Головна сторінка цього ГДЗ (зміст) – Васильків 6 клас
Яку роль у вирощуванні рослин відіграє вода
Вода відіграє ключову роль у вирощуванні рослин, що видно з прикладів давніх цивілізацій. У Месопотамії будували іригаційні системи, щоб забезпечити землю потрібною кількістю вологи. В Єгипті споруджували дамби, щоб якомога довше затримати воду на полях після розливів Нілу, що дозволяло ґрунту насититися вологою та мулом. Також єгиптяни використовували спеціальний пристрій, шадуф, для переміщення води на ділянки, куди вона не доходила.
Які спільноти називають цивілізаціями
Цивілізаціями називають спільноти, які мають такі ознаки: державність, писемність, монументальна архітектура, ускладнений соціальний поділ та розвинені міста, що виконують релігійні, економічні, політичні та військові функції.
Як ви розумієте… — значення слова «неолітизація»?
Неолітизація — це процес поширення досягнень та способу життя епохи неоліту, таких як землеробство, відтворювальне господарство та осілий спосіб життя, на нові території. Цей процес розпочався на Близькому Сході, а згодом через Малу Азію та Балканський півострів поширився на Європу, зокрема й на територію України.
16.1. Найдавніші осередки землеробства та відтворювального господарства
1. Назвіть найдавніші землеробські поселення неоліту
Найдавнішими землеробськими поселеннями епохи неоліту є Єрихон, який заселяли ще з VIII тисячоліття до н. е., та Чатал-Гююк на території сучасної Туреччини.
2. Поміркуйте, чому перехід до відтворювального господарства відбувався неодночасно
Перехід до відтворювального господарства відбувався неодночасно, оскільки процеси неолітизації охоплювали різні регіони планети в різний час. Ймовірно, це було пов’язано з кліматичними змінами, до яких різні спільноти пристосовувалися по-різному. Крім того, природні умови, наявність диких злаків та тварин, придатних для одомашнення, відрізнялися в різних місцевостях.
3. Простежте за сучасною мапою «маршрут» неолітизації Європи
Процес неолітизації Європи розпочався на Близькому Сході. Звідти традиції землеробства та технічні новації поширилися через територію Малої Азії (сучасна Туреччина) на Балканський півострів, який став центром неолітизації для всієї Європи, включно з територією України.
16.2. Землероби ранніх цивілізацій і їхня взаємодія з природним середовищем
1. Визначте, у чому полягала залежність перших землеробських цивілізацій від природи
Залежність перших землеробських цивілізацій від природи була величезною. Їхнє існування повністю оберталося навколо річок, таких як Тигр, Євфрат та Ніл. Наприклад, давньогрецький історик Геродот називав Єгипет «дарунком Нілу», що підкреслює неймовірну залежність єгиптян від цієї річки. Розливи річок визначали весь річний цикл: в Єгипті рік ділився на періоди повені, сходу посівів та врожаю. Від рівня розливу залежала кількість родючого мулу на полях, а отже, і майбутній урожай.
2. Виділіть спільне та відмінне в розвитку землеробства ранніх цивілізацій Межиріччя і долини Нілу
Спільне: обидві цивілізації створили іригаційні споруди й вимагали колективної організації праці для керування водою, що було основою господарства та життя міст.
Відмінне: у Месопотамії головне — дозувати воду, уникаючи шкідливого надлишку під час весняних повеней Тигру та Євфрату; в Єгипті — якнайдовше утримувати воду на полях дамбами, щоб накопичити товстий шар намулу, а також використовували шадуф і канали до оаз.
3. Як ви розумієте термін «іригаційне землеробство»?
Іригаційне землеробство — це такий спосіб обробітку землі, за якого для поливу полів створюють штучні системи зрошення. Це можуть бути канали, дамби, водосховища та спеціальні пристрої, як-от шадуф. Мета іригації — забезпечити посіви достатньою кількістю води, особливо в місцевостях, де природних опадів не вистачає, а також контролювати рівень води під час повеней.
Вправа «Чому річка». Спільно обміркуйте, чому давні землеробські цивілізації виникали в долинах річок. Запишіть аргументи в логічній послідовності
Давні землеробські цивілізації виникали в долинах річок через низку причин:
- Джерело води та родючого ґрунту. Річки забезпечували постійний доступ до води для поливу. Крім того, щорічні розливи, як у Нілу, Тигру та Євфрату, залишали на полях шар родючого намулу, що робило землю ідеальною для землеробства.
- Необхідність контролювати воду. Розливи річок були непередбачуваними. Щоб ефективно використовувати воду і захищатися від повеней, люди почали будувати складні іригаційні системи — канали та дамби.
- Організація суспільства. Будівництво та обслуговування іригаційних споруд вимагало спільних зусиль великої кількості людей. Це змушувало мешканців об’єднуватися, створювати складну соціальну організацію та координувати свої дії.
- Поява держави. Необхідність керувати великими проєктами та розподіляти ресурси (воду та врожай) сприяла виникненню перших державних утворень, міст, писемності та монументальної архітектури, що є ознаками цивілізації.
Перевірте себе
1. Складіть запитання до тексту параграфа, починаючи кожне такими словами: Коли ? Що ? Хто ? Де ? Звідки ми можемо дізнатися про? Чому? Як? Який результат?
- Коли розпочалися процеси неолітизації на Близькому Сході?
- Що таке іригаційне землеробство?
- Хто назвав Єгипет «дарунком Нілу»?
- Де виникли найдавніші землеробські цивілізації?
- Звідки ми можемо дізнатися про історію всесвітнього потопу, яка згадується в Біблії?
- Чому в IV тис. до н. е. деякі великі землеробські спільноти занепали?
- Як давні єгиптяни фіксували наближення повені?
- Який результат мало будівництво іригаційних споруд для суспільства?
2. Яке із найдавніших землеробських поселень ви б відвідали? Поясніть свій вибір
Я б відвідав Чатал-Гююк. Мені було б цікаво подивитися на розкопки цього поселення, щоб уявити, як жили люди тисячі років тому.
3. З якою метою будували іригаційні споруди в Межиріччі, а якою була їхня роль в Єгипті?
У Межиріччі іригаційні споруди будували для того, щоб надати землі рівно стільки вологи, скільки потрібно, уникаючи її надлишку. В Єгипті їхня роль була іншою: за допомогою дамб намагалися утримати воду на полях якомога довше, щоб земля просочилася вологою, а шар родючого намулу був якнайбільшим.
4. Визначте, у яких регіонах неолітичні культури спромоглися перерости в землеробські цивілізації. Знайдіть їх на карті
Неолітичні культури переросли в землеробські цивілізації на території південної Месопотамії (долини річок Тигр та Євфрат), а також у долинах річок Ніл, Інд та Янцзи.
5. Вправа «Історичні цікавинки». За допомогою додаткових джерел інформації укладіть перелік «цікавинок» про спосіб життя мешканців давнього Єрихона, Чатал-Гююка
Цікавинки про Єрихон
- Це місто вважається найстарішим у світі, йому близько 10 000 років, і воно було постійно заселеним.
- Єрихон — найнижче розташоване місто на планеті, воно знаходиться на 250 метрів нижче рівня моря.
- Ще до винайдення кераміки, близько 8000 року до н.е., мешканці збудували потужну кам’яну вежу висотою понад 8 метрів та оборонні мури.
- Будинки в місті були круглими, зроблені із сирцевої (необпаленої) цегли, а вулиць у сучасному розумінні не існувало.
- Найдавніші жителі, натуфійці, мали дивний поховальний ритуал: вони обезголовлювали померлих і робили з їхніх черепів глиняні маски, вставляючи в очниці черепашки.
- У давнину Єрихон називали «містом пальм» через велику кількість фінікових та бальзамових дерев.
- Жителі вирощували пшеницю, ячмінь, боби та фрукти, а також полювали на диких тварин.
Цікавинки про Чатал-Гююк
- Це було величезне на той час місто, де могло проживати до 8 тисяч людей.
- У місті не було вулиць. Будинки будували впритул один до одного, а вхід був через отвір у даху, куди спускалися по драбині.
- Померлих членів родини ховали прямо під підлогою в будинку.
- Важливим заняттям мешканців був видобуток обсидіану (вулканічного скла), з якого робили гострі знаряддя та зброю для торгівлі.
- Жителі Чатал-Гююка одними з перших у світі навчилися виплавляти мідь із руди.
6. Вправа «Комікс». Створіть графічний комікс про поселення перших землеробів (Єрихон, Чатал-Гююк), цивілізації Межиріччя, долини Нілу.
Кадр 1. Єрихон
Сцена: круглий будинок із цегли-сирцю, позаду велика кам’яна вежа.
Персонажі: хлопчик Ур і його батько.
Репліка батька: «Ця вежа захищає нас, сину. А тепер час збирати врожай».
Кадр 2. Чатал-Гююк
Сцена: будинок із пласким дахом, на який веде драбина; навколо — схожі будівлі без вулиць.
Персонажі: Ур та батько, що піднімаються.
Репліка Ура: «Тату, чому ми заходимо в дім з даху?»
Репліка батька: «Так безпечніше, сину».
Кадр 3. Межиріччя (Тигр і Євфрат)
Сцена: люди копають канал, щоб відвести воду.
Персонажі: Ур і батько серед інших землеробів.
Репліка батька: «Треба приборкати ці річки, щоб вони не влаштували нам потоп, як у давніх оповідях».
Кадр 4. Долина Нілу (Єгипет)
Сцена: батько користується шадуфом, піднімаючи воду з річки; видно темний мул після повені.
Персонажі: Ур поруч із батьком.
Репліка Ура: «Тепер я розумію, чому Ніл називають дарунком. Він годує всіх нас!»