§15. Середньовічні держави: від роздробленості до станово-представницьких монархій

Зміст ГДЗ Всесвітня історія 7 клас Пометун

ОБГОВОРІТЬ У КЛАСІ

На які століття припадає зріле (високе) середньовіччя?

Зріле або високе середньовіччя припадає на XI-XIII століття. Це був період розквіту середньовічної цивілізації в Європі.

Які зміни відбулись у житті європейців за часів раннього середньовіччя?

У ранньому середньовіччі відбулися такі основні зміни в житті європейців:

• Падіння Західної Римської імперії в 476 р. і утворення варварських королівств
• Поширення християнства і зростання ролі церкви
• Розвиток феодальних відносин, формування класу феодалів і залежних селян
• Занепад міст, натуральне господарство

Які держави існували в ті часи, хто і як ними правив?

У середні віки в Європі існували такі основні держави:

• Франкська держава 481 – 843
• Священна Римська імперія 962 – 1806
• Королівство Англія 927  – 1707
• Королівстов вестготів 418 – 721
• Королівстов остготів 493 – 553

Цими державами правили королі і імператори, влада яких спиралася на феодальну систему васальних відносин з великими землевласниками. Важливу роль відігравала також католицька церква на чолі з Папою Римським.

ДОСЛІДІТЬ

1. Розташуйте наведені словосполучення (терміни) у логічній послідовності, що відображає розвиток середньовічного суспільства, і поясніть цю послідовність: роздробленість, зростання влади місцевих феодалів, міжусобні війни, монархії раннього середньовіччя, централізована держава.

Ось логічна послідовність розвитку середньовічного суспільства з поясненнями:

1. Монархії раннього середньовіччя На початку середніх віків після падіння Західної Римської імперії в Європі виникли варварські королівства, які поступово перетворилися на ранньосередньовічні монархії, такі як Франкська держава, королівства вестготів, остготів, вандалів тощо.
2. Зростання влади місцевих феодалівЗ розвитком феодальних відносин у VIII-X ст. влада монархів слабшала, а вплив великих землевласників – графів, герцогів, баронів – зростав. Вони перетворювалися на фактично незалежних правителів у своїх володіннях.
3. Роздробленість Як наслідок, у X-XII ст. в Європі настала епоха феодальної роздробленості. Єдині держави розпадалися на окремі феодальні князівства і графства. Прикладами є Священна Римська імперія, Франція, Київська Русь.
4. Міжусобні війниФеодальна роздробленість супроводжувалася постійними війнами і конфліктами між різними феодалами за землю і владу. Це були так звані міжусобні війни, які значно послаблювали державу.
5. Централізована держава Починаючи з XIII ст. в деяких країнах Європи королям вдалося приборкати непокірних феодалів і об’єднати свої володіння в централізовані держави з сильною королівською владою. Цей процес завершився в основному в XV-XVI ст. з утворенням абсолютних монархій.

Отже, розвиток середньовічного суспільства йшов від відносно єдиних ранньосередньовічних монархій через етап феодальної роздробленості і міжусобиць до формування централізованих національних держав пізнього середньовіччя.

1. Що таке феодальна роздробленість

ПОМІРКУЙТЕ

Працюючи в парах, визначте, що таке феодальна роздробленість і якими були її причини. Обговоріть свої міркування з однокласниками та однокласницями.

Феодальна роздробленість – це період в історії середньовічної Європи, коли великі централізовані держави розпадалися на безліч дрібних феодальних володінь, які були фактично незалежними й ворогували між собою.

Основними причинами феодальної роздробленості були:

1. Розвиток натурального господарства. Кожен феодал прагнув зробити своє володіння економічно самодостатнім, виробляючи все необхідне. Це послаблювало економічні зв’язки між регіонами й підривало єдність держави.
2. Зростання могутності великих феодалів. Королі роздавали землі своїм васалам, які ставали дедалі сильнішими та незалежними, мали власні замки, армії. Герцоги й графи перетворювалися на “феодалів у короні”.
3. Порядок успадкування, коли монархи ділили свої володіння між синами. Це призводило до дроблення держави на менші частини.
4. Слабкість королівської влади, яка не могла приборкати непокірних васалів і зберегти єдність країни.

Феодальна роздробленість мала важливі наслідки. З одного боку, вона супроводжувалася міжусобними війнами, які руйнували господарство. З іншого боку, в цей період виникли нові держави й народи зі своєю культурою.

Отже, феодальна роздробленість була закономірним етапом розвитку середньовічного суспільства, зумовленим соціально-економічними та політичними чинниками. Вона стала перехідним періодом від ранньосередньовічних монархій до централізованих станово-представницьких держав.

ДОСЛІДІТЬ

Пригадайте, про якого короля йдеться на початку уривка з документа. Як ставиться автор до роздробленості Франкської держави? Як ви вважаєте чому? Про які риси роздробленості можна дізнатися з уривка?

Судячи з уривку, на початку йдеться про Карла Великого – короля франків і засновника Франкської імперії.

Автор Флор Ліонський дуже негативно ставиться до роздробленості Франкської держави після смерті Карла Великого. Він з ностальгією згадує часи величі і єдності імперії під владою цього монарха. Флор вважає, що розпад держави на частини призвів до занепаду, втрати могутності і авторитету.

Причини такого ставлення автора можна зрозуміти. Він був представником церкви (дияконом), яка була зацікавлена в сильній централізованій владі. Роздробленість послаблювала державу, вела до міжусобиць і хаосу, від чого страждала і церква.

З уривку можна дізнатися про такі риси роздробленості:

1. Розпад єдиної держави на окремі частини: “держава, яка ще недавно була єдиною, поділена на три частини”.
2. Втрата титулу імператора, поява дрібних правителів замість єдиного государя: “нікого вже не можна вважати імператором; замість государя — дрібні правителі”.
3. Занепад загальнодержавних інтересів, перевага місцевих егоїстичних прагнень: “Загальний добробут зник, кожен переймається власними інтересами”.
4. Втрата колишньої могутності, авторитету і впливу держави: “ця велика держава в занепаді, втратила відразу і свій блиск, і найменування імперії”.

Отже, уривок яскраво відображає негативне сприйняття сучасником процесу феодальної роздробленості, яка розглядалася як занепад у порівнянні з імперською величчю часів Карла Великого.

2. Чим характеризується станово-представницька монархія

ПОМІРКУЙТЕ

Сформулюйте і поставте однокласникам та однокласницям 2-3 запитання про сутність станово-представницької монархії.

Ось кілька запитань про сутність станово-представницької монархії:

1. Чим станово-представницька монархія відрізнялася від звичайної монархії? Яка роль у ній станово-представницьких органів?
2. Які стани (соціальні групи) були представлені у станово-представницьких органах середньовічних держав і чому саме вони?
3. Як ви думаєте, чому монархи погоджувалися обмежувати свою владу і ділитися повноваженнями зі становими представниками? Що змушувало їх йти на такий крок?

Відповіді:

1. На відміну від необмеженої монархії, влада короля у станово-представницькій обмежувалася становими органами, які представляли інтереси різних соціальних груп.
2. У становому представництві брали участь найвпливовіші верстви – духовенство, світські феодали, городяни (бюргерство). Селяни зазвичай не мали там своїх представників. Це відображало соціальну структуру середньовічного суспільства.
3. Королі йшли на співпрацю зі становими представниками, щоб заручитися їхньою підтримкою у боротьбі проти феодальної роздробленості, отримати згоду на збирання податків тощо. Це був вимушений компроміс заради зміцнення держави.

ДОСЛІДІТЬ

Проаналізуйте інформацію зі схеми й ілюстрацій та виконайте завдання:

1) поясніть, які верстви населення і чому були зацікавлені у зміцненні королівської влади;

У зміцненні королівської влади були зацікавлені такі верстви населення:

• Міста і городяни, які підтримували короля сплатою податків в обмін на захист від свавілля феодалів і сприяння торгівлі. Зростання міст збільшувало доходи королівської скарбниці.
• Дрібні феодали (лицарі), які шукали у короля захисту від могутніх сусідів – герцогів і графів. Вони служили опорою королівської влади.
• Духовенство (церква), яке теж потерпало від свавілля великих феодалів і прагнуло миру та порядку в державі, які міг забезпечити сильний король.

2) знайдіть у переліку чинників підписи до ілюстрацій, поданих нижче. Обґрунтуйте свою відповідь.

До зображення “Жан Фуке. Прибуття Карла IV у місто Сен-Дені. XV ст.”: “Швидке зростання міст, населення яких підтримувало міцну королівську владу сплатою податків, що поповнювали казну”.

Обґрунтування: На ілюстрації зображено урочистий в’їзд короля Карла IV у місто, що символізує підтримку королівської влади з боку городян. Міста були зацікавлені в сильній централізованій владі, яка могла забезпечити порядок, безпеку торгівлі і захист від свавілля феодалів. Натомість городяни сплачували королю податки.

До зображення “Військо феодалів. Середньовічна мініатюра XIV ст.”: “Утримання королями боєздатного й дисциплінованого війська, на яке можна було спертися в боротьбі з непокірними феодалами”.

Обґрунтування: Ілюстрація демонструє військо феодалів – лицарів на конях у повному озброєнні. Щоб приборкати непокірних васалів, королі мусили спиратися на власне професійне військо, а не на ополчення феодалів. Створення постійної армії, підпорядкованої безпосередньо королю, було важливим чинником централізації влади в руках монарха.

ДОСЛІДІТЬ

Поєднайте інформацію мініатюри та документа, поясніть: хто й кому виносить вирок? Які елементи середньовічного суду представлені на мініатюрі? Чи було справедливим рішення суду, яке ухвалювали на основі поданого нижче закону? Чому?

На мініатюрі зображено середньовічний суд, де суддя допитує засудженого. Судячи з документа “Золота булла”, йдеться про випробування розпеченим залізом як спосіб визначення вини чи невинуватості підсудного.

Основні елементи середньовічного суду, представлені на мініатюрі:

1. Суддя, який веде допит і виносить вирок.
2. Засуджений, якого допитують.
3. Писар, який записує хід судового процесу.
4. Охоронці, які стережуть засудженого.

Вирок суду на основі випробування розпеченим залізом, описаного в “Золотій буллі”, навряд чи можна вважати справедливим з сучасної точки зору. Адже наявність чи відсутність опіків після тримання розпеченого заліза в руках не може бути об’єктивним доказом вини чи невинуватості людини.

Такі “Божі суди” – ордалії – були поширені в середньовічній Європі, коли ще не існувало розвинутої системи збирання доказів і встановлення істини в суді. Вважалося, що Бог допоможе невинному витримати випробування. Але насправді результат більше залежав від випадковості чи вправності підсудного.

Тому засудження людини до страти лише на підставі опіків від розпеченого заліза виглядає вкрай несправедливим і жорстоким покаранням. Такі методи не враховували реальних обставин злочину, доказів і свідчень. Це показує недосконалість середньовічного судочинства порівняно із сучасними правовими принципами презумпції невинуватості, змагальності сторін, оцінки доказів тощо.

3. Якими були станово-представницькі органи в Європі

ПОМІРКУЙТЕ

Визначте особливості європейських станово-представницьких органів і їхню роль у житті держави.

Ось основні особливості європейських станово-представницьких органів та їхня роль у житті держави:

1. Представництво різних станів суспільства. До складу цих органів входили представники духовенства, світських феодалів і городян (третього стану). Це відображало соціальну структуру середньовічного суспільства.
2. Обмеження влади монарха. Станово-представницькі органи були покликані обмежувати свавілля королів і захищати інтереси представлених у них станів. Вони прагнули контролювати ухвалення законів, запровадження нових податків, питання війни і миру.
3. Дорадча функція. Спочатку рішення станових органів мали характер порад королю і не були обов’язковими для виконання. Але з часом їхній вплив зростав, і монархи мусили більше рахуватися з їхньою думкою.
4. Нерегулярний характер роботи. У більшості країн станово-представницькі органи не були постійно діючими парламентами, а скликалися королями у разі потреби, найчастіше у кризові моменти.
5. Важлива роль у централізації держав. Створення загальнодержавних станово-представницьких органів сприяло політичній централізації країн, подоланню феодальної роздробленості. Вони були засобом діалогу і компромісу між королями і станами суспільства.
6. Зародження парламентаризму. Хоча середньовічні станово-представницькі органи ще не були сучасними парламентами, вони заклали основи для розвитку парламентаризму і представницької демократії в Європі в наступні століття.

Отже, станово-представницькі органи відігравали важливу роль у політичному житті середньовічних держав Європи. Вони представляли інтереси різних суспільних груп, обмежували владу монархів, сприяли централізації країн і закладали традиції парламентаризму. Їх поява стала важливим кроком на шляху до сучасних форм політичного устрою.

ДОСЛІДІТЬ

Як наведені ілюстрації пов’язані з текстом пунктів 2 і 3? За таблицею з’ясуйте, у яких європейських державах, коли та які представницькі органи виникли. Зробіть висновки про розвиток станово-представницьких органів в Європі.

Ось аналіз ілюстрацій та інформації з таблиці про розвиток станово-представницьких органів в Європі:

Ілюстрація “Засідання Гамбурзького суду” пов’язана з пунктом 2, де йдеться про систему суду в середньовічній Європі, яка розподілялася за станами. На мініатюрі зображено судове засідання, ймовірно, міського суду, який розглядав справи городян.

Ілюстрація “Засідання парламенту” відповідає пункту 3, де розповідається про станово-представницькі органи в європейських державах. Зображення демонструє роботу середньовічного парламенту як органу станового представництва.

Аналіз таблиці про станово-представницькі органи:

• Найраніше станово-представницький орган (Кортеси) виник в Іспанії (Кастилії) у XII ст.
• В Англії парламент було створено в 1265 р., у Франції Генеральні штати – в 1302 р.
• У Швеції (Риксдаг) і Нідерландах (Генеральні штати) представницькі органи з’явилися в XV ст. – відповідно в 1435 і 1463 рр.
• У Німеччині (Рейхстаг) і Польщі (Сейм) вони сформувалися в кінці XIV-XV ст.

Висновки:

1. Станово-представницькі органи в країнах Європи виникали в різний час – від XII до XV ст., що свідчить про поступовість цього процесу.
2. Найраніше вони з’явилися в Іспанії та Англії, пізніше – у Франції, Швеції, Нідерландах, Німеччині та Польщі. Це показує нерівномірність політичного розвитку європейських держав.
3. Назви цих органів були різними (Кортеси, Парламент, Генеральні штати, Риксдаг, Рейхстаг, Сейм), але всі вони мали станово-представницький характер.
4. Поява станово-представницьких установ була загальноєвропейською тенденцією, що свідчила про розвиток станової монархії та обмеження влади королів на користь представників різних суспільних верств.

Отже, ілюстрації та таблиця доповнюють інформацію з тексту про особливості та еволюцію станово-представницьких органів у середньовічній Європі.

ПЕРЕВІР СЕБЕ

1. У який період панувала феодальна роздробленість?

Феодальна роздробленість панувала в Європі в IX-XIII ст. Це був період розпаду великих ранньосередньовічних монархій на безліч дрібних феодальних володінь.

2. Чому нові органи й монархії називали станово-представницькими?

Нові органи влади і монархії називали станово-представницькими, тому що в їхній діяльності брали участь представники різних станів середньовічного суспільства – духовенства, світських феодалів і городян (третього стану). Влада монарха в таких державах була обмежена цими становими представниками.

3. Добери синоніми до слова «рейхстаг».

Синоніми до слова “рейхстаг”: парламент, сейм, кортеси, генеральні штати, риксдаг. Всі ці назви позначали станово-представницькі органи в різних європейських країнах.

4. Схарактеризуй зв’язок між причинами та наслідками феодальної роздробленості.

Причинами феодальної роздробленості були розвиток натурального господарства, посилення великих феодалів, яким королі роздавали землі, та порядок успадкування, коли монархи ділили володіння між синами. Наслідками стали розпад держав на дрібні володіння, міжусобні війни, послаблення центральної влади, але водночас виникнення нових держав і народів.

5. Що сприяло процесам централізації в європейських країнах?

Процесам централізації в європейських країнах сприяли: зростання міст, які підтримували королів; створення монархами власного війська для приборкання феодалів; підтримка дрібних феодалів і духовенства, зацікавлених у сильній королівській владі.

6. Вислови судження щодо причин появи та ролі станово-представницьких органів влади в країнах Європи.

Станово-представницькі органи з’явилися в європейських країнах у XIII-XV ст. як засіб обмеження влади монархів і представництва інтересів різних суспільних станів. Вони відігравали важливу роль у політичному житті, прагнучи впливати на законодавство, податки, питання війни і миру. Їх виникнення було кроком до централізації держав і формування традицій парламентаризму.

А ЩЕ ТИ МОЖЕШ

Визнач і запиши 2-3 реченнями найсуттєвіші, на твою думку, зміни, що відбувались у розвитку держав у зрілому середньовіччі.

Подолання феодальної роздробленості і початок формування централізованих національних держав з сильною королівською владою. Монархи спиралися на підтримку міст, дрібних феодалів і духовенства у боротьбі проти непокірних великих феодалів.

Виникнення станово-представницьких органів влади (парламент в Англії, Генеральні штати у Франції, кортеси в Іспанії тощо), які представляли інтереси основних станів суспільства і прагнули обмежувати владу королів, впливати на законодавство і податки. Це заклало основи парламентаризму в Європі.