§7. Християнська церква в V-XI ст.

Зміст ГДЗ Всесвітня історія 7 клас Щупак 2024

1. Розтлумачте значення слів хмаринки. Пригадайте, коли і де виникло християнство.

Слова у хмаринці пов’язані з християнством та церквою. Ключові поняття включають:

• Церква – релігійна спільнота християн та будівля для богослужінь
• Христос – засновник християнства, Син Божий
• Апостол – учень Христа, який поширював його вчення
• Релігія – система вірувань та практик
• Хрест – головний символ християнства

Християнство виникло у I столітті нашої ери на території сучасного Ізраїлю (тоді частина Римської імперії). Воно зародилося навколо життя та вчення Ісуса Христа, описаних у Новому Завіті.

2. Пригадайте, чому для королів було важливо отримати титул імператора саме від Папи Римського.

Отримання титулу імператора від Папи Римського було важливим для королів з кількох причин:

• Це надавало їхній владі божественну легітимність та авторитет у християнському світі.
• Підкреслювало претензії монарха на найвищу владу в Західній Європі.
• Зміцнювало позиції правителя як захисника християнської віри.
• Символізувало єдність світської та духовної влади.

Наприклад, Карл Великий та Оттон I домагалися коронації Папою, щоб підвести під свою світську владу авторитетне релігійне підґрунтя. Це допомагало зміцнити їхню владу та вплив як у власних державах, так і на міжнародній арені.

ЧИТАЄМО Й РОЗУМІЄМО

Опрацюйте параграф і складіть опорний конспект до нього у формі карти пам’яті «Християнська церква в Середні віки» за планом: 1) становлення церкви; 2) церква в житті людини; 3) церква в політиці; 4) церковний розкол. Скористайтеся пам’яткою на с. 207.

Становлення церкви

• Формування церковної ієрархії
• Папа Римський як глава західної церкви
• Вплив релігії на суспільство

Церква в житті людини

• Сім таїнств (хрещення, миропомазання, євхаристія, шлюб, сповідь, єлеопомазання, священство)
• Вплив на світогляд середньовічної людини
• Церковні обряди та богослужіння

Церква в політиці

• Взаємодія з монархами (коронація королів Папою)
• Боротьба за інвеституру
• Конфлікти між церковною та світською владою (приклад: Григорій VII та Генріх IV)

Церковний розкол

• Велика схизма 1054 року
• Поділ на католицьку та православну церкви
• Відмінності між католицизмом та православ’ям:
  • Глава церкви
  • Релігійне вчення
  • Обряди та традиції

Ця карта пам’яті охоплює ключові аспекти ролі християнської церкви в Середні віки, відображаючи її становлення, вплив на життя людей, участь у політиці та важливий історичний момент церковного розколу.

1. РОЛЬ ХРИСТИЯНСЬКОЇ ЦЕРКВИ У ЖИТТІ СЕРЕДНЬОВІЧНОГО СУСПІЛЬСТВА

ПОМІРКУЙМО

1. З якою метою були впроваджені ці таїнства?

Таїнства були впроваджені в християнській церкві з кількома важливими цілями:

• Для передачі Божої благодаті віруючим. Таїнства розглядаються як видимі знаки невидимої Божественної благодаті.
• Щоб позначити найважливіші моменти духовного життя християнина від народження до смерті.
• Для зміцнення віри та поглиблення зв’язку віруючих з Богом.
• Як спосіб продовження місії Христа через Церкву. За словами святого Лева Великого, “Усе, що Христос чинив упродовж свого земного життя, не перервалося, а перейшло до Таїнств Церкви”.
• Для об’єднання віруючих у церковну спільноту.

2. Поміркуйте, який символізм є у семи таїнствах?

Символізм семи таїнств можна розглядати з кількох аспектів:

Число 7 у біблійній традиції символізує повноту та досконалість.

Таїнства охоплюють усі ключові етапи духовного життя людини:

• Хрещення символізує духовне народження
• Миропомазання – зміцнення у вірі
• Євхаристія – духовне живлення
• Покаяння – очищення душі
• Єлеопомазання – зцілення душі і тіла
• Священство – служіння Богу і людям
• Шлюб – освячення сімейного союзу

Цей символізм підкреслює всеохопний характер таїнств у житті християнина, забезпечуючи духовну підтримку на всіх етапах життєвого шляху.

2. «ВЕЛИКА СХИЗМА» — ЦЕРКОВНИЙ РОЗКОЛ

ЧИТАЄМО Й РОЗУМІЄМО

Прочитайте текст і визначте причини Великої схизми.

Велика схизма 1054 року, яка призвела до поділу християнської церкви на католицьку та православну, мала кілька основних причин:

Політичні причини

• Боротьба за владу: Римський папа і Константинопольський патріарх змагалися за першість у християнському світі. Це протистояння було підсилене політичними інтересами Західної і Східної імперій, які часто суперечили одна одній.
• Розпад Римської імперії: Поділ імперії на Західну та Східну частини сприяв формуванню двох окремих церковних центрів з різними політичними та культурними впливами.

Догматичні та літургійні розбіжності

• Західна церква додала до Символу Віри формулу Filioque (“і від Сина”), що не було прийнято Східною церквою.
• Різні обряди: Відмінності в богослужінні та церковних традиціях, такі як використання прісного хліба для причастя на Заході та дріжджового на Сході, а також різні підходи до церковної музики.

Культурні та мовні відмінності

• Мовні бар’єри: Латинська мова домінувала на Заході, тоді як грецька — на Сході, що ускладнювало комунікацію між церквами.
• Культурні розбіжності: Різні культурні традиції та підходи до релігійного вчення і практики сприяли розколу.

Історичні подробиці

Поміркуйте, чи щирим був Генріх IV, вимолюючи прощення в Каноссі.

Це цікаве питання, яке змушує нас замислитися над мотивами та стратегією Генріха IV в контексті середньовічної політики та релігії. Розглянемо кілька аспектів:

1. Політичний контекст:
   • Відлучення від церкви серйозно послаблювало позиції Генріха IV як правителя.
   • Йому потрібно було відновити свій статус, щоб зберегти владу.
2. Релігійний аспект:
   • У набожному середньовічному суспільстві відлучення від церкви мало величезне значення.
   • Публічне покаяння було важливим релігійним актом.
3. Стратегічні міркування:
   • Генріх IV міг розуміти, що це тимчасовий відступ для подальшого посилення своїх позицій.
   • Він міг планувати відновити конфлікт після зняття відлучення.
4. Особисті переконання:
   • Важко сказати напевно, чи відчував Генріх IV справжнє каяття.
   • Його подальші дії свідчать про те, що політичні амбіції переважали над релігійними почуттями.
5. Символічне значення:
   • “Ходіння до Каносси” стало символом приниження світської влади перед церковною.
   • Цей акт мав велике значення для сучасників, незалежно від справжніх намірів Генріха.

Враховуючи подальші дії Генріха IV (відновлення конфлікту та усунення Григорія VII), можна припустити, що його покаяння було скоріше тактичним ходом, ніж щирим розкаянням. Однак, не можна повністю виключати, що в момент покаяння він міг відчувати справжні релігійні почуття, які пізніше поступилися політичним міркуванням.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

Можу назвати час і причини Великої схизми розколу християнства.

Велика схизма, яка відбулася в 1054 році, поділила християнську церкву на західну (католицьку) і східну (православну). Основні причини цього розколу включають:

Конкуренція між релігійними центрами:

• Західна Європа: главою церкви був Папа Римський.
• Візантійська імперія: главою церкви був Константинопольський патріарх.
• Розбіжності у впливі та авторитеті між цими двома центрами.

Розбіжності в релігійному вченні:

• Західна церква: Дух Святий виходить від Бога-Отця і Бога-Сина.
• Східна церква: Дух Святий виходить від Бога-Отця через Бога-Сина.

Відмінності в обрядах і традиціях:

• Західна церква використовувала прісний хліб для причастя, східна — дріжджовий.
• Західна церква дозволяла сидіти під час богослужіння, східна — ні.
• Західна церква проводила богослужіння латинською мовою, східна — місцевими мовами.

Церковне мистецтво і музика:

• Західна церква використовувала фрески та кам’яні скульптури, східна — ікони.
• Західна церква дозволяла органну музику, східна — забороняла музичні інструменти.

Питання церковної ієрархії та влади:

• Західна церква прагнула незалежності від світської влади і намагалася підпорядкувати її собі.
• Східна церква була підпорядкована державній владі Візантійської імперії.

Целібат і шлюб священиків:

• У західній церкві був обов’язковий целібат (безшлюбність) для священиків.
• У східній церкві дозволявся шлюб священиків, але кандидати до єпископів обиралися серед неодружених священиків.

Можу пояснити роль християнської церкви в житті середньовічного суспільства.

Християнська церква мала величезний вплив на життя середньовічного суспільства:

• Духовний вплив: Церква була центром духовного життя, надавала моральні орієнтири та підтримку.
• Освіта і культура: Церква була основним осередком освіти, зберігала і передавала знання через монастирські школи та скрипторії.
• Соціальна допомога: Церква надавала допомогу бідним і хворим через монастирі та шпиталі.
• Політичний вплив: Церква мала великий вплив на політику, часто виступала посередником у конфліктах між державами та правителями.

Можу навести приклади спільного й відмінного у вченнях католицизму і православ’я.

Спільне:

• Віра в Ісуса Христа як Сина Божого і Спасителя.
• Прийняття Святого Письма (Біблії) як основного джерела віровчення.
• Виконання семи таїнств (хрещення, миропомазання, євхаристія, покаяння, священство, шлюб, єлеопомазання).

Відмінне:

• Глава церкви: Католицизм – Папа Римський; Православ’я – Вселенський патріарх.
• Релігійне вчення: Католицизм – Дух Святий виходить від Бога-Отця і Бога-Сина; Православ’я – Дух Святий виходить від Бога-Отця через Бога-Сина.
• Церковні обряди: Католицизм – прісний хліб для причастя, латинська мова богослужіння; Православ’я – дріжджовий хліб і вино для причастя, місцеві мови богослужіння.
• Мистецтво і музика: Католицизм – скульптури, органна музика; Православ’я – ікони, заборона музичних інструментів.

Можу схарактеризувати відносини церкви та влади за доби Середньовіччя.

Відносини між церквою та світською владою в Середньовіччі були складними і часто конфліктними:

• Західна Європа: Римо-католицька церква прагнула незалежності від держави і намагалася підпорядкувати світську владу собі. Це призводило до конфліктів, як-от боротьба за інвеституру між Папою Римським і імператорами Священної Римської імперії.
• Візантійська імперія: Православна церква була підпорядкована державній владі. Імператори мали великий вплив на церковні справи, призначали патріархів і контролювали церковну політику.

Таким чином, християнська церква відігравала важливу роль у всіх аспектах життя середньовічного суспільства, від духовного і культурного до політичного і соціального.

2. Прочитайте історичний діалог і дізнайтеся з додаткових джерел, про яку відому фальсифікацію розповідає мініатюра. Яку роль ця фальсифікація відіграла в історії Середньовіччя? Хто і коли довів фейковість документа, якому присвячено мініатюру? Дайте оцінку діям героїв історії.

На основі наданої інформації та історичного діалогу можна зробити висновок, що мініатюра зображує легендарний “Костянтинів дар” – одну з найвідоміших фальсифікацій в історії Середньовіччя.

Ключові аспекти “Костянтинового дару”:

1. Суть фальсифікації: Це підроблений документ, який нібито засвідчував передачу римським імператором Костянтином I влади над західною частиною Римської імперії папі римському Сильвестру I та його наступникам.
2. Час створення: Ймовірно, документ був сфабрикований у VIII столітті, хоча точна дата невідома (оцінки коливаються від 750 до 800 року).
3. Роль в історії Середньовіччя:
   • Використовувався папством для обґрунтування своїх претензій на світську владу та верховенство над світськими правителями.
   • Мав значний вплив на політичні та релігійні справи в середньовічній Європі.
   • Застосовувався папами у боротьбі зі Священною Римською імперією та іншими світськими лідерами.
4. Викриття фальсифікації:
   • Італійський гуманіст Лоренцо Валла у 1440 році довів підробність документа на основі філологічного аналізу.
   • Валла показав, що мова документа не відповідає латині IV століття, а належить до пізнішого періоду.
5. Оцінка дій героїв:
   • Дії творців фальсифікації можна розцінювати як маніпуляцію історичними фактами заради політичних цілей та посилення влади церкви.
   • Використання цього документа папством протягом століть демонструє готовність церковної влади спиратися на сумнівні джерела для утвердження своєї влади.
   • Викриття фальсифікації Лоренцо Валлою є прикладом критичного мислення та наукового підходу до історичних документів, що стало важливим кроком у розвитку історичної науки.

Таким чином, “Костянтинів дар” відіграв значну роль у формуванні відносин між церковною та світською владою в Середньовіччі, але його викриття як підробки стало важливим етапом у розвитку критичного підходу до історичних джерел.

3. Напишіть історичний портрет одного із впливових релігійних діячів Середньовіччя (скористайтеся пам’яткою на с. 207).

Історичний портрет Папи Григорія VII

Походження та ранні роки

Григорій VII, при народженні Гільдебранд, народився близько 1015-1025 року в місті Сована, Тоскана. Він походив із простої родини – його батько був ковалем. Освіту здобув у Римі, в монастирі Санта-Марія на Авентині, де його дядько був абатом.

Шлях до влади

Гільдебранд зробив стрімку церковну кар’єру. Він був наближеним до кількох пап, зокрема Лева IX, який призначив його дияконом і папським адміністратором. У 1073 році Гільдебранд сам став папою, взявши ім’я Григорій VII.

Основні напрямки діяльності

1. Боротьба за верховенство папської влади над світською. Григорій VII вступив у конфлікт з імператором Генріхом IV щодо права призначення єпископів.
2. Церковні реформи. Він запровадив обов’язковий целібат для духовенства та боровся з симонією (купівлею церковних посад).
3. Григоріанська реформа. Ця реформа була спрямована на очищення церкви від світського впливу та зміцнення папської влади.

Особистісні якості та методи правління

Григорій VII був рішучим і безкомпромісним лідером. Він не вагався використовувати такі суворі заходи, як відлучення від церкви, для досягнення своїх цілей. Його правління характеризувалося автократичним використанням папської влади.

Найважливіші досягнення

1. Зміцнення папської влади та її незалежності від світських правителів.
2. Реформування церкви, зокрема боротьба з корупцією та симонією.
3. Встановлення целібату як обов’язкової норми для духовенства.

Історичне значення

Григорій VII вважається одним із найвпливовіших пап середньовіччя. Його реформи та боротьба за верховенство папської влади мали довготривалий вплив на розвиток католицької церкви та її відносини зі світською владою.

Він став символом папської могутності та прикладом для наступних поколінь церковних лідерів.Таким чином, Папа Григорій VII був видатною та суперечливою фігурою, яка значно вплинула на розвиток церкви та політичне життя середньовічної Європи.