§12. Практична робота № 2. Тема "Руська правда"

Опрацюйте витяг із Новгородського літопису та дайте письмову відповідь на запитання. Із Новгородського літопису про діяльність Ярослава Мудрого після перемоги на річці Альті над Святополком

1. Коли було створено першу писемну збірку законів Русі-України?

Першу писемну збірку законів Русі-України – “Руську правду” – було створено у 1019 році. Це відбулося після перемоги Ярослава Мудрого над Святополком на річці Альті.

2. Розгляньте ілюстрацію. Які суспільні групи прийшли послухати читання закону?

Князь та його найближче оточення (бояри, дружинники)
Представники духовенства
Вільні городяни (міщани)
Смерди (вільні селяни)
Можливо, також присутні представники залежних верств населення (закупи, холопи)

3. Назвіть 2-3 історичні факти, які можна дізнатися з ілюстрації.

Оголошення законів відбувалося публічно, у присутності різних верств населення.
Закони зачитувалися з письмового документу, що свідчить про розвиток писемності та діловодства в Київській Русі.
Князь особисто брав участь в оголошенні нових законів, що підкреслює його роль як верховного законодавця.

Завдання 3.

Опрацюйте уривок зі спогадів арабського мандрівника та дайте відповідь на запитання.

1. Який вид покарання був поширеним у Русі-Україні?

На основі наведеного уривку зі спогадів арабського мандрівника Абу Хаміда аль-Гарнаті та додаткової інформації з історичних джерел, можна зробити висновок, що найпоширенішим видом покарання у Русі-Україні були грошові штрафи.

Це підтверджується кількома фактами:

У цитаті аль-Гарнаті прямо вказується, що з порушника “беруть деяку суму грошей” за різні види правопорушень.
Згідно з “Руською правдою”, основним збірником законів Київської Русі, система покарань базувалася переважно на грошових штрафах.
Найвідомішим видом грошового штрафу була “вира” – покарання за вбивство вільної людини. Розмір вири міг сягати 40 гривень, а за вбивство представника княжої адміністрації – подвійна вира у 80 гривень.
Окрім вири, існували й інші види грошових покарань за різні правопорушення, такі як “продажа” (штраф на користь князя) та “урок” (відшкодування потерпілому).
Характерною рисою “Руської правди” була еволюція в бік гуманності, зокрема заміна смертної кари та тілесних покарань грошовими штрафами.

Важливо зазначити, що розмір штрафу часто залежав від соціального статусу потерпілого та тяжкості злочину. Така система покарань відображала прагнення до встановлення справедливості та підтримання суспільного порядку через матеріальну компенсацію.

Завдання 4.

Опрацюйте витяги з «Руської правди» та дайте письмові відповіді на запитання.

1. Чи існував звичай кровної помсти в Русі-Україні?

Так, звичай кровної помсти існував у Русі-Україні. Це підтверджується першим пунктом наведеного уривку: “Коли уб’є муж мужа, то помститися має брат убитого, чи батько або син, або брат старшого сина, або інші брати.” Однак, якщо не було кому здійснити кровну помсту, вбивця мав сплатити грошовий штраф (виру).

2. Яким був розмір штрафу за вбивство представників різних суспільних верств?

Розмір штрафу залежав від соціального статусу вбитого:

80 гривень – за вбивство князівського мужа (боярина), княжого тіуна, тіуна огнищного, конюшого
40 гривень – за вбивство горожанина, гридня (дружинника), купця, боярського тіуна, мечника, ізгоя, новгородця, княжого отрока, конюха, повара
12 гривень – за вбивство сільського тіуна (княжого чи землевласникового), ремісника або ремісниці
5 гривень – за вбивство рядового (простої людини) або боярського

3. Яким був штраф за вбивство жінки-годувальниці? Про що це свідчить?

Штраф за вбивство жінки-годувальниці (кормилиці) становив 12 гривень, “хоч би була й із холопів чи рабів”. Це свідчить про важливу роль годувальниць у тогочасному суспільстві. Попри те, що кормилиця могла бути з нижчих верств населення (холопів чи рабів), її життя цінувалося нарівні з життям ремісників та сільських тіунів. Це вказує на визнання важливості функції годування та виховання дітей у Русі-Україні, а також на певний рівень соціального захисту для жінок, які виконували цю роль.

Завдання 5.

Опрацюйте витяги з «Руської правди» та дайте відповіді на запитання.

1. Чи були в Русі-Україні окремі суспільні групи предметом власності інших людей?

Так, в Русі-Україні існували суспільні групи, які були предметом власності інших людей. Це підтверджується згадками про челядників (холопів) у наведених статтях “Руської правди”. Челядники/холопи розглядалися як власність, яку можна було купувати, продавати, красти або втрачати.

2. У скільки цінували володіння челядником / холопом?

Згідно з наведеними витягами, цінність челядника/холопа оцінювалася наступним чином:

3 гривні продажі (штрафу) сплачувалося попередньому власнику, якщо втікача-челядника не знаходили протягом трьох днів після оголошення про його втечу.
12 гривень продажі (штрафу) сплачувалося князю за вкраденого чи уведеного челядника.

Отже, можна зробити висновок, що вартість челядника була досить високою, оскільки штрафи за їх крадіжку чи втрату були значними.

3. Чиї свідчення бралися до уваги у випадку купівлі краденого?

У випадку купівлі краденого (коня, одягу, худоби тощо) до уваги бралися свідчення:

Двох вільних мужів
Або митника

Ці свідки мали знати, у кого було куплено крадене майно, і повинні були підтвердити це під присягою. Таким чином, “Руська правда” встановлювала певний механізм захисту добросовісних покупців та виявлення справжніх злочинців.

Картина Івана Білібіна «Суд часів «Руської правди». 1907 рік

1. Віднайдіть на ілюстрації, де зображений князь, назвіть його ім’я.

Це, ймовірно, великий князь київський, який виконує роль судді. Хоча точне ім’я князя не вказано, можна припустити, що це може бути Ярослав Мудрий, оскільки саме він вважається укладачем “Руської правди”.

2. Представників яких суспільних груп зображено на ілюстрації?

Князь та його наближені (бояри, дружинники)
Воїни (охорона)
Звинувачені або підсудні
Можливо, також присутні представники духовенства та вільні люди (свідки)

3. Поміркуйте. Чому в центрі ілюстрації зображено вогонь? Що це означає?

Вогонь у центрі ілюстрації має важливе символічне значення. Він вказує на використання ордалій – “божого суду” – як методу встановлення істини в судовому процесі. Згідно з “Руською правдою”, одним із видів ордалій була проба розпеченим залізом. Підозрюваний мав витягнути залізо з вогню, і якщо він не отримував опіків, його вважали невинним. Якщо ж отримував опіки, його визнавали винним.

Завдання 6.

Опрацюйте витяги з «Руської правди» та дайте відповіді на запитання.

1. Чи був однаковим штраф за крадіжку власності князя та власності інших суспільних груп? Наведіть відповідну цитату з документа.

Штраф за крадіжку власності князя був вищим, ніж за крадіжку власності інших суспільних груп. Це підтверджується наступною цитатою з документа:

“Якщо вкрадуть княжого коня і наявного не буде, то платити за нього 3 гривні, а за інших — по 2 гривні.”Отже, за крадіжку княжого коня штраф становив 3 гривні, тоді як за коней інших власників – 2 гривні.

2. Хто ніс відповідальність за крадіжку, здійснену холопами? Про що це свідчить?

Відповідальність за крадіжку, здійснену холопами, ніс їхній власник. Це випливає з наступного положення:

“Якщо ворами будуть холопи, чи князівські, чи боярські, чи монастирські, — їх же князь продажею не карає, оскільки вони не вільні, то подвійно має заплатити їх власник позивачу за кривду.”Це свідчить про те, що:

Холопи не вважалися самостійними суб’єктами права і не несли особистої відповідальності за свої злочини.
Власник холопа ніс повну відповідальність за дії свого невільника, що підкреслює залежний статус холопів.
Система покарань залежна від соціального статусу злочинця та потерпілого.
Закон захищав інтереси вільних людей, перекладаючи відповідальність за злочини холопів на їхніх власників.

Така система відповідальності відображала феодальний устрій суспільства Київської Русі, де правовий статус особи визначався її соціальним становищем.

Золота скриня, де зберігали «Руську правду». Світлина

2. Яким металом оздоблена скриня?

Скриня, зображена на ілюстрації, оздоблена золотом.

3. Про що свідчить виготовлення спеціальної скрині для зберігання збірки законів?

Виготовлення спеціальної золотої скрині для зберігання “Руської правди” свідчить про:

Високу цінність і важливість цього законодавчого документа в Київській Русі. Золоте оздоблення вказує на особливий статус “Руської правди”.
Прагнення зберегти текст законів для майбутніх поколінь. Дорогоцінна скриня забезпечувала надійний захист документа.
Розвиток правової культури в Київській Русі. Наявність кодифікованих законів, які зберігалися в спеціальній скрині, свідчить про високий рівень державності.
Багатство і могутність київських князів, які могли дозволити собі виготовлення такої коштовної скрині.
Символічне значення законів як “золотого стандарту” справедливості та порядку в державі.

Завдання 7.

На основі опрацьованих документів доведіть або спростуйте думку: «Людське життя було найвищою цінністю в Русі-України. Покарання за вбивство представників різних верств населення було однаковим». Обговоріть результати роботи в загальному колі.

На основі опрацьованих документів можна зробити висновки щодо твердження: «Людське життя було найвищою цінністю в Русі-Україні. Покарання за вбивство представників різних верств населення було однаковим».

Доводи проти твердження

Різні штрафи за вбивство представників різних верств населення:

За вбивство князівського мужа (боярина) або княжого тіуна штраф становив 80 гривень.
За вбивство городянина, гридня (дружинника), купця, боярського тіуна, мечника, ізгоя або новгородця — 40 гривень.
За вбивство сільського тіуна — 12 гривень.
За вбивство рядового (простого) чоловіка — 5 гривень.
За вбивство ремісника або ремісниці — 12 гривень.
За вбивство жінки-годувальниці (кормилиці) — 12 гривень, навіть якщо вона була з холопів чи рабів.

Відповідальність за дії холопів:

Якщо злочин скоював холоп, відповідальність ніс його власник, який мав сплатити подвійний штраф за заподіяну шкоду. Це свідчить про те, що холопи не розглядалися як самостійні суб’єкти права, а як власність.

Відсутність однакових покарань:

Покарання за вбивство було диференційованим залежно від соціального статусу жертви. Найвищі штрафи сплачувалися за вбивство княжих мужів, тоді як за вбивство простих людей штрафи були значно меншими.

Доводи за твердження

Захист життя і здоров’я всіх вільних людей:

“Руська правда” мала на меті захистити життя, здоров’я і майно всіх вільних людей, встановлюючи грошові штрафи за вбивство та інші злочини.

Еволюція в бік гуманності:

Заміна смертної кари грошовими штрафами свідчить про певний рівень гуманності в правовій системі Київської Русі

Висновок

На основі наведених фактів можна спростувати твердження, що «людське життя було найвищою цінністю в Русі-Україні» в тому сенсі, що покарання за вбивство представників різних верств населення було однаковим. Насправді, покарання за вбивство значно варіювалося залежно від соціального статусу жертви, що свідчить про те, що життя представників вищих верств суспільства цінувалося більше, ніж життя простих людей. Це відображає соціальну ієрархію та нерівність, яка була характерною для тогочасного суспільства.

Обговорення в загальному колі

Під час обговорення варто звернути увагу на такі аспекти:

Як соціальний статус впливав на правову систему Київської Русі.
Які були основні принципи правосуддя за “Руською правдою”.
Як система грошових штрафів відображала соціальну структуру та цінності тогочасного суспільства.
Порівняння з іншими правовими системами того часу, наприклад, з Салічною правдою.

Це допоможе краще зрозуміти правову культуру Київської Русі та її відмінності від сучасних правових систем.

§12. Практична робота № 2. Тема “Руська правда”

Завдання 1.

Завдання 2.