Зміст ГДЗ Історія України 7 клас Хлібовська
Зупинка 1. «Градний узвіз»
Допоможіть Кліо знайти на карті «Русь-Україна за княжіння Володимира Великого та Ярослава Мудрого» (с. 51) міста: Червен, Херсонес, Юр’їв, Київ, Чернігів, Тмуторокань. Установіть відповідність між містами та подіями, пов’язаними з їхньою історією.
| Червен | фортеця, що дала назву групі міст на лівому березі Західного Бугу, за які суперничали Київська держава і Польща |
|---|---|
| Херсонес | місто, де князь Володимир Великий охрестився |
| Юр’їв | місто, засноване Ярославом Мудрим на землях племені чудь |
| Київ | місто, де печеніги зазнали остаточної поразки від руського війська |
| Чернігів | місто, у якому протягом тринадцяти років княжив Мстислав Володимирович |
| Тмуторокань | місто, у якому княжив Мстислав після укладання мирної угоди з братом |
Зупинка 2. «Художня галерея»
Розгляньте зображення пам’яток архітектури й образотворчого мистецтва. Разом із Кліо встановіть відповідність між зображеннями пам’яток та їхніми назвами.
4 – А Софійський собор у Києві
1 – Б Мозаїка Христа Вседержителя із Софійського собору в Києві
2 – В Спасо-Преображенський собор у Чернігові
3 – Г Мозаїка Богоматері Оранти із Софійського собору в Києві
Зупинка 3. «Княжий двір»
Розділіть сторінку зошита на дві колонки. В одну колонку випишіть факти, пов’язані з діяльністю Володимира Великого, в іншу — Ярослава Мудрого.
Факти, пов’язані з діяльністю Володимира Великого:
- Почав карбувати златники та срібники.
- Охрестився сам і охрестив Русь-Україну.
- Спробував реформувати язичництво.
- Побудував Десятинну церкву.
- За його наказом було зведено Змієві вали.
- Замінив дружинників-варягів на русів
- Відкрив першу школу
Факти, пов’язані з діяльністю Ярослава Мудрого:
- Розгромив печенігів
- Побудував Софійський собор
- Уклав першу писемну збірку законів.
- Сприяв обранню Київським митрополитом місцевого священника Іларіона
- Отримав прізвисько «тесть Європи»
Зупинка 4. «Мистецький арсенал»
Допоможіть Кліо правильно відповісти на запитання вікторини «Культура Русі-України кінця Х – першої половини ХІ століття» або розв’язати кросворд, використавши QR-код. Відповіді запишіть у зошит.
- Написи й малюнки, зроблені гострими предметами на стінах архітектурних споруд (7 букв) – графіті.
- Майстерня для переписування книг у Русі-Україні (10 букв) – скрипторій.
- Рукописний малюнок, яким ілюстрували давню книгу (9 букв) – мініатюра.
- Історико-літературний твір, де оповідь про події ведеться за літами (роками) (7 букв) – літопис.
- Візерунок чи зображення, зроблене з частинок різнокольорових камінців, мармуру чи скла (7 букв) – мозаїка.
- Зображення, виконане олійними фарбами по вологій штукатурці (5 букв) – фреска.
- Портретне чи сюжетне зображення священного характеру, виконане на дошці (5 букв) – ікона.
Зупинка 5. «Лабіринти пам’яті»
Разом з Кліо встановіть послідовність історичних подій.
В Прихід до влади Володимира Великого – 980 рік.Г Остаточне повернення Червенських міст до Русі-України – 1031 рік. Ярослав і Мстислав Володимировичі остаточно приєднали Червенські городи до Київської Русі.
А Початок одноосібного княжіння Ярослава Мудрого – 1036 рік. Після смерті брата Мстислава Ярослав став одноосібним правителем Київської Русі.
Б Заснування Києво-Печерського монастиря – 1051 рік. Києво-Печерський монастир був заснований монахом Антонієм у 1051 році за князя Ярослава Мудрого.
Отже, правильна послідовність подій:В (980) → Г (1031) → А (1036) → Б (1051)
Зупинка 6. «Джерела мудрості»
Уважно прочитайте уривки з джерел. Допоможіть Кліо визначити, про які історичні події в них йдеться. Розташуйте події у хронологічній послідовності.
Уважно прочитавши уривки з джерел, можна визначити, що в них йдеться про такі історичні події:
А. Битва під Києвом між військом князя Ярослава Мудрого та печенігами у 1036 році, в якій руське військо здобуло перемогу.
Б. Знищення язичницьких кумирів князем Володимиром Великим після хрещення Русі у 988 році.
В. Розподіл земель між синами Ярослава Мудрого перед його смертю у 1054 році, відомий як “Ряд Ярослава”.
Г. Укладання збірки законів “Правда Ярослава” (або “Найдавніша Правда”) близько 1016 року за князювання Ярослава Мудрого.
Розташувавши ці події у хронологічній послідовності, отримаємо:
- Знищення язичницьких кумирів Володимиром Великим (988 рік) – уривок Б
- Укладання «Правди Ярослава» (бл. 1016 року) – уривок Г
- Битва під Києвом між військом Ярослава Мудрого і печенігами (1036 рік) – уривок А
- Розподіл земель між синами Ярослава Мудрого – “Ряд Ярослава” (1054 рік) – уривок В
Зупинка 7. «Суспільне мовлення»
Пригадайте суспільний устрій Київської Русі. На які суспільні групи ділилося населення? Зобразіть цей поділ у вигляді соціальної піраміди (від вищих до нижчих груп населення). Малюнок-схему презентуйте в класі.
Суспільний устрій Київської Русі був досить складним і включав кілька основних суспільних груп. Населення ділилося на вільних, невільних та напіввільних людей.
Вільні люди:
- Князі – правителі, які керували державою, призначали чиновників, брали участь у розробці законів та судах.
- Бояри – вищий прошарок феодального суспільства, які володіли великими земельними угіддями і мали значний вплив.
- Дружинники – воїни, які служили князю і були частиною його постійного війська.
- Смерди – вільні селяни, які володіли землею і худобою, платили податки та відбували військову повинність. Вони складали більшу частину населення.
- Міщани – жителі міст, які були юридично вільними, але фактично залежали від феодальної верхівки.
Напіввільні люди:
- Закупи – люди, які потрапили в боргову кабалу і повинні були своєю працею відпрацювати отриману “купу” (позику).
- Рядовичі – селяни, які укладали договір (ряд) з феодалом і зобов’язувалися виконувати певні роботи на його землі.
Невільні люди:
- Холопи – повністю залежні люди, які не мали особистої свободи і виконували різні роботи на господарстві феодала.
Інші групи:
- Церковні служителі – священники, диякони та інші релігійні діячі, які мали особливий привілейований статус у суспільстві.
- Ізгої – вільні люди, які втратили своє соціальне становище і не мали жодних статків. Це могли бути розорені торговці, князі, що втратили володіння, або звільнені холопи.
Таким чином, суспільний устрій Київської Русі був багатошаровим і включав різні групи населення з різними правами та обов’язками.
