Ось основні віхи цього періоду взаємин Риму та греків:
- Перші контакти Риму з греками починаються ще у 4 столітті до н.е. – посольства до Дельф, торгівля, зв’язки з грецькими колоніями в Італії.
- Після перемоги над Пірром у 280-х роках до н.е. Рим здобуває певну популярність у грецькому світі, налагоджує контакти з Птолемеями в Єгипті.
- У 229 та 219 роках до н.е. Рим воює проти іллірійців, намагаючись послабити їхній вплив вздовж узбережжя Адріатики.
- У 215-205 роках до н.е. триває Перша Македонська війна між Римом та царем Філіппом V. Рим у союзі з етолійцями.
- Ця війна значно розширила обізнаність римлян щодо грецьких держав та поглибила контакти з ними.
- За результатами війни Рим отримує низку союзників у Греції, але мир 205 року показує обмежені інтереси Риму на Балканах.
Перші контакти Риму та грецьких держав
Контакти між Римом та греками починаються ще у 4 столітті до н.е, проте спершу це радше епізодичні зв’язки. Відомо, що у 394 році до н.е. римляни посилали дари до Дельфійського оракула після перемоги над містом Вейї. Згідно з твердженнями мешканців Массалії, їхні предки контактували з римлянами ще на початку 6 століття до н.е.
Після того, як у 280-х роках до н.е. римляни здолали війська епірського царя Пірра, їхня слава поширилася грецьким світом. Зокрема, єгипетський цар Птолемей II встановив з Римом дружні стосунки, надіславши багаті дари римському сенату.
Надалі римляни підтримували регулярні контакти з грецьким містом Аполлонія на адріатичному узбережжі. Водночас італійські купці все частіше подорожували на Балкани.
Іллірійські війни
Наприкінці 3 століття до н.е. спокій римлян на східних кордонах порушив рух войовничих іллірійських племен. Очолювані царем Агроном, а згодом царицею Тевтою, іллірійці почали здійснювати грабіжницькі набіги на узбережжя Адріатики.
Їхні дії загрожували стратегічно важливим для Риму торговим шляхам, тож сенат вирішив вжити заходів. У 229 році до н.е. римські війська здійснили перший похід до Іллірії, а у 219 році до н.е. – другий. Головною метою було стримати експансію іллірійців, не дати їм зміцнитися.
У результаті двох воєн Рим досяг цієї мети. Іллірійське царство було ослаблене, а римляни отримали низку союзників на адріатичному узбережжі та створили систему стримувань щодо іллірійців.
Отже, попри обмеженість своїх цілей в регіоні, римляни зуміли зупинити експансію іллірійців та зміцнити власні позиції на узбережжі Адріатики. Надалі це дозволило їм ефективно протидіяти спробам Македонії встановити контроль над Іллірією.
Перша Македонська війна: як Рим увійшов у вир грецької політики
Коли у 215 році до н.е. римський флот перехопив корабель з доказами таємної змови між Македонією та Ганнібалом, це стало серйозним сигналом для римського сенату. Адже союз наймогутнішої держави у Греції та запеклого ворога Риму ніс велику загрозу.
Рим у відповідь наростив військово-морські сили в Адріатиці та Іонічному морі. І справді – у 214 та 213 роках до н.е. цар Філіпп V Македонський здійснив низку атак на союзників Риму в Іллірії, прагнучи розширити свій вплив у Західному Середземномор’ї.
Щоб стримати Філіппа, римський сенат пішов на безпрецедентний крок – у 212 році до н.е. уклав союз з Етолійським союзом та втягнувся у війну в континентальній Греції проти Македонії.
Хоча Перша Македонська війна тривала недовго і завершилася компромісним миром у 205 році до н.е., вона мала далекосяжні наслідки. Римляни вперше глибоко занурилися у складні відносини між еллінськими державами, отримали союзників та інтереси на Балканах. Це стало точкою неповернення у процесі зростання римського впливу у Східному Середземномор’ї та втягування Риму у вир грецької політики. Вже за кілька років Рим знову опиниться у стані війни з Македонією.