Піднесення Риму в царський період
- Згідно з античною традицією, в царський період Рим проводив успішні завойовницькі війни й до кінця VI ст. до н.е. перетворився на велике і могутнє місто, що домінувало над сусідніми громадами Лацію.
- За останніх царів Рим розширив свою територію, підкорив Альба-Лонгу і низку латинських міст, а також здобув перемоги над етрусками й сабінянами.
- До кінця царського періоду Рим контролював значну частину Лацію і, можливо, встановив свою гегемонію над латинськими містами-державами.
- Існують свідчення про широкі дипломатичні й торгові контакти Риму з греками, Карфагеном і етрусками.
- Падіння монархії Тарквініїв супроводжувалося політичною кризою і послабленням позицій Риму в регіоні.
Завойовницькі війни
Рим у царський період проводив активну та амбіційну завойовницьку політику. Згідно з переказами античних авторів, ще за часів легендарних засновників Риму Ромула та Нуми Помпілія римляни вели численні війни проти сусідніх племен сабінян, етрусків, латинян.
Хоча ці ранні оповіді є досить міфологізованими, вони відображають реальний процес територіальної експансії Риму. За наступних царів Тулла Гостилія та Анка Марція римляни підкорили гегемонію Альба-Лонгу, захопили низку латинських міст уздовж Тибру та узбережжя, поширивши свою владу до Тірренського моря.
Найбільші успіхи були досягнуті за останніх етруських царів Тарквініїв. За правління Тарквінія Древнього римляни перемогли етрусків, захопили частину їхніх земель на правому березі Тибру та заснували колонії в Помеції та Цирцеях.
Його наступник Тарквіній Гордий підкорив низку латинських міст, уклав союз з етруським містом Клузій та встановив контроль над усім узбережжям аж до Кампанії. Таким чином, до кінця VI ст. до н.е. Рим фактично панував у Лації та мав значний політичний вплив у центральній Італії.
Дипломатичні й торгові контакти
Рим ще за часів царського правління встановив широкі дипломатичні та торгові контакти з іншими народами Середземномор’я. Згідно з переказами античних авторів, Рим укладав договори про дружбу та взаємодопомогу з грецькими містами Куми та Массалія. Також існують згадки про прибуття до Риму фінікійських купців, які заснували власну колонію.
Особливо тісні зв’язки римляни підтримували з етрусками та Карфагеном. В етруських містах Цере та Пірги були виявлені написи, що засвідчують активну діяльність фінікійських, а згодом – пунічних купців. З Карфагеном Рим уклав офіційний договір про дружбу та взаємний захист торгових інтересів. Цей договір датується 509 роком до н.е., тобто першим роком Республіки, що вказує на тісні контакти між державами ще за часів царів Тарквініїв.
Отже, ще до падіння монархії Рим був важливим гравцем у Середземноморській торгівлі та політиці. Його стратегічне розташування та військова міць забезпечували широкі зовнішні зв’язки з різними народами та державами.