§14. Політичне і соціально-економічне життя князівств

Зміст ГДЗ Історія України 7 клас Хлібовська

1. Причини політичної роздробленості Русі-України

1. Назвіть князівства, що сформувалися на теренах України в середині ХІІ — середині ХІІІ століть.

На теренах України в середині XII – середині XIII століть сформувалися такі князівства:

  • Київське
  • Чернігівське
  • Переяславське
  • Галицьке
  • Волинське

2. Які причини політичної роздробленості Русі-України?

Основні причини політичної роздробленості Русі-України:

  • Великі розміри держави та неоднорідний етнічний склад населення
  • Відсутність сталого механізму престолонаслідування
  • Посилення економічного, соціального і культурного розвитку удільних князівств
  • Зростання вотчинного землеволодіння
  • Прагнення удільних князів до самостійності
  • Постійні напади кочовиків
  • Зменшення прибутків від торговельного шляху “із варягів у греки”

3. Що таке колективний сюзеренітет?

Колективний сюзеренітет – це політико-династичний принцип, згідно з яким політична влада над Києвом і Руською землею належала кільком найвпливовішим князям, які спільно управляли державою. Це була нова система управління, що прийшла на зміну одноосібній владі великого київського князя в період роздробленості.

Барвограй ідей

Разом із Кліо розгляньте карту «Удільні князівства в межах сучасної території України (ХІІ – перша третина ХІІІ століття)» та дайте розгорнуті відповіді на запитання.

1. Які удільні князівства існували на теренах сучасної України? Назвіть головні міста цих удільних князівств.

  • Київське князівство (головне місто – Київ)
  • Чернігівське князівство (головне місто – Чернігів)
  • Переяславське князівство (головне місто – Переяслав)
  • Галицьке князівство (головне місто – Галич)
  • Волинське князівство (головне місто – Володимир)

2. Територія яких князівств виходить за межі сучасної України?

  • Чернігівського князівства (на північ)
  • Частина Галицького (Перемишль)

3. Хто мешкав на півдні українських земель?

На півдні українських земель мешкали половці.

4. Яка держава існувала на півострові Крим?

На півострові Крим існувала держава Феодоро.

5. Назвіть міста, де відбувалися князівські з’їзди.

  • Любеч
  • Київ
  • Вишгород

6. Походи якого князя позначено на карті?

На карті позначено походи Володимира Мономаха.

7. Коли відбулися битви із половцями?

Битви з половцями відбулися у:

  • 1103 році
  • 1111 році

2. Київське князівство за доби політичної роздробленості

1. Чому Київ й надалі зберіг статус центру держави?

Київ зберіг статус центру держави з кількох причин:

  • Місто залишалося найбільшим економічним і культурним центром Східної Європи.
  • У Києві знаходилася резиденція митрополитів, що підтримувало його релігійний авторитет.
  • За право княжити в Києві продовжували змагатися удільні князі, що свідчило про його політичну вагу.
  • Хоча місто втратило частину свого значення після погрому 1169 року, боротьба за Київ тривала між князями аж до монгольської навали 1240 року.

2. Що сприяло економічному розвитку Київського князівства?

Економічному розвитку Київського князівства сприяли:

  • Родючі ґрунти й різноманітні корисні копалини, що сприяли розвитку хліборобства і ремесел.
  • Вигідне географічне розташування, яке стимулювало зростання торгівлі.
  • Розвинена мережа річок, що пов’язувала Київське князівство з іншими частинами Русі-України та сусідніми державами.
  • Наявність близько 80 міст, які були центрами ремесел і торгівлі.

3. Яка подія, пов’язана з Києвом, відбулася в 1169 році?

У 1169 році відбулося розорення Києва військами коаліції князів на чолі з володимиро-суздальським князем Андрієм Боголюбським:

  • 12 березня 1169 року війська коаліції захопили й пограбували Київ після тривалої облоги.
  • Місто зазнало значних руйнувань, було пограбовано церкви, монастирі та житла киян.
  • Ця подія суттєво підірвала статус Києва як столиці держави, хоча місто й зберегло своє значення.

1. Пригадайте значення понять «вандалізм» і «варварство». Чи можна їх застосувати щодо вчинків дружини Андрія Боголюбсього?

Поняття “вандалізм” і “варварство” цілком можна застосувати до дій дружини Андрія Боголюбського. Вандалізм – це безглузде руйнування культурних і матеріальних цінностей, а варварство – жорстокість, грубість, невігластво. Опис погрому Києва повністю відповідає цим визначенням: грабування міста, руйнування церков, вбивства мирних жителів, захоплення полонених.

2. Розгляньте картину. Які емоції вона викликає у вас? Якими засобами автор картини передав трагічність подій, описаних у літописі?

Картина Олександра Мельника викликає почуття жаху, смутку та обурення. Автор передав трагічність подій через:

  • Зображення палаючих будівель на задньому плані
  • Контраст між озброєними нападниками та беззахисними жителями
  • Емоційні вирази облич жертв нападу

3. Армія якої держави нині веде себе як варвари і вандали? Наведіть приклади.

3. Чернігівське і Переяславське князівства

1. Хто змагався за право займати чернігівський трон?

За право займати чернігівський трон змагалися представники двох династій:

  • Олеговичі (нащадки Олега Святославича)
  • Давидовичі (нащадки Давида Святославича)

Ці дві гілки чернігівських князів постійно конкурували між собою за владу в князівстві.

2. Про яку подію розповів автор «Слова о полку Ігоревім»?

Автор “Слова о полку Ігоревім” розповів про похід новгород-сіверського князя Ігоря Святославича проти половців у 1185 році. Цей похід закінчився поразкою руського війська та полоном князя Ігоря.

3. Назвіть особливості розвитку Переяславського князівства.

Особливості розвитку Переяславського князівства:

  • Розташування на південному сході Русі-України
  • Розвинуте хліборобство, ремесла і торгівля
  • Наявність важливих торговельних шляхів (Залозний, Соляний, “із варягів у греки”)
  • Постійна загроза з боку половецького степу
  • Будівництво оборонних укріплень вздовж кордонів
  • Переважно оборонний характер більшості міст князівства
  • Активна участь князів у походах проти половців

Переяславське князівство відігравало важливу роль у захисті південно-східних рубежів Русі-України від нападів кочовиків.

Відлуння минулого

1. За які чесноти поважали князя Володимира Глібовича?

Князя Володимира Глібовича поважали за такі чесноти:

  • Доблесність і сміливість у бою
  • Щедрість до своєї дружини (війська)
  • Безкорисливість (не накопичував багатства)
  • Справедливість у розподілі майна
  • Всебічна доброчесність

2. Порівняйте діяння князів Андрія Боголюбського та Володимира Глібовича. Поміркуйте, що ці князі мали спільного, а що їх відрізняло один від одного.

Спільне:

  • Обидва були князями і військовими лідерами
  • Брали участь у військових походах

Відмінності:

  • Андрій Боголюбський відомий жорстоким пограбуванням Києва, тоді як Володимир Глібович описаний як справедливий і шанований правитель
  • Володимир Глібович дбав про свою дружину і народ, а Андрій Боголюбський діяв у власних інтересах
  • Літопис згадує про Володимира Глібовича з повагою і сумом, тоді як про Андрія Боголюбського – як про загарбника

3. Складіть 2-3 запитання до тексту та/або до ілюстрації.

  • Яке значення має перша згадка назви “Україна” в цьому літописі?
  • Чому автор літопису підкреслює, що за Володимиром Глібовичем “Україна багато потужила”?
  • Як опис чеснот Володимира Глібовича характеризує ідеал князя того часу?

Галявина творчості

Вже у 7 класі Кліо задумується про свою майбутню професію. Нещодавно її зацікавила професія рекламіста. Об’єднайтеся у три групи та прорекламуйте одне із удільних князівств: Київське, Чернігівське чи Переяславське. Переконайте інших, чому слід відвідати саме це князівство. Форму реклами вибираєте ви: це може бути плакат, листівка, сценка, аудіо- чи відеосюжет.

Ось приклад реклами для Київського князівства у форматі рекламного оголошення:

Відвідайте славне Київське князівство!

Чому варто відвідати саме нас:

  1. Київ – духовний центр всієї Русі
  2. Найбільше місто з населенням до 50 000 мешканців
  3. Близько 80 міст для відвідування
  4. Розвинуті ремесла – придбайте унікальні вироби
  5. Вигідне розташування на перетині торгових шляхів
  6. Родючі чорноземи – скуштуйте найкращі продукти
  7. Мальовничі краєвиди Дніпра
  8. Величні храми та монастирі

Київське князівство – серце Русі, колиска східнослов’янської культури!

Відвідайте нас та доторкніться до історії!

Це оголошення ефективно підкреслює ключові переваги Київського князівства, зокрема його статус духовного та культурного центру, економічний розвиток, природні багатства та історичне значення. Воно заохочує потенційних відвідувачів, апелюючи до їхнього інтересу до історії, культури та природи.

Перевірте себе

Перевірте себе

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *