§7. Київська держава за князя Ярослава Мудрого

ГДЗ Історія України 7 клас Пометун

ОБГОВОРІТЬ У КЛАСІ

Уявіть себе літописцями і створіть перелік здобутків князя Володимира, завдяки яким він увійшов в історію як Володимир Великий. Які зміни в державі відбулися?

Князь Володимир Святославич, відомий як Володимир Великий, залишив значний слід в історії Київської Русі завдяки своїм численним здобуткам, які змінили державу на краще. Ось основні досягнення, які зробили його відомим:

Основні здобутки Володимира Великого

• Хрещення Русі (988 рік): Одним з найважливіших досягнень Володимира було запровадження християнства як державної релігії. Це сприяло культурному та політичному зближенню Русі з Візантією та іншими європейськими державами, а також зміцненню державної єдності.
• Розширення території: Володимир значно розширив кордони Київської Русі, приєднавши нові землі, такі як Червенські міста, та зміцнивши контроль над важливими торговими шляхами, зокрема шляхом “із варяг у греки”.
• Адміністративні реформи: Він провів адміністративні реформи, які включали зміцнення центральної влади та створення нових адміністративних одиниць, що сприяло ефективнішому управлінню державою.
• Військові реформи: Володимир реформував військо, запровадивши нові оборонні стратегії, що підвищило безпеку держави. Особливу увагу він приділяв захисту південних кордонів.
• Економічний розвиток: За його правління Київська Русь стала важливим торговим центром Східної Європи. Володимир сприяв розвитку торгівлі, що покращило економічне становище держави.
• Культурний розвиток: Після хрещення Русі почалося активне будівництво церков і монастирів, що сприяло поширенню грамотності та культури. Володимир започаткував видавництво книг і заснував школи, що стало основою для подальшого культурного розвитку.

Завдяки цим досягненням Володимир Великий увійшов в історію як один з найвидатніших правителів Київської Русі, який заклав основи для подальшого розвитку держави в політичному, економічному та культурному планах

ДОСЛІДІТЬ

Розгляньте зображення наступника Володимира — князя Ярослава Мудрого (правив у 1019-1054 рр.). Висловте припущення, які особливості політики київського князя воно відображає. Перевіряйте свої міркування, працюючи з текстом параграфа.

Зображення на поштовій марці, присвяченій Ярославу Мудрому, відображає кілька ключових аспектів його політики, які мали значний вплив на розвиток Київської Русі.

Особливості політики Ярослава Мудрого

• Культурний розвиток: Ярослав активно сприяв розвитку культури та освіти. Він заснував Софійський собор у Києві, який став важливим релігійним і культурним центром. При соборі була створена майстерня для переписування книг, що сприяло поширенню грамотності.
• Церковна політика: Ярослав підтримував християнство і сприяв його поширенню. За його правління було обрано першого руського митрополита Іларіона, що зміцнило автономію церкви в Русі.
• Зовнішня політика: Ярослав продовжив розширення території Русі, уклавши вигідні союзи з європейськими державами. Він активно використовував “шлюбну дипломатію”, одружуючи своїх дітей з представниками європейських королівських родів, що зміцнювало міжнародні позиції Русі.
• Військова стратегія: Ярослав зміцнив оборону держави, заснувавши нові міста та фортеці для захисту від нападів кочівників. У 1036 році він розгромив печенігів, що забезпечило безпеку Києва.
• Внутрішня політика: Ярослав прагнув централізації влади та зміцнення державного управління. Він зменшив данину, що сприяло економічному розвитку, і продовжив карбування монет, що підкреслювало незалежність і могутність держави.

Ці дії Ярослава Мудрого заклали основи для подальшого розвитку Київської Русі як сильної та впливової держави в Європі.

1. Якою була зовнішня політика Ярослава Володимировича

ПОМІРКУЙТЕ

Створіть таблицю, у якій зазначте основні напрями зовнішньої політики Ярослава та приклади відповідних подій.

Дослідіть

1. Простежте за картою (с. 19), як змінилися кордони Русі-України за Ярослава Мудрого. Які наслідки це мало для її зовнішньополітичного становища?

За часів Ярослава Мудрого кордони Русі розширилися, що зміцнило її позиції на міжнародній арені. Це сприяло економічному розвитку та забезпечило безпеку держави.

2. На основі документа поясніть, на які сили спирався Ярослав. Чи була його перемога легкою? Чи міг Ярослав у зовнішній політиці віддавати перевагу постійним воєнним діям? Чому?

Ярослав Мудрий, правитель Київської Русі, спирався на декілька важливих сил і стратегій у своїй політиці та військових кампаніях.

Сили, на які спирався Ярослав

1. Військова сила: Ярослав зібрав велике військо, яке складалося з варягів і слов’ян, щоб захистити Київ від печенігів. Це свідчить про його здатність мобілізувати значні військові ресурси для захисту держави.
2. Дипломатія: Ярослав активно використовував дипломатичні зв’язки з іншими державами. Він підтримував дружні стосунки з Польщею, Угорщиною, Францією, Норвегією та Швецією. Такі зв’язки зміцнювалися через “шлюбну дипломатію”, що дозволяло уникати конфліктів і зміцнювати політичні союзи.
3. Фортифікаційні споруди: Для захисту Києва та інших міст Ярослав будував фортеці та укріплення, що допомагало захищати кордони від нападів.

Чи була перемога Ярослава легкою?

Перемога Ярослава над печенігами не була легкою. Битва була жорстокою, і Ярослав ледве переміг під вечір. Це свідчить про те, що боротьба була напруженою і вимагала значних зусиль з боку князя та його війська.Чи міг Ярослав віддавати перевагу постійним воєнним діям?

Ярослав не міг віддавати перевагу постійним воєнним діям з декількох причин:

• Економічні та соціальні фактори: Постійні війни виснажували б ресурси держави і могли б викликати невдоволення серед населення. Ярослав прагнув стабільності та розвитку, тому він зосереджувався на зміцненні дипломатичних зв’язків і внутрішньому розвитку.
• Дипломатичні можливості: Ярослав активно використовував дипломатію для зміцнення своєї влади і розширення впливу, що було більш ефективним і менш витратним шляхом досягнення політичних цілей.

Отже, Ярослав Мудрий спирався на поєднання військової сили, дипломатії та фортифікаційних заходів для захисту своєї держави і досягнення політичних цілей. Його перемога над печенігами була важкою, а постійні воєнні дії не були пріоритетом у його зовнішній політиці.

Дослідіть

1. Поясніть за схемами, як розвивалася «шлюбна дипломатія». Як це впливало, на вашу думку, на міжнародне і внутрішнє становище Русі-України?

Шлюбна дипломатія ****була важливим інструментом у політиці Київської Русі. Володимир Великий та Ярослав Мудрий активно використовували династичні шлюби для зміцнення міжнародних зв’язків і стабілізації внутрішньої політики.

• Міжнародне становище: Завдяки шлюбам з європейськими династіями, Русь отримувала союзників серед сильних держав, що допомагало уникати конфліктів і зміцнювати позиції на міжнародній арені.
• Внутрішнє становище: Шлюби сприяли зменшенню внутрішніх конфліктів, оскільки об’єднували різні княжі родини і зменшували ризики міжусобиць.

2. Чому, на вашу думку, нащадки шанують пам’ять про доньок Ярослава? Знайдіть про них додаткову інформацію. Чи могла жінка часів раннього європейського середньовіччя реалізуватися як державна діячка? Поясніть свою думку.

Доньки Ярослава Мудрого, такі як Анна, Анастасія та Єлизавета, стали королевами європейських країн, що підкреслює їхню важливу роль у політиці того часу.

• Анна Ярославна: Стала королевою Франції, одружившись з Генріхом I. Вона була освіченою жінкою, що було рідкістю навіть серед чоловіків того часу, і фактично правила Францією.
• Анастасія Ярославна: Була королевою Угорщини і мала значний вплив на політичні процеси.
• Єлизавета Ярославна: Одружилася з норвезьким королем Гаральдом Сміливим, що також зміцнювало зв’язки між державами.

Жінки в ранньому середньовіччі рідко могли стати самостійними правительками, але як королеви-дружини вони мали значний вплив на політику. Анна Ярославна, наприклад, була регенткою Франції при малолітньому синові. Тому деякі жінки все ж могли реалізуватися як державні діячки, хоч це було складно через обмеження прав жінок у тогочасному суспільстві.

2. Як князь Ярослав Володимирович розбудовував державу

Поміркуйте

Які напрями внутрішньої політики обрав князь Ярослав?

1. Централізація держави і зміцнення княжої влади
2. Розвиток міст, ремесел і торгівлі
3. Будівництво укріплень і захист кордонів
4. Поширення християнства і розвиток культури
5. Створення законів (“Руська правда”)

Дослідіть

Чому монету називали «срібником»? З якою метою на монеті зображено герб князя Ярослава? Що символізувало зображення святого Георгія? Як на сучасній українській банкноті відображено спадкоємність грошового обігу Русі-України?

Монету називали “срібником”, бо вона була зроблена зі срібла.

Герб князя Ярослава зображували на монеті, щоб показати, що це офіційні гроші Київської Русі.

Святий Георгій на монеті символізував християнське ім’я Ярослава – Георгій. Це підкреслювало, що Русь – християнська держава.

На сучасній банкноті 2 гривні зображено:

• Портрет Ярослава Мудрого – це нагадує про давню історію гривні
• Собор Святої Софії – головний храм часів Ярослава
• Орнаменти схожі на давньоруські

Це показує зв’язок сучасної української гривні з грошима Київської Русі і підкреслює тривалу історію української державності.

3. Які зміни за часів Ярослава Мудрого відбулися в культурі й церковному житті Русі-України

ПОМІРКУЙТЕ

Чому ім’я Ярослава пов’язують із розвитком церковного та культурного життя Русі-України?

1. Ярослав Мудрий багато зробив для розвитку освіти – заснував школу при Софійському соборі та бібліотеку.
2. За його правління активно будувалися церкви і монастирі, особливо в Києві.
3. Князь сприяв перекладу книг з грецької на церковнослов’янську мову.
4. При ньому було створено перший збірник законів “Руська правда”.
5. Ярослав підтримував розвиток мистецтва – будувалися і прикрашалися храми, розвивалося іконописання.

Дослідіть

Яку інформацію можемо отримати з наведених джерел? Які висновки зробити?

1. Мозаїка на станції метро показує, що Ярослава Мудрого шанують і пам’ятають в сучасній Україні. Його зображують як мудрого правителя з книгою в руках.
2. Орден Ярослава Мудрого – одна з найвищих нагород України. Це свідчить про велику повагу до цього князя в наш час і визнання його заслуг перед державою.
3. Портрет Анни Ярославни нагадує про міжнародні зв’язки Київської Русі. Донька Ярослава стала королевою Франції, що показує високий статус Русі в Європі того часу.

Перевір себе

1. Назви роки правління Ярослава Володимировича.

1019-1054 рр.

2. Скористайся картою (с. 19) та покажи землі, які було приєднано до Русі в той час Визнач за текстом параграфа найважливіші події за часів Ярослава Мудрого.

Найважливіші події за часів Ярослава Мудрого:

• Приєднання земель між Чудським озером і Балтикою
• Заснування міста Юр’їв (нині Тарту, Естонія)
• Укладення договору з польським королем Казимиром про приєднання території між річками Сян і Буг
• Заснування міста Ярослав на річці Сян
• Будівництво міст Корсунь, Канів, Юр’їв (Біла Церква) для охорони південних кордонів
• Розгром печенігів у 1036 році
• Розвиток “шлюбної дипломатії” для зміцнення міжнародних зв’язків

3. Визнач, які важливі зміни відбулись у культурному й релігійному житті Русі за Ярослава Мудрого.

• Будівництво Софійського собору в Києві (1037 р.)
• Створення бібліотеки при Софійському соборі
• Заснування шкіл при храмах і монастирях
• Обрання першого руського митрополита Іларіона (1051 р.)
• Заснування Печерського монастиря
• Створення майстерні для переписування книг
• Початок перекладів грецьких книг на церковнослов’янську мову
• Укладення першого літописного зводу
• Створення збірника законів “Руська правда”

4. Як розбудовувався Київ за часів князя Ярослава?

• Територія міста збільшилась у 7 разів
• Збудували нові міські вали довжиною 3,5 км і висотою до 14 м
• Побудували Золоті ворота – головний в’їзд до міста
• Звели Софійський собор (1037 р.) – головний храм Русі
• Київ став великим торговим центром з вісьмома ринками.

5. Які спільні й відмінні риси внутрішньої та зовнішньої політики Володимира Святославича і Ярослава Володимировича?

Спільні риси політики Володимира і Ярослава:

• Обидва правителі поширювали християнство.
• Використовували “шлюбну дипломатію” для зміцнення міжнародних зв’язків.
• Зміцнювали оборонні кордони держави.

Відмінності:

• Ярослав більше уваги приділяв розвитку освіти і культури
• Ярослав створив перший збірник законів “Руська правда”

6. Чому князя Ярослава історики назвали «Мудрим»?

Ярослава назвали “Мудрим” бо він:

• Розвивав освіту і культуру
• Створив перший збірник законів
• Вміло керував державою і розширював її межі
• Підтримував міжнародні зв’язки
• Сприяв розвитку церкви і християнства

7. Вислов своє ставлення до діяльності Ярослава Мудрого.

Я вважаю, що Ярослав Мудрий був видатним правителем. Він зробив багато для розвитку Русі-України: розширив територію, зміцнив кордони, розвивав освіту і культуру, створив закони. Завдяки його діяльності Русь-Україна стала сильною і впливовою державою в Європі. Особливо мені подобається, що він приділяв увагу освіті і будівництву шкіл, бо це дуже важливо для розвитку держави.

А ЩЕ ТИ МОЖЕШ

Скористайся текстом підручника, інформацією з відкритих джерел і створи інфографіку, яка ілюструватиме правління Ярослава.

1. Роки правління: 1019-1054 рр.
2. Розбудова Києва:
   • Зведення Золотих воріт.
   • Будівництво Софійського собору.
   • Розширення міста, збільшення його площі в сім разів.
3. Зовнішня політика:
   • Приєднання земель між Чудським озером і Балтикою.
   • Договір з польським королем Казимиром, приєднання територій між річками Сян і Буг.
   • Заснування міст для зміцнення кордонів.
4. Внутрішня політика:
   • Укладення “Руської правди” — першого збірника законів.
   • Розвиток освіти і культури, заснування шкіл і бібліотеки при Софійському соборі.
   • Поширення християнства, обрання першого руського митрополита Іларіона.
5. Культурний розвиток:
   • Створення майстерні для переписування книг.
   • Переклад грецьких книг на церковнослов’янську мову.
   • Укладення літописного зводу.
6. Міжнародні зв’язки:
   • Активна “шлюбна дипломатія” для зміцнення міжнародних відносин.

Ці пункти можна візуалізувати у вигляді діаграм, карт і зображень, які відображають досягнення Ярослава Мудрого і його вплив на розвиток Київської Русі.

Відкрий цифровий додаток і виконай завдання до § 7.

1. За картою на с. 19 підручника запиши, які території приєднав до Русі-України Ярослав Володимирович за час свого правління.

На основі карти та тексту підручника можна визначити, які території приєднав до Русі-України Ярослав Мудрий:

1. Землі між Чудським озером і Балтикою – Ярослав заснував місто Юр’їв (нині Тарту, Естонія) для зміцнення цих територій.
2. На початку 1030-х років відвоював у Польщі червенські міста і Белзьку волость.
3. Здійснив успішні походи проти ятвягів і литовців[

Ці дії сприяли розширенню території Київської Русі та зміцненню її кордонів.

2. Запиши, які особливості зовнішньої політики Русі-України ілюструє картина П. Андрусіва. Чому французькі посли приїхали до князя? Як він прийняв іноземних дипломатів?

Картина П. Андрусіва ілюструє такі особливості зовнішньої політики Русі-України:

• Дипломатичні зв’язки: На картині видно прийом іноземних послів, що свідчить про активну дипломатичну діяльність Київської Русі. Це підкреслює важливість міжнародних відносин і встановлення союзів.
• Шлюбна дипломатія: Присутність багатьох людей різного походження може вказувати на використання шлюбів для зміцнення політичних зв’язків з іншими країнами.
• Вплив християнства: Прийняття християнства підвищило міжнародний статус Русі і сприяло розвитку відносин з християнськими державами.

Французькі посли могли приїхати до князя для встановлення дипломатичних і династичних зв’язків, що було характерним для політики того часу. Князь приймав їх з великою повагою, демонструючи велич і могутність своєї держави.

3. На основі документа поясни, на які сили спирався Ярослав. Чому князь поставив варягів у центрі оборони? Чи була перемога Ярослава легкою? Чи міг князь віддавати перевагу постійним воєнним діям у зовнішній політиці? Чому? Про перемогу Ярослава Мудрого

Сили, на які спирався Ярослав:

Ярослав спирався на війська, що складалися з варягів і слов’ян. Він зібрав багато війська, включаючи новгородців і киян, що свідчить про його вміння мобілізувати різні частини своєї держави для захисту від зовнішніх загроз.

Чому варяги були в центрі оборони:

Варяги, як професійні воїни, були поставлені в центрі оборони через їхню високу бойову підготовку і надійність. Це рішення було стратегічно важливим для утримання центральної лінії оборони під час битви.

Чи була перемога Ярослава легкою:

Перемога Ярослава не була легкою. Битва тривала цілий день і лише під вечір вдалося здолати печенігів. Це підкреслює складність і напруженість бою.

Чи міг князь віддавати перевагу постійним воєнним діям у зовнішній політиці:

Ярослав не міг віддавати перевагу постійним воєнним діям, оскільки його політика була спрямована на зміцнення держави через дипломатичні зв’язки і внутрішні реформи. Він активно розвивав шлюбну дипломатію, будував міста і фортеці для захисту кордонів, а також сприяв культурному і релігійному розвитку Русі.

4. Розглянь макет забудови Києва й видатні споруди часів Ярослава. Яке враження вони на тебе справляють і чому? Порівняй масштаби забудови Києва часів Ярослава із забудовою «міста Володимира» (на задньому плані макета). Частина «міста Ярослава» з макета Стародавнього Києва Собор Святої Софії Золоті Ворота (сучасна реконструкція)

Забудова Києва часів Ярослава Мудрого справляє враження величі та розмаху. Вона демонструє високий рівень розвитку архітектури та містобудування того часу.

• Собор Святої Софії: Це велична споруда, яка вражає своєю архітектурою та розмірами. Вона була центром духовного життя і символом могутності Київської Русі.
• Золоті Ворота: Служили головним в’їздом до міста і були важливим елементом оборони. Їхня конструкція і оздоблення свідчать про високий рівень інженерного мистецтва.

Порівняння з “містом Володимира”:

• Масштаби забудови: За часів Ярослава територія Києва значно розширилася, нові споруди були більшими і більш розкішними, ніж за часів Володимира. Це свідчить про економічне зростання і політичну стабільність.
• Архітектурний стиль: Споруди Ярослава відрізнялися більш складною архітектурою і багатим оздобленням, що підкреслювало культурний розвиток.

5. Порівняй правління Володимира Великого і Ярослава Мудрого. Скористайся діаграмою Венна, на якій площини, що не перетинаються, — це відмінності у правлінні князів, а спільна площина посередині — подібні риси.

Для порівняння правління Володимира Великого і Ярослава Мудрого можна використати таку діаграму Венна:

Володимир Великий:

• Зовнішня політика: Володимир Великий проводив активну зовнішню політику, спрямовану на розширення території Київської держави. Він здійснив низку військових походів, зокрема проти Польщі, Угорщини та Візантії.
• Внутрішня політика: Володимир Великий здійснив низку реформ, спрямованих на зміцнення влади князя та створення єдиної держави. Він ліквідував племінні князівства та створив територіальні одиниці, очолювані намісниками князя.
• Релігійна політика: Володимир Великий прийняв християнство та зробив його офіційною релігією Київської держави.

Спільні риси:

• І Володимир, і Ярослав докладали зусиль для зміцнення та централізації держави.
• Обидва князі розбудовували Київ, зводили нові храми та інші важливі споруди.
• Володимир і Ярослав сприяли поширенню християнства та розвитку культури на Русі.
• Обидва князі активно розвивали міжнародні зв’язки.

Ярослав Мудрий:

• Ярослав Мудрий розпочав складання єдиного зводу законів держави — «Руської правди», що стало важливим кроком у розвитку правової системи
• За часів Ярослава відбулося інтенсивне будівництво міст, що сприяло економічному та культурному розвитку
• Зовнішня політика: Ярослав Мудрий проводив більш обережну зовнішню політику, спрямовану на збереження миру та стабільності. Він уклав низку мирних договорів з сусідніми країнами.
• Внутрішня політика: Ярослав Мудрий продовжував політику Володимира Великого щодо зміцнення влади князя та створення єдиної держави. Він також здійснив низку реформ, спрямованих на розвиток економіки та культури.
• Релігійна політика: Ярослав Мудрий продовжував політику Володимира Великого щодо християнства, але також підтримував розвиток освіти та культури.