§2. Велика криза XIV–XV століть

Які кліматичні зміни відбулися у Середні віки?

У Середні віки спочатку був період глобального потепління (Середньовічний кліматичний оптимум), коли в Європі вирощували теплолюбні рослини навіть у північних регіонах. Починаючи з XIV століття, настало різке похолодання — так званий «малий льодовиковий період», який тривав до XIX століття. Зими стали холоднішими, частішими були снігопади, заморозки навіть у травні-червні. Це призвело до неврожаїв, голоду, зменшення чисельності населення, міграцій і посилення соціальної напруги.

Найвагоміші політичні та соціальні конфлікти Середньовіччя

Столітня війна між Англією та Францією (1337–1453), яка змінила політичну карту Європи, послабила владу монархів і спричинила економічні труднощі.
«Велика схизма» (1378–1417) — розкол у католицькій церкві, коли одночасно існували два (а певний час і три) папи, що підірвало авторитет церкви.
Повстання селян та міських низів через зловживання феодалів і зростання податків, наприклад, Жакерія у Франції, повстання Уота Тайлера в Англії.
Посилення кріпацтва у Східній Європі, втечі селян, переслідування утікачів.

Як ви розумієте поняття «криза», «чорна смерть»?

Криза — це період різких і глибоких змін у суспільстві, коли звичний порядок порушується через сукупність негативних явищ: голод, епідемії, війни, економічний занепад, соціальні конфлікти. У Середньовіччі «Велика криза XIV–XV століть» охопила майже всі сфери життя: господарство, політику, релігію, демографію.
Чорна смерть — так називали епідемію бубонної чуми, яка охопила Європу у 1347–1351 роках і забрала життя близько третини населення континенту. Чума поширювалася блискавично, викликала масову паніку, руйнування економіки, ослаблення влади, зміни у світогляді людей.

2.1. Як вплинули на життя населення кліматичні зміни в Європі наприкінці Середньовіччя?

1. Яку роль у житті населення Європи відігравали кліматичні зміни?

Кліматичні зміни суттєво впливали на життя людей. Під час потепління у Середньовіччі сільське господарство розвивалося, населення зростало, люди освоювали нові землі, процвітали ремесла і торгівля. Коли на початку XIV століття настало різке похолодання, почалися неврожаї, голод, епідемії, зросла міграція населення, загострилися соціальні конфлікти, посилилися повинності селян, зросла злочинність і кількість повстань. Кліматичні катаклізми стали однією з причин «Великої кризи» XIV–XV століть.

2. Визначте тривалість «малого льодовикового періоду».

«Малий льодовиковий період» розпочався приблизно на початку XIV століття (1300–1310 рр.) і тривав до XIX століття, з особливо помітним піком у середині XVII століття. Деякі джерела вказують, що похолодання тривало до 1860-х років.

3. Сформулюйте характерні ознаки початку «Великої кризи ХIV—ХV століть».

Тривалі дощі навесні 1315 р., які зірвали посіви в багатьох країнах Європи
Ранні заморозки, снігопади, неврожаї, нестача їжі та корму для худоби
Масова загибель худоби, зростання цін на продукти, голод
Масове недоїдання, ослаблення імунітету, поширення епідемій
Скорочення населення, зменшення площі оброблюваної землі, подальше падіння врожаїв
Посилення повинностей селян, втечі селян, загострення відносин між феодалами, селянами і містянами
Зростання злочинності, часті повстання, ослаблення влади монархів і церкви.

2.2. Якими були наслідки епідемії «чорної смерті»?

1. Визначте причини епідемії чуми в Європі.

Причинами епідемії чуми в Європі були:

Поширення хвороби з Центральної Азії через Великий шовковий шлях, торгівлю та міграції населення.
Переносниками збудника чуми були гризуни та блохи, які через тісні контакти з людьми й худобою потрапляли у міста та села.
Низький рівень гігієни, відсутність знань про карантин, бруд у містах, нестача чистої води, рідкісне миття.

2. Чи можна було уникнути масштабів поширення «чорної смерті»?

Уникнути таких масштабів поширення чуми у Середньовіччі було майже неможливо. Люди не знали про причини та шляхи передачі хвороби, не застосовували карантин, не мали ефективних засобів лікування, а щільність населення в містах і активна торгівля сприяли швидкому розповсюдженню інфекції. Відсутність елементарних гігієнічних навичок і санітарії додатково ускладнювала ситуацію.

3. Який вплив, на вашу думку, мала пандемія на політичний та соціальний розвиток Європи?

Пандемія чуми суттєво змінила Європу:

Скоротилося населення (до третини, а подекуди — понад половина), багато міст спорожніли, поля залишалися незасіяними, виробництво зупинялося.
Зменшення кількості робочої сили призвело до зростання заробітної плати, послаблення феодального гніту, початку змін у соціальній структурі суспільства.
Відбулися міграції, змінилася роль міст, зросла мобільність населення.
Ослаблення влади монархів і церкви, зростання недовіри до традиційних інститутів, пошук нових ідей і релігійних течій.
Падіння міжнародної торгівлі (зокрема на Великому шовковому шляху), що спричинило політичну кризу в Монгольській імперії та змінило баланс сил у Східній Європі (посилення Великого князівства Литовського).

STEM-завдання «Поширення чуми в Європі (1347—1351 рр.)»

1. Переклад легенди карти:

1347 — темно-коричневий: початок поширення чуми
середина 1348 — червоний
початок 1349 — помаранчевий
кінець 1349 — темно жовтий
1350 — жовтий
1351 — світло жовтий
зелений (незначні спалахи)
сині кружечки — центри повстань
чорні точки — міста для орієнтації

2. Сучасні країни за містами:

Лондон — Велика Британія
Париж, Марсель, Руен — Франція
Барселона, Толедо — Іспанія
Мілан, Флоренція, Равенна — Італія
Відень — Австрія
Прага — Чехія
Варшава — Польща
Бухарест — Румунія
Афіни, Салоніки — Греція
Франкфурт, Брауншвейг, Любек, Магдебург — Німеччина
Копенгаген — Данія

3. Території, які найбільше та найменше постраждали від пандемії чуми:

Найбільше постраждали: Південна, Західна Європа (Італія, Франція, Іспанія, Англія, Німеччина, частково Скандинавія, Балкани).
Найменше постраждали: Центральна Європа (Польща, Білорусь, Литва, Угорщина, північ Чехії, Захід України).

4. Поміркуйте:

а) Чим спричинена така географія поширення чуми?

Чума поширювалася вздовж основних торгових шляхів (морських і сухопутних), через великі міста-порти, де було багато контактів між людьми й товарами. Найшвидше хвороба охопила густонаселені й економічно розвинені регіони з активною торгівлею. Віддалені, слабо заселені території або ті, що були ізольовані природними бар’єрами (гори, ліси, болота), постраждали менше або взагалі уникнули епідемії.

б) Чому частині європейських держав вдалося уникнути епідемії?

Деякі території уникнули чуми завдяки низькій густоті населення, ізоляції від основних торгових шляхів, природним бар’єрам (ліси, гори), а також завдяки меншій міграції населення. Наприклад, територія Великого князівства Литовського, частина Польщі залишилися майже не ураженими, бо були малозаселеними та віддаленими від основних маршрутів поширення інфекції.

2.3. Загострення міжнародних конфліктів і криза релігійного світогляду

1. Визначте результат і політичні наслідки Столітньої війни.

Столітня війна завершилася перемогою Франції, яка зберегла незалежність і вигнала англійців із більшості своїх територій. Внаслідок війни Франція перетворилася із середньовічної монархії на централізовану національну державу. Водночас у самій Англії почалася внутрішня боротьба між Ланкастерами та Йорками (війна Червоної і Білої троянд).

2. Про які економічні наслідки Столітньої війни ви довідалися?

Війна призвела до спустошення великих територій, особливо у Франції: населення країни зменшилося майже на чверть, а в окремих містах — у кілька разів. Щоб заселити спустошені села, феодали змушені були тимчасово звільняти селян від повинностей або зменшувати чинш. Значно постраждала економіка: зруйновано господарства, зупинилося виробництво, скоротилися посівні площі, зросли ціни на продукти, посилилася криза феодальної системи.

3. Поміркуйте, чи «Велика схизма» була виключно релігійним конфліктом? Відповідь обґрунтуйте.

«Велика схизма» не була лише релігійним конфліктом. Вона мала і політичний характер: різні європейські держави підтримували різних пап (Римського чи Авіньйонського) залежно від власних політичних інтересів. Французькі королі, наприклад, скористалися ослабленням папської влади, щоб проголосити перевагу національного собору над папою. Це послабило вплив церкви на монархів і заклало основи для подальших релігійних і політичних рухів у Європі.

Машина часу «Столітня війна»

Коли і як почалася Столітня війна? На чиєму боці була перевага на початковому етапі війни?

Столітня війна почалася у 1337 році, коли англійський король Едвард III оголосив себе претендентом на французький трон після того, як французька знать обрала королем Філіппа VI. Причиною конфлікту були династичні суперечки та боротьба за багаті землі у Франції, зокрема Фландрію та Аквітанію. На початковому етапі війни перевага була на боці Англії: англійці здобули перемоги у битвах під Кресі (1346) і Пуатьє (1356), захопили Кале, а також взяли в полон французького короля Іоана II Доброго.

Як Англія скористалася чварами серед французів?

Англія використала внутрішні чвари у Франції, особливо розкол між арманьяками та бургіньйонами. Бургіньйони навіть укладали союзи з англійцями, що дозволило останнім контролювати значні території Франції та домогтися визнання англійського короля Генріха V як спадкоємця французького престолу. Англійці також використовували економічні зв’язки з Фландрією, де їх підтримували місцеві виробники тканин.

Що зумовило перелом у ході війни?

Перелом у війні стався у 1429 році, коли французи під проводом Жанни д’Арк зняли облогу Орлеана, а Карла VII було короновано у Реймсі. Французи провели військові та економічні реформи, створили регулярну армію, посилили артилерію, а також досягли примирення між арманьяками і бургіньйонами у 1435 році. Це дало змогу поступово витіснити англійців з території Франції.

Як вплинуло на результат війни єднання французів?

Єднання французів стало вирішальним фактором перемоги. Завдяки об’єднанню різних політичних сил, створенню централізованої армії, реформам Карла VII та підтримці населення, Франція змогла звільнити більшість своїх земель і перетворитися на централізовану національну державу. Війна завершилася у 1453 році вигнанням англійців з Франції (залишився лише Кале) і зміцненням французької монархії.

Машина часу «Флорентійська унія та її наслідки»

З якою метою було укладено Флорентійську унію?

Флорентійську унію уклали, щоб об’єднати православну та католицьку церкви. Головна мета — отримати військову допомогу Заходу для захисту Візантії від турецької загрози та спробувати повернути втрачені території за допомогою спільних хрестових походів.

Хто і про що домовлявся у Флоренції в 1439 році?

У 1439 році у Флоренції вели переговори представники Візантійської імперії (з константинопольським патріархом) і папа римський. Вони домовилися, що православна церква визнає зверхність папи римського і приймає католицькі догмати. Натомість папа обіцяв підтримку Заходу у боротьбі проти турків.

Скільки років діяли ці домовленості?

Флорентійська унія діяла недовго. Вона була укладена у 1439 році, але через сильний опір серед православного духівництва та населення Візантії, а згодом і заборону турецьким султаном, фактично втратила силу вже після падіння Константинополя у 1453 році. Остаточно унія була скасована у 1484 році (з згоди султана було відновлено Константинопольський патріархат).

Чому, на вашу думку, умови Флорентійської унії не були сприйняті в Московії?

Умови Флорентійської унії не були сприйняті в Московії, бо московські правителі й духовенство вважали підпорядкування папі римському і прийняття католицьких догматів зрадою православ’я. Московія оголосила себе єдиним захисником «чистої» віри, а всіх прихильників унії — єретиками. Це сприяло формуванню ідеї «Москва — Третій Рим» і підкреслювало претензії Московії на роль головного центру православного світу після падіння Візантії.

STEM-завдання «Велика схизма»

1. Переклад легенди карти:

Помаранчевий: Підпорядкування Авіньйону (Obediencia a Aviñón)
Синій: Підпорядкування Риму (Obediencia a Roma)
Зелений: Зміна підпорядкування (Cambio de obediencia)
Білий: Інша переважаюча релігія (Otra religión preponderante)

2. Держави, що визнавали владу авіньйонських пап (помаранчевий колір):

Франція (Reino de Francia)
Шотландія (Reino de Escocia)
Кастилія (Corona de Castilla)
Арагон (Corona de Aragón)
Наварра (Reino de Navarra)
Неаполь (Reino de Nápoles)

3. Держави, що орієнтувалися на Рим (синій колір):

Англія (Reino de Inglaterra)
Ірландія
Священна Римська імперія (Sacro Imperio Romano Germánico)
Польща (Reino de Polonia)
Угорщина (Reino de Hungría)
Данія, Швеція, Норвегія (скандинавські королівства)
Північна Італія (Генуя, Мілан, Флоренція та інші міста-держави)

4. Чию духовну владу визнавали християни Португалії?

Португалія (Reino de Portugal) позначена зеленим кольором — це означає, що вона змінила підпорядкування. Спочатку Португалія підтримувала авіньйонських пап, але згодом перейшла на бік римських пап.

1. Вправа «Ментальна мапа».

Складіть у парах чи групах ментальну мапу на тему «Велика криза ХIV—ХV століть».

Велика криза XIV—XV століть.svg

Перевірте себе

1. Складіть запитання до тексту параграфа:

Коли розпочався «малий льодовиковий період» у Європі?
Що стало причиною початку Великої кризи XIV—XV століть?
Хто найбільше постраждав від епідемії «чорної смерті»?
Де відбувалися наймасовіші селянські повстання у цей період?
Звідки ми можемо дізнатися про кліматичні зміни у Середньовіччі?
Чому населення Європи скоротилося під час Великої кризи?
Як змінилися відносини між феодалами і селянами наприкінці Середньовіччя?
Який результат мала Столітня війна для Франції?

2. Назвіть особливості основних періодів історії Середньовіччя.

Ранні та середні періоди Середньовіччя (до XIV ст.): Цей час частково збігся з періодом глобального потепління. Клімат сприяв розвитку сільського господарства, їжі було достатньо, населення зростало, люди освоювали нові землі, розбудовували міста, процвітали ремесла і торгівля.
Пізнє Середньовіччя (XIV–XV ст.): Цей період характеризується «Великою кризою». Почався «малий льодовиковий період», що приніс похолодання, неврожаї, голод (наприклад, 1315–1317 рр.). Поширилися страшні епідемії, як-от «чорна смерть» (чума). Відбувалися великі війни, наприклад, Столітня війна, та глибока криза в церкві («Велика схизма»). Загострилися соціальні конфлікти, почастішали повстання.

3. Складіть перелік кризових явищ, що відбулися наприкінці Середньовіччя.

Різке похолодання («малий льодовиковий період»), що призвело до неврожаїв.
Великий голод у 1315–1317 роках та нестача їжі до 1325 року.
Масові епідемії, зокрема «чорна смерть» (чума), що забрала життя мільйонів людей.
Скорочення чисельності населення та площ оброблюваних земель.
Загострення соціальних відносин: втечі селян, посилення панщини та кріпацтва (особливо у Східній Європі), повстання, зростання злочинності.
Занепад економіки: скорочення виробництва, торгівлі.
Тривалі та руйнівні війни, як-от Столітня війна.
Глибока криза католицької церкви («Велика схизма»).
Ослаблення влади імператорів та королів.
Пошук нових ідей для порятунку та потреби модернізації релігії, політичного устрою

4. Створіть хмаринку тегів за матеріалом параграфа.

Велика криза, Середньовіччя, кліматичні зміни, малий льодовиковий період, голод, епідемії, чорна смерть, чума, Столітня війна, Велика схизма, Флорентійська унія, неврожаї, населення, селяни, феодали, церква, папа римський, Авіньйон, Рим, Франція, Англія, Візантія, Московія, торгівля, міста, повстання, кріпацтво.

5. Вправа «Подкаст». Короткий текст для аудіозапису:

Привіт! Сьогодні я хочу розповісти про наслідки «Великої кризи XIV–XV століть», які мене справді вразили.

Перше – це «чорна смерть». Уявіть собі, що чума забрала життя майже третини, а в деяких регіонах і половини населення Європи! Міста порожніли, поля залишалися необробленими. Це просто жахлива катастрофа, яка змінила життя людей назавжди.
Друге – це зміни в суспільстві. Через те, що робочих рук стало набагато менше, селяни почали вимагати кращих умов, а десь, навпаки, феодали ще більше посилювали тиск, як-от у Східній Європі, де почалося кріпацтво (тому, що зріс попит на продукти у Європі). Це призводило до повстань і змінило відносини між людьми.
Третє – це криза віри. Коли трапляються такі біди, люди починають сумніватися в тому, у що вірили раніше. «Велика схизма», коли було два папи, підірвала авторитет церкви. Люди почали шукати нові відповіді на свої питання, що вплинуло на їхній світогляд.

Ось такі моменти кризи мене вразили найбільше. Це був справді переломний час в історії.

6. Вправа «Займи позицію». Як ви вважаєте, наслідки «Великої кризи XIV—XV століть» були більш відчутними для західноєвропейського чи українського суспільств?

У Західній Європі криза проявилася у всіх своїх аспектах: різке похолодання, жахливий голод, а найголовніше — пандемія «чорної смерті», яка викосила величезну частину населення. Це призвело до глибоких змін в економіці (занепад старих форм господарювання, зміни в торгівлі), соціальній структурі (послаблення феодалізму в одних регіонах, посилення в інших, селянські повстання), політиці (Столітня війна) та релігії («Велика схизма»). Ці потрясіння безпосередньо трансформували західноєвропейське суспільство.

На українських землях ситуація була складною через попереднє монгольське нашестя. Кліматичні зміни та їх наслідки, ймовірно, теж відчувалися, спричиняючи міграції населення («відступи до лісу і гір»). Чума, можливо, не мала такого катастрофічного прямого поширення, як у Західній Європі, особливо на територіях, що увійшли до складу Великого князівства Литовського, яке, як вважається, менше постраждало. Однак, ослаблення Золотої Орди (частково через чуму) мало великі геополітичні наслідки для українських земель, сприяючи їх входженню до складу інших держав. Також у цей період на українських землях, як і в частині Східної Європи, посилювалися процеси, пов’язані із запровадженням панщини.

Отже, хоча українські землі переживали свої труднощі, комплексний і безпосередній демографічний, соціальний та економічний шок від голоду, чуми та внутрішніх конфліктів, описаних у тексті, видається сильнішим саме для Західної Європи.