§9. Християнська церква в ранньому середньовіччі

Зміст ГДЗ Всесвітня історія 7 клас Пометун

ОБГОВОРІТЬ У КЛАСІ

Коли, де і як виникла християнська церква? Як поширювалось християнство? Які центри християнства існували наприкінці періоду стародавнього світу?

Християнська церква виникла в I ст. н.е. в Палестині, на території Римської імперії. Її засновником вважається Ісус Христос. Спочатку християнство поширювалося серед іудеїв, але згодом почало охоплювати й інші народи імперії.

Важливу роль у поширенні християнства відіграли апостоли, особливо апостол Павло, який здійснив кілька місіонерських подорожей по імперії. До кінця I ст. християнські громади існували в багатьох великих містах – Римі, Александрії, Антіохії, Ефесі та ін.

Попри переслідування з боку влади, християнство продовжувало поширюватися. На початку IV ст. імператор Костянтин видав едикт, який дозволив сповідувати християнство. У 380-х роках християнство стало державною релігією Римської імперії.

Головними центрами християнства наприкінці античності були Рим, Константинополь, Александрія, Антіохія та Єрусалим. Там знаходилися резиденції найвпливовіших єпископів – патріархів.

ДОСЛІДІТЬ

Що поєднує ці зображення? Що відбувається? Про які процеси у християнській церкві і європейському суспільстві це свідчить?

Обидва зображення пов’язані з процесом християнізації слов’янських народів у Середньовіччі:

1. Мініатюра з Радзивилівського літопису зображує хрещення київського князя Володимира Великого, яке відбулося 988 року. Це ключова подія в історії Київської Русі, яка ознаменувала прийняття християнства як державної релігії.
2. Картина Яна Матейка присвячена хрещенню польського князя Мешка I у 966 році, що символізувало початок християнізації Польщі. Це зображення було створене у 1888-1889 роках з нагоди 900-річчя хрещення Русі.

Ці події свідчать про важливі процеси, що відбувалися в християнській церкві та європейському суспільстві в епоху Середньовіччя:

• Поширення християнства серед слов’янських народів. Прийняття нової віри правителями Русі та Польщі сприяло християнізації цих держав та їхньому долученню до європейської християнської цивілізації.
• Зміцнення політичних і культурних зв’язків з Візантією та Римом. Хрещення відкривало нові можливості для дипломатичних контактів, династичних шлюбів, культурних впливів.
• Трансформацію суспільного устрою та культури. Разом із християнством на Русь і в Польщу проникали писемність, освіта, мистецтво, нові правові та етичні норми. Церква стала важливим суспільним інститутом.

1. Як відбувалася християнізація Європи

ПОМІРКУЙТЕ

Які зміни відбулись у християнській церкві протягом раннього середньовіччя?

Протягом раннього середньовіччя у християнській церкві відбулися такі зміни:

1. Після падіння Західної Римської імперії у V ст. центрами християнства залишились Рим і Візантія. Дві церкви, розділені мовно (латинська і грецька) та географічно, поступово віддалялись одна від одної. У них складались різні правила й обряди, накопичувалися суперечки, що призвело до тривалої боротьби між Константинополем і Римом за верховенство у церкві.
2. На межі IV-V ст. римського єпископа почали називати “Папою” (з грецької – батько), тобто главою церкви. На Сході головна роль належала Патріарху Константинопольському, або Вселенському патріарху.
3. Християнська церква активно займалася місіонерством – проповідями своєї віри в найвіддаленіших куточках Європи. У V-VI ст. християнство від римської церкви прийняли варварські племена в Італії, Британії, Шотландії та Ірландії.
4. Франкські королі підтримували християнську церкву. Карл Великий узаконив збирання десятини (десятої частки врожаю та прибутків усіх вірян).
5. У VIII-X ст. Константинополь поширював християнство серед слов’ян: болгар, сербів, чехів, словаків та ін. 988 року Володимир Великий похрестив Русь. Завдяки слов’янській абетці, створеній проповідниками Кирилом і Мефодієм, Святе Письмо було перекладено і почало поширюватись серед слов’ян.

Отже, ключовими процесами були: поглиблення розколу між римською і візантійською церквами, поширення християнства на нові народи через місіонерство за підтримки світських правителів, переклад Святого Письма на місцеві мови, зокрема слов’янську. Церква набувала дедалі більшого впливу в середньовічному суспільстві.

ДОСЛІДІТЬ Визначте за схемою наслідки християнізації Європи і поясніть кожен із них. Зробіть висновки щодо значення християнізації в її подальшому розвитку.

Ці зображення ілюструють різні аспекти християнізації Європи та її наслідки. Розглянемо кожне з них:

Поширення християнства

Зображення “Святий Павло проповідує в Афінах” демонструє поширення християнства через проповідування апостола Павла. Це символізує ранню місіонерську діяльність, яка сприяла розповсюдженню нової віри в Європі.

Мініатюра “Таїнство Хрещення” зображує один з основних християнських обрядів – хрещення. Це свідчить про прийняття християнства серед європейського населення та його інтеграцію в повсякденне життя.

Вплив на культуру та побут

Картина “Селяни на шляху до церкви” (а) демонструє, як християнство стало невід’ємною частиною життя простих людей. Церква відігравала центральну роль у громадах, формуючи їхню культуру та традиції.

Розвиток освіти та інтелектуальної думки

Фреска “Святий Августин у своєму кабінеті” зображує одного з найвпливовіших християнських мислителів та філософів. Це ілюструє, як християнство сприяло розвитку інтелектуальної думки, освіти та наукових досліджень у Європі.

Підсумовуючи, християнізація Європи мала далекосяжні наслідки, включаючи поширення нової віри, формування культурних традицій, розвиток освіти та інтелектуальної думки. Ці зображення демонструють, як християнство глибоко вкоренилося в європейському суспільстві, ставши невід’ємною частиною його ідентичності та подальшого розвитку.

2. Яку роль відігравала християнська церква у становленні середньовічного суспільства

ПОМІРКУЙТЕ

Як християнська церква впливала на життя середньовічної людини?

Християнська церква мала величезний вплив на життя середньовічної людини:

1. Церква була центром життя громади. Майже кожне поселення мало храм, де відбувалися не лише богослужіння, а й міські збори, вистави, концерти. Біля церков проводилися ярмарки та торги.
2. Ритм життя людей визначався церковним розпорядком. Дзвони відбивали години, скликали на службу, попереджали про небезпеку. Богослужіння проходили кілька разів на день.
3. Священники супроводжували людину протягом усього життя – хрестили, сповідали, вінчали, причащали, відспівували. Вони благословляли на працю і боротьбу.
4. Релігія була невід’ємною частиною повсякденності. Події і явища (бурі, хвороби, голод) пояснювали волею Бога. Навіть побутові справи (наприклад, варіння яєць) узгоджували з молитвами.
5. Церква монополізувала шлях до спасіння душі. Вважалося, що лише через неї можна досягти вічного життя після смерті. Це надавало духовенству величезну владу над віруючими.
6. Церкви й монастирі були осередками освіти та культури. При них діяли школи, бібліотеки, скрипторії. Ченці переписували та зберігали книги, які цінувалися на вагу золота.

Отже, церква домінувала в усіх сферах життя середньовічного суспільства – від повсякденного побуту до високої політики і культури. Вона формувала світогляд, мораль, поведінку людей. Поза церквою, за словами Августина, не було спасіння. Це робило її наймогутнішим інститутом середньовічної Європи.

ДОСЛІДІТЬ

Як наведені зображення ілюструють роль духовенства в житті людей? Як на картинах середньовічних художників можна простежити ставлення суспільства до духовенства?

Наведені зображення ілюструють важливу роль духовенства в житті середньовічного суспільства:

1. На мініатюрі, де зображено від’їзд короля Луї IX Святого у Хрестовий похід, єпископ благословляє монарха перед важливою місією. Це показує, що церква освячувала державні та військові справи, надаючи їм сакрального значення.
2. Шлюб англійського короля Генріха V з Катериною Валуа також відбувається у присутності духовенства. Церква освячувала всі важливі події в житті людини – від народження до смерті, в тому числі й королівські шлюби, які мали велике політичне значення.
3. Мініатюра із зображенням навчання в монастирі свідчить про те, що церква була монополістом у сфері освіти. Школи діяли переважно при монастирях і соборах, ченці та священники були вчителями.
4. Виготовлення рукописних книг, як видно на мініатюрі XIII ст., також було прерогативою духовенства. Ченці переписували релігійні тексти, а також твори античних авторів, зберігаючи культурну спадщину.

Ставлення середньовічного суспільства до духовенства, судячи з картин, було шанобливим і побожним. Священнослужителі зображені в урочистому вбранні, з атрибутами влади (посохи, митри). Миряни схиляють перед ними голови, цілують руки. Це свідчить про високий авторитет церкви та її служителів, про їхню владу не лише духовну, а й світську.

Водночас деякі зображення (як-от навчання в монастирі) показують і буденне життя духовенства, його роль у повсякденних справах – освіті, переписуванні книг тощо. Тобто, духовенство було невід’ємною частиною середньовічного соціуму на всіх рівнях.

Отже, мистецтво відображає величезний вплив церкви на всі сфери життя середньовічної людини, її особливий статус у феодальному суспільстві. Духовенство виступає посередником між Богом і людьми, освячує та легітимізує державну владу, є хранителем знань і культурних цінностей.

ПЕРЕВІР СЕБЕ

1. Що таке місіонерство?

Місіонерство – це діяльність церкви з поширення християнського віровчення серед народів, які ще не прийняли цю релігію. Місіонери проповідували Євангеліє, навчали основ віри, хрестили нових вірян. Завдяки їхнім зусиллям християнство поширилося по всій Європі.

2. Що називають християнізацією Європи?

Християнізацією Європи називають процес утвердження християнства як панівної релігії на європейському континенті протягом раннього середньовіччя (V-X ст.). Він включав навернення у християнство германських, кельтських, слов’янських та інших народів, будівництво церков і монастирів, формування церковної організації та ієрархії.

3. Який внесок зробили церкви і монастирі в розвиток освіти і культури?

Церкви і монастирі були в середньовіччі головними осередками освіти й культури. При них діяли школи, бібліотеки, скрипторії. Ченці переписували античні рукописи, зберігаючи культурну спадщину. Вони ж створювали оригінальні твори – хроніки, житія, трактати. Монастирі були центрами книжності, мистецтва, архітектури.

4. Чому християнізація Європи була важливою для розвитку суспільства?

Християнізація сприяла формуванню єдиного духовного і культурного простору середньовічної Європи. Церква стала універсальним суспільним інститутом, який забезпечував ідеологічну єдність і легітимність влади. Християнські цінності лягли в основу світогляду, моралі, права. Церква стимулювала розвиток освіти, науки, мистецтва.

5. Прокоментуй вислів Аврелія Августина «Поза церквою немає спасіння».

Цей вислів означає, що, на думку Августина, лише належність до християнської церкви може гарантувати людині спасіння душі й вічне життя після смерті. Поза церквою, тобто для нехристиян і єретиків, спасіння неможливе. Ця доктрина утверджувала монополію церкви на зв’язок людини з Богом і давала духовенству величезну владу над віруючими.

6. Середньовіччя іноді називають «епохою віри». Чи погоджуєшся ти з таким визначенням? Чому?

Так, з цим визначенням можна погодитись. У середні віки релігія пронизувала всі сфери життя суспільства – від повсякденного побуту до високої політики і культури. Церква була найвпливовішим інститутом, а духовенство – привілейованим станом. Світогляд людей був теоцентричним, тобто в його центрі стояв Бог. Віра визначала мораль, право, мистецтво. Тому середньовіччя справді можна назвати “епохою віри”.

А ЩЕ ТИ МОЖЕШ

Яке місце посідала християнська церква в житті середньовічного суспільства? Напиши есе.

Церква була хранителькою християнської віри та обрядів. Вона визначала духовні настанови та моральні принципи для всього населення. Богослужіння, таїнства (хрещення, причастя, шлюб тощо) та релігійні свята формували ритм повсякденного життя людей. Церква вважалася єдиним шляхом до спасіння душі після смерті.

Монастирі та церкви були осередками збереження та поширення знань у Середньовіччі. Ченці переписували та ілюстрували манускрипти, зберігаючи спадщину античності. При монастирях діяли школи, де навчали грамоти, богослов’я та інших наук. Церква сприяла розвитку архітектури, живопису, музики та інших мистецтв.

Духовенство становило окремий привілейований стан у середньовічному суспільстві. Церква була великим землевласником і мала значний вплив на світську владу. Монастирі виконували функції лікарень, притулків та осередків благодійності. Церква також була арбітром у вирішенні конфліктів та суперечок.

Папа Римський та вище духовенство мали величезну владу, часто перевершуючи світських правителів. Церква благословляла королів на правління, а також могла відлучати їх від церкви та позбавляти влади. Хрестові походи, інквізиція та боротьба з єрессю були проявами політичного впливу церкви.

Отже, християнська церква була наріжним каменем середньовічної цивілізації Європи, формуючи її духовні, інтелектуальні, культурні та політичні основи. Її вплив був всеохоплюючим і визначальним для розвитку європейського суспільства протягом багатьох століть.