§4. Князювання Ігоря та Ольги

ГДЗ Історія України 7 клас Пометун

ОБГОВОРІТЬ У КЛАСІ

Які важливі події відбулися в Київській державі протягом ІХ ст.? Коли і як на київському престолі утвердилася династія Рюриковичів? Якими були цілі внутрішньої й зовнішньої політики київських князів?

Які важливі події відбулися в Київській державі протягом ІХ ст.?

• Заснування Києва братами Києм, Щеком і Хоривом
• Прихід варягів на чолі з Рюриком
• Захоплення Києва Олегом у 882 році

Цілі внутрішньої політики:

• Об’єднання східнослов’янських племен
• Збирання данини з підкорених племен

Цілі зовнішньої політики:

• Походи на Візантію
• Укладання вигідних торгових угод

Дослідіть

Кого зображено на іконі? Опишіть зовнішність княгині Ольги. Спробуйте визначити її вдачу за зображенням. Як ви гадаєте, чому на сучасних іконах зображують правительку Київської держави Х ст.? Якою могла бути політика Ольги? Порівняйте ваші міркування з інформацією параграфа.

На іконі княгиня Ольга зображена як жінка середнього віку з суворим поглядом. На ній корона та багатий одяг, що вказує на її високий статус. В руках вона тримає хрест, що символізує її християнську віру.

Княгиню Ольгу зображують на іконах, бо вона була першою правителькою Київської Русі, яка прийняла християнство і сприяла його поширенню.

Політика Ольги могла бути спрямована на зміцнення держави, поширення християнства та налагодження відносин з іншими країнами, особливо з Візантією.

1. Яким було правління князя Ігоря

ПОМІРКУЙТЕ

На що князь Ігор спрямовував свої зусилля всередині держави та в зовнішній політиці?

Внутрішня політика:

1. Продовження політики Олега щодо посилення центральної влади та об’єднання східнослов’янських племен в єдиній державі.
2. Збирання данини (полюддя) з підкорених племен, зокрема з деревлян.
3. Утримання великої дружини, що вимагало значних коштів.
4. Придушення повстань та непокори підлеглих племен, зокрема деревлян.

Зовнішня політика:

1. Військові походи на Візантію (у 941 та 944 роках) з метою укладення вигідних торговельних угод.
2. Укладення миру з кочовиками-печенігами, які з’явилися біля південних кордонів Русі.
3. Продовження політики попередників щодо зміцнення авторитету держави та забезпечення інтересів торгівлі з іноземними країнами.

Таким чином, Ігор прагнув зміцнити владу Києва над підкореними племенами, розширити територію держави та забезпечити вигідні умови для міжнародної торгівлі, особливо з Візантією.

Дослідіть

1. Покажіть на карті (с. 19) територію Київської держави за часів князя Ігоря. Які зміни відбулися?

За Ігоря відбулося розширення території держави – були підкорені уличі.

2. На основі ілюстрацій поясніть, на яких суднах воювали русичі та чому вони зазнали поразки в поході на Візантію 941 р.

Русичі воювали на лодіях – невеликих дерев’яних суднах з веслами. Візантійці мали більші кораблі, оснащені “грецьким вогнем” – спеціальною запальною сумішшю, яку викидали через бронзові труби.

Русичі зазнали поразки в 941 році, бо:

• Їхні дерев’яні лодії були вразливі до “грецького вогню”
• Візантійські кораблі були більшими й краще озброєними
• Русичі не мали засобів протидії “грецькому вогню”, який горів навіть у воді

Дослідіть

Чим завершилося це полюддя за літописом? Чому? Що можна було б зробити, аби запобігти таким випадкам у майбутньому?

За літописом, полюддя князя Ігоря у 945 році завершилося його загибеллю від рук деревлян. Це сталося через надмірні побори – Ігор вирішив зібрати данину двічі, що обурило деревлян.

Щоб запобігти таким випадкам у майбутньому, можна було б:

• Встановити чіткі норми данини
• Не збирати данину повторно з одного й того ж племені
• Створити систему збору данини через намісників, а не особисто князем
• Укласти договори з підкореними племенами щодо розмірів і термінів сплати данини

Ці заходи згодом і запровадила княгиня Ольга, впорядкувавши систему збору данини.

2. Якою була внутрішня й зовнішня політика княгині ольги

ПОМІРКУЙТЕ

За текстом підпараграфа визначте, чим відрізнялася політика Ольги від політики Ігоря.

Внутрішня політика:

• Ольга впорядкувала систему збору данини, встановивши чіткі норми (“уроки”) та місця для її збору (“погости”).
• Вона закріпила за княжою казною постійні землі для полювання (“ловища”), що забезпечувало стабільний прибуток.
• Ольга розбудовувала Київ, зокрема звела нову князівську резиденцію.

Зовнішня політика:

• На відміну від Ігоря, який здійснював військові походи, Ольга надавала перевагу дипломатії.
• Вона особисто очолила посольство до Візантії у 957 році для поновлення договору.
• Ольга встановлювала дипломатичні відносини з іншими державами, наприклад, з германським правителем Оттоном I.

Релігійна політика:

• Ольга прийняла християнство і сприяла його поширенню, хоча й не зробила його державною релігією.

Управління:

• Ольга зміцнила централізацію влади

Отже, політика Ольги була більш спрямована на внутрішнє впорядкування держави, дипломатичні відносини та поступове впровадження християнства, на відміну від військово-орієнтованої політики Ігоря.

Дослідіть

У який спосіб деревляни намагалися змінити владу в Києві? Що, на вашу думку, очікувало на Ольгу, якби вона пристала на пропозиції княжого роду деревлян?

Деревляни намагалися змінити владу в Києві, пропонуючи Ользі вийти заміж за їхнього князя Мала. Якби Ольга пристала на цю пропозицію, її, ймовірно, усунули б від реальної влади, а деревляни отримали б контроль над Києвом.

Дослідіть

Як ви вважаєте, чому княгиня так жорстоко помстилася за вбивство Ігоря? Які риси характеру виявила Ольга під час боротьби з деревлянами?

Княгиня Ольга так жорстоко помстилася за вбивство Ігоря, бо:

• Хотіла показати силу київської влади
• Прагнула покарати вбивць свого чоловіка
• Намагалася запобігти майбутнім повстанням

Під час боротьби з деревлянами Ольга виявила такі риси характеру:

• Рішучість
• Хитрість
• Жорстокість
• Розум

Дослідіть

На основі документа та ілюстрації опишіть, як відбувалося полюддя. Як було впорядковано збір данини за часів княгині Ольги та що це дало державі?

На основі документа, полюддя відбувалося таким чином:

• У листопаді князі з дружинниками (“усіма росами”) виходили з Києва і вирушали збирати данину з підвладних земель.
• Вони перебували на цих землях всю зиму, “годуючись” там, тобто збираючи данину.
• У квітні, коли на Дніпрі скресала крига, вони поверталися до Києва з зібраною даниною.
• Потім вони споряджали свої човни крамом (товарами) і вирушали торгувати до Візантії.

Це дало державі:

• Стабільні і прогнозовані надходження до казни.
• Зменшення зловживань і свавілля збирачів данини.
• Ефективніше управління підвладними землями через мережу погостів.
• Постійне джерело цінного хутра з княжих ловищ.

Отже, реформи Ольги зробили збір данини більш впорядкованим і вигідним для держави, зміцнивши економічну основу княжої влади.

Дослідіть

Якою, на вашу думку, була княгиня Ольга? Як ви оцінюєте її діяльність? Як і чому її пам’ять ушановують в Україні й нині? Якою побачили княгиню Ольгу художники?

Перевір себе

1. Які походи здійснив князь Ігор?

• Приборкав непокірних деревлян у 914 році і наклав на них більшу данину
• Здійснив невдалий похід на Візантію у 941 році, де зазнав поразки від “грецького вогню”
• Організував повторний похід на Візантію у 944 році, який завершився укладенням вигідної торгової угоди

2. Чому деревляни наважилися вбити Ігоря?

• Він збирав з них надмірну данину, що викликало обурення
• Ігор вирішив зібрати данину з деревлян вдруге за один рік, що стало останньою краплею

3. Які зміни у збиранні данини запровадила Ольга?

• Встановила фіксовані норми данини – “уроки”
• Створила спеціальні місця для збору і зберігання данини – “погости”
• Закріпила за княжою казною “ловища” – землі для полювання, що давали постійний прибуток

4. Чому княгині Ользі не вдалося поширити християнство?

Княгині Ользі не вдалося поширити християнство через сильний опір язичників, зокрема її сина Святослава, який підтримував давню віру. Ольга розуміла, що насильницьке насадження християнства могло призвести до внутрішнього конфлікту, тому не наполягала на його впровадженні як державної релігії. Проте вона заклала основи для подальшого поширення християнства на Русі

5. Чи правильним є твердження, що походи Ігоря були менш вдалими, ніж Олега? Чому?

Так, твердження, що походи Ігоря були менш вдалими, ніж Олега, є правильним. Ось чому:

• Походи на Візантію: Олег здійснив успішний похід на Константинополь у 907 році, який завершився вигідною торговою угодою. Ігор, навпаки, зазнав невдачі в першому поході на Візантію в 941 році через використання візантійцями “грецького вогню”, що знищив багато руських суден. Лише другий похід у 944 році завершився укладенням угоди.
• Внутрішня політика: Олег успішно об’єднав східнослов’янські племена під своєю владою, закріпивши контроль над важливими торговими шляхами. Ігор, хоча й намагався продовжити цю політику, зіткнувся з великим опором підлеглих племен, зокрема деревлян, що врешті-решт призвело до його загибелі.

6. Чи були зміни у збиранні полюддя, запроваджені Ольгою, важливими для укріплення держави? Поясни свою думку.

Так, зміни у збиранні полюддя, запроваджені Ольгою, були дуже важливими для зміцнення держави. Ольга впорядкувала систему збору данини, встановивши фіксовані розміри (“уроки”), місця збору (“погости”) та закріпивши за казною “ловища” – землі для полювання. Це дало державі стабільні і прогнозовані надходження, зменшило зловживання збирачів данини та напругу між князівською владою і підлеглими племенами. Впорядкування збору данини посилило центральну владу та економічну основу держави.

7. Прочитай характеристику княгині Ольги відомої української дослідниці Наталії Полонської-Василенко. Чи погоджуєшся ти з її думкою? Чому?

Я погоджуюся з думкою Наталії Полонської-Василенко про княгиню Ольгу. Дослідниця називає Ольгу “Мудрою” за те, що за 20 років її правління “не було ні заворушень, ні повстань”. Це свідчить, що Ользі вдалося зміцнити державу, приборкати місцеві княжіння та впорядкувати управління, як це робив на Заході Карл Великий. Полонська-Василенко справедливо відзначає державотворчу діяльність Ольги, яка заклала основи стабільності Київської держави.

А ЩЕ ТИ МОЖЕШ

Вислов своє ставлення до діяльності княгині Ольги у вигляді короткого (8-10 речень) есе.

На мою думку, княгиня Ольга була мудрою і далекоглядною правителькою. Вона впорядкувала систему збору данини, зміцнила центральну владу, розвивала дипломатичні відносини з іншими державами.

Ольга жорстоко помстилася деревлянам за вбивство чоловіка Ігоря, придушила опір місцевих князів.

Ольга прийняла хрещення, сприяла поширенню нової віри, хоча й не зробила її державною релігією.

Я оцінюю діяльність Ольги позитивно. Вона зміцнила Київську державу, впорядкувала управління, підняла міжнародний авторитет Русі. Літопис називає її мудрою правителькою.

В Україні пам’ять Ольги вшановують, бо вона була першою жінкою на київському престолі. Зміцнила державу реформами. Прийняла християнство. Розвивала дипломатичні відносини.

Ольгу канонізували як святу. З 1997 року в Україні існує орден княгині Ольги, яким нагороджують видатних жінок.

Є пам’ятники Ользі в Києві. Художники зображують Ольгу як величну державну діячку, часто з атрибутами влади (корона) та християнськими символами (хрест). Її образ втілює мудрість, силу духу, відданість державі та новій вірі.

Відкрий цифровий додаток і виконай завдання до § 4

1. Якими були основні напрями внутрішньої та зовнішньої політики Ігоря? Підтвердь свої думки прикладами подій.

Напрями внутрішньої політики:

Напрями зовнішньої політики:

Отже, у внутрішній політиці Ігор спрямовував зусилля на утримання підкорених племен і збільшення збору данини, а у зовнішній – здійснював походи на Візантію для укладення вигідних торгових угод та підтримував мир з печенігами.

2. На основі ілюстрацій поясни, чому Русь зазнала поразки у війні з Візантією.

На основі ілюстрацій можна пояснити поразку Русі у війні з Візантією 941 року такими причинами:

• Візантійці застосували проти русичів “грецький вогонь” – запальну суміш, яку викидали через спеціальні труби-вогнемети. Руські лодії легко загорялися від цієї суміші.
• У русичів не було ефективних засобів боротьби проти “грецького вогню”, їхня зброя та обладунки програвали візантійським.

Отже, технічна перевага візантійського флоту, особливо використання “грецького вогню”, стала вирішальною причиною поразки князя Ігоря у поході на Константинополь 941 року.

3. На основі документа визнач і запиши причини непокори деревлян київському князю.

• Ігор уже зібрав з деревлян данину, але вирішив повернутися по додаткову данину. Це обурило деревлян.
• Князь “чинив насильство” над деревлянами під час збору данини, тобто його дружина поводилася жорстоко і свавільно.
• Деревляни вважали, що Ігор, як хижий вовк, обкрадає і грабує їх. Якщо його не зупинити, то він “погубить” усіх деревлян.
• Деревляни попереджали Ігоря не приходити по данину вдруге, але він не послухав їхньої вимоги.

Таким чином, жадібність і жорстокість Ігоря під час збирання данини, його небажання рахуватися з інтересами деревлян призвели до повстання і вбивства князя. Деревляни вбачали в діях Ігоря загрозу для свого племені.

4. На основі ілюстрацій та наведеного документа визнач і запиши риси характеру, які виявила Ольга під час боротьби з деревлянами. Помста Ольги деревлянам (мініатюри з Радзивіллівського літопису)

На основі ілюстрацій та наведеного документа можна визначити такі риси характеру, які виявила княгиня Ольга під час боротьби з деревлянами:

1. Хитрість і винахідливість. Ольга вдалася до хитрощів, щоб захопити столицю деревлян Іскоростень. Вона попросила від кожного двору по три голуби і горобці, а потім наказала прив’язати до них палаючий трут. Птахи повернулися до своїх гнізд і спричинили велику пожежу в місті.
2. Рішучість і безжальність. Ольга діяла рішуче і жорстоко при придушенні опору деревлян. Вона спалила старійшин міста, частину людей побила, а з інших стягнула данину. Це свідчить про її готовність до радикальних дій заради зміцнення влади.
3. Мстивість. Літописець зображує дії Ольги саме як помсту за вбивство її чоловіка Ігоря. Жорстокість розправи над деревлянами була продиктована бажанням княгині покарати вбивць і залякати інших потенційних бунтівників.
4. Владність і честолюбство. Ольга прагнула повністю підкорити деревлян і змусити їх платити данину Києву. Вона діяла як володарка, що не допускає непокори і бунту проти своєї влади.

Отже, літописне оповідання та ілюстрації зображують Ольгу як сильну, рішучу і навіть жорстоку правительку, яка будь-якими засобами придушувала опір і утверджувала свою владу над підкореними племенами.

5. Як ти гадаєш, чи могли повторитися події 945 р. під час правління Ольги? Свою думку аргументуй.

Я вважаю, що події 945 року, коли деревляни вбили князя Ігоря через надмірні побори данини, навряд чи могли повторитися під час правління княгині Ольги.

Тому що Ольга впровадила важливі реформи в системі збору данини (полюддя), які зробили цей процес більш впорядкованим і менш обтяжливим для підлеглих племен:

1. Вона встановила фіксовані норми данини – “уроки”, що зменшило свавілля збирачів.
2. Створила спеціальні місця для збору і зберігання данини – “погости”, де могли перебувати представники князівської влади.
3. Закріпила за казною “ловища” – землі для полювання, які давали постійний прибуток хутром.

Наприклад, літописець повідомляє, що Ольга “встановила по Дніпру погости і данину, і по Десні, і по Лузі погости і данину, і оброки”. Це свідчить про системний підхід княгині до впорядкування збору данини на всіх підвладних Києву землях.

Крім того, Ольга жорстоко придушила опір деревлян і приборкала інші місцеві княжіння, зміцнивши центральну владу Києва. Літописні оповіді про її помсту деревлянам мали залякати інших потенційних бунтівників.

Отже, реформи Ольги зробили збір данини більш регламентованим і менш обтяжливим, а її рішучі дії проти непокірних племен зміцнили князівську владу. Це значно зменшувало ймовірність повторення подій на кшталт вбивства князя підданими через надмірні побори.

6. Порівняй зовнішню і внутрішню політику Ігоря й Ольги.