Пригадайте, яким бачили майбутнє України представники російської та польської течій суспільно-політичного руху в Україні на початку ХІХ ст. Чому ці течії не мали єдиної думки щодо майбутнього України?
Російські діячі (зокрема декабристи) розглядали Україну переважно як невіддільну частину реформованої Російської держави — унітарної республіки за проєктом Павла Пестеля або у складі окремих штатів федерації за проєктом Микити Муравйова, не передбачаючи для неї окремої державної самостійності. Представники польського руху прагнули відновити Річ Посполиту в кордонах 1772 року, тому вважали Правобережну Україну власною історичною територією. Спільної думки ці течії не мали, оскільки відстоювали винятково власні імперські або національні інтереси та ігнорували право українського народу на самовизначення й створення власної незалежної держави.
ДУМКИ ІСТОРИКІВ
Який внесок М. Костомарова у формування національної свідомості історик вважає найважливішим?
Найважливішим внеском Миколи Костомарова історик Ігор Гирич вважає наукове обґрунтування існування двох окремих народностей — українців і росіян, завдяки чому було зруйновано міф про «єдиний руський народ» та чітко окреслено самобутність України щодо Росії.
ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ
Ознайомтесь зі змістом програмних документів Кирило-Мефодіївського товариства в рубриках «Історичні подробиці» та «Свідчать документи» на с. 61. Визначте за текстами ідейні засади діяльності кирило-мефодіївців. Додайте їх виклад у схему.
Програмні документи Кирило-Мефодіївського товариства:
- «Книга буття українського народу» («Закон Божий») (автор — М. Костомаров):
- засудження соціальної нерівності, кріпацтва та самодержавства як таких, що суперечать християнським цінностям;
- ідея визволення українського народу та відродження традицій козацького рівноправного братства;
- проголошення провідної ролі України у майбутньому вільному союзі слов’янських народів.
- «Статут слов’янського братства святих Кирила і Мефодія» (автори — М. Костомаров, В. Білозерський, М. Гулак):
- створення федерації вільних слов’янських народів на засадах рівноправності та християнської моралі;
- збереження автономії та національної самобутності кожного слов’янського народу (включно з українцями);
- запровадження республіканського народного правління, ліквідація станових привілеїв і досягнення повної громадянської рівності;
- скасування кріпацтва («рабства»), примусу бідних верств і повсюдний розвиток народної освіти;
- створення спільного керівного органу федерації — Слов’янського собору.
ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ
Визначте, чим погляди кирило-мефодіївців відрізнялися від ідей російського й польського визвольних рухів. Чи можна зарахувати кирило-мефодіївців до українських автономістів? Свої думки аргументуйте.
Погляди кирило-мефодіївців принципово відрізнялися тим, що вони відкидали імперські амбіції: російські діячі бачили майбутнє у збереженні неподільної Росії та заперечували самобутність українців, а польські патріоти прагнули відновити Річ Посполиту в кордонах 1772 року включно з українськими землями. Братчики ж проголошували рівноправність усіх слов’янських народів і право України на власне самостійне державне життя.
Кирило-мефодіївців можна зарахувати до українських автономістів і федералістів, адже вони бачили Україну як окрему самоврядну республіку з власним народним правлінням у складі добровільної демократичної федерації слов’янських народів.
ПОМІРКУЙМО!
Пригадайте визначення поняття «панславізм». Поміркуйте, які чинники могли сприяти популярності цих ідей у середовищі діячів національних рухів. Чи мала, на вашу думку, шанс на реалізацію ідея панславізму? Обґрунтуйте свою думку.
Панславізм — це культурна та політична течія, яка пропагує ідею спорідненості, взаємної підтримки й об’єднання всіх слов’янських народів. Популярності цих ідей сприяли спільність історичного походження і мов, розквіт ідеології романтизму, а також перебування більшості слов’янських націй під владою великих імперій (Російської, Австрійської, Османської), через що поневолені народи шукали спільних союзників для свого визволення.
Ідея панславізму не мала реальних шансів на втілення, оскільки інтереси слов’янських народів суттєво різнилися й суперечили одні одним (зокрема існували територіальні претензії між поляками та українцями). Крім того, імперська Росія намагалася використати цю ідею не заради демократичної рівності, а для власного панування та посилення русифікації.
ПОМІРКУЙМО!
Що нового, порівняно з харківським осередком, привнесли братчики в український рух?
Якщо діяльність харківського осередку мала переважно академічний, етнографічний та культурницький характер (збирання фольклору, дослідження мови й давньої історії), то кирило-мефодіївці вперше сформулювали чітку політичну програму. Братчики перейшли до політичного етапу національного руху, поєднавши ідею національного визволення з вимогами скасування кріпацтва, повалення самодержавства та встановлення демократичного республіканського ладу.
ЧИТАЄМО Й РОЗУМІЄМО
Опрацюйте матеріали рубрики «Думки істориків», з’ясуйте, у чому полягає історичне значення Кирило-Мефодіївського братства.
Історичне значення Кирило-Мефодіївського братства полягає в тому, що воно стало першою організацією, яка перевела український рух із суто культурницького на політичний рівень і запропонувала ідею рівноправної федерації слов’янських народів без домінування Росії. Кирило-мефодіївці поєднали національне відродження з демократичними європейськими ідеями та остаточно розмежували українську й російську національні ідентичності.
ЗНАЮ І СИСТЕМАТИЗУЮ НОВУ ІНФОРМАЦІЮ
1. Самооцінювання. Оцініть свої успіхи в опануванні теми «Кирило-Мефодіївське братство».
Можу назвати час і місце створення Кирило-Мефодіївського братства.
Кирило-Мефодіївське братство було створене в січні 1846 року в Києві.
Можу зіставити програмні цілі кирило-мефодіївців з іншими національними течіями й організаціями.
На відміну від російських декабристів та польських повстанців, які заперечували окремішність українського народу, кирило-мефодіївці прагнули створити рівноправну слов’янську федерацію з вільною та самостійною Україною в її складі.
Можу пояснити роль учасників у діяльності братства.
Організатори братства М. Костомаров, В. Білозерський та М. Гулак розробляли його програми та ідейні засади, Т. Шевченко надавав руху революційної та радикальної спрямованості, а П. Куліш із побратимами займалися просвітництвом, поширенням шкіл і друком українських книжок.
Можу визначити, чим ідеї братства відрізнялися від ідей початкового етапу українського національного відродження.
Братство стало першою організацією, яка перейшла від суто культурницьких, мовних та фольклорних зацікавлень початкового етапу до висунення чітких політичних вимог, таких як скасування кріпацтва й повалення самодержавства.
ОБГОВОРЮЄМО В ГРУПІ
2. Розгляньте пам’ятну монету на честь 175-річчя створення Кирило-Мефодіївського братства. Поясніть, чим зумовлені головні елементи дизайну монети.
Головні елементи дизайну монети відображають ідейні засади та ключових постатей організації. На аверсі зображено розгорнуту книгу з назвами фундаментальних документів товариства — «Книга буття українського народу» та «Статут слов’янського братства святих Кирила і Мефодія». На реверсі розміщено портрети провідних діячів братства (Миколи Костомарова, Тараса Шевченка, Пантелеймона Куліша), а також печатку з біблійним гаслом організації, що підкреслює християнські та визвольні цінності кирило-мефодіївців.
МИСЛЮ ТВОРЧО
3. Уявіть, що ви є сучасником / сучасницею кирило-мефодіївців. На основі здобутих знань про діяльність Кирило-Мефодіївського товариства створіть інфографіку-афішу ймовірної зустрічі студентів з діячами товариства.
Текстовий зміст інфографіки-афіші:
- Заголовок: Зібрання молоді: Слово правди та волі!
- Гасло товариства: «І зрозумійте істину, і істина звільнить вас!»
- Учасники та доповідачі: професор Микола Костомаров, письменник Пантелеймон Куліш, викладач Василь Білозерський, поет Тарас Шевченко.
- Програма зустрічі (головні ідеї):
- Ліквідація кріпацтва, повалення самодержавства та встановлення рівності всіх громадян незалежно від стану.
- Утворення вільного федеративного союзу слов’янських народів, де Україна займатиме гідне рівноправне місце.
- Заснування народних шкіл, збір коштів на освіту для селян і поширення українських книжок.
- Обговорення ідей «Книги буття українського народу» та читання нових творів Тараса Шевченка.
- Час і місце: Київ, 1846 рік.
- Важливе застереження: дотримання суворої конспірації товариства.