§15. Роздробленість Русі-України (середина XII — перша половина XIII ст.)

Зміст ГДЗ Історія України 7 клас Щупак 

Коли виникла проблема єдності руських земель? Що вам відомо про причини роздробленості Русі-України? Яких заходів уживали князі для збереження єдності держави?

Основні причини роздробленості Русі-України включали:

1. Економічний розвиток окремих регіонів, що призвело до посилення місцевих князів та бояр.
2. Зростання кількості князівських нащадків, які прагнули власних уділів.
3. Ослаблення центральної влади Києва через постійну боротьбу за великокнязівський престол.
4. Зовнішні загрози, особливо з боку кочових племен, що змушувало князів зосереджуватися на захисті власних територій.

Князі вживали різних заходів для збереження єдності держави:

1. Проведення з’їздів князів (снемів) для вирішення важливих питань та врегулювання конфліктів.
2. Укладання міжкнязівських угод та союзів.
3. Спроби централізації влади окремими сильними князями, наприклад, Володимиром Мономахом.
4. Організація спільних військових походів проти зовнішніх ворогів, особливо проти половців.
5. Збереження Києва як духовного та культурного центру Русі, попри політичну роздробленість.

Однак, попри ці заходи, процес роздробленості продовжувався. Спочатку утворилося близько десяти князівств, а з часом їхня кількість лише зростала внаслідок подальшого дроблення.

Важливо зазначити, що роздробленість, хоча й послабила Русь політично і військово, сприяла розвитку економіки й культури в окремих князівствах. Центром великокнязівської влади та духовним осередком руських земель залишався Київ, хоча його значення поступово зменшувалося.

Діємо: практичні завдання

Простежте територіальні зміни на давньоруських землях за доби роздробленості.

Аналізуючи карту та інформацію з тексту, можна простежити такі територіальні зміни на давньоруських землях за доби роздробленості:

1. Русь розпалася на ряд князівств.
2. Основними князівствами стали Київське, Чернігівське, Турово-Пінське, Переяславське, Галицьке та Волинське.
3. Території Причорномор’я і Приазов’я були заселені половцями.
4. Муромо-Рязанські землі відокремилися від Чернігівського князівства після 1127 року.
5. Дреговицька земля та Посейм’я були приєднані до чернігівських володінь до середини XII ст.
6. Відбулося розширення території Волинського князівства – до початку XIII ст. до нього були приєднані нові землі.
7. Утворилася Волинсько-Галицька держава наприкінці князювання Романа Мстиславича (1199-1205 рр.), що об’єднала Волинське та Галицьке князівства.
8. Територія Київського князівства на початку XIII ст. значно зменшилася порівняно з періодом розквіту Київської Русі.

Ці зміни були зумовлені процесами феодальної роздробленості, посиленням окремих князівств, боротьбою за владу між князями та зовнішніми загрозами, особливо з боку кочових племен.

Розкажіть про зміни територій князівств протягом другої половини XII — початку XIII ст. Висловте припущення, чим вони були зумовлені.

Аналізуючи інформацію з тексту та карти, можна виділити такі основні територіальні зміни князівств протягом другої половини XII — початку XIII ст.:

1. Відокремлення Муромо-Рязанських земель від Чернігівського князівства після 1127 року.
2. Приєднання Дреговицької землі та Посейм’я до чернігівських володінь до середини XII ст.
3. Розширення території Волинського князівства – до початку XIII ст. до нього були приєднані нові землі.
4. Утворення Волинсько-Галицької держави наприкінці князювання Романа Мстиславича (1199-1205 рр.), що об’єднала Волинське та Галицьке князівства.
5. Значне зменшення території Київського князівства на початку XIII ст. порівняно з періодом розквіту Київської Русі.

Ці територіальні зміни були зумовлені кількома факторами:

1. Процесами феодальної роздробленості, що призвели до дроблення великих князівств на менші уділи.
2. Посиленням окремих князівств та їхнім прагненням до розширення своїх володінь за рахунок сусідів.
3. Постійною боротьбою між князями за владу та території.
4. Зовнішніми загрозами, особливо з боку кочових племен, що змушувало князів об’єднувати зусилля або втрачати прикордонні території.
5. Економічним розвитком окремих регіонів, що сприяло їхньому політичному посиленню.
6. Ослабленням центральної влади Києва, що дозволило периферійним князівствам здобути більшу самостійність.

Ці зміни відображають загальну тенденцію до політичної децентралізації Русі-України в цей період, хоча деякі князі (як-от Роман Мстиславич) намагалися протидіяти цьому процесу шляхом об’єднання земель.

Діємо: практичні завдання

Започаткуйте укладання синхронізованої таблиці подій. Роботу виконуйте, працюючи з § 15-16.

Свідчать документи

Працюючи з уривком з літопису, визначте, що було метою погрому Києва. Дайте оцінку діям війська Андрія Боголюбського.

Метою погрому Києва військами Андрія Боголюбського було:

1. Пограбування міста та захоплення цінностей. Літопис зазначає, що вони “грабували вони два дні весь город” і “узяли вони майна множина”.
2. Руйнування та приниження Києва як духовного та політичного центру. Війська цілеспрямовано нищили церкви, монастирі та святині, зокрема Софію Київську та Десятинну церкву.
3. Послаблення Києва через знищення населення та інфраструктури. Літопис описує вбивства, полон та руйнування.

Оцінка дій війська Андрія Боголюбського:

1. Надзвичайна жорстокість. Військо не щадило ні жінок, ні дітей, ні священнослужителів.
2. Святотатство. Пограбування та руйнування церков, знищення ікон та книг свідчить про неповагу до християнських цінностей.
3. Варварство та безжальність. Дії війська були спрямовані не лише на захоплення міста, але й на його тотальне знищення та приниження.
4. Підрив єдності Русі. Такий жорстокий напад на Київ, який вважався “матір’ю міст руських”, свідчив про глибокий розкол між князівствами та підрив ідеї єдності руських земель.

Загалом, дії війська Андрія Боголюбського можна охарактеризувати як надзвичайно жорстокі та руйнівні, спрямовані не лише на захоплення міста, але й на його приниження та послаблення як центру Русі.

Свідчать документи

1. Опишіть ілюстрацію. Зверніть увагу на символіку фону. Хто, на вашу думку, і чому зображений на гравюрі?

На ілюстрації зображено:

1. Групу з чотирьох воїнів-князів у обладунках та шоломах, які стоять пліч-о-пліч. Центральна фігура виділяється червоним плащем та тримає великий щит.
2. На передньому плані видно списи та мечі, що символізують готовність до бою.
3. На задньому плані помітне велике стилізоване обличчя, яке займає значну частину фону. Це, ймовірно, символічне зображення Русі або духу предків.
4. Фон також містить елементи, що нагадують архітектурні споруди (можливо, церкви чи фортеці) та стилізовані природні елементи.

На гравюрі, найімовірніше, зображений князь Ігор Святославич та його дружинники. Це пояснюється тим, що ілюстрація створена до “Слова про похід Ігорів”. Князь Ігор зображений як центральна фігура, що символізує єдність руських князів у боротьбі за “землю Руську” проти зовнішніх ворогів.

Символіка фону з великим обличчям підкреслює ідею захисту рідної землі та зв’язку з предками. Архітектурні елементи на фоні можуть символізувати руські міста та храми, які потребують захисту.

Загальна композиція та символіка ілюстрації покликані передати ідею єдності, сили та готовності руських князів захищати свою землю, що є головною темою “Слова про похід Ігорів”.

2. Як автор «Слова про похід Ігорів» пояснює причини поразок від половців?

Автор “Слова” пояснює поразки руських князів від половців наступними причинами:

• Припинення активної боротьби з “невірними” (половцями): “Перестали князі невірних воювати”
• Міжусобиці та конфлікти між князями: “Стали один одному казати: «Се моє, а се теж моє, брате!»”
• Зосередження на дрібних справах замість важливих державних питань: “Стали вони діла дрібні Вважати за великі”
• Внутрішні чвари замість об’єднання проти спільного ворога: “На себе самих підіймати чвари”

Як наслідок цих внутрішніх проблем, “невірні з усіх сторін находили, Землю Руську долали”.Автор підкреслює, що роздробленість, егоїзм князів та їхня нездатність об’єднатися проти спільного ворога призвели до ослаблення Русі та успішних нападів половців.

Визначте, яку інформацію про добу Русі-України можна довідатися, споглядаючи пам’ятник.

Споглядаючи пам’ятник Володимиру Глібовичу, можна отримати наступну інформацію про добу Русі-України:

1. Зовнішній вигляд князя: Пам’ятник демонструє типовий образ руського князя – в обладунках, зі зброєю, що вказує на військовий характер правління та постійну готовність до оборони.
2. Озброєння: Князь зображений з мечем та щитом, що свідчить про тогочасне військове спорядження руських воїнів.
3. Боротьба з кочовиками: Підпис до пам’ятника вказує на участь Володимира Глібовича у боротьбі з половцями, що було характерною рисою того періоду для прикордонних князівств.
4. Хронологія: Роки життя князя (1169-1187) дають уявлення про конкретний історичний період другої половини XII століття.
5. Географія: Розташування пам’ятника в Переяславі вказує на важливість цього міста в структурі Русі-України.
6. Державний устрій: Сам факт існування окремого князя в Переяславі свідчить про удільну систему Русі того періоду.
7. Культурна пам’ять: Встановлення пам’ятника у 2000 році демонструє збереження історичної пам’яті про князівську добу в сучасній Україні.
8. Мистецтво: Стиль пам’ятника відображає сучасне бачення історичної постаті, поєднуючи елементи реалізму та монументальності.

Таким чином, пам’ятник є джерелом інформації не лише про конкретного князя, але й про військову, політичну та культурну складові життя Русі-України XII століття.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

Можу назвати причини політичної роздробленості Русі-України.

1. Посилення влади місцевих князів та бояр
2. Ослаблення центральної влади Києва
3. Економічний розвиток окремих регіонів

Можу показати на карті великі удільні князівства періоду роздробленості.

Найбільшими удільними князівствами були Київське, Чернігово-Сіверське, Переяславське, Галицьке та Волинське.

Можу визначити особливості розвитку Київського, Переяславського та Чернігово-Сіверського князівств.

Особливості розвитку ключових князівств:

Київське князівство:

• Залишалося духовним та політичним центром
• Зазнало нападу військ Андрія Боголюбського у 1169 році

Чернігово-Сіверська земля:

• Найбільше за територією князівство
• Правляча династія – Ольговичі
• Відомий похід князя Ігоря проти половців у 1185 році

Переяславське князівство:

• Прикордонне князівство, постійно під загрозою кочовиків
• Перша згадка назви “Україна” в літописі 1187 року

Можу схарактеризувати відносини руських князівств із сусідами-кочовиками

Відносини з кочовиками були складними – від військових конфліктів до союзів. Деякі кочові племена несли прикордонну службу для руських князів.

2. Утворіть логічні пари.

1. Київське князівство – В Розграбування 1169 р. військом Андрія Боголюбського
2. Чернігівське князівство/Новгород-Сіверське князівство – А Похід 1185 р. князя Ігоря Святославича проти половців, оспіваний у поемі «Слово про похід Ігорів»
3. Переяславське князівство – Б Перша згадка назви «Україна» в літописі

3. За матеріалами параграфів 13-15 та додатковими джерелами проведіть мінідослідження «Механізми протистояння руських князів половцям». У ході дослідження з’ясуйте, до яких засобів, окрім воєнних походів, вдавалися правителі руських земель. Чи були ці засоби ефективними?

На основі наданої інформації та додаткових джерел, можна виділити наступні механізми протистояння руських князів половцям, окрім прямих військових походів:

1. Дипломатичні шлюби. Руські князі часто одружувалися з дочками половецьких ханів, щоб встановити союзницькі відносини. Наприклад, князь Мстислав Галицький був зятем половецького хана Котяна.
2. Створення буферних зон. На прикордонних територіях (наприклад, у Пороссі) руські князі розселяли дружні кочові племена, які служили своєрідним буфером між руськими землями і половецьким степом.
3. Використання кочовиків у військових цілях. Деякі половецькі племена (наприклад, “чорні клобуки”) несли прикордонну службу для руських князів і становили легку кінноту в їхньому війську.
4. Укладання тимчасових союзів. Руські князі іноді вступали в союзи з окремими половецькими ханами для боротьби проти інших князів чи ворожих половецьких угруповань.
5. Торгівельні відносини. Між Руссю та половцями існували торгівельні зв’язки, що також сприяло мирному співіснуванню.

Щодо ефективності цих засобів:

• Дипломатичні шлюби та союзи часто були ефективними, але нестабільними, оскільки залежали від конкретних особистостей.
• Створення буферних зон та використання кочовиків у військових цілях виявилося досить ефективним для захисту кордонів.

Однак, загалом ці заходи не змогли повністю вирішити проблему половецької загрози, про що свідчать численні конфлікти та походи, які тривали протягом тривалого часу.

Варто зазначити, що відносини між Руссю та половцями були складними і неоднозначними. Вони не зводилися лише до протистояння, а включали також періоди мирного співіснування та взаємовигідної співпраці.

4. Поміркуйте, чи закономірним був розпад Русі-України.

Розпад Русі-України на окремі князівства був закономірним історичним процесом, характерним для середньовічних держав. Можна виділити кілька ключових факторів, які зумовили цей процес:

1. Економічний розвиток окремих регіонів. З часом різні частини Русі-України досягли достатнього рівня економічного розвитку, щоб прагнути до більшої самостійності.
2. Зростання могутності місцевих князів та бояр. Удільні князі та великі землевласники прагнули до більшої незалежності від Києва .
3. Ослаблення центральної влади. Київ поступово втрачав свій вплив на віддалені регіони держави .
4. Великі розміри держави. Русь-Україна охоплювала величезну територію, що ускладнювало централізоване управління .
5. Система престолонаслідування. Практика розподілу земель між синами князів сприяла подрібненню держави .
6. Зовнішні загрози. Постійні набіги кочовиків, особливо половців, виснажували ресурси держави .
7. Зміна торговельних шляхів. Занепад шляху “із варяг у греки” негативно вплинув на економічне становище Києва .

Варто зазначити, що подібні процеси відбувалися і в інших європейських державах того часу.

Роздробленість мала не лише негативні наслідки – вона сприяла економічному та культурному розвитку окремих князівств.

Отже, розпад Русі-України був закономірним етапом її історичного розвитку, зумовленим комплексом внутрішніх та зовнішніх факторів. Цей процес відображав загальноєвропейські тенденції епохи середньовіччя.

5. Розробіть ескіз логотипу-дудла для стартової сторінки пошукової системи Google до 850-річчя першої згадки назви «Україна». Визначте, у якому році буде цей ювілей.

Перша згадка назви «Україна» датується 1187 роком у літописі. Відповідно, 850-річчя першої згадки назви «Україна» буде у 2037 році.

Ідеї для ескізу логотипу-дудла:

1. Основа: Стилізовані літери “Google”, де кожна літера представляє певний аспект української історії чи культури.
2. Буква “G”: Стилізована під козацьку шаблю, що символізує історичну боротьбу за незалежність.
3. Перша “o”: Зображення тризуба – герба України.
4. Друга “o”: Стилізований під писанку – традиційне українське великоднє яйце.
5. Буква “g”: Оформлена у вигляді колоска пшениці, що символізує родючість українських земель.
6. Буква “l”: Стилізована під бандуру – національний музичний інструмент.
7. Буква “e”: Оформлена у вигляді книги з написом “1187”, що символізує першу літописну згадку.
8. Фон: Елементи української вишивки з використанням традиційних червоних та чорних кольорів.
9. Напис: Під логотипом можна додати напис “850 років першої згадки назви «Україна»” українською мовою.
10. Кольорова гама: Використання синього та жовтого кольорів національного прапора України.

Цей ескіз поєднує в собі ключові елементи української історії, культури та державності, відображаючи значущість цієї історичної дати та підкреслюючи багату спадщину України.