Зміст ГДЗ Історія України 7 клас Хлібовська
1. Писемність. Освіта
1. Які мови співіснували в Русі-Україні?
В Русі-Україні співіснували такі мови:
- Старослов’янська мова – використовувалася для церковних книг і богослужінь.
- Давньоукраїнська мова – мова повсякденного спілкування.
- Старослов’янська з елементами давньоукраїнської – використовувалася для записів на берестяних грамотах і текстів угод.
2. Які особливості мало навчання у той час?
Особливості навчання:
- Школи відкривалися при храмах (наприклад, при Десятинній церкві, Софійському соборі).
- Навчалися лише хлопчики із заможних родин.
- Навчання мало релігійний характер.
- Вчителями були священники.
- Учні вчилися читати по церковних книгах.
- Вивчали також математику (додавання, віднімання, множення, ділення, дроби, відсотки).
3. Поясніть значення понять «скрипторії», «книжкові мініатюри», «літописи».
- Скрипторії – майстерні для переписування книг, які існували при храмах. Переписувачами були монахи.
- Книжкові мініатюри – рукописні малюнки, якими ілюстрували книги.
- Літописи – історико-літературні твори, де оповідь про події в релігійному, культурному, політичному житті Русі-України ведеться за роками (літами).
Острів цікавинок
1. На основі тексту рубрики «Острів цікавинок» доведіть, що книги в Русі-Україні були і матеріальною, і духовною цінністю.
Матеріальна цінність:
- Книги писали на дорогому матеріалі – пергаменті (тонко вичиненій телячій шкірі).
- Палітурки обтягували шкірою, оздоблювали дорогоцінним камінням, золотими чи срібними пластинками.
- Ініціали і заставки малювали яскраво-червоною фарбою, а подекуди сріблом і золотом.
Духовна цінність:
- Книги сприяли духовному збагаченню.
- Літописець Нестор стверджував: “Велика є користь з книжної науки… У словах книжних знаходимо мудрість і здержливість.”
- Книги порівнювали з “ріками, що наводнюють світ” та “джерелами мудрості”.
2. Поясніть значення понять «пергамент», «береста».
Пергамент – тонко вичинена теляча шкіра, на якій писали книги.
Береста – березова кора, на якій також писали в Русі-Україні.
3. Знайдіть у рубриці ініціал та заставку. Ініціал – це перша буква розділу, яку оздоблювали особливо майстерно і робили більшого розміру, ніж інші літери.
Заставка – це малюнок на всю ширину сторінки на початку книги чи розділу, у вигляді дивовижного плетення, із зображенням фантастичних птахів чи звірів.
2. Архітектура
1. Що було основним будівельним матеріалом у русів?
Основним будівельним матеріалом у русів було дерево. З нього будували оселі селян, містян, княжі тереми, укріплення довкола міст та оборонні лінії проти кочовиків (наприклад, Змієві вали). Згодом почали зводити кам’яні споруди, адже вони були надійніші за дерев’яні.
2. Що сприяло пожвавленню храмового будівництва?
Пожвавленню храмового будівництва сприяло прийняття християнства в Русі-Україні. Починаючи від Володимира Великого, кожен князь вважав своїм святим обов’язком побудувати церкву. Величні храми з’явилися в багатьох містах. Лише в Києві археологи знайшли близько 50 фундаментів церков.
3. Чим оздоблювали храми?
Храми оздоблювали:
- Мозаїкою (візерунки чи зображення, зроблені з частинок різнокольорових камінців, мармуру чи скла)
- Фресками (розписи на вологій штукатурці)
- Іконами (портретні та сюжетні зображення священного характеру)
Ці елементи часто поєднували для створення цілісного образу. До нашого часу збереглися мозаїчні підлоги Десятинної церкви та настінні мозаїки Софійського собору.
Лабіринт часу
Спасо-Преображенський собор було зведено у 1036 році зусиллями князя Мстислава Володимировича.
Щоб визначити рік за римським календарем, нам потрібно перевести 1036 рік у римські цифри.
1036 рік за римським літочисленням буде записано як: MXXXVI
Де:
M = 1000
XXX = 30
VI = 6
Отже, Спасо-Преображенський собор у Чернігові було побудовано у MXXXVI році за римським календарем.
Галявина творчості
Кожен із вас є творчою особистістю. Поєднайте свій творчий потенціал, об’єднавшись у групи. Підготуйте один із проєктів про культуру Русі-України в Х– першій половині ХІ століття на вибір: «Мудрим ніхто не вродився, а навчився», «Для кожного його мова — найкраща і найсолодша», «Витвір хвалить майстра», «Фольклор — душа народу».
Дякую за надання детальної інформації про культуру Русі-України в X-XI століттях. На основі цього тексту я можу запропонувати деякі ідеї для проектів, які ви згадали:
“Мудрим ніхто не вродився, а навчився”:
- Розповідь про систему освіти в Русі-Україні (школи при храмах, навчання читання та математики)
- Опис процесу створення та поширення книг (скрипторії, переписування, ілюстрування)
- Значення книг для духовного розвитку (цитати з літописця Нестора)
“Для кожного його мова — найкраща і найсолодша”:
- Огляд мов, що використовувались в Русі-Україні (старослов’янська, давньоукраїнська)
- Розвиток писемності (кирилиця, берестяні грамоти, графіті)
- Значення перекладацької діяльності (роль князя Ярослава)
“Витвір хвалить майстра”:
- Архітектура Русі-України (дерев’яне та кам’яне будівництво, храми)
- Мистецтво оздоблення храмів (мозаїка, фрески, ікони)
- Книжкове мистецтво (мініатюри, ініціали, заставки)
“Фольклор — душа народу”:
- Жанри усної народної творчості (казки, билини, пісні, прислів’я)
- Музична культура (інструменти, народні забави, скоморохи)
- Обрядові традиції та їх відображення у фольклорі
Кожен з цих проектів може включати візуальні матеріали, цитати з історичних джерел, та, можливо, елементи реконструкції (наприклад, створення мініатюри чи виконання народної пісні).