Узагальнення з розділу 1

Зміст

УЗАГАЛЬНЕННЯ З РОЗДІЛУ 1

1. ІСТОРІЯ НА ЛІНІЇ ЧАСУ
Увідповідніть дати й історичні події. Назвіть причини і наслідки кожної з подій у хронологічній послідовності. Доберіть з курсу всесвітньої історії 2–3 синхронні події до представлених у вправі.

Відповідність дат і подій:

  • 1 (1798 р.) — В (Видання поеми «Енеїда»)
  • 2 (1805 р.) — Г (Заснування Харківського університету)
  • 3 (1825 р.) — Б (Повстання Чернігівського полку (Південне товариство))
  • 4 (1828 р.) — Д (Зруйнування Задунайської Січі)
  • 5 (1830 р.) — Е (Початок польського Листопадового повстання)
  • 6 (1846 р.) — А (Створення Кирило-Мефодіївського товариства)

Причини та наслідки подій у хронологічній послідовності:

  1. 1798 р. — Видання поеми «Енеїда» І. Котляревського.
    Причина: прагнення автора зберегти пам’ять про козацьку минувшину та показати багатий світ українського народу живою народною мовою.
    Наслідок: подія започаткувала нову українську літературу та дала старт культурному етапу національного відродження.
  2. 1805 р. — Заснування Харківського університету.
    Причина: ініціатива Василя Каразіна та місцевого дворянства щодо створення науково-освітнього центру на Слобожанщині.
    Наслідок: Харків став провідним осередком українського культурного руху, фольклорних і наукових досліджень.
  3. 1825 р. — Повстання Чернігівського полку.
    Причина: спроба Південного товариства декабристів скинути російське самодержавство і скасувати кріпацтво через військовий виступ.
    Наслідок: придушення повстання царськими військами, покарання учасників і посилення реакції та контролю з боку влади Миколи I.
  4. 1828 р. — Зруйнування Задунайської Січі.
    Причина: перехід кошового отамана Йосипа Гладкого з частиною задунайських козаків на бік Росії під час російсько-турецької війни.
    Наслідок: знищення Січі турецькими військами та подальше формування з козаків Гладкого Азовського козацького війська.
  5. 1830 р. — Початок польського Листопадового повстання.
    Причина: прагнення польських патріотів відновити незалежність Речі Посполитої в кордонах 1772 року.
    Наслідок: після поразки повстання російська влада скасувала залишки автономії Королівства Польського, закрила Крем’янецький ліцей і посилила русифікацію Правобережної України.
  6. 1846 р. — Створення Кирило-Мефодіївського товариства.
    Причина: прагнення української інтелігенції перейти від культурницької праці до розв’язання соціальних і політичних завдань — ліквідації кріпацтва і самодержавства.
    Наслідок: створення першої програми політичної перебудови суспільства на засадах слов’янської федерації рівноправних республік; розгром товариства царською владою у 1847 році.

Синхронні події з курсу всесвітньої історії:

  • 1805 р. — Трафальгарська битва та битва під Аустерліцом під час наполеонівських воєн.
  • 1830 р. — Липнева революція у Франції та початок революції в Бельгії.
  • 1848 р. — Революції в країнах Західної та Центральної Європи («Весна народів»).

2. УЯВНИЙ ДІАЛОГ
Уявіть себе учасником / учасницею таємної зустрічі опозиціонерів. Спираючись на здобуті знання, запропонуйте варіанти міркувань кожного з діячів щодо способів боротьби проти російського самодержавства.

  • Василь Капніст: виступає за відновлення автономії Гетьманщини мирним дипломатичним шляхом і пошук підтримки серед європейських монархій (як це було під час його місії до Берліна).
  • Павло Пестель: наполягає на радикальному військовому перевороті, фізичному знищенні царської родини та встановленні жорсткої республіканської влади в єдиній неподільній Росії без автономій для окремих народів.
  • Юзеф Хлопіцький: підтримує збройне шляхетське повстання проти царату, метою якого є відновлення незалежної Польщі в історичних кордонах Речі Посполитої, включно з Правобережною Україною.
  • Микола Костомаров: пропонує без насильства, шляхом християнської просвіти та поступових реформ ліквідувати кріпацтво і самодержавство, об’єднавши всі вільні слов’янські народи в демократичну федерацію.
  • Тарас Шевченко: переконаний, що повалити самодержавство і знищити кріпацтво можна тільки шляхом рішучого народного повстання («кайдани порвіте») задля здобуття повної волі для українського народу.

3. ТЕЗА — АРГУМЕНТ
Підготуйтеся до уявної дискусії про особливості розвитку Наддніпрянщини в першій половині ХІХ ст. Доберіть до запропонованих тез 1–2 аргументи, що їх підтверджують.

1. «У першій половині ХІХ ст. українські землі були об’єктом зовнішньої політики великих держав.»

Аргумент 1: Під час російсько-турецьких війн (1806–1812 рр. та 1828–1829 рр.) території використовувалися як плацдарм для воєнних дій і джерело ресурсів.

Аргумент 2: У період франко-російської війни 1812 року територія Волині та Поділля розглядалася Наполеоном виключно крізь призму воєнної логіки та забезпечення армії. Теза

2. «Розвиток індустріальної революції на українських землях гальмувався системою кріпацтва.»

Аргумент 1: Поміщицьке землеволодіння та прикріплення селян до землі перешкоджали формуванню вільного ринку робочої сили для фабрик і заводів.

Аргумент 2: Низька купівельна спроможність закріпаченого селянства стримувала розвиток внутрішнього ринку збуту промислової продукції.

3. «Українське національне відродження розпочалося з інтересу до історії та фольклорної спадщини українського народу.»

Аргумент 1: Академічний етап розпочався зі збирання фольклору й публікації пісенних збірок (М. Цертелєва, М. Максимовича) та видання історичних праць («Історія Русів»).

Аргумент 2: Діяльність «харківських романтиків» на чолі з І. Срезневським довила самобутність мови й традицій, підготувавши ґрунт для переходу до політичних вимог.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *