ЗАВДАННЯ
1. Уявіть себе керівником первісної родової громади. Які правила та обов’язки ви б спочатку запровадили в ній? Чому?
Першочерговими правилами були б обов’язкова участь усіх працездатних осіб у спільній праці (полюванні, збиральництві), рівний розподіл їжі між членами громади та сувора заборона на внутрішні конфлікти. Такі правила необхідні для забезпечення виживання колективу в умовах низької продуктивності праці та постійних зовнішніх загроз.
2. У який спосіб ви будете забезпечувати виконання встановлених правил у суспільстві? Обговоріть у групі.
Виконання правил забезпечуватиметься через авторитет вождя та старійшин, силу суспільної думки, а також систему релігійних заборон і міфів. У разі порушення встановлених норм застосовуватимуться заходи примусу: вигнання з роду, фізичне покарання або звичай кровної помсти.
ПОМІРКУЙТЕ
Поміркуйте, чому на зміну звичаям та традиціям прийшли закони.
Закони прийшли на зміну звичаям через ускладнення структури суспільства, появу приватної власності та майнової нерівності. Звичаї були ефективними лише в однорідних групах, де панувала рівність, тоді як закони стали необхідним інструментом держави для регулювання конфліктів між різними соціальними верствами та закріплення влади панівної групи.
ЗАВДАННЯ
1. Що, на вашу думку, виникло раніше: право чи держава?
Держава і право виникли одночасно як взаємопов’язані елементи одного процесу переходу суспільства до цивілізації. Держава потребувала правових норм для ефективного управління та підтримання порядку, а право потребувало державного апарату для примусового забезпечення виконання своїх приписів.
2. Чи можуть право і держава існувати одне без одного?
Держава і право не можуть існувати одне без одного, оскільки вони виникають одночасно і є взаємозалежними. Держава потребує права як інструменту для ефективного управління суспільством, закріплення владних повноважень та регулювання майнових відносин. Своєю чергою, юридичне право може функціонувати лише за наявності державної влади, яка забезпечує виконання правових норм силою державного примусу.
3. Складіть порівняльну таблицю «Причини виникнення держави і права».
| Причини виникнення держави | Причини виникнення права |
|---|---|
| Три великі поділи праці (виокремлення тваринництва, ремесла та торгівлі). | Поступове зосередження приватної власності в руках окремих соціальних груп. |
| Поява надлишкового продукту та перехід до відтворювального господарства. | Виникнення майнових, сімейних та інших відносин, які потребували чіткого регулювання. |
| Виникнення приватної власності та майнової нерівності між людьми. | Соціальне розшарування суспільства на багатих і бідних та загострення конфліктів між ними. |
| Розпад племінної структури суспільства та виникнення соціальних суперечностей. | Необхідність надання соціальним нормам загальнообов’язкового характеру та захисту їх державою. |
| Потреба в публічній владі для підтримання єдності суспільства та примусового виконання норм. | Недостатність звичаїв для врегулювання нових складних суспільних відносин. |
ОПРАЦЮЙТЕ ТАБЛИЦЮ ТА ПОМІРКУЙТЕ
Опрацюйте таблицю та поміркуйте, яку теорію виникнення держави ви підтримуєте. Чому? Обговоріть у групах.
Найбільш об’єктивною є соціально-економічна теорія виникнення держави. Вона ґрунтується на реальних історичних процесах: розвитку знарядь праці, поділі праці та появі надлишкового продукту. Саме економічні зміни призвели до виникнення приватної власності та майнового розшарування, що зробило неможливим подальше існування первісного ладу і зумовило потребу в державній організації для захисту інтересів власників та регулювання суспільних конфліктів.
ПЕРЕВІРИМО СВОЇ ЗНАННЯ
1. Назвіть основні ознаки влади і суспільства.
Суспільство — це організована сукупність людей, об’єднаних спільними потребами та інтересами, які перебувають у сталих взаємовідносинах на певній території. Його ознаками є спільна територія, самовідтворення, наявність системи соціальних норм та культурна єдність.
Влада — це здатність і можливість певного суб’єкта здійснювати вплив на поведінку інших людей, нав’язувати їм свою волю за допомогою авторитету, переконання або примусу. Ознаками влади є наявність суб’єкта (того, хто керує) і об’єкта (того, хто підпорядковується), а також використання певних засобів впливу для досягнення цілей.
2. Яким чином врегульовувалися відносини між людьми в додержавний період?
У додержавний період відносини між людьми регулювалися за допомогою мононорм, які мали звичаєвий характер і не поділялися на права та обов’язки. До них належали звичаї, традиції, ритуали, обряди та міфи. Виконання цих правил забезпечувалося силою громадської думки, авторитетом старійшин, релігійним страхом або системою заборон, таких як табу. Порушення норм каралося за принципом таліону («око за око») або вигнанням із роду.
3. Які чинники впливали на процес утворення держави та права?
На процес утворення держави та права впливали економічні чинники (поділ праці, поява надлишкового продукту та приватної власності), соціальні чинники (виникнення соціальних суперечностей та розпад родоплемінної структури) і політичні чинники (необхідність створення нового устрою для функціонування суспільства та потреба в апараті примусу).
4. На основі відомих вам теорій та причин визначте, як відбувався процес державотворення на українських землях.
Процес державотворення на українських землях відбувався через перехід від родових громад до союзів племен, що відповідає ознакам соціально-економічної теорії (розвиток господарства та поява майнової нерівності) та договірної теорії (об’єднання племен для спільного захисту). Також вагому роль відіграв зовнішній чинник, що згадується в теорії завоювання, зокрема вплив варязьких дружин на консолідацію влади в Києві.
ПОНЯТТЯ Й ОЗНАКИ ДЕРЖАВИ
Чому існує так багато визначень поняття “держава”?
Велика кількість визначень зумовлена тим, що держава постійно змінювалася разом із розвитком суспільства, тому мислителі різних історичних епох розуміли її сутність відповідно до умов свого часу.
Невже не можна дати одне універсальне?
Дати одне універсальне визначення неможливо, оскільки держава є складним і багатогранним явищем, яке вивчають різні науки (правознавство, політологія, соціологія), кожна з яких фокусується на окремих аспектах її діяльності.