовності.

7. Поясни, спираючись на текст підручника, хто зображений на фресках Софії Київської. Порівняй фрески та мозаїки за технікою створення.

На фресках Софії Київської зображені сцени з життя Ісуса Христа, Богоматір Оранта, а також князь Ярослав Мудрий з родиною. Фрески створювалися шляхом нанесення фарб на вологу штукатурку, тоді як мозаїки складалися з шматочків кольорового скла, вдавлених у штукатурку. Мозаїки мали більш яскравий вигляд і мерехтіли на світлі, тоді як фрески були більш стриманими у кольорах.

А ще ти можеш

Уяви, що ти хочеш розповісти іноземним друзям про шедеври культури РусіУкраїни кінця X — першої половини XI ст. Підготуй презентацію (5–6 слайдів) про найважливіше з розвитку освіти, книгописання, архітектури та живопису.

Слайд 1: Вступ

• Тема: Шедеври культури Русі-України кінця X — першої половини XI ст.
• Короткий огляд: Розвиток освіти, книгописання, архітектури та живопису.

Слайд 2: Освіта

• Розвиток освіти: Запровадження християнства сприяло поширенню писемності.
• Школи: Засновані князем Володимиром Великим, навчали грамоти, арифметики та хорового співу.
• Книжковий фонд: На XI ст. в Русі було близько 130–140 тисяч томів.1

Слайд 3: Книгописання

• Рукописні книги: Виготовлялися з пергаменту, писалися вручну гусячим пером.
• Приклади: Остромирове Євангеліє, Реймське Євангеліє.
• Оформлення: Книжки прикрашалися мініатюрами та дорогоцінними обкладинками.

Слайд 4: Архітектура

• Перші храми: Кам’яні споруди, як-от Десятинна церква та Софійський собор у Києві.
• Хрестово-купольний стиль: Візантійський вплив, використання каменю та цегли.
• Особливості: Величні куполи, арки, вівтарні абсиди.

Слайд 5: Живопис

• Мозаїки та фрески: Прикрашали стіни храмів, створювалися з кольорового скла та фарб.
• Софійський собор: Зображення Христа Пантократора, Богоматері Оранти.
• Техніка: Мозаїки мерехтіли на світлі, фрески мали стримані кольори.

Слайд 6: Висновки

• Вплив християнства: Сприяло культурному розвитку.
• Значення: Архітектура та живопис Русі стали важливими елементами європейської культури.
• Спадщина: Залишила глибокий слід у світовій історії мистецтва та архітектури.