§48. Бойові дії упродовж 1942-1944 років на території України

Головна сторінка ГДЗ 10 клас Хлібовська

1. Початок звільнення України від німецьких окупантів. Битва за Дніпро

1. Коли й завдяки чому розпочалося визволення України?

Визволення України від німецьких окупантів розпочалося наприкінці 1942 року, невдовзі після контрнаступу радянських військ під Сталінградом у листопаді 1942 – лютому 1943. Першим звільненим населеним пунктом стало село Півнівка на Луганщині 18 грудня 1942 року. Корінний перелом настав після перемоги Червоної армії в Курській битві влітку 1943 року, що дозволило розгорнути загальний стратегічний наступ.

2. Чому німці будували «східний вал», а Червона армія створювала плацдарми?

У серпні 1943 німці почали будувати лінію укріплень “Східний вал” вздовж Дніпра та Молочної, передбачаючи запеклі бої. Червона армія своєю чергою створила понад 20 плацдармів на західному березі Дніпра – територій, де зосередили війська і техніку для подальшого наступу на Київ і Правобережжя.

3. Коли і якою ціною було звільнено Київ?

Київ було звільнено 6 листопада 1943 року в результаті одночасного наступу радянських військ з Букринського та Лютізького плацдармів. Ціна визволення була дуже високою – загинуло щонайменше 417 тисяч радянських воїнів, а з урахуванням втрат серед погано озброєних і неумундированих “чорносвитників” з місцевого населення – до 800 тисяч осіб. Битва за Київ стала однією з найкривавіших операцій Другої світової війни.

Мовою джерела. Запис у «Щоденнику» Олександра Довженка від 28 листопада 1943 року:

1. Які емоції у вас викликають спогади та фото поруч?

Цей запис у щоденнику Олександра Довженка та фотографії викликають почуття глибокого жалю і обурення. Одним словом їх можна охарактеризувати як трагедію.

Використання радянським командуванням непідготовлених цивільних, так званих “чорносвитників”, в якості “гарматного м’яса” під час визволення України є жахливим злочином. Кидати беззбройних людей на смерть під ворожий вогонь, ставитися до них як до “винуватих” – це цинічне знущання і зневага до людського життя.

Спогад про генерала, який плакав, спостерігаючи таку жорстокість, свідчить, що навіть серед військових були ті, хто усвідомлював аморальність і нелюдяність такої практики.

2. Узагальніть одним словом витяг зі «Щоденника» та фото.

Одним словом витяг зі “Щоденника” Олександра Довженка можна узагальнити як “жертви”.

2. Вигнання німецьких військ та їхніх союзників з території України

1. Коли й завдяки чому радянські війська розпочали наступ на Правобережжі?

Радянські війська розпочали наступ на Правобережній Україні в грудні 1943 року, завдяки успішній “битві за Дніпро”, яка відкрила шлях на Правобережну та Південну Україну. Це стало можливим після тримісячних боїв, в результаті яких гітлерівці залишили Запоріжжя та Дніпропетровськ, а також пониззя Дніпра.

2. Яку битву називають «Сталінградом на Дніпрі»?

Битву, яку називають «Сталінградом на Дніпрі», є перемога під Корсунь-Шевченківським у наступальній операції січня-лютого 1944 року. В оточенні опинилося 10 гітлерівських дивізій, що стало значним ударом по німецьких військах.

3. Утворіть хронологічну послідовність наступальних операцій Червоної армії 1944 року

Хронологічна послідовність наступальних операцій Червоної армії 1944 року:

• Січень-лютий: Житомирсько-Бердичівська наступальна операція та Корсунь-Шевченківська наступальна операція.
• Березень: Проскурівсько-Чернівецька наступальна операція.
• Квітень-травень: Кримська наступальна операція.
• Липень-серпень: Львівсько-Сандомирська наступальна операція.
• Серпень: Яссько-Кишинівська наступальна операція.
• Жовтень: Карпатсько-Ужгородська наступальна операція

1. Поміркуйте, якій наступальній операції присвячена карикатура.

Аналізуючи зображену на карикатурі мапу, елементи на ній та згадку про Дніпровський плацдарм, можна припустити, що ця карикатура стосується Корсунь-Шевченківської наступальної операції Червоної Армії у січні-лютому 1944 року. На мапі зображено оточене німецьке угруповання військ під Корсунь-Шевченківським, яке на карикатурі зображено у вигляді німецького солдата, що потрапив у пастку, що нагадує кишеню чи мішок. Корсунь-Шевченківська операція відома як “Сталінград на Дніпрі” через успішне оточення і розгром значних сил противника.

3. Депортація кримських татар та інших народів Криму

1. Коли відбулася депортація мешканців Криму? Куди їх вивозили?

Депортація мешканців Криму відбулася 18-20 травня 1944 року. Їх вивозили у Середню Азію та Казахстан, поміщаючи в товарні вагони, де час перебування в дорозі становив два, а то й три тижні.

2. Хто став жертвою депортацій 1944 року у Криму?

Жертвами депортацій 1944 року у Криму стали понад 200 тисяч кримських татар та понад 40 тисяч греків, болгар, вірменів, турків, іранців.

3. Коли в Україні вшановують пам’ять жертв геноциду кримськотатарського народу?

В Україні пам’ять жертв геноциду кримськотатарського народу вшановують 18 травня, згідно з Постановою Верховної Ради України від 12 листопада 2015 року.

Мовою джерела. Зі спогадів кримської татарки Айше Читак із села Ай-Васил (нині — частина Ялти)

1. Які емоції викликають у вас спогади Айше Читак та світлина поруч?

На зображенні видно зворушливу сцену, де жінка з дитиною, ймовірно, знаходяться в умовах біженців або постраждалих від катастрофи. Жінка виглядає засмученою, зі сльозами на очах, і тримає дитину близько до себе. Дитина дивиться в камеру з дещо збентеженим або стурбованим виразом обличчя.

Емоції, які може викликати ця світлина, включають співчуття, тривогу за добробут осіб на фотографії та ширшої спільноти, яку вони представляють. Зображення передає людський вплив складної ситуації й може викликати почуття емпатії та занепокоєння

2. Яким було ставлення солдатів до кримських татар?

Ставлення солдатів до кримських татар, згідно зі спогадами Айше Читак, було дуже жорстоким і бездушним. Вони розбудили людей о 4 ранку, дали лише 15 хвилин на збори, заборонили брати з собою навіть найнеобхідніші речі, такі як подушки, аргументуючи це тим, що це їм не знадобиться. Також, коли люди проходили повз свої будинки, вони бачили, що там уже хтось шукає цінні речі, що свідчить про грабіж і повне нехтування правами та гідністю депортованих. Це вказує на вкрай негуманне та принизливе ставлення.

Підсумуйте свої знання

2. Поясніть значення понять: «Східний вал», плацдарм, чорносвитники

1. “Східний вал” – це стратегічний оборонний рубіж німецьких військ, який вони будували восени 1943 року вздовж річок Дніпро та Молочна на території України. Це була лінія укріплень, підготовлена гітлерівцями для зупинки наступу Червоної армії.
2. Плацдарм – територія на ворожому березі річки, озера чи іншої водної перешкоди, захоплена військами для подальшого наступу. Червона армія підготувала понад 20 плацдармів на західному березі Дніпра для форсування річки та наступу на Київ і Правобережну Україну.
3. Чорносвитники – піхотні підрозділи Червоної армії, сформовані з місцевого населення щойно звільнених від окупації територій. Вони не мали належної амуніції та зброї і фактично були “гарматним м’ясом” під час наступу радянських військ. Їх використовували як штрафні підрозділи.

3. Назвіть наступальні операції Червоної армії, в результаті яких було визволено Україну

Основними наступальними операціями Червоної армії, в результаті яких було визволено Україну, були:

1. Битва за Дніпро (серпень-грудень 1943 р.)
2. Корсунь-Шевченківська операція (січень-лютий 1944 р.)
3. Кримська операція (квітень-травень 1944 р.)
4. Львівсько-Сандомирська операція (липень-серпень 1944 р.)
5. Ясько-Кишинівська операція (серпень 1944 р.)
6. Карпатсько-Ужгородська операція (вересень-жовтень 1944 р.)

4. Поміркуйте. Які воєнні злочини вчинила радянська влада під час визволення України? Відповідь обґрунтуйте.

Під час визволення України від німецьких окупантів радянська влада вчинила низку воєнних злочинів:

1. Використання “чорносвитників” – місцевого населення як “гарматного м’яса” під час наступу без належної підготовки та спорядження. Це призводило до величезних втрат серед цивільного населення.
2. Депортація кримських татар та інших народів Криму у травні-червні 1944 року. Понад 200 тисяч кримських татар та 40 тисяч представників інших національностей були насильно виселені зі своїх домівок у Середню Азію та Казахстан у товарних вагонах. Це був злочин проти людяності, порушення Гаазької конвенції.
3. Нищення історичної пам’яті кримських татар – знищення книг, газет, журналів кримськотатарською мовою, зрівнювання з землею могил, заміна кримськотатарських топонімів на радянські після перетворення Криму на область РРФСР.

Радянська влада вчинила численні воєнні злочини та злочини проти людяності під час визволення України, жертвами яких стали сотні тисяч мирних жителів.