Зміст ГДЗ Всесвітня історія 7 клас Щупак 2024
Пригадайте поняття «кочовик» та «кочове скотарство». Які кочові спільноти існували на теренах Причорноморських степів у стародавні часи? Яку роль відіграли кочові народи у Великому переселенні народів?
Кочовик (або кочівник) – це представник етносу, народу чи племені, що історично сформувався в умовах кочового (номадичного) способу життя.
Кочове скотарство – це форма господарювання, при якій люди постійно переміщуються зі своїми стадами у пошуках нових пасовищ.
На теренах Причорноморських степів у стародавні часи існувало кілька кочових спільнот:
- Кіммерійці – одні з найдавніших відомих кочовиків регіону, які населяли степи Північного Причорномор’я в IX-VII ст. до н.е.
- Скіфи – кочові племена іранського походження, які домінували в степах Північного Причорномор’я з VII ст. до н.е. до III ст. н.е.
- Сармати – кочові іраномовні племена, які витіснили скіфів і панували в регіоні з III ст. до н.е. до IV ст. н.е.
- Гуни – кочовий народ, який прийшов зі сходу і відіграв значну роль у Великому переселенні народів.
Роль кочових народів у Великому переселенні народів була надзвичайно важливою:
- Вони були ініціаторами та рушійною силою міграційних процесів, що призвели до значних змін в етнічній карті Європи.
- Кочовики, особливо гуни, створили потужний військовий тиск на осілі народи, що спричинило масові переміщення племен і народів.
- Військова перевага кочовиків, зумовлена їхнім способом життя та постійною готовністю до бою, дозволила їм успішно протистояти осілим народам.
- Кочові народи сприяли культурному обміну між різними регіонами, поширюючи нові технології, зокрема у військовій справі та скотарстві.
- Їхні міграції призвели до падіння Західної Римської імперії та формування нових державних утворень на її території.
Таким чином, кочові народи Причорноморських степів відіграли ключову роль у формуванні етнічної та політичної карти Європи в період пізньої античності та раннього середньовіччя.
1. ЖИТТЯ ТА РЕЛІГІЙНІ УЯВЛЕННЯ КОЧОВИКІВ
ЧИТАЄМО Й РОЗУМІЄМО
Важливу роль в історії Середньовіччя відігравали кочові спільноти. Опрацюйте інфографіку та дайте відповіді на питання до неї на с. 58.
1. Чим спосіб життя кочовиків відрізнявся від осілого способу життя?
- Постійне переміщення з місця на місце у пошуках пасовищ для худоби
- Використання мобільних жител (юрт, наметів), які перевозились на тваринах
- Поширений у степових і пустельних регіонах з обмеженими ресурсами
- Основне багатство – стада худоби, які забезпечували їжу, одяг, житло
2. Чому кочовики додатково займалися землеробством або прагнули контролю над землеробськими народами й торговельними шляхами?
Кочовики займалися землеробством або прагнули контролю над землеробськими народами й торговельними шляхами з таких причин:
- Для обміну надлишків худоби на продукти землеробства і ремесла
- Щоб забезпечити себе продуктами, які не могли виробити самостійно
- Для здійснення посередницької торгівлі між різними спільнотами
- Для встановлення контролю над торговельними шляхами та отримання прибутку
3. Якими рисами мали володіти члени кочових спільнот?
Члени кочових спільнот мали володіти такими рисами:
- Витривалість та адаптивність до постійних переміщень
- Вміння доглядати за худобою
- Військові навички (особливо для чоловіків)
- Здатність швидко реагувати на зміни умов життя
4. Чим зумовлене особливе ставлення кочовиків до молодих хлопців і людей похилого віку?
Особлива увага до виховання молодих хлопців у кочових спільнотах була зумовлена необхідністю підготовки їх до життя в умовах постійного переміщення та захисту спільноти. Молоді хлопці часто навчалися навичкам, які були критично важливими для виживання в кочовому середовищі, таким як управління худобою та військові навички. Щодо людей похилого віку, їх дискримінація могла бути пов’язана з обмеженими ресурсами та необхідністю підтримувати мобільність спільноти.
ПОМІРКУЙМО!
Ознайомтеся зі світоглядом тенгріанців та визначте, що в ньому спільного з язичництвом та відомими вам монотеїстичними релігіями.
Розглянувши світогляд тенгріанців, можна виділити наступні спільні риси з язичництвом та монотеїстичними релігіями:Спільне з язичництвом:
- Поділ світу на три рівні: небесний, земний та підземний. Це характерно для багатьох язичницьких вірувань.
- Наявність численних духів природи та божеств, які населяють середній (земний) світ. Це типова риса політеїстичних релігій.
- Віра в шаманів як посередників між світами. Шаманізм – важлива складова багатьох язичницьких вірувань.
- Анімістичні уявлення про одухотворення природних об’єктів (гір, лісів, вод тощо).
Спільне з монотеїстичними релігіями:
- Наявність верховного божества – Тенгрі, який асоціюється з небом. Це нагадує єдиного Бога в монотеїстичних релігіях.
- Концепція небесного світу, населеного праведними душами, що схоже на уявлення про рай.
- Ідея про підземне царство як місце перебування злих душ, що нагадує концепцію пекла.
- Наявність богів-захисників, що може бути порівняно з ангелами-охоронцями в деяких монотеїстичних традиціях.
- Можливість ототожнення Тенгрі з єдиним богом монотеїстичних релігій, що полегшувало перехід кочових спільнот до юдаїзму, християнства чи ісламу.
Таким чином, тенгріанство поєднує в собі елементи як язичницьких вірувань, так і деякі концепції, близькі до монотеїстичних релігій, що робить його унікальною релігійною системою, характерною для кочових народів Євразійського степу.
2. ХОЗАРСЬКИЙ КАГАНАТ
ЧИТАЄМО Й РОЗУМІЄМО
Дізнайтеся історію Хозарського каганату та визначте сильні й слабкі сторони устрою цієї держави. Під час роботи доповніть схему. Обґрунтуйте свої рішення щодо заповнення схеми.
Сильні сторони:
- Контроль над західною частиною Великого шовкового шляху, що забезпечувало економічний розвиток через торгівлю.
- Багатонаціональність і релігійна толерантність, що сприяло культурному обміну і стабільності.
Слабкі сторони:
- Внутрішні конфлікти, що ослаблювали державу, особливо в Х столітті.
- Втрата контролю над важливими торговельними шляхами і територіями через зовнішні загрози з боку Київської Русі, Візантії та арабів.
ПОМІРКУЙМО!
Свідченням яких особливостей Хозарського каганату є монета та напис на ній?
Ця монета та напис на ній свідчать про кілька важливих особливостей Хозарського каганату:
- Економічний розвиток: Наявність власної монети свідчить про розвинену економіку та торгівлю в каганаті.
- Політична незалежність: Карбування власної монети з унікальним написом вказує на політичну самостійність Хозарії та її прагнення утвердити свою ідентичність.
- Зв’язки з іншими культурами: Використання арабського письма свідчить про контакти з арабським світом та вплив ісламської культури.
Ця монета є унікальним артефактом, що відображає багатогранну природу Хозарського каганату як держави, де співіснували різні культури, релігії та традиції, що було однією з його ключових особливостей та сильних сторін.
УКРАЇНСЬКИЙ ВСЕСВІТ
Чому правителів Русі могли називати каганами? Про який вид взаємодії хозарів і русів свідчить документ?
Використання титулу “каган” для київських князів може свідчити про:
- Вплив хозарської політичної традиції на ранню Русь. Хозарський каганат був потужною державою в регіоні до становлення Київської Русі.
- Прагнення київських князів підкреслити свій високий статус, рівний хозарським правителям.
- Можливе успадкування певних елементів хозарської державності після послаблення Хозарського каганату.
- Визнання київських правителів як верховних володарів з боку інших народів регіону, зокрема степових.
Щодо взаємодії хозарів і русів згідно з літописом:
Уривок з “Літопису руського” свідчить про данницькі відносини між хозарами та східнослов’янськими племенами, зокрема:
- Хозари збирали данину з полян, сіверян і вятичів.
- Данина сплачувалася хутром білки (“по білій вивірці”) з кожного двору.
Це вказує на:
- Політичну та економічну залежність частини східнослов’янських племен від Хозарського каганату в певний історичний період.
- Існування системи оподаткування, встановленої хозарами на підконтрольних територіях.
- Економічну цінність хутра як платіжного засобу в регіоні.
Таким чином, документ відображає складні відносини між хозарами та ранніми східнослов’янськими спільнотами, які передували формуванню Київської Русі. Це також може пояснювати, чому пізніше київські князі могли використовувати титул “каган” – як символ перейняття влади та статусу від колишніх хозарських правителів.
3. МОНГОЛЬСЬКА ІМПЕРІЯ
ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ
На основі тексту параграфа та історичної карти складіть карту пам’яті «Монгольська імперія». Відобразіть у своїй роботі відповіді на запитання:
1. Коли і ким було засновано Монгольську державу?
- Засновник: Темучин (Чингісхан)
- Час: кінець XII – початок XIII століття (точніше – 1206 рік, коли Темучина проголосили Чингісханом)
2. Якими були причини успіхів монгольських завоювань?
- Жорстка військова дисципліна
- Здібні воєначальники
- Висока мобільність завдяки коням
- Система розподілу здобичі, що заохочувала воїнів
- Включення підкорених народів до свого війська
3. Визначте етапи збільшення монгольських володінь.
- Об’єднання монгольських племен під владою Чингісхана
- Завоювання Центральної Азії
- Підкорення Китаю
- Завоювання Середньої Азії та Персії
- Походи в Східну Європу під керівництвом Батия (1237-1240 рр.)
4. З яких частин складалася Монгольська імперія?
- Улус Джучі (Золота Орда)
- Інші улуси (частини імперії, керовані нащадками Чингісхана)
5. Якими були причини розпаду Монгольської імперії?
- Внутрішні конфлікти між ханами
- Ослаблення центральної влади
- Зростання самостійності окремих улусів
- Економічні проблеми
- Зовнішні загрози та військові поразки
ІСТОРИЧНІ ПОДРОБИЦІ
1. Опишіть військову тактику монголів. Хто становив основу їхнього війська?
Військова тактика монголів:
- Створення переваги на потрібній ділянці фронту
- Швидке зосередження та перекидання військ на великі відстані
- Добре керування військом завдяки достатній кількості офіцерського складу
- Висока мобільність завдяки використанню коней
- Ефективна координація дій різних підрозділів
Основу монгольського війська становила кіннота. На зображенні ми бачимо вершників, що підтверджує цей факт.
2. Яку зброю використовували монголи?
На основі зображення можна визначити такі види зброї:
- Луки та стріли (основна зброя монгольських воїнів)
- Шаблі або криві мечі (для ближнього бою)
- Списи (для атаки з коня)
- Захисне спорядження: шоломи, обладунки (можливо, шкіряні або легкі металеві)
Додатково, хоча це не видно на зображенні, історичні джерела свідчать, що монголи також використовували:
- Арканы (для захоплення ворогів)
- Облогові машини (для штурму укріплень)
Така комбінація зброї та тактики дозволяла монголам бути ефективними як у відкритому бою, так і при облозі укріплених міст, що сприяло їхнім успішним завоюванням.
ПОМІРКУЙМО!
1. Проаналізуйте схему «Особливості улусу Джучі (Золотої Орди)». Визначте сильні та слабкі сторони Золотої Орди.
Сильні сторони:
- Спадкоємність Чингізидів: стабільна система передачі влади серед нащадків Чингісхана.
- Розквіт міст: розвинена міська культура та торгівля.
- Релігійна свобода: толерантність до різних релігійних спільнот сприяла стабільності.
- Багаті ресурси: володіння цінними ресурсами, включаючи золото.
- Вигідне географічне положення: контроль над торговельними шляхами між Сходом і Заходом.
- Культурний обмін: зв’язки з різними цивілізаціями сприяли розвитку науки та мистецтва.
Слабкі сторони:
- Внутрішні конфлікти: призвели до роздробленості та втрати контролю над територіями.
- Залежність від єдиної династії: обмеження кола потенційних правителів могло призводити до криз престолонаслідування.
- Відсутність єдиної релігійної ідеології: могла ускладнювати консолідацію суспільства.
2. Які дані про цю країну вам хотілося б дізнатися додатково? Знайдіть цю інформацію за допомогою мережі Інтернет.
Додаткова інформація, яку варто дізнатися:
- Економічна система Золотої Орди: детальніше про торгівлю, податки, грошову систему.
- Військова організація: структура армії, тактика, озброєння.
- Соціальна структура: класи суспільства, права різних груп населення.
- Культурний вплив: як культура Золотої Орди вплинула на підкорені народи.
- Дипломатичні відносини: зв’язки з іншими державами, особливо з Руссю та європейськими країнами.
- Система управління: як здійснювалося управління такою великою територією.
- Причини занепаду: детальніший аналіз факторів, що призвели до розпаду держави.
Ця додаткова інформація допоможе створити більш повну картину про Золоту Орду як державне утворення та її роль в історії регіону.
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
Можу пояснити поняття «кочовики», «орда», «тенгріанство», «каганат», «улусДжучі» («Золота Орда»).
Кочовики – народи, що постійно переміщуються з місця на місце зі своїми стадами.
Орда – об’єднання кочових племен.
Тенгріанство – язичницька релігія кочовиків, заснована на поклонінні небу.
Каганат – імперія кочовиків Євразії.
Улус Джучі (Золота Орда) – монгольська держава в степах Східної Європи та Центральної Азії у 1240-1502 рр.
Можу показати на карті держави Великого Степу.
Держави Великого Степу включали Хозарський каганат, Монгольську імперію, Золоту Орду.
Можу пояснити, як історія Хозарського каганату, Монгольської імперії пов’язана з українськими землями.
- Хозари контролювали частину українських земель і збирали данину.
- Монголи завоювали Київську Русь у 1240 р.
- Золота Орда включала українські землі як залежні території.
Можу назвати особливості життя, побуту і суспільної організації кочових народів.
Особливості життя кочовиків:
- Постійні переміщення
- Скотарство як основне заняття
- Військова організація суспільства
- Шаманізм та культ предків
- Жорстка ієрархія та дисципліна
2. Які народи Європи монголи включили до складу своєї держави, а які не змогли? Поміркуйте, чому?
Народи, які монголи включили до складу своєї держави:
- Волзькі болгари
- Алани
- Угро-фінські народи
- Половці
- Руські князівства
Народи, які монголи не змогли повністю підкорити:
- Угорці
- Поляки
- Австрійці
Причини, чому монголи змогли підкорити одні народи, але не інші:
- Географічне розташування: Степові та рівнинні території були більш вразливими до монгольської кінноти, тоді як гірські та лісисті регіони створювали природні перешкоди.
- Військова організація: Народи з розвиненою військовою системою та фортифікаціями могли краще протистояти монгольським нападам.
- Політична ситуація: Роздроблені князівства Русі були легшою здобиччю, ніж більш централізовані держави Центральної Європи.
- Відстань від центру імперії: Чим далі на захід просувалися монголи, тим складніше було підтримувати контроль над завойованими територіями.
- Ресурси та логістика: Завоювання та утримання віддалених територій вимагало значних ресурсів, які могли вичерпатися під час тривалих кампаній.
- Опір місцевого населення: Деякі народи чинили більш запеклий опір, що ускладнювало їх підкорення та інтеграцію до імперії.
Таким чином, комбінація географічних, політичних, військових та логістичних факторів визначала успіх чи невдачу монгольських завоювань у різних частинах Європи.
3. Чому через кілька десятиліть після смерті Чингісхана Монгольська імперія розпалася на окремі держави?
Причини розпаду Монгольської імперії на окремі держави через кілька десятиліть після смерті Чингісхана:
- Система спадкоємності влади: Влада успадковувалася лише серед нащадків Чингісхана, що призводило до конфліктів між претендентами на трон.
- Внутрішні конфлікти: Постійні суперечки між головними ханами та правителями областей послаблювали єдність імперії.
- Величина території: Контроль над величезною територією ставав все складнішим з часом.
- Культурна різноманітність: Імперія включала багато різних народів і культур, що ускладнювало централізоване управління.
- Зростання самостійності окремих регіонів: З часом окремі ханства і князівства здобували більше автономії.
4. Чому сучасним історикам складно визначити особливості відносин русько-українських князівств та Золотої Орди?
Складнощі у визначенні особливостей відносин русько-українських князівств та Золотої Орди сучасними істориками:
- Обмеженість історичних джерел. Лишилося мало історичних джерел про долю роздроблених Київського та Чернігівського князівств.
- Різноманітність форм залежності: Різні князівства мали різний статус – від союзників-данників до безпосереднього підпорядкування.
- Складна політична ситуація: Роздробленість князівств та зміни в їхньому статусі ускладнюють загальну картину відносин.
- Відсутність єдиної системи управління: Золота Орда застосовувала різні підходи до управління підкореними територіями.
Ці фактори створюють складну і неоднозначну картину відносин між русько-українськими князівствами та Золотою Ордою, що ускладнює роботу сучасних істориків.
5. Напишіть історичний портрет Чингісхана (пам’ятка на с. 207).
Ось історичний портрет Чингісхана, складений за наданою схемою:
- Чингісхан (справжнє ім’я Темучин) народився близько 1162 року в Монголії. Виріс у степовому кочовому середовищі, що сформувало його світогляд та навички.
- Особисті якості: рішучий, амбітний, харизматичний лідер. Мав стратегічне мислення та військовий талант. Світогляд базувався на тенгріанстві – традиційних віруваннях монголів.
- Головна мета – об’єднання монгольських племен та створення могутньої імперії. Засоби досягнення: військові завоювання, дипломатія, реформи.
- Успіхи: створення найбільшої сухопутної імперії в історії, реформування військової справи та державного управління. Невдачі: не зміг повністю підкорити деякі народи (наприклад, в Центральній Європі).
- Однодумці: військова еліта монголів. Опоненти: лідери підкорених народів. Виражав інтереси монгольської кочової аристократії.
- Протягом життя еволюціонував від племінного вождя до імператора величезної держави, що вплинуло на його погляди та методи управління.
- В суспільній пам’яті образ Чингісхана неоднозначний: для монголів – національний герой, для багатьох підкорених народів – жорстокий завойовник.
- Чингісхан – видатна історична постать, яка змінила хід світової історії. Його військовий та організаторський талант вражає, проте методи завоювань були надзвичайно жорстокими. Він створив імперію, яка сприяла культурному обміну між Сходом і Заходом, але ціною численних людських жертв.