1. Новий час і «довге XIX століття» в історії України

Зміст

ОБГОВОРІТЬ У КЛАСІ

1. Спираючись на знання з історії 8 класу, пригадайте, на які етапи поділяють період Нової історії. У чому особливості української історії Ранньої модерної доби? Що стало найбільшим здобутком українського народу за тих часів?

Період Нової історії (Модерної доби) вчені поділяють на два основні етапи:

  • Ранній Новий час (Ранньомодерна доба) — кінець XV — кінець XVIII ст.;
  • Новий час (Модерна доба) — кінець XVIII — початок XX ст.

Особливість української історії Ранньої модерної доби полягає в тому, що тогочасні українські землі перебували у складі іноземних держав (Великого князівства Литовського, Королівства Польського, згодом — Речі Посполитої, Османської та Російської імперій). Попри відсутність повноцінної централізованої національної держави протягом усього періоду, саме в цю епоху виникло й утвердилося українське козацтво, яке перетворилося на провідну суспільно-політичну та військову силу.

Найбільшим здобутком українського народу за тих часів стало створення козацької держави — Війська Запорозького (Гетьманщини) в ході Національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького, а також формування унікальної козацької культури, збереження національної ідентичності й мови.

2. Розгляньте ілюстрації й розкажіть про зображених на них осіб та головні події в історії України Раннього модерного часу. Які настрої про тогочасну Україну вони передають? Що повідомляють про суспільні процеси?

На наданих ілюстраціях зображено ключові постаті та події козацької доби:

  • Ілюстрація 1 («Запорожці» Йозефа фон Брандта) зображує козацьких вершників у дорозі. Вона передає дух волі, динамізму, військової звитяги та тривожного життя на степовому порубіжжі, що було характерним для козацького стану.
  • Ілюстрація 2 (гравюра з Петром Сагайдачним, 1622 р.) демонструє видатного гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного верхи на коні. Постать гетьмана уособлює період військових перемог над Османською імперією, захист православних культурно-освітніх традицій та перетворення козацтва на політичну еліту українського суспільства.
  • Ілюстрація 3 («В’їзд Богдана Хмельницького до Києва 1649 року» Миколи Івасюка) відтворює урочистий момент піднесення національного духу. Вона демонструє суспільне єднання, підтримку козацького проводу з боку духовенства і міщан та утвердження Війська Запорозького як самостійної державної сили.
  • Ілюстрація 4 («Остання рада на Січі» Віктора Ковальова) символізує трагічний фінал ранньомодерної козацької епохи — ліквідацію Запорозької Січі російським царатом у 1775 році. Вона передає настрої приреченості, суму, але водночас вірності козацьким традиціям перед лицем імперського наступу.

Ці ілюстрації повідомляють про такі суспільні процеси, як виокремлення та зміцнення козацтва, боротьба за релігійні та національні права, консолідація українського суспільства навколо ідеї власної держави й подальша втрата автономії через імперську експансію.

3. Створіть хмару слів, яка, на вашу думку, асоціюватиметься з ранньомодерною Україною.

‘КОЗАЦТВО’, ‘ГЕТЬМАНЩИНА’, ‘ВОЛЯ’, ‘СІЧ’, ‘БОГДАН ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ’, ‘ПРАВОСЛАВ’Я’, ‘БРАТСТВА’, ‘УНІЯ’, ‘БАРОКО’, ‘ПОХОДИ’, ‘КОНСТИТУЦІЯ’, ‘ПЕТРО САГАЙДАЧНИЙ’, ‘ПИСАР’, ‘КЛЕЙНОДИ’.

4. Об’єднайтеся в пари й визначте, які найважливіші події відбувалися в житті Європи та на українських землях у XV–XVIII ст. Накресліть таблицю за зразком на с. 5 і заповніть її. Які тенденції, на вашу думку, були загальними, і чим розвиток українських земель відрізняється від загальноєвропейського контексту?

РегіонЕкономікаПолітичний розвитокСоціальна структура населенняРелігійна сфераНаука і культура
ЄвропаПоява мануфактур, Великі географічні відкриття, формування світового ринку, початок промислової революції в Англії.Руйнування феодальних порядків, становлення абсолютних монархій, перші буржуазні революції (Нідерланди, Англія), поява ідей Просвітництва.Поступове відмирання кріпацтва на Заході, зростання ролі міщан (буржуазії), формування перших ознак громадянського суспільства.Реформація та Контрреформація, релігійні війни, поступова секуляризація суспільного життя та поширення віротерпимості.Епоха Відродження, Наукова революція XVII ст., швидкий розвиток природничих наук, секуляризація культури.
Українські земліФільваркова система господарювання, закріпачення селян, активна внутрішня торгівля через козацьке підприємництво.Перебування під владою іноземних держав (Польща, Литва), виникнення козацтва, Національно-визвольна війна, утворення та ліквідація Гетьманщини.Становий поділ, формування козацтва як провідного військово-політичного стану, шляхта, духовенство та поступово закріпачуване селянство.Берестейська церковна унія (1596), боротьба за права православної церкви, заснування Києво-Могилянської колегії.Розквіт українського бароко, розвиток братських шкіл, полемічна література, зародження українського книгодрукування (Іван Федорович).

Аналіз тенденцій:

Загальною тенденцією для Європи та України було руйнування старих середньовічних порядків і формування нових станів населення. Головна відмінність полягає в тому, що європейські країни розвивали капіталізм і зміцнювали власну державність, тоді як українські землі втратили незалежність, опинилися під владою сусідніх імперій та повернулися до кріпацтва в економіці.

ПОМІРКУЙТЕ

Складіть перелік особливостей процесів модернізації в Україні.

Особливості процесів модернізації в Україні:

  • Колоніальний характер та імперський контроль: промисловість створювалася за вказівками імперських столиць (Санкт-Петербурга та Відня), які виснажували місцеві ресурси та використовували українські землі переважно як джерело сировини й ринок збуту.
  • Гальмування кріпацтвом: збереження особистої залежності селян і кріпосницьких відносин (до 1861 року в Російській імперії) затримувало формування вільного ринку робочої сили та індустріалізацію.
  • Регіональна диспропорція: Східна (наддніпрянська) Україна мала високий потенціал завдяки природним покладам корисних копалин, тоді як Західна Україна залишалася відсталим аграрним прикордонням Австрійської імперії.
  • Роль інтелігенції в модернізаційних процесах: через слабкість вітчизняного підприємницького класу національне відродження та модернізаційні ідеї просувала не буржуазія, а національна інтелігенція.
  • Культурне відродження всупереч політиці держав: модернізація української культури відбувалася виключно на ентузіазмі громадських діячів за повної відсутності державної підтримки або умов жорстких русифікаторських обмежень.

ОБГОВОРІТЬ У КЛАСІ

Уявіть, що ви можете змінити один фактор в історичному розвитку України XIX ст. Який саме фактор ви вибрали б і як, на вашу думку, це вплинуло б на подальшу історію? Обґрунтуйте свою відповідь, спираючись на інформацію з тексту параграфа.

Я змінив би фактор відсутності власної держави та поділу українських земель між Російською та Австрійською імперіями. Наявність єдиної та незалежної української держави дозволила б національному відродженню спиратися на державну підтримку, а не лише на зусилля нечисленної інтелігенції. Це пришвидшило б перехід від збирання фольклору та культурництва до політичного розвитку, вберегло б мову від заборон і дозволило б набагато раніше сформувати сильну, єдину націю.

ПОМІРКУЙТЕ

Які чинники обумовили особливості національного відродження в Україні? Якими були ці особливості?

Чинниками, що обумовили особливості українського національного відродження, стали відсутність власної державності та поділ українських етнічних територій між двома абсолютистськими імперіями — Російською та Австрійською. Оскільки промисловий розвиток був слабким, а колоніальний статус обмежував можливості підприємців, провідну роль у зародженні національного руху відіграла саме нечисленна інтелігенція та нащадки козацької еліти. Додатковим імпульсом стали поширення європейських ідей романтизму, які прославляли народну культуру, та інтелектуальний вплив Французької революції.

Особливості цього процесу полягали в тому, що відродження відбувалося без державної підтримки, виключно завдяки ентузіазму діячів культури. Український рух розвивався поступово, проходячи три послідовні етапи: фольклорно-етнографічний (збирання старожитностей і вивчення історії), культурницький (боротьба за мову, літературу та освіту) і політичний (створення організацій та висунення вимог автономії чи незалежності). Головним проявом початкового етапу стало використання живої народної мови в літературі, що символізувало тривалий зв’язок із пам’яттю про козацьку добу.

ДОСЛІДІТЬ

Поясніть своїми словами, що таке національне відродження і чому цей процес важливий для народу. Прочитайте уривок із поеми Івана Котляревського «Енеїда» на с. 8 і дайте відповідь на запитання

Поясніть своїми словами, що таке національне відродження і чому цей процес важливий для народу.

Національне відродження — це коли народ прокидається, починає усвідомлювати себе як єдине ціле і починає боротися за свою мову, культуру та політичні права. Цей процес важливий, бо він допомагає людям об’єднатися, зберегти свою самобутність, почати пишатися минулим і зрештою створити власну державу.

Які риси українського народу підкреслює Котляревський у цьому уривку?

Котляревський підкреслює такі риси українців, як моторність, проворність, завзятість, любов до пісні, простоту, а також героїзм, військову вправність і відвагу козаків у бою.

Чому саме використання народної мови, змалювання козаків та їхніх звичаїв в «Енеїді» можна вважати першим кроком до національного відродження? Як цей твір міг вплинути на самосвідомість українців того часу?

Жива народна мова та козацькі образи повернули в суспільство пам’ять про славне минуле Гетьманщини в часи, коли українську культуру намагалися забути. Твір змусив українців згадати про своє коріння, відчув свою єдність, підняв національну гордість та підштовхнув до збереження власної ідентичності.

ПЕРЕВІР СЕБЕ

1. Які хронологічні межі Нового часу та «довгого ХІХ століття»?

Новий час (або Модерна доба) в історії охоплює період від межі XVIII–XIX століть до початку XX століття (1914 рік). Хронологічні межі «довгого XIX століття» в історії України тривають від кінця XVIII століття (поділів Речі Посполитої та приєднання українських земель імперіями) до початку Першої світової війни у 1914 році.

2. Що таке «модернізація суспільства»?

Модернізація суспільства — це процес переходу від традиційного аграрного й сільського суспільства до міського промислового (індустріального), що супроводжується переходом від монархій до національних держав, від панування релігійного мислення до наукового і світського світогляду, а також від станових привілеїв до громадянських прав і свобод.

3. У чому полягали особливості модернізації на українських землях?

Особливості модернізації на українських землях полягали в тому, що цей процес відбувався в умовах відсутності власної державності та колоніальної залежності від двох імперій — Російської та Австрійської. Промисловість створювалася за вказівками імперських столиць, що призводило до виснаження місцевих ресурсів, а українські землі постачали сировину й харчі до метрополій, імпортуючи готові товари. Розвиток гальмувався тривалим існуванням кріпацтва (до 1861 року в Російській імперії). Крім того, через слабкість вітчизняного підприємницького класу національно-визвольний рух та культурне відродження очолили не підприємці, а нечисленна інтелігенція, яка діяла виключно на засадах власного ентузіазму без жодної державної підтримки.

4. Що таке національне відродження і хто його очолював в Україні?

Національне відродження — це тривалий процес пробудження національної свідомості, культурного піднесення та боротьби бездержавних народів за свої культурні й політичні права. В Україні цей рух очолювала творча та наукова інтелігенція (письменники, історики, фольклористи, науковці), яка не мала значних політичних чи економічних важелів впливу, проте популяризувала народну мову, історію та культуру.

5. Склади речення, що допоможуть розкрити зміст понять «довге XIX століття», «модернізація», «національне відродження», і запиши їх.

Протягом довгого XIX століття український народ пережив складні процеси інтеграції до імперських структур, що суттєво вплинуло на його політичний розвиток.

Глибока модернізація європейських країн зумовила перехід від традиційного аграрного суспільства до індустріального та сприяла формуванню громадянських прав і свобод.

Українське національне відродження розпочалося із зацікавленості інтелігенції народною культурою та історією, що згодом переросло у згуртування нації та висування чітких політичних вимог.

6. Як відсутність власної державності вплинула на особливості модернізації українських земель у XIX ст.?

Відсутність власної державності призвела до того, що модернізація українських земель здійснювалася в інтересах двох чужих імперій — Російської та Австрійської, а не для розвитку внутрішнього ринку України. Індустріалізація мала виражений колоніальний характер: українські землі використовувалися переважно як джерело дешевої сировини та ринок збуту для готових товарів із метрополій. Крім того, тривале збереження кріпацтва (до 1861 року в Російській імперії) суттєво гальмувало формування ринку вільної робочої сили та затримувало економічний розвиток. Модернізаційні процеси в культурній та національній сферах відбувалися без жодної державної підтримки, спираючись виключно на зусилля й ентузіазм нечисленної української інтелігенції.

А ЩЕ ТИ МОЖЕШ

1. Письмово обґрунтуй або спростуй тезу: «Колоніальний статус українських земель у складі імперій визначив особливий шлях українського національного руху». Наведи аргументи та історичні факти на підтвердження своєї позиції.

Наведена теза є цілком обґрунтованою, оскільки колоніальний та бездержавний статус українських земель безпосередньо вплинув на структуру, лідерів та етапи розвитку українського національного руху. На підтвердження цієї позиції можна навести такі історичні аргументи:

  • По-перше, через слабкість промислового розвитку та імперську політику витискання українців з економічної сфери, національний рух очолили не підприємці чи промислова буржуазія (як це відбувалося в країнах Західної Європи), а інтелігенція, яка не мала реальних політичних чи економічних важелів впливу.
  • По-друге, колоніальне гноблення та заборони (зокрема, жорстка русифікація в Російській імперії) змусили український рух тривалий час розвиватися виключно у культурно-просвітницькій площині. Першим кроком до відродження стало дослідження фольклору, історії та козацьких традицій, і лише згодом, наприкінці XIX століття, рух зміг перейти до висунення політичних вимог.
  • По-третє, поділ українських етнічних територій між двома імперіями визначив різну динаміку розвитку руху: у більш ліберальній Австрійській імперії українці Галичини мали змогу створювати свої культурно-освітні товариства та політичні організації значно раніше, ніж у підросійській Україні, де діяв суворий цензурний контроль.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *