§34. Персько-грецькі війни. Військова справа в Давній Греції

На головну сторінку (зміст) – Щупак 6 клас

1. Поміркуйте, що означають поняття «загарбницька війна», «визвольна війна». Чи може бути війна справедливою, за яких умов?

“Загарбницька війна” – це конфлікт, в результаті якого одна держава намагається зайняти територію або ресурси іншої держави без її згоди. Це війна, яка має агресивну мету і часто супроводжується насильством та підкоренням.

“Визвольна війна” – це конфлікт, в результаті якого одна держава або народ намагається звільнитися від поневолення або зовнішньої окупації, щоб отримати свободу та незалежність. Це війна, спрямована на захист прав і інтересів людей або народу.

Питання, чи може бути війна справедливою, є складним. Деякі люди вважають, що війна може бути справедливою, якщо вона ведеться для захисту себе або інших від насильства та агресії, а також для відстоювання фундаментальних цінностей та прав. Однак, багато залежить від контексту, причини війни, способу її проведення та наслідків. Необхідно об’єктивно оцінювати обставини й шукати мирні шляхи вирішення конфліктів перед вживанням зброї.

2. Назвіть відомі вам приклади загарбницьких та визвольних воєн

Приклади загарбницьких воєн:

• Римські завоювання.
• Османські загарбницькі війни

Приклади визвольних воєн:

• Війна за незалежність США від Великої Британії.
• Боротьба об’єднаних грецьких міст-держав, зокрема Афін і Спарти, проти перських завойовників. Вони захищали свою незалежність у цій боротьбі.

Діємо: практичні завдання

1. Працюючи з текстом, заповніть накреслену в зошиті таблицю «Персько-грецькі війни».

2. Доберіть приклади вдалої стратегії і тактики ведення бою в ході воєн.

Під час Персько-грецьких воєн греки застосовували вдалу тактику та стратегію ведення бою. Наприклад, у Марафонській битві вони перемогли завдяки злагодженим діям та військовому мистецтву полководців, незважаючи на чисельну перевагу персів. У битві при Фермопілах греки використали вузьку ущелину, щоб стримати набагато численніше військо персів. Також ключову роль відігравав бойовий порядок греків — фаланга, щільний стрій гоплітів у 8-16 рядів, що надавав їхньому війську значної ударної сили.

Факт чи фейк?

Побутує думка, що в битві у Фермопільській ущелині численному перському війську протистояли лише 300 спартанців. Знайдіть у тексті інформацію, яка спростовує або підтверджує це.

У тексті згадується, що проти 200-тисячного перського війська греки змогли спорядити близько 8 тис. воїнів. Таким чином, ця інформація спростовує думку, що лише 300 спартанців протистояли персам у Фермопільській битві.

Мудрість віків

Поміркуйте, яку ідею закладено в напис на пам’ятнику грекам, що загинули при Фермопілах: »Подорожній, коли ти прийдеш у Спарту, перекажи лакедемонянам, що ми полягли тут, вірні їхньому наказові».

У цей напис закладено ідею найвищої честі для спартанця — віддати життя за свою державу, виконуючи наказ. Воїни хотіли, щоб їхні співгромадяни у Спарті знали, що вони не злякалися і не відступили, а до кінця залишилися вірними своєму обов’язку та законам. Це послання прославляє їхню мужність, самопожертву та беззаперечну відданість батьківщині.

ПЕРСЬКО-ГРЕЦЬКІ ВІЙНИ (500–449 рр. до н. е.)

1. Визначте, чи всі грецькі держави стали на боротьбу проти персів.

Ні, не всі грецькі держави стали на боротьбу проти персів. З легенди карти видно, що деякі поліси, наприклад у Фессалії та Беотії, визнали владу перського царя. Також були нейтральні грецькі держави, які не брали участі у війні. Лише частина грецьких держав, зокрема Афіни та Спарта, об’єдналися для боротьби.

2. Користуючись легендою карти, доповніть інформацію параграфа про персько-грецькі війни.

Карта дозволяє доповнити інформацію з параграфа такими фактами1:

• Перший похід персів у 490 р. до н. е. був переважно морським. Флот рухався через Егейське море, підкорюючи острови, і висадив військо в Марафонській долині.
• Похід царя Ксеркса у 480 р. до н. е. був одночасно сухопутним і морським. Величезна армія пройшла північним узбережжям Егейського моря, через Фракію та Македонію, а флот супроводжував її вздовж берега.
• Ключові битви відбувалися в стратегічно важливих місцях: Фермопільська битва — у вузькому проході, що перекривав шлях до Середньої Греції; Саламінська битва — у вузькій протоці, де великий перський флот не міг використати свою перевагу.
• Опір персам почався з повстання грецьких міст в Іонії (Мала Азія) ще у 500 р. до н. е., що і стало однією з причин подальших воєн.

Діємо: практичні завдання

За допомогою малюнків складіть повідомлення про озброєння грецької армії часів персько-грецьких воєн. Визначте позитивні риси та слабкі місця основного бойового порядку греків — фаланги. Поміркуйте, як особливості фаланги впливали на стратегію і тактику полководців.

Озброєння грецького воїна (гопліта)

Спираючись на малюнок, можна сказати, що давньогрецький піший воїн, або гопліт, був добре захищений. Його озброєння складалося з:

• Захист: Металевий шолом, панцир (важкий металевий або легкий лляний), великий круглий щит (аспіс), металеві поножі для захисту ніг та шкіряні смуги (птеруги) для захисту нижньої частини тіла.
• Зброя: Довгий триметровий спис (дорі) був основною зброєю, а для ближнього бою використовувався короткий прямий меч (ксифос).

Основний бойовий порядок — фаланга

Фаланга — це щільний стрій воїнів, які шикувалися у 8–16 рядів.

Позитивні риси:

• Велика ударна сила: Щільний стрій надавав фаланзі значної сили для прориву ворожих рядів.
• Надійний захист спереду: Стіна зі щитів і списів робила фронтальну атаку на фалангу дуже складною.

Слабкі місця:

• Вразливість з флангів і тилу: Якщо противнику вдавалося обійти фалангу, вона ставала легкою ціллю.
• Низька маневреність: Фаланга була ефективною переважно на рівній місцевості й не могла швидко змінювати напрямок руху.

Вплив на стратегію і тактику

Особливості фаланги змушували полководців обирати для битви відкриті рівнини, де стрій міг діяти максимально ефективно. Головною тактикою був прямий фронтальний удар, щоб використати ударну силу фаланги. Водночас командувачі мали постійно дбати про захист слабких флангів. Успіх битви залежав від дисципліни та злагодженості дій усіх воїнів у строю.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

Знаю й систематизую нову інформацію

Якими були причини персько-грецьких воєн?

Причинами воєн було прагнення Перської імперії встановити своє панування над усією Грецією. Також через перські завоювання греки втратили важливі торговельні зв’язки з Північним Причорномор’ям, звідки отримували хліб та деревину. Приводом до відкритої війни стало повстання малоазійських міст проти персів у 500 р. до н. е.

Де і коли відбулися вирішальні битви персько-грецьких воєн?

Вирішальні битви відбулися в таких місцях і в такий час:

• Марафонська битва — 490 р. до н. е..
• Битва при Фермопілах — 480 р. до н. е..
• Саламінська битва — вересень 480 р. до н. е..
• Битва біля міста Платеї — 479 р. до н. е.

Завдяки чому грекам вдалося перемогти персів?

Грекам вдалося перемогти завдяки злагодженим діям війська, військовому мистецтву своїх полководців (таких як Мільтіад, Леонід, Фемістокл) та натхненню, яке вони отримали після перших перемог, зокрема в Марафонській битві. Вони також ефективно використовували особливості місцевості та свій бойовий порядок — фалангу.

Основна частина перської армії складалася з воїнів, завербованих у підлеглих персам племенах. Та й одна із причин перемоги греків було те, що для них ця війна мала визвольний характер.

Якими були наслідки персько-грецьких воєн?

Головними наслідками воєн були захист незалежності Греції та її піднесення. У другій половині V ст. до н. е. розвиток Греції досяг найвищого рівня, а Афіни стали лідером серед грецьких полісів.

Обговоріть у групі

1. Запропонуйте запитання до кросворда «Діячі персько-грецьких воєн»

1. Ксеркс – перський цар, який керував перською армією. Він був сином Дарія 1.
2. Гіппій – колишній правитель Афін, якого вигнали через спробу встановити тиранію.
3. Павсаній – командувач грецького війська у найбільшій битві греко-перських воєн під Платсями 479 р. до н. е.
4. Мільтіад – очільник грецького війська під час переможного бою з персами на Марафонській рівнині.
5. Фемістокл – командувач греків у Саламінській морській битві 480 р. до н. е.
6. Дарій – перський цар, відомий невдалим походом на скіфів.
7. Леонід – легендарний спартанський цар, який, в нерівній битві, ціною власного життя на чолі 300 спартанських воїнів, на кілька діб затримав персів у Фермопільській ущелині.

2. Наведіть приклади зради та героїзму в цих війнах. Як ви ставитеся до таких вчинків?

У тексті є приклади як героїзму, так і зради під час персько-грецьких воєн.

Приклади героїзму:

• 300 спартанців на чолі з царем Леонідом у битві при Фермопілах. Вони два дні стримували величезну перську армію у вузькій ущелині й загинули, але не здалися. Їхня відповідь на пропозицію скласти зброю: «Прийди і візьми!» — стала символом мужності.
• Грецькі воїни в Марафонській битві. Вони, хоч і поступалися персам у кількості, здобули перемогу завдяки злагодженим діям і надихнули інших греків на боротьбу.
• Фідіппід, який пробіг понад 42 кілометри від Марафона до Афін, щоб сповістити про перемогу, і помер, виконавши свій обов’язок.

Приклади зради:

• Гіппій, колишній правитель Афін, який приєднався до персів, щоб повернути собі владу.
• Ефіальт, місцевий житель, який показав персам гірську стежку в тил грецького війська при Фермопілах.
• Деякі грецькі міста-держави: Не всі грецькі міста-держави обрали сторону спільної оборони від Персії. Деякі з них вибрали співпрацю з персами, вважаючи це менш ризикованим варіантом.

Я вважаю, що героїзм, як у спартанців, — це найвища чеснота. Такі люди готові пожертвувати собою заради своєї батьківщини та свободи. Їхні вчинки викликають повагу та захоплення. Зрада, як у Ефіальта, навпаки, є ганебним вчинком. Ставити свої інтереси вище за долю власного народу — це ницо і заслуговує на осуд.

Мислю творчо

1. Визначте, які події відбувалися в тогочасному світі одночасно з персько-грецькими війнами. Створіть задачі на лічбу часу з дібраними датами

• Династія Чжоу в Китаї: У цей час в Китаї відбувається перехідний період з Західної Чжоу до Східної Чжоу. Це час “Весни і осені”, період розбудови китайських держав. Починався період «Воюючих царств»
• Буддизм в Індії: Принц Сіддхартха Гаутама, який пізніше став Буддою, проповідує своє вчення в Індії.
• Римська республіка: Рим знаходиться на початковому етапі своєї республіки. Відбувається постійна боротьба між патриціями та плебеями.

Задачі на лічбу часу:

• Якщо персько-грецькі війни почалися в 500 році до н. е. і тривали 51 рік, в якому році вони закінчилися? Відповідь: 500 – 51 = 449 р. до н. е.
• Якщо Будда народився в 563 році до н. е. і персько-грецькі війни почалися, коли йому було приблизно 63 роки, у якому році війни почалися? Відповідь: 563 – 63 = 500 р. до н. е.
• Якщо Римська республіка була заснована в 509 р. до н. е., скільки років тому це сталося, коли почалися персько-грецькі війни? Відповідь: 509 – 500 = 9 років.

2. Виконайте творчий проект (характеристика, мультимедійна презентація, лепбук та ін.) про одного з видатних грецьких полководців часів персько-грецьких воєн і презентуйте в класі

Характеристика полководця: Цар Леонід

• Хто такий? Спартанський цар, який очолював об’єднане грецьке військо в битві при Фермопілах у 480 р. до н. е..
• Головний подвиг: Разом зі своїм загоном, що включав 300 спартанців, та іншими грецькими воїнами (біля 8000) він два дні стримував величезну армію персів у вузькій Фермопільській ущелині. Навіть коли зрадник показав ворогу обхідний шлях, Леонід залишився на позиції й загинув у бою, до кінця виконавши свій обов’язок.
• Риси характеру: Мужність, героїзм, відданість батьківщині, вірність наказу і військовому обов’язку. Його відповідь перському царю на вимогу скласти зброю — «Прийди і візьми!» — стала символом незламності.
• Значення: Подвиг Леоніда став уособленням самопожертви заради свободи свого народу. Він надихнув греків на подальшу боротьбу і залишився в історії як приклад найвищого героїзму.

3. Зіставте історію персько-грецьких воєн та історію сучасної російсько-української війни. Що в них спільного? Чи може приклад давніх греків бути прикладом для нинішніх українців? Свої думки обґрунтуйте

Спільні риси персько-грецьких воєн та російсько-української війни:

• Агресор і жертва: В обох випадках велика імперія (Персія, Росія) нападає на меншу за розміром, але вільну країну (Греція, Україна), щоб завоювати її та підкорити своїй владі.
• Загарбницький характер війни: Перси прагнули встановити своє панування над Грецією. Так само Росія прагне захопити українські території та позбавити Україну незалежності.
• Боротьба за свободу: Для греків це була визвольна війна за свою незалежність. Для українців це також війна за право на існування, свою культуру та свободу.
• Нерівні сили: Перська армія значно переважала грецьку чисельно. Сучасна російська армія також є однією з найбільших у світі.
• Єднання проти ворога: Перед лицем загрози грецькі міста-держави, які часто ворогували між собою, змогли об’єднатися. Так само напад Росії згуртував українське суспільство.

Приклад давніх греків для українців:

Так, приклад давніх греків є дуже актуальним для українців. Вони довели, що не розмір армії, а сила духу, любов до батьківщини, військова хитрість та єдність є вирішальними у боротьбі за свободу. Греки перемогли, бо захищали свій дім і свою незалежність. Їхня перемога надихнула на подальший розвиток і розквіт їхньої цивілізації. Це є потужним історичним прикладом того, що навіть у боротьбі проти значно сильнішого агресора можна перемогти, якщо бути згуртованими та рішучими.