Пригадайте, що таке «ідентичність». Чому у людини багато ідентичностей? Назвіть приклади ідентичностей людини.
Ідентичність — це усвідомлення людиною самої себе та своєї приналежності до певних соціальних груп, що відповідає на питання «Хто я?». У людини багато ідентичностей, оскільки вона є частиною різних спільнот одночасно. У Ранньому Новому часі люди почали виходити за межі своєї місцевої громади і звертати більше уваги на інші аспекти самовизначення. Прикладами ідентичностей, згаданих у тексті, є релігійна, соціальна та етнічна.
1. Соціальні, етнічні та релігійні конфлікти як прояв світоглядної кризи
💭 Поміркуймо!
Проаналізуй схему. Поясни в чому суть конфліктів, що позначені стрілками
Суть конфліктів між різними станами суспільства, які показані стрілками на схемі, полягає в боротьбі за владу, ресурси, права та обов’язки.
- Монарх, великі феодали, шляхта, духовенство, буржуазія, міщани, робітники й селяни мали різні інтереси, цінності й потреби.
- Конфлікти виникали через податки, повинності, право власності, доступ до влади та самоврядування.
- Духовенство і монархія часто боролися за вплив на суспільство.
- Великі феодали й шляхта не хотіли втрачати свої привілеї через посилення влади монарха.
- Буржуазія та міщани прагнули більшої економічної свободи та політичних прав, а селяни й робітники — зменшення утисків і повинностей.
Таким чином, стрілки на схемі відображають постійні суперечності й зіткнення інтересів між різними групами суспільства, що й призводило до соціальних конфліктів.
💭 Поміркуймо!
1. Розглянь таблицю. Які зі згаданих народів сьогодні мають власні держави?
З перелічених у таблиці народів сьогодні власні держави мають: іспанці (Іспанія), французи (Франція), англійці та шотландці (Велика Британія), ірландці (Ірландія), німці (Німеччина), італійці (Італія), чехи (Чехія), словенці (Словенія), поляки (Польща), українці (русини), білоруси, литовці (жемойти), вірмени та євреї.
2. Спрогнозуйте, чи могли мати місце в цих державах конфлікти між владою та етнічними спільнотами.
Так, конфлікти між владою та етнічними спільнотами були дуже ймовірними. Як зазначено в тексті, посилення королівської влади та централізація викликали опір з боку жителів етнічно неоднорідних країн, які прагнули зберегти свою самобутність. Прагнення домінуючої етнічної групи, наприклад, кастильців в Іспанії чи французів у Франції, нав’язати свою мову та культуру іншим народам, таким як каталонці, баски чи бретонці, неминуче призводило до напруження та боротьби за збереження власної ідентичності та самоврядування.
2. Міські повстання
1. Порівняйте виступи міщан за Середньовіччя і Ранньомодерної доби — що в них спільного й відмінного.
Згідно з таблицею у тексті, виступи міщан у ці два періоди мали як спільні риси, так і суттєві відмінності.
Спільне: В обох випадках повстання були спричинені економічними труднощами та обмеженням міського самоврядування.
Відмінне:
- Причини: У Ранній Новий час до старих причин додалися нові: надмірна державна централізація, обмеження регіонального самоврядування та обмеження релігійних свобод.
- Масштаб: Повстання у Середньовіччі були локальними (одне місто чи регіон), тоді як у Ранньомодерну добу вони могли охоплювати кілька міст або й цілі країни.
- Організація: Середньовічні виступи були переважно стихійними, без чітких вимог та лідерів. Натомість, у Ранній Новий час повстання, як правило, були запланованими, мали лідерів, план дій та чітко визначені цілі.
- Наслідки: Перемога в середньовічному повстанні давала місту самоврядування та привілеї. У Ранній Новий час успішні повстання могли призвести до зміни політичного устрою в цілій країні та релігійних реформ.
2. Чому, на вашу думку, масштабність участі та значущість наслідків повстань зросла за Ранньомодерної доби?
Масштабність та значущість повстань зросли з кількох причин, що випливають з тексту:
- Поширення ідей: Завдяки друкарству та розширенню торговельних контактів нові погляди швидко поширювалися, об’єднуючи людей з різних міст і регіонів навколо спільних ідей.
- Нові причини для боротьби: Конфлікти тепер точилися не лише за місцеві права, а й проти загальнодержавної політики, як-от надмірна централізація чи релігійні утиски, що зачіпало інтереси набагато більшої кількості людей.
- Краща організація: Повстання Раннього Нового часу стали більш організованими, із чіткими планами та лідерами. Це дозволяло залучати більше учасників і діяти скоординовано, що підвищувало шанси на успіх та значущість наслідків.
📚 Історичні подробиці
1. Якими були причини повстання міст Кастилії?
Причинами повстання були політика короля Карла V, високі податки та централізація влади, що загрожувало міським вольностям.
2. Які факти повстання свідчили, що станові рамки в суспільстві поступово слабшали і відбувалося формування єдиної спільноти — нації?
Про це свідчить те, що навколо спільної ідеї збереження міського самоврядування об’єдналися представники різних станів: міщани, частина шляхти та духівництва.
3. Як ви думаєте, чому повстання могло зазнати поразки?
Повстання могло зазнати поразки, тому що повсталі міста протистояли могутній королівській армії. Хоча в тексті не вказано прямих причин, зазвичай королі мали краще організовані та озброєні війська порівняно з міськими ополченнями.
4. Яким було значення повстання, попри його поразку?
Незважаючи на поразку, повстання змусило короля піти на поступки. Він почав враховувати інтереси місцевої знаті та міщан: було звільнено продажних чиновників, відновлено місцеві суди, збережено представницькі збори (кортеси) та реформовано Королівську раду.
3. Селянські війни
💭 Поміркуймо!
1. Розгляньте картину. Опишіть за нею життя селян.
На картині зображено селян за роботою в полі в серпні: вони жнуть хліб, збирають урожай, працюють на городі, біля річки. Деякі відпочивають чи спілкуються. Видно, що праця була важкою, але сезонною і колективною. Селяни працюють разом, використовують прості знаряддя праці, живуть у тісному зв’язку з природою та залежать від врожаю. Їхній побут простий, одяг скромний, а життя підпорядковане сільськогосподарському циклу.
2. Спрогнозуйте: як зростання попиту на сільськогосподарську продукцію могло вплинути на землевласників та селян.
Зростання попиту на продукцію змушувало землевласників впроваджувати нові методи обробки землі, використовувати добрива, вдосконалювати знаряддя праці та збільшувати виробництво. Для селян це могло означати як покращення становища (більше роботи, можливість отримати прибуток, особиста свобода в Західній Європі), так і посилення залежності (збільшення повинностей, закріпачення в Східній Європі), оскільки землевласники прагнули отримати більше прибутку за рахунок селянської праці.
1. Порівняйте селянські війни з міськими повстаннями: знайдіть в них спільне й відмінне.
Селянські війни та міські повстання мали спільні риси, але й відрізнялися за своїми цілями та результатами.
Спільне:
- І селяни, і міщани боролися проти утисків, високих податків та за свої права й поліпшення економічних умов.
- В обох випадках люди організовувалися для спільної боротьби.
- Причиною конфліктів часто були економічні труднощі.
Відмінне:
- Головна мета: Міщани боролися за збереження або розширення міського самоврядування та привілеїв, часто проти центральної влади короля. Селяни ж вимагали більш фундаментальних речей: скасування кріпацтва, зменшення повинностей та припинення захоплення земель.
- Наслідки: Міські повстання, навіть у разі поразки, могли змусити владу піти на реформи та поступки. Селянські війни, згідно з наведеною таблицею, здебільшого закінчувалися поразкою, стратою ватажків та погіршенням становища селян.
- Методи боротьби: Міщани використовували ширший арсенал мирних методів тиску: судові позови, скарги, демонстрації та друковані листівки, тоді як селяни через відсутність змін були змушені вдаватися до масових збройних повстань.
2. Поміркуйте, чому селянські виступи зазнавали поразок. Чи могли вони мати позитивні наслідки в майбутньому?
Селянські виступи найчастіше зазнавали поразок через військову перевагу їхніх супротивників. Повсталі селяни, озброєні здебільшого сільськогосподарським знаряддям, протистояли добре організованим та озброєним арміям феодалів та імператора. Крім того, виступи жорстоко придушували, а ватажків страчували, що унеможливлювало продовження боротьби.
Попри поразки, ці виступи мали позитивні наслідки для майбутнього. Загалом селянська активність послаблювала феодальні відносини, сприяла поширенню нових соціальних і політичних ідей, а в деяких регіонах спонукала владу до проведення реформ. Великі зміни Ранньомодерної доби були б неможливі без участі селян та міщан у боротьбі за свої права.
💭 Поміркуймо!
1. Пригадайте мирні методи боротьби міщан за свої права. Які з них могли використати селяни?
Міщани боролися за свої права мирними методами: об’єднувалися у спілки, подавали судові позови, писали скарги до влади чи монарха, організовували демонстрації, мітинги, бойкоти, публічні акції, використовували друковані листівки та сатиричні твори. Селяни могли використати такі ж методи, як написання скарг, подання позовів, організацію мирних зібрань та об’єднання у спілки.
Які інші мирні методи могли використати селяни?
Селяни могли також:
- Відмовлятися виконувати надмірні повинності (пасивний опір)
- Проводити колективні звернення до місцевої влади
- Організовувати страйки або тимчасово припиняти роботу
- Вести переговори з поміщиками чи місцевими чиновниками
- Поширювати чутки, листівки, звернення для об’єднання селянської громади.
2. Розгляньте ілюстрацію. Чому саме таку зброю мали повсталі селяни? Чи була вона ефективною?
На ілюстрації зображена зброя, яку використовували селяни під час швейцарської селянської війни 1653 р.: це переважно палиці, дрючки, саморобні булави, ціпи, дерев’яні кийки. Таку зброю селяни мали тому, що не мали доступу до професійної військової зброї і використовували підручні знаряддя праці, які були в господарстві. Вона була малоефективною проти озброєного війська, але могла бути небезпечною у рукопашному бою чи під час масових сутичок.
💭 Поміркуймо!
1. Розгляньте пам’ятну медаль. Кому вона симпатизує? Чому сучасні швейцарці зберігають пам’ять про Селянську війну?
Пам’ятна медаль, випущена до 300-річчя Селянської війни 1653 року, однозначно симпатизує повсталим селянам. Про це свідчить напис на реверсі медалі (зворотному боці), який, імовірно, говорить про свободу та право. Швейцарці зберігають пам’ять про цю війну, оскільки, попри поразку, вона мала важливі наслідки. Виступ спонукав владу провести реформи та зменшити податки. Таким чином, ця війна є частиною довгого шляху до здобуття прав та розвитку демократичних ідей, що є важливим для швейцарців.
2. Дізнайтеся з додаткових джерел інформації, де ще у Європі увічнено пам’ять про селянські повстання / війни?
Пам’ять про селянські повстання Ранньомодерної доби увічнена в багатьох країнах Європи. Наприклад:
- У Німеччині існує багато пам’ятників, присвячених Селянській війні 1524–1526 років. Одним з найвідоміших є панорама «Селянська війна в Німеччині» в місті Бад-Франкенгаузен.
- В Угорщині вшановують пам’ять Дєрдя Дожі, ватажка селянського повстання 1514 року. Йому встановлено пам’ятники, зокрема в Будапешті.
- В Англії пам’ятають повстання Роберта Кета 1549 року. Про ці події нагадують назви місцевостей, наприклад, “Kett’s Heights” у місті Норідж, де був табір повстанців.
3. За підручником історії України дізнайтеся, коли і де відбувалися селянські виступи на українських теренах за Ранньомодерної доби?
На українських землях, які входили до складу Речі Посполитої, умови життя селян були важкими, що призводило до численних виступів. У Ранньомодерну добу (XVI–XVII ст.) відбувалися великі козацько-селянські повстання, серед яких найвідомішими є повстання під проводом Криштофа Косинського (1591–1593 рр.) та Северина Наливайка (1594–1596 рр.). Кульмінацією цієї боротьби стала Національно-визвольна війна під проводом Богдана Хмельницького (1648–1657 рр.), в якій селяни відіграли ключову роль.
Запитання і завдання
Знаю і систематизую нову інформацію
Можу назвати найбільші соціальні конфлікти Ранньомодерної доби.
Німецька селянська війна, повстання Дєрдя Дожі в Угорщині, повстання Роберта Кета в Англії, Селянська війна у Швейцарії, Козацька революція Богдана Хмельницького, Нідерландська революція.
Можу визначити причини і наслідки соціальних конфліктів раннього Нового часу.
Причини: боротьба за владу, податки, повинності, обмеження прав, релігійні та етнічні суперечності, централізація влади.
Наслідки: часткові реформи, посилення репресій, зміни політичного устрою, утворення нових держав, здобуття прав і свобод для окремих груп.
Можу пояснити, чим соціальні конфлікти Ранньомодерної доби відрізнялися від середньовічних.
Вони були масштабнішими, краще організованими, мали чітких лідерів і цілі, до них долучалися різні стани, а наслідки часто впливали на політичний устрій і релігійні відносини.
Можу назвати особливості Нідерландської революції.
Почалася як міське повстання проти іспанської адміністрації, завершилася утворенням незалежної держави, де владу отримала буржуазія, і стала прикладом боротьби за права, самоврядування та релігійну свободу.
Обговорюємо в групі
2. Прочитайте уривок з історичного джерела та визначте, про становище якої з верств суспільства Ранньомодерної доби в ньому йдеться. Яке становище цієї групи визначає документ? Спрогнозуйте можливі наслідки дії цього документа на суспільні відносини
В уривку йдеться про становище селянства, зокрема залежних селян та дворової челяді.
Документ визначає їхнє становище як кріпосне. Він встановлював довгі терміни (10 і 20 років), протягом яких боярин мав право розшукувати та повертати селянина-втікача. Це робило втечу майже неможливою. Найбільш безправними були “двірська челядь і полонянки”, які разом зі своїми дітьми були по суті довічними рабами свого пана (“з років не виходять”). Це свідчить про посилення залежності селян, що було характерно для східноєвропейських країн того часу, на відміну від країн Західної Європи, де селяни здобували більше свободи.
Такі дії могли призвести до загострення соціальних конфліктів. Посилення кріпацтва, збільшення повинностей та позбавлення селян прав неминуче викликало опір. Прагнення селян захистити свої права не збігалося з інтересами землевласників, що призводило до конфліктів та масових обурень, які переростали у селянські війни. Отже, наслідком дії цього статуту могло стати зростання напруги в суспільстві та нові селянські повстання.
3. Які важливі уроки для розвитку суспільства можна взяти із взаємин між різними соціальними групами?
- Взаємна повага та діалог допомагають уникати конфліктів.
- Ігнорування потреб і прав інших груп призводить до напруження й протестів.
- Суспільство розвивається, коли всі групи мають можливість впливати на рішення та захищати свої інтереси.
4. Як соціальні конфлікти раннього Нового часу мають відображення у сучасному світі?
- Сучасні конфлікти часто виникають через нерівність, боротьбу за права, релігійні чи етнічні відмінності, як і в минулому.
- Багато ідей про свободу, рівність, самоврядування, що виникли тоді, стали основою сучасних демократичних цінностей.
- Зараз для вирішення конфліктів частіше використовують переговори, закони, мирні протести.
5. Уявіть себе радниками та радницями короля. Запропонуйте йому способи запобігання та подолання соціальних конфліктів.
- Слухайте всі сторони: організуйте збори представників різних станів, щоб кожен міг висловити свої скарги — це створить ілюзію участі у владі, але дозволить контролювати ситуацію.
- Запровадьте помірковані реформи: поступово зменшуйте найбільш дратівливі податки чи повинності, щоб зняти напругу, але не втрачати контроль над ресурсами.
- Використовуйте розділяй і володарюй: підтримуйте поміркованих лідерів серед незадоволених, щоб не допустити об’єднання всіх проти влади.
- Поширюйте ідеї єдності королівства: через проповіді, листівки чи свята підкреслюйте спільні цінності, щоб зменшити роль відмінностей і запобігти розколу.
- Дозвольте мирні протести та скарги, але суворо карайте за заклики до насильства — так ви покажете готовність до діалогу, не підриваючи авторитету.
- Ведіть переговори з лідерами опозиції, пропонуючи їм посади чи привілеї в обмін на лояльність.
- Вчасно реагуйте на чутки та невдоволення, використовуйте шпигунів для збору інформації про настрої в суспільстві, щоб попереджати бунти ще на стадії обговорення.
Такий підхід дозволить зберегти спокій у державі, не втрачаючи контролю та авторитету.
Мислю творчо
6. Підготуйте коротку виставу про зустріч представників різних станів на королівській раді. Покажіть у ній позиції станів і пропозиції, які вони висувають для поліпшення соціальних стосунків у країні.
Дійові особи:
- Король
- Шляхтич
- Духівник
- Міщанин
- Селянин
Король (посміхаючись):
Вітаю вас, вірні піддані! Я хочу почути ваші думки, щоб зробити наше королівство найкращим.
Шляхтич:
Ваша Величносте, шляхта завжди захищала корону. Ми просимо не обмежувати наші права й зменшити податки на наші землі.
Духівник:
Церква молиться за мир. Пропонуємо більше підтримки для бідних і захисту віри. Це зміцнить єдність народу.
Міщанин:
Міста наповнюють скарбницю. Дайте нам більше самоврядування та знизьте торгові мита — це принесе більше прибутків державі.
Селянин:
Ми важко працюємо. Просимо зменшити повинності та дати можливість викупити землю.
Король (хитро):
Ваші слова мудрі. Я готовий розглянути ваші прохання, але кожен має зробити крок назустріч іншим.
- Шляхта, підтримайте зниження повинностей для селян — і отримаєте податкові пільги.
- Духовенство, організуйте благодійність — і отримаєте королівську підтримку.
- Міщани, якщо підвищите торгівлю, я дам містам більше прав.
- Селяни, працюйте старанно — і з часом отримаєте викуп на землю.
Король (до себе):
Так кожен залишиться задоволений, а влада залишиться в моїх руках!