На головну сторінку (зміст) – Щупак 6 клас
Що вам відомо про зображену тут пам’ятку? (золота пектораль)
Золота пектораль знайдена Борисом Мозолевським у кургані Товста Могила на Дніпропетровщині. Вона датується IV ст. до н. е.
На думку вчених, пектораль була виготовлена грецькими майстрами на замовлення скіфської знаті у другій чверті IV століття до н. е. в ювелірних майстернях Афін або Пантікапея.
Діємо: Практичні завдання
Коли скіфи панували на теренах українських земель?
Скіфи панували на теренах України протягом VII—III ст. до н. е
Як називалася держава скіфів? Які народи її населяли?
Історики називають державу скіфів Велика Скіфія. На карті позначено, що її населяли різні племена, зокрема скіфи-орачі, скіфи-землероби, скіфи-кочівники, а також алазони, каліпіди та неври.
Які групи населення Великої Скіфії відображені на карті згідно зі свідченнями Геродота?
За свідченнями Геродота, на карті позначено групи скіфів, такі як скіфи-кочовики, скіфи-орачі, скіфи-землероби та скіфи-царські.
Визначте заняття населення Великої Скіфії за назвами груп скіфів
За назвами груп скіфів можна визначити їхні основні заняття:
- Скіфи-орачі: Назва “орачі” вказує на те, що це плем’я займалося рільництвом, обробляючи землю за допомогою плуга.
- Скіфи-землероби: Ця назва свідчить про те, що основним заняттям племені було землеробство.
- Скіфи-кочівники: Назва “кочівники” говорить про рухливий спосіб життя, який, найімовірніше, був пов’язаний із розведенням худоби та постійним переміщенням у пошуках пасовищ.
- Скіфи-царські: були воїнами, володарями та правителями. Вони займалися організацією держави і управлінням її територією.
Геродот про природу Скіфії
Чим клімат Скіфії (території сучасної України), за описом Геродота, відрізнявся від клімату вже вивчених вами країн?
З опису Геродота можна зробити висновок про суттєві відмінності. На відміну від посушливого та спекотного клімату Єгипту або середземноморського клімату Греції, Скіфія мала значно більше водних ресурсів, родючі землі та буйну рослинність. Геродот підкреслює наявність кількох повноводних річок, чудових пасовищ та високої трави, що вказує на помірний клімат, сприятливіший для землеробства та скотарства.
Яку користь для господарювання людини приносили багатства Борисфена?
Багатства Борисфену, згідно з описом Геродота, приносили користь для господарювання людини. Навколо цієї ріки знаходилися найкращі й найпоживніші пасовища для худоби, а також було багато смачної риби. Вода у Борисфені була дуже чистою порівняно з іншими річками, а навколо нього розташовувались чудові ниви з високою травою. Крім того, в гирлі ріки відкладалась багато солі. Таким чином, ріка Борисфен надавала багато цінних ресурсів для харчування та інших потреб людей.
Визначте, зіставивши карти на с. 225 та сучасної карти України, як у наш час називають згадані Геродотом географічні об’єкти
Зіставивши карту на с. 225 з сучасною картою України, можна визначити такі сучасні назви географічних об’єктів, згаданих Геродотом:
- Істр – сучасна річка Дунай;
- Тірас – сучасний Дністер;
- Гіпаній — річка Південний Буг.
- Борисфен – сучасна річка Дніпро.
Віртуальна екскурсія
1. Уважно розгляньте зображення скіфів на археологічних знахідках. Про що вони можуть розповісти?
Зображення скіфів на археологічних знахідках можуть розповісти про їх заняття.
2. Про які заняття скіфів ми можемо довідатися з пам’яток?
Скіфи займалися скотарством, обробкою шкір і були вправними войовничими вершниками.
Мовою документів
З праці Геродота «Історії».
Поміркуйте, у чому цінність праці Геродота для вивчення минулого
Праця Геродота «Історії» є надзвичайно цінним джерелом для вивчення минулого, зокрема історії Скіфії, з кількох причин:
- Опис географії та природи: Геродот залишив детальні описи скіфських земель, зокрема річок, які він називає Істр, Тірас, Гіпаній та Борисфен. Його розповіді дозволяють сучасним історикам реконструювати природні умови та господарський потенціал регіону в давнину.
- Військова історія та стратегія: Праця містить унікальні відомості про військові конфлікти. Наприклад, опис походу перського царя Дарія І на Скіфію у 513 р. до н. е. розкриває військову тактику скіфів, таку як «випалена земля» та раптові напади.
- Збереження культурних особливостей: Історичний анекдот про символічні дари скіфів Дарію (птах, миша, жаба і п’ять стріл) є яскравим прикладом того, як Геродот фіксував спосіб мислення давніх народів. Цей епізод демонструє скіфський спосіб ведення дипломатії та психологічної війни.
- Етнографічні дані: Геродот надає інформацію про різні племена, що населяли Скіфію, їхні назви та ймовірні заняття, що є основою для вивчення соціальної структури тогочасного суспільства.
Таким чином, «Історії» Геродота є фундаментальним джерелом, яке надає комплексне уявлення про життя, звичаї, військову справу та природне середовище народів, що мешкали на території сучасної України у давнину.
Мовою документів
Які риси характеру скіфів висвітлює історик?
Історик Михайло Грушевський висвітлює такі риси характеру скіфів: скіфське братство, вірність скіфських друзів, важливість мати вірного друга, жертовність та відданість товаришам. Він описує випадки, коли скіфи виявляли свою любов та готовність ризикувати життям заради своїх побратимів.
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
І. Знаю й систематизую нову інформацію
Які хронологічні межі скіфської історії на теренах України?
- Велика Скіфія (VII–III ст. до н. е.): Це був період розквіту та панування скіфів, які, прийшовши зі сходу, перемогли кіммерійців і створили власну державу.
- Мала Скіфія (III ст. до н. е. – II ст. н. е.): Під тиском сарматських племен скіфи були змушені залишити значну частину своїх володінь. Вони відступили на південь, до пониззя Дніпра та у степовий Крим, де їхня держава, відома як Мала Скіфія, проіснувала ще кілька століть
Що свідчить про створення скіфами держави на теренах України?
Скіфи вважаються першим народом, що створив державне утворення на території України. Про це свідчать такі факти:
- Наявність верховної влади: Історичні джерела, зокрема праці Геродота, згадують про існування “скіфських царів”, які приймали ключові політичні та військові рішення. Це вказує на монархічну форму правління та наявність політичного центру.
- Організована військова сила: Скіфи мали потужну армію та застосовували складні військові тактики. Під час походу перського царя Дарія І у 513 р. до н. е. вони успішно використали стратегію “випаленої землі” та блискавичних нападів невеликими загонами, що змусило персів відступити. Така координація дій була б неможливою без централізованого військового командування.
- Складна соціальна структура: Геродот описував поділ скіфського суспільства на різні групи, як-от скіфи-орачі, скіфи-землероби та скіфи-кочівники, що свідчить про соціальну диференціацію та розподіл праці в межах єдиного політичного утворення.
Як скіфи будували відносини з іншими народами?
Відносини скіфів із сусідами переважно мали характер військового протистояння та боротьби за території:
- Кіммерійці: Скіфи витіснили кіммерійців, завоювавши їхні землі та утвердивши своє панування в Північному Причорномор’ї.
- Перси: Найбільш відомим є конфлікт із Перською імперією.
- Сармати: Наприкінці свого панування скіфи зазнали поразки від сарматів, які прийшли зі сходу і змусили їх відступити на менші території.
Які пам’ятки залишили по собі скіфи на українських теренах?
Скіфи залишили по собі багату матеріальну спадщину, яку археологи знаходять у численних курганах — поховальних насипах скіфської знаті. Серед найвідоміших знахідок:
- Золота пектораль: Унікальна нагрудна прикраса, знайдена Борисом Мозолевським у кургані Товста Могила. Вона зображує сцени з життя та міфології скіфів і є шедевром світового мистецтва.
- Золотий гребінь: Знайдений у кургані Солоха, він прикрашений детальною сценою бою скіфських воїнів.
- Золота пластина з кургану Куль-Оба: На ній зображено ритуал скіфського побратимства, що свідчить про важливість цього звичаю в їхньому суспільстві.
Ці артефакти, виконані у так званому “звіриному стилі”, демонструють високий рівень майстерності скіфських ювелірів, а також розкривають деталі їхніх вірувань, військової справи та побуту.
2. Визначте, які історичні епізоди були «сучасниками« скіфів: Троянська війна, персько-грецькі війни, трипільська культура, правління царя Ашоки в Індії, реформи Солона в Афінах, початок будівництва Великого китайського муру, заснування Боспорського царства.
- Троянська війна (приблизно 1200 р. до н. е.) – це подія, яка відбулася раніше, ніж з’явилися скіфи.
- Персько-грецькі війни (499-449 р. до н. е.) – ці війни були “сучасниками” скіфів.
- Трипільська культура (приблизно 5500-2750 р. до н. е.) – ця культура існувала набагато раніше, ніж скіфи.
- Правління царя Ашоки в Індії (приблизно 268-232 р. до н. е.) – цей період також можна вважати “сучасником” скіфів.
- Реформи Солона в Афінах (приблизно 594 р. до н. е.) – ця подія також відбулася за часів скіфів.
- Початок будівництва Великого китайського муру (початок в 7 ст. до н. е., але основна будівництво – приблизно з 3 ст. до н. е. по 17 ст. н. е.) – початкові етапи будівництва були “сучасниками” скіфів.
- Заснування Боспорського царства (приблизно у 5 ст. до н. е.) – ця подія відбулася за часів скіфів.
Таким чином, з усіх згаданих подій Троянська війна та Трипільська культура відбулися до епохи скіфів, а решта подій – були “сучасниками” скіфів.
ІІ. Обговоріть у групі
Об’єднайтеся в групи та складіть питання для дослідження монети скіфського царя Атея як історичного джерела
- Уважно розгляньте джерело історичної інформації і встановіть, до якого виду історичних джерел воно належить.
Монета царя Атея є речовим історичним джерелом.
- Визначте, яку інформацію про минуле повідомляє це історичне джерело.
Це історичне джерело повідомляє таку інформацію:
- Про владу: Існування монети підтверджує правління скіфського царя на ім’я Атей у IV ст. до н. е., що було періодом могутності Великої Скіфії. Карбування власної монети свідчить про наявність у скіфів ознак державності та бажання царя утвердити свою владу.
- Про військо: Зображення вершника з луком і стрілою вказує на головну військову силу скіфів — кінноту, та їхню майстерність у стрільбі з лука.
- Про господарство та відносини: Випуск власних грошей свідчить про розвинену торгівлю з іншими народами, зокрема з грецькими містами-колоніями у Північному Причорномор’ї.
- Запропонуйте запитання, які варто поставити для більш ґрунтовного дослідження джерела.
Для більш ґрунтовного дослідження варто поставити такі запитання:
- З якого металу виготовлена монета і що це говорить про багатство Скіфії?
- Де саме знаходили монети Атея? Що це може розповісти про територію його володінь та торговельні шляхи?
- Чи були ці монети схожі за вагою та розміром на гроші сусідніх народів, наприклад, греків?
- Що символізувало зображення вершника для скіфів?
- Чи існують інші писемні джерела, які згадують царя Атея?
- Для чого скіфам знадобилося карбувати власну монету?
- Висловіть припущення, як і де можна довідатися інформацію про джерело за запропонованими вами запитаннями.
Інформацію за цими запитаннями можна знайти:
- У історичних та археологічних музеях, де зберігаються такі монети та інші скіфські артефакти.
- У наукових книгах та статтях істориків і археологів, які досліджували історію Скіфії та її економіку.
- В історичних енциклопедіях та на освітніх інтернет-порталах, присвячених античній історії та нумізматиці (науці про монети).
- У працях давньогрецьких істориків, які могли згадувати про царя Атея та його війни чи союзи.
ІІІ. Мислю творчо
1. Поміркуйте, наскільки корисними були взаємні контакти греків і скіфів. Що про це свідчить?
Взаємні контакти греків і скіфів були дуже корисними для обох народів, що проявлялося насамперед у торгівлі та культурному обміні.
Про це свідчать такі факти:
- Активна торгівля. Скіфи контролювали багаті землі, що давали чудові врожаї, мали великі пасовища для худоби та річки, багаті на рибу й сіль. Усе це вони постачали до грецьких міст-колоній у Північному Причорномор’ї. В обмін скіфи отримували від греків вино, оливкову олію, кераміку та предмети розкоші.
- Виникнення греко-скіфського мистецтва. Найкращим свідченням плідної взаємодії є унікальні витвори мистецтва, знайдені у скіфських курганах. Такі шедеври, як золота пектораль із кургану Товста Могила або золотий гребінь із кургану Солоха, поєднують у собі скіфські сюжети (сцени побуту, полювання, міфологічні мотиви) та високу техніку виконання грецьких майстрів. Грецькі ремісники виготовляли ці вироби на замовлення багатої скіфської знаті.
2. Майстерня гугл-дудл
Уявіть себе дизайнером дудлів й намалюйте або створіть за допомогою відомого вам графічного редактора/онлайн-застосунка дудл «Скіфські історії». Представте свою роботу в класі