§ 22. Мистецтва. Масова культура. Повсякдення

Зміст

МІРКУЄМО І ДІЄМО (ДО ПІДПУНКТУ 22.1)

1. Назвіть напрямки літератури та образотворчого мистецтва кінця ХІХ – початку ХХ ст. В чому їхні особливості?

У літературі та образотворчому мистецтві зазначеного періоду розвивалися такі напрямки:

• Реалізм: правдоподібне відображення дійсності, побуту звичайних людей, висвітлення соціальних вад суспільства та взаємодії особистості із соціумом.
• Імпресіонізм: прагнення відтворити найтонші особистісні враження, миттєві відчуття, рух світла, красу природи, міські пейзажі та людей у динаміці без академічної суворості.
• Постімпресіонізм: відхід від простого фіксування миттєвих вражень, поглиблення у внутрішній світ, вираження трагізму, використання геометричних форм (циліндри, кулі, конуси) та емоційно напружених, контрастних кольорів.
• Модернізм: заперечення застарілих традицій, новаторство у формі й змісті, орієнтація на естетичну новизну.

2. Послуговуючись пошуковими системами інтернету, укладіть добірку цікавих фактів із життєпису Марії Башкирцевої.

• Світове визнання: Марія Башкирцева — уродженка Полтавщини, яка стала визначною художницею у Франції. Її картини експонуються в Луврі, музеї д’Орсе в Парижі та інших галереях світу.
• Знаменитий «Щоденник»: з 13 років вона вела французькою мовою відвертий автобіографічний щоденник, який згодом був перекладений багатьма мовами, а прем’єр-міністр Великої Британії Вільям Гладстон назвав його однією з найвизначніших книг століття.
• Іменна премія: починаючи з 1885 року у Франції щорічно вручають премію імені Марії Башкирцевої найкращим молодим художницям та художникам.
• Талант і освіта: володіла багатьма іноземними мовами, грала на кількох музичних інструментах, малювала в престижній паризькій Академії Жуліана.
• Рання втрата: через тяжку хворобу (туберкульоз) мисткиня пішла з життя у віці лише 25 років, проте залишила багату художню спадщину.

3. Одним із найвизначніших представників постімпресіонізму був Вінсент ван Гог. Послуговуючись сервісом «Мистецтва і Культура», підготуйте про нього нетривалу (1–2 хв) розповідь.

Вінсент ван Гог — геніальний нідерландський живописець, один із головних творців постімпресіонізму. Свій творчий шлях він пройшов лише за десять років, проте створив понад 2000 художніх робіт, серед яких такі всесвітньо відомі шедеври, як «Зоряна ніч», «Соняшники», «Півники», «Автопортрет із перев’язаним вухом і люлькою».

У своїй творчості митець відмовився від копіювання дійсності, надавши перевагу густим динамічним мазкам, експресивним лініям та насиченим кольорам, якими передавав власний душевний стан і внутрішній трагізм. Попри невизнання та матеріальну скруту за життя, Ван Гог зробив революційний прорив у світовому мистецтві, передбачивши розвиток експресіонізму та модернізму в ХХ столітті.

МІРКУЄМО І ДІЄМО (ДО ПІДПУНКТУ 22.2)

1. Послуговуючись пошуковими системами інтернету, укладіть добірку зображень найвідоміших пам’яток світової архітектури, що зведені в класичному та модерному стилях. Розмістіть їх у ваших віртуальних групах. Оберіть вподобайками десять найкращих.

Добірка шедеврів класичного та модерного стилів:

1. Тріумфальна арка в Парижі (Франція) — зразок монументального класицизму (ампіру).
2. Пантеон у Парижі (Франція) — величний приклад класичної архітектури.
3. Бранденбурзькі ворота в Берліні (Німеччина) — символ німецького класицизму.
4. Будівля парламенту у Відні (Австрія) — втілення класичних античних традицій.
5. Капітолій у Вашингтоні (США) — класичний урядовий архітектурний ансамбль.
6. Ейфелева вежа в Парижі (Франція) — інноваційна металева модерна споруда архітектора Александра Ейфеля.
7. Кришталевий палац у Лондоні (Велика Британія) — шедевр поєднання металу та скла.
8. Будинок з химерами в Києві (Україна) — зразок раннього модерну архітектора Владислава Городецького.
9. Храм Святого Сімейства (Саграда Фамілія) в Барселоні (Іспанія) — всесвітньо відомий модерн Антоніо Гауді.
10. Будинок Тасселя в Брюсселі (Бельгія) — видатна пам’ятка модерну (ар-нуво) Віктора Орта.

2. Поміркуйте, чому спочатку вважали, що Ейфелева вежа паплюжила столицю Франції.

У другій половині XIX століття архітектурний вигляд Парижа складався з вишуканих кам’яних палаців, соборів та класичних ансамблів. Спорудження 312-метрової залізної конструкції було настільки незвичним і новаторським, що сприймалося тогочасними митцями й містянами як грубий промисловий об’єкт. Діячі культури протестували, вважаючи, що масивна металева «фабрична труба» порушує гармонію історичного міста та позбавлена справжнього художнього сенсу.

3. Як відомо, «Ода до радості» Людвіга ван Бетховена — гімн Європейського Союзу. Використовуючи додаткові джерела інформації, дізнайтеся, чому саме ця композиція удостоєна такої честі.

Композицію «Ода до радості» (фінал Дев’ятої симфонії Людвіга ван Бетховена на слова Фрідріха Шиллера) обрано європейським гімном, оскільки вона оспівує фундаментальні загальнолюдські ідеали — мир, свободу, братерство, солідарність та єдність народів. В офіційному вжитку гімн виконується мовою музики (інструментально), підкреслюючи рівність усіх європейських націй без надання переваги жодній національній мові.

МІРКУЄМО І ДІЄМО (ДО ПІДПУНКТУ 22.3)

1. Позначте в зошиті стрілками «→», «←» або «↔» своє розуміння взаємозв’язків між поняттями «масова культура», «масове виробництво».

«Масове виробництво» $\leftrightarrow$ «Масова культура»

Взаємозв’язок є двостороннім: з одного боку, масове механізоване виробництво забезпечило технічну базу (дешевий друк, грамотність, транспорт, скорочення робочого дня й появу дозвілля), що породило попит на масову культуру. З іншого боку, зростання масової культури стимулювало виробництво тиражованих товарів (книжок, плакатів, грамофонів, одягу за модою) для широкого споживача.

2. Послуговуючись пошуковими системами інтернету, дізнайтеся про запровадження Генрі Фордом конвеєрного виробництва автомобілів. Як на його підприємствах дбали про працівників? Яких умов їм належало дотримуватися, щоб мати високу заробітну плату?

• Конвеєр: у 1913 році Генрі Форд запровадив рухомий складальний конвеєр, що дало змогу стандартизувати виробництво, у рази зменшити час складання авто та знизити їх собівартість.
• Турбота про працівників: Форд скоротив робочий день до 8 годин та встановив безпрецедентну денну оплату праці — 5 доларів, відкривав медичні кабінети, запроваджував заходи безпеки й залучав до праці людей з інвалідністю.
• Вимоги для отримання високої заробітної плати: працівники мали працювати на заводі понад шість місяців, вести здоровий і тверезий спосіб життя, не грати в азартні ігри, ощадливо витрачати гроші, піклуватися про родину та дотримуватися законів (це контролював спеціальний Соціологічний відділ компанії).

3. Як ви розумієте поняття «фемінізм»? Чому цей рух став можливим на початку ХХ ст.? Як він пов’язаний із політичними подіями?

• Фемінізм — це суспільно-політичний рух за зрівняння жінок у правах із чоловіками в усіх сферах життя (освітній, професійній, сімейній, політичній) та за викорінення статевої дискримінації.
• Причини активізації на початку ХХ ст.: індустріалізація залучила жінок до найманої фабричної праці, що дало їм фінансову самостійність; одночасно зросла доступність освіти, з’явилися жінки-науковці, лікарки, письменниці, які гуртувалися у жіночі товариства.
• Зв’язок із політичними подіями: рух перейшов до політичної боротьби за виборче право (суфражизм). Першою державою, де жінки отримали право голосу, стала Нова Зеландія в 1893 році. У Східній Європі (зокрема в Україні) фемінізм поєднувався з національно-визвольними змаганнями за державну незалежність і розвиток рідної культури.

ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ!

ОРІЄНТУЄМОСЯ В ІСТОРИЧНОМУ ЧАСІ І ПРОСТОРІ

1. А. Укладіть хронологічну таблицю найвідоміших (на ваш погляд) мистецьких досягнень модерного періоду.

Б. Покажіть на глобусі або мапі основні культурно-мистецькі центри Європи і світу.

Головні культурно-мистецькі центри модерної доби:

• Париж (Франція) — світова столиця образотворчого мистецтва, центр народження імпресіонізму, постімпресіонізму, передової архітектури та скульптури.
• Лондон (Велика Британія) — провідний центр літератури, театру, видавничої справи, вікторіанської неоготики й модерної інженерії.
• Відень (Австро-Угорщина) — світова музична столиця, осередок оперного мистецтва та віденської сецесії (модерну).
• Чикаго та Нью-Йорк (США) — центри зародження сучасної хмарочосної архітектури, масової преси та розважальної культури.
• Київ, Львів, Одеса, Харків (Україна) — осередки розвитку національного театру корифеїв, вищої освіти, реалістичного та імпресіоністичного живопису, жіночого громадського руху.

ПРАЦЮЄМО З ІСТОРИЧНОЮ ІНФОРМАЦІЄЮ

2. Складіть запитання до тексту параграфа, починаючи кожне словами: Коли ___? Що ___? Хто ___? Де ___? Звідки ми можемо дізнатися про ___? Чому ___? Як ___? Який результат ___? Запропонуйте свої запитання в класі.

• Коли було споруджено Ейфелеву вежу в Парижі?
• Що таке емансипація та масова культура?
• Хто з українських художниць здобув світове визнання у Франції та залишив знаменитий «Щоденник»?
• Де вперше у світі жінки отримали виборче право наприкінці XIX століття?
• Звідки ми можемо дізнатися про зародження та походження терміна «імпресіонізм»?
• Чому в XIX столітті зросла популярність пригодницьких романів, детективів та товстих журналів?
• Як технічні новинки (метал, скло, залізобетон) змінили європейську й американську архітектуру?
• Який результат мало поширення суфражизму та фемінізму в країнах Європи та США на початку ХХ століття?

3. Розкажіть про розвиток мистецтв, їхні напрямки, стилі, зміни в світогляді людей протягом «довгого» ХІХ ст. Використовуйте нові слова, що вивчили на уроці.

Протягом «довгого» ХІХ століття відбулася докорінна модернізація світогляду людей. На зміну пануванню суворого класицизму прийшов романтизм, який зосередив увагу на почуттях та індивідуальності людини. Згодом утвердився реалізм, майстри якого прагнули правдиво відображати соціальну дійсність і повсякденний побут.

У другій половині XIX століття художники започаткували імпресіонізм, спрямований на передачу витончених миттєвих вражень, а згодом — постімпресіонізм. Архітектура відійшла від суворих канонів, пройшовши через еклектику та неоготику до стилю модерн із застосуванням скла та металу. Одночасно піднесення грамотності та конвеєрного виробництва породило явище масової культури, а боротьба жінок за рівні права заклала підґрунтя для емансипації та розвитку фемінізму.

4. Поясніть, чому з картиною Клода Моне «Враження. Схід сонця» пов’язують виникнення імпресіонізму.

Назва нового мистецького напрямку виникла безпосередньо від назви картини Клода Моне «Враження. Схід сонця» («Impression, soleil levant»), представленої на виставці 1874 року. Французьке слово «impression» перекладається як «враження». Критик Луї Леруа у своїй рецензії іронічно назвав групу молодих художників «імпресіоністами», наголошуючи, що вони передають лише нестійке враження, а не завершену картину. Митці сприйняли цю назву, і вона стала офіційним найменуванням усього напрямку.

5. Із доступних джерел доберіть інформацію та підготуйте невелику (3–5 слайдів) презентацію «Суперечності повсякдення на початку ХХ ст.». Продемонструйте її в класі.

План змісту слайдів для презентації:

• Слайд 1. Технічний тріумф і міська бідність: поява електрики, трамваїв, метро та автомобілів поруч із перенаселеними фабричними нетрями без водогону й каналізації.
• Слайд 2. Розквіт капіталу й становище робітників: надприбутки промислових магнатів поруч із тривалим робочим днем, низькою зарплатою та експлуатацією праці робітників.
• Слайд 3. Освіта та культурний контраст: ліквідація неписьменності, розвиток масової літератури та кінематографа на тлі збереження соціальної нерівності й важкої праці сільського населення.
• Слайд 4. Боротьба за права: гендерний вимір: активне залучення жінок до виробництва за умови відсутності в них виборчих прав та суттєво нижчої оплати праці порівняно з чоловіками.
• Слайд 5. Висновок: початок ХХ століття поєднав небачений матеріальний поступ із глибокими суспільними суперечностями, що вимагали демократичних реформ.

СПІВПРАЦЮЄМО, ВИЯВЛЯЄМО ТОЛЕРАНТНІСТЬ І ГРОМАДЯНСЬКУ ПОЗИЦІЮ

6. Обміркуйте в класі, як емансипація та фемінізм відображали ті світоглядні зміни, що відбувалися в суспільстві впродовж «довгого» ХІХ ст.

Емансипація та фемінізм стали закономірним наслідком утвердження гуманістичних ідеалів Просвітництва і Французької революції — свободи, рівності та людської гідності. Суспільство поступово відмовлялося від патріархальних стереотипів «старого порядку», де роль жінки обмежувалася хатнім господарством і родиною.

Зростання рівня жіночої освіти, входження жінок у науку (Марія Склодовська-Кюрі, Софія Окуневська-Морачевська), літературу, мистецтво (Марія Башкирцева) та їхня масова участь у промисловому виробництві довели, що права людини мають бути універсальними. Прагнення здобути виборчі права, доступ до професій і вищої школи засвідчило перехід людства до відкритого демократичного суспільства, де цінність особистості визначається її талантом і працею, а не статтю чи соціальним походженням.