§14. Хрестові походи

Зміст ГДЗ Всесвітня історія 7 клас Пометун

ОБГОВОРІТЬ У КЛАСІ

Які причини спонукали мешканців Європи до міграцій у середньовіччі?

Основні причини міграцій у середньовічній Європі:

• Економічні: пошук роботи, землі, кращих умов життя через голод, неврожаї, перенаселення.
• Релігійні: переслідування, хрестові походи, місіонерство.
• Військово-політичні: війни, завоювання, вторгнення (гуни, монголи).
• Освітньо-культурні: з XI ст. – міграції студентів, вчених, ремісників між містами і країнами.

Міграції були звичним явищем і відбувалися під впливом комплексу факторів епохи.

ДОСЛІДІТЬ

В XI—XIII ст. відбулися хрестові походи. Це був організований і підтриманий католицькою церквою масовий військовий рух під гаслом визволення Гробу Господнього від мусульман. Зробіть припущення, хто й чому міг брати участь у цих походах.

Хрестові походи, що відбулися в XI—XIII століттях, були організованими та підтриманими католицькою церквою військовими кампаніями з метою визволення Гробу Господнього від мусульман. Участь у цих походах брали різні верстви населення, кожна з яких мала свої мотиви.

Релігійні Мотиви

1. Церква та Папа: Папа Урбан II закликав до Першого хрестового походу, обіцяючи учасникам відпущення гріхів і спасіння душ. Це було потужним стимулом для багатьох віруючих, які прагнули захистити християнські святині.
2. Рицарі та Воїни: Багато рицарів брали участь через релігійну ревність і бажання захистити Святу землю. Вони вважали, що участь у походах забезпечить їм вічне життя в раю.

Політичні та Економічні Мотиви

1. Феодали та Політичні Лідери: Західноєвропейські феодали прагнули захопити багаті землі на Сході, щоб примножити свої багатства і зміцнити владу. Це було особливо помітно з кінця XI століття через зростання матеріальних потреб феодалів.
2. Купці та Торговці: Вони бачили в хрестових походах можливість відкрити нові торгові шляхи і монополізувати важливі торгові центри, які перебували під контролем мусульман.

Соціальні Мотиви. Для багатьох простих людей хрестові походи були можливістю втекти від бідності та знайти нові можливості в інших землях. Деякі шукали пригод і нових вражень, інші — можливості покращити своє соціальне становище.

1. Чому і як почались хрестові походи

ПОМІРКУЙТЕ

Поставте до тексту пункту 3-4 запитання. Обговоріть з однокласником/однокласницею відповіді на них. Найважливіші та найцікавіші запитання і відповіді презентуйте класу.

Ось кілька запитань до тексту пунктів 3-4 та можливі відповіді на них:

Чому венеціанці вирішили використати хрестоносців для захоплення Константинополя?

Відповідь: Венеція вела боротьбу з Константинополем за першість у Середземному морі і хотіла витіснити Візантію з торговельних шляхів. Тому венеціанці спрямували хрестоносців на Константинополь замість звільнення Святої землі від мусульман.

Які були наслідки захоплення Константинополя хрестоносцями у 1204 році?

Відповідь: Місто було розграбоване, багато цінностей знищено. Хрестоносці створили на території Візантії свою державу – Латинську імперію, яка проіснувала близько 50 років. Розгром Константинополя призвів до занепаду Візантії.

З якою метою були створені духовно-рицарські ордени під час хрестових походів?

Відповідь: Духовно-рицарські ордени, такі як госпітальєри, тамплієри, тевтонці, були створені для звільнення і збереження святих місць у Палестині, захисту паломників від мусульман. Вони поєднували чернечу духовність і військову справу.

Яку роль відігравали духовно-рицарські ордени в Європі?

Відповідь: З часом ордени перетворилися на могутні організації, що мали великі землеволодіння і статки. Госпітальєри засновували шпиталі, тамплієри були найбільшими кредиторами в Європі, тевтонці колонізували і поширювали християнство у Центральній і Східній Європі.

ДОСЛІДІТЬ

Які ідеї промови папи Урбана II, на вашу думку, найбільше зацікавили присутніх? Як мініатюра доповнює текст?

Найбільш зацікавлюючими ідеями в промові Папи Урбана II на Клермонському соборі, ймовірно, були:

1. Заклик звільнити Святу землю і Гроб Господній в Єрусалимі від “нечестивого народу”. Це апелювало до релігійних почуттів християн.
2. Обіцянка відпущення гріхів всім, хто піде в похід, навіть якщо вони загинуть. Це давало людям надію на спасіння душі.
3. Представлення походу як Божої справи, де учасники йдуть як “уповноважені Бога”. Це надавало їхнім діям священного характеру.

Мініатюра доповнює текст, показуючи, що заклик Папи знайшов гарячу підтримку серед присутніх. Люди різних станів – рицарі, духовенство, прості воїни – одностайно відгукнулися на нього і були готові негайно вирушити, нашивши на одяг червоні хрести.

Таким чином, Папа Урбан II зумів представити похід як священний обов’язок кожного християнина, можливість здобути прощення гріхів і виконати волю Бога. Це надихнуло багатьох людей взяти участь у Хрестових походах попри всі труднощі й небезпеки.

ДОСЛІДІТЬ

На основі схеми визначте, що змушувало людей вирушати в далекий, не звіданий шлях. Причини участі різних верств населення у Хрестових походах

Хрестові походи, що відбулися в XI—XIII століттях, залучили представників різних верств населення Європи, кожна з яких мала свої причини для участі. Основні мотиви можна розділити на релігійні, політичні, економічні та соціальні.

• Релігійні Мотиви. Прагнення християн звільнити Гроб Господній від мусульман. Це був основний релігійний мотив, який об’єднував багатьох учасників походів. Папа Урбан II обіцяв відпущення гріхів усім, хто вирушить у похід, що було потужним стимулом для віруючих.
• Політичні Мотиви. Стремління духовенства зміцнити авторитет церкви і здобути нові землі. Церква прагнула розширити свій вплив і отримати нові території під своїм контролем
• Бажання феодалів збагатитися і прославитися: Великі та середні феодали бачили в хрестових походах можливість розширити свої володіння, отримати нові землі та збільшити кількість підданих.
• Економічні Мотиви. Сподівання купців отримати нові прибутки від торгівлі на Сході. Торговці бачили в походах можливість відкрити нові торгові шляхи і монополізувати важливі торгові центри.
• Соціальні Мотиви. Сподівання селян отримати наділ та особисту свободу. Для багатьох селян хрестові походи були можливістю втекти від кріпацтва й отримати власну землю.

Таким чином, хрестові походи об’єднували людей з різними мотивами, але спільною метою було визволення Гробу Господнього та захист християнських святинь від мусульманського контролю.

2. Якими були події Першого хрестового походу

ПОМІРКУЙТЕ

Порівняйте очікування перших хрестоносців із подіями реального життя.

Очікування перших хрестоносців і реальні події Першого хрестового походу мали як спільні риси, так і суттєві відмінності.

Спільне:

• Хрестоносці дійсно змогли звільнити Єрусалим і Гроб Господній від турків-сельджуків, як і закликав Папа Урбан II. Це було їхньою головною метою.
• На захоплених територіях хрестоносці створили свої держави, запровадивши там феодальні порядки, як вони й сподівалися.

Відмінності:

• Селяни, які першими вирушили в похід, сподівалися легко дістатися Святої Землі, але майже всі загинули від рук турків, не досягнувши мети.
• Хоча хрестоносці й оволоділи Єрусалимом, це далося їм дуже важкою ціною після тривалої облоги. Вони страждали від спраги, голоду, хвороб.
• Замість благочестя, хрестоносці виявили жорстокість і жадібність, вчинивши різанину і грабунки в Єрусалимі після його захоплення.
• Влада хрестоносців на Сході виявилася нетривкою через опір місцевого населення і зрештою вони були розгромлені турками-сельджуками.

Отже, хоча хрестоносцям і вдалося досягти своєї головної мети – звільнити Святу Землю, реалії походу виявилися набагато складнішими й жорстокішими, ніж вони очікували. Їхні надії на легку перемогу і створення міцної влади на Сході не справдилися повною мірою.

ДОСЛІДІТЬ

Як художник показав тріумф і трагізм взяття Єрусалиму? Обговоріть, чому на задньому плані картини — мечеть і православний храм.

На картині Е. Сіньоля “Взяття Єрусалима хрестоносцями 15 липня 1099 року” художник зобразив як тріумф, так і трагізм цієї події.

Тріумф показаний через переможні пози хрестоносців, які підняли свої прапори і хрести над захопленим містом. Вони радіють перемозі і досягненню своєї мети – звільненню Гробу Господнього.

Водночас трагізм ситуації передано через зображення численних жертв серед захисників міста і мирного населення. На передньому плані бачимо тіла загиблих, поранених і полонених людей. Це свідчить про жорстокість і кровопролиття, які супроводжували штурм Єрусалима.

На задньому плані картини зображені мечеть і православний храм. Це вказує на те, що Єрусалим був святим містом не лише для католиків, але й для мусульман та православних християн. Захоплення міста хрестоносцями означало встановлення влади католицької церкви і витіснення інших релігій. Таким чином, ці споруди символізують релігійне протистояння і непримиренність, які були однією з причин і наслідків Хрестових походів.

Отже, картина Е. Сіньоля відображає суперечливий характер взяття Єрусалима хрестоносцями – з одного боку, це була довгоочікувана перемога християн, а з іншого – трагедія для місцевого населення і прояв релігійної нетерпимості, які мали далекосяжні наслідки.

3. Як розгортався Четвертий хрестовий похід

ПОМІРКУЙТЕ

Поєднайте інформацію кількох джерел: карти (с. 90), уривка з документа, ілюстрації та складіть розповідь-хроніку про перебіг подій Четвертого хрестового походу.

Ось розповідь-хроніка про перебіг подій Четвертого хрестового походу, складена на основі інформації з карти, уривка з документа та ілюстрації:

У 1202 році хрестоносці зібралися у Венеції, щоб вирушити до Єгипту, а звідти – до Палестини для звільнення Гробу Господнього. Проте венеціанці, які вели боротьбу з Константинополем за першість у Середземному морі, вирішили використати хрестоносців у своїх цілях.

Замість того, щоб везти рицарів до Єгипту, венеціанський флот доправив їх до візантійської столиці. У 1203 році хрестоносці взяли в облогу Константинополь. Місто вперше за свою історію не змогло встояти перед натиском ворога і в квітні 1204 року було захоплене.

Як свідчить візантійський історик, під час пограбування міста хрестоносці не зупинялися ні перед чим. Вони грабували храми, зокрема головний собор Святої Софії, руйнували святині, знущалися з місцевих жителів. На вулицях лунали плач і крики, люди втрачали майно і боялися за своє життя.

Мініатюра XV ст. яскраво ілюструє штурм і захоплення Константинополя хрестоносцями. На ній зображено, як рицарі увірвалися до міста, б’ються з захисниками на вулицях і встановлюють свої знамена на будівлях.

Після перемоги хрестоносці вирішили не продовжувати похід на Єрусалим, а залишитися на землях Візантії. Вони створили тут Латинську імперію, яка проіснувала майже 50 років. Розгром Константинополя став великим потрясінням для Візантії і призвів до її подальшого занепаду.

Отже, Четвертий хрестовий похід, який мав на меті звільнення святинь у Палестині, перетворився на загарбницьку війну проти християнської Візантії. Він став яскравим свідченням того, як релігійні гасла використовувалися для прикриття політичних і економічних інтересів його учасників.

ДОСЛІДІТЬ

Опишіть маршрути Першого і Четвертого хрестових походів. Знайдіть Едесу, Антіохію, Єрусалим, Триполі — центри держав, утворених хрестоносцями. Визначте особливості їх розташування.

Згідно з картою на сторінці 90, маршрути Першого і Четвертого хрестових походів були такими:

Перший хрестовий похід (1096-1099):

• Хрестоносці вирушили з Франції, Німеччини, Італії суходолом через територію Візантії.
• Вони пройшли через Малу Азію.
• Потім рушили вздовж узбережжя Середземного моря на південь, захопили Триполі.
• Нарешті, у 1099 році вони взяли в облогу і захопили Єрусалим.

Четвертий хрестовий похід (1202-1204):

• Хрестоносці зібралися у Венеції, щоб морем дістатися Єгипту, а звідти йти до Палестини.
• Однак венеціанці спрямували їх до Константинополя.
• У 1203 році хрестоносці взяли в облогу столицю Візантії, а в 1204 захопили і пограбували місто.
• Вони не пішли далі на Єрусалим, а залишилися на землях Візантії, створивши Латинську імперію.

Едеса, Антіохія, Триполі і Єрусалим стали центрами держав хрестоносців на Близькому Сході. Вони розташовувалися на важливих торгових шляхах, що з’єднували Європу зі Сходом. Едеса і Антіохія контролювали шляхи з Малої Азії до Месопотамії і Сирії. Триполі і Єрусалим дозволяли контролювати узбережжя Середземного моря. Таке розташування давало змогу хрестоносцям втручатися в торгівлю і політику регіону.

4. Як утворилися духовно-рицарські ордени

ПОМІРКУЙТЕ

Чому ордени називалися духовно-рицарськими? Якою була їхня діяльність в Європі?

Духовно-рицарські ордени, такі як госпітальєри, тамплієри і тевтонці, називалися так тому, що поєднували в собі риси чернечих орденів і військових організацій. Їхні члени давали обітниці послуху, безшлюбності і бідності, як ченці, але водночас були професійними воїнами, які присвятили себе збройній боротьбі за віру.

В Європі ці ордени з часом перетворилися на могутні та багаті організації:

1. Госпітальєри засновували шпиталі для хворих і поранених, що було важливою справою милосердя в ті часи.
2. Тамплієри стали найбільшими кредиторами, послугами яких користувалися різні верстви населення і навіть королі. Їхня фінансова діяльність заклала основи сучасної банківської справи.
3. Тевтонський орден активно займався колонізацією і християнізацією земель у Центральній і Східній Європі, особливо прибалтійських територій.

Ордени володіли великими земельними наділами і багатствами, набутими завдяки пожертвам, завоюванням і фінансовим операціям. Вони мали значний політичний вплив у європейських державах.

Таким чином, духовно-рицарські ордени поєднували релігійне служіння з військовою справою, благодійністю, фінансовою і політичною діяльністю. Це робило їх унікальним явищем середньовічної Європи, яке мало далекосяжні наслідки в різних сферах життя суспільства.

ДОСЛІДІТЬ

Як озброєні воїни? Що свідчить про їхню готовність захищати віру Христову?

На основі зображення та додаткових джерел, можна зробити висновки про озброєння та готовність рицарів захищати віру Христову.

Рицарі Тевтонського (Німецького) ордену

Рицарі Тевтонського ордену зображені в повному обладунку, що включає важкі металеві лати, шоломи, списи, мечі та щити. Їхній одяг прикрашений білими плащами з чорними хрестами, що символізує їхню приналежність до ордену та готовність захищати християнську віру. Вони були добре екіпіровані для бою, що свідчить про їхню військову підготовку та здатність до захисту християнських святинь.

Рицарі ордену госпітальєрів

Рицарі ордену госпітальєрів також носили важкі обладунки та були озброєні мечами і щитами. Їхні плащі були чорного кольору з білими хрестами. Вони відомі своєю відданістю захисту паломників і наданням медичної допомоги, що підкреслює їхню готовність служити християнській вірі не лише мечем, але й милосердям.

Рицарі ордену тамплієрів

Рицарі ордену тамплієрів носили білі плащі з червоними хрестами. Вони були озброєні мечами, списами та щитами. Тамплієри відомі своєю військовою майстерністю та фінансовою діяльністю, що робило їх одними з найвпливовіших рицарських орденів. Їхня готовність захищати християнську віру проявлялася як у військових діях, так і в організації захисту паломників та управлінні фінансами.

Висновок

Рицарі духовно-рицарських орденів були добре озброєні та екіпіровані для захисту християнської віри. Їхні обладунки, зброя та символіка свідчать про їхню готовність до бою та відданість християнським ідеалам.

5. Якою була взаємодія європейського і східного світів під час Хрестових походів

ПОМІРКУЙТЕ

Які були позитивні і негативні наслідки Хрестових походів?

Хрестові походи мали як позитивні, так і негативні наслідки для взаємодії європейського і східного світів:

Позитивні й негативні наслідки хрестових походів:

Позитивні наслідки:

1. Хрестові походи сприяли взаємодії між європейською та східною цивілізаціями, що призвело до обміну знаннями та піднесення національних культур.
2. Завдяки новим картам пожвавилася і стала безпечнішою торгівля на Середземному морі, що було вигідно як Сходу, так і Заходу.
3. Європейці навчилися виготовляти сталь, дзеркала, килими, шовкові тканини, а також перейняли звичаї, такі як використання лазень і миття рук перед їжею.
4. У Європі почали споживати нові продукти, такі як рис, гречка, лимони, абрикоси, кавуни, а також тростинний цукор.
5. Частина селян звільнилася від кріпацтва.
6. За сприяння католицької церкви утворилися духовно-рицарські ордени.

Негативні наслідки:

1. Хрестові походи супроводжувалися руйнуваннями, грабунками і вбивствами людей, незалежно від їхньої релігії.
2. Жертвами стали тисячі людей, включаючи християн, мусульман та іудеїв.
3. Тільки на початку 2000-х років Папа Римський Іван Павло ІІ просив вибачення за насильства, вчинені під час хрестових походів.

ДОСЛІДІТЬ

Про що свідчать подані візуальні джерела?

Ці візуальні джерела свідчать про різні аспекти взаємодії європейського і східного світів під час і після Хрестових походів:

1. Церква у Брюгге, де зберігається святиня “Краплі Крові Господа”, вивезена з Єрусалима, є прикладом того, як хрестоносці привозили зі Сходу християнські реліквії. Це сприяло посиленню культу святинь у Європі.
2. Середньовічна мініатюра із зображенням християнина і мусульманина, які грають у шахи, ілюструє культурний обмін між Сходом і Заходом. Шахи – гра, яка прийшла до Європи зі Сходу і набула популярності саме після Хрестових походів. Мініатюра показує, що попри релігійні відмінності, люди могли знаходити спільну мову через гру.
3. Вітряки в Ламанчі (Іспанія) є свідченням технологічних запозичень зі Сходу. Вітряки, як і багато інших винаходів (компас, папір тощо), потрапили до Європи завдяки контактам з арабським світом під час Хрестових походів і Реконкісти в Іспанії.

Отже, ці джерела демонструють, що взаємодія європейського і східного світів під час Хрестових походів не обмежувалася лише військовим протистоянням. Відбувався обмін культурними і технологічними досягненнями, що мало тривалий вплив на розвиток обох цивілізацій. Хоча релігійні протиріччя залишалися глибокими, це не виключало взаємного пізнання і запозичень у різних сферах життя.

ПЕРЕВІР СЕБЕ

1. Чому військові експедиції християн у XI—XI11 ст. називають Хрестовими походами?

Військові експедиції християн у XI-XIII ст. називають Хрестовими походами, тому що їх учасники нашивали на одяг хрести з червоної тканини на знак готовності вирушити визволяти Гроб Господній в Єрусалимі. Відтак воїнів стали називати хрестоносцями.

2. Назви хронологічні межі Першого і Четвертого Хрестових походів.

Перший хрестовий похід відбувся у 1096-1099 роках, а Четвертий – у 1202-1204 роках.

3. Поясни причини Хрестових походів.

Основними причинами Хрестових походів були:

• прагнення християн звільнити Гроб Господній від мусульман;
• бажання духовенства зміцнити авторитет церкви і здобути нові землі;
• прагнення феодалів збагатитися і розширити володіння;
• сподівання селян отримати землю і свободу.

4. Наведи приклади духовно-рицарських орденів.

Найвідомішими духовно-рицарськими орденами були госпітальєри, тамплієри і тевтонці.

5. Порівняй Перший і Четвертий хрестові походи.

Перший хрестовий похід досяг мети – звільнив Єрусалим і Гроб Господній від турків-сельджуків. Четвертий похід був спрямований венеціанцями на християнський Константинополь, який хрестоносці захопили і розграбували в 1204 році.

6. Як ставились до Хрестових походів європейці, а як — араби й турки-сельджуки?

Європейці спочатку з ентузіазмом ставилися до ідеї Хрестових походів, вбачаючи в них священну справу. Араби й турки-сельджуки сприймали хрестоносців як загарбників і вели з ними запеклу боротьбу.

7. Чи досягли хрестоносці своїх цілей? Чому ти так думаєш?

Хрестоносці лише частково досягли своїх цілей. Вони на певний час звільнили Єрусалим, але не змогли утримати владу на Сході. Їхні держави були нетривкими через опір місцевого населення і зрештою були розгромлені турками-сельджуками.

А ЩЕ ТИ МОЖЕШ

Підготуй коротке повідомлення про відомих історичних діячів — учасників Хрестових походів.

Відомими історичними діячами – учасниками Хрестових походів були:

Готфрід Бульйонський – один з лідерів Першого хрестового походу, перший правитель Єрусалимського королівства. Він відзначився під час облоги Єрусалима в 1099 році і був обраний правителем міста після його захоплення хрестоносцями.

Річард I Левове Серце – король Англії, один з лідерів Третього хрестового походу. Річард здобув перемоги над Саладіном і уклав з ним мирний договір, який гарантував християнам доступ до святих місць.

Фрідріх I Барбаросса – імператор Священної Римської імперії, учасник Третього хрестового походу. Він очолив велике військо, але потонув у річці на шляху до Єрусалима.

Філіп II Август – король Франції, учасник Третього хрестового походу разом з Річардом Левове Серце. Однак через конфлікти з Річардом Філіп достроково повернувся до Франції.

Боемунд Тарентський – один з лідерів Першого хрестового походу, засновник Антіохійського князівства. Боемунд відзначився під час облоги Антіохії в 1098 році.

Урбан II – Папа Римський, ініціатор Першого хрестового походу. Саме його заклик на Клермонському соборі в 1095 році став поштовхом до початку хрестових походів.

Балдуїн I – один з лідерів Першого хрестового походу, перший граф Едеси, пізніше – король Єрусалиму. Балдуїн розширив територію Єрусалимського королівства.

Таким чином, серед найвідоміших учасників Хрестових походів були королі, імператори, Папа Римський та інші впливові феодали, які очолювали військові кампанії з метою звільнення Святої Землі від мусульман. Їхні звитяги значною мірою визначили хід та результати Хрестових походів.