§9. Суспільне життя та політичний устрій Русі-України

Зміст ГДЗ Історія України 7 клас Хлібовська

Разом із Кліо розгляньте ілюстрації. Назвіть 2-3 історичні факти, які можна дізнатися з кожної ілюстрації. Висловіть припущення, як ілюстрації пов’язані з темою уроку.

Можна виділити наступні історичні факти та зробити припущення щодо їх зв’язку з темою уроку:

З реконструкції княжого одягу Федора Солнцева на основі фресок Софійського собору XI ст. можна дізнатися:

• Як виглядав одяг князів Київської Русі в XI столітті
• Що Софійський собор містив фрески з зображенням князів
• Про високий рівень розвитку ткацтва та кравецького мистецтва в Київській Русі

З реконструкції терему князя Ярослава в парку “Київська Русь” можна дізнатися:

• Як виглядали житла знаті в Київській Русі
• Про використання дерева як основного будівельного матеріалу
• Про багатоярусність княжих будівель

Ці ілюстрації, ймовірно, пов’язані з темою уроку про суспільний устрій та побут Київської Русі. Вони демонструють:

1. Соціальну стратифікацію суспільства (князі як вища верства)
2. Матеріальну культуру епохи (одяг, архітектура)
3. Рівень розвитку ремесел та будівництва в Київській Русі

Ілюстрації допомагають візуалізувати життя вищих верств суспільства Київської Русі, що є важливим аспектом вивчення суспільного устрою того періоду.

1. Суспільне життя

1. Що таке вотчина? Хто в Русі-Україні володів вотчиною?

Вотчина – це форма земельного володіння, якою володіли як повноправні господарі: могли передати її у спадок, продати чи подарувати. В Русі-Україні вотчиною володіли князі, бояри й церква.

2. Хто належав до вільного населення міст та сіл?

До вільного населення міст та сіл належали:

• Ремісники та купці в містах
• Смерди (вільні селяни) в селах

3. Як називали залежні та напівзалежні категорії населення?

Залежні та напівзалежні категорії населення називали:

• Закупи (селяни, які брали грошову позику і мали її відпрацювати)
• Рядовичі (тимчасово залежні селяни, які укладали договір із землевласником)
• Челядь (безправні працівники на землевласника)
• Холопи (переважно військовополонені, які перебували у становищі рабів)
• Ізгої (люди, які вибули зі звичного соціального середовища)

Барвограй ідей

Допоможіть Кліо розв’язати ребуси. Складіть речення із розшифрованими поняттями.

Вотчина

Князь

Князі, бояри та церква володіли вотчинами, які могли передавати у спадок, продавати чи дарувати.

Великий київський князь був головним земельним власником та очільником держави Русь-Україна.

2. Причини появи міст

Картина Миколи Рериха «Місто будують». 1902 рік

1. З якого матеріалу зводили місто?

удячи з картини, місто зводили переважно з дерева. На зображенні видно дерев’яні конструкції, колоди та будівельників, які працюють з деревом. Це відповідає історичним фактам, адже дерево було основним будівельним матеріалом у Київській Русі.

2. Які типи споруд зображено?

• Оборонні укріплення: видно частину дерев’яної стіни або валу, що будується.
• Житлові будинки: зображено кілька дерев’яних будівель, які схожі на житлові споруди.
• Можливо, церква або інша громадська будівля: у центрі картини видніється більша споруда, яка може бути храмом або іншою важливою будівлею міста.

Картина Реріха добре ілюструє процес будівництва давньоруського міста, показуючи використання традиційних матеріалів та методів будівництва, а також різноманітність міських споруд, що включали як житлові, так і оборонні та громадські будівлі.

1. З яких частин складалися міста у княжі часи? Які функції вони виконували?

Міста у княжі часи складалися з двох основних частин:

а) Дитинець (центральна частина):

• Розташовувався на пагорбі
• Був укріплений валами та мурами
• Містив княжі тереми, будинки знаті, храми
• Виконував оборонну та адміністративну функції

б) Посад (передмістя):

• Тут мешкали ремісники й купці
• Виконував економічну функцію

2. Які поселення ставали містами у Х—ХІ століттях?

Містами ставали:

• Центри племінних союзів (наприклад, Іскоростень, Чернігів)
• Фортеці, засновані князями для захисту кордонів (Володимир, Берестя, Ярослав, Юр’їв)
• Поселення, що виникали біля церков та монастирів
• Ремісничі поселення на перехресті торговельних шляхів або біля покладів корисних копалин

3. Чи можна стверджувати, що заняття ремеслом сприяло появі міст? Відповідь обґрунтуйте.

Так, можна стверджувати, що заняття ремеслом сприяло появі міст.

Обґрунтування:

• Зростання селянських родин призводило до малоземелля, тому деякі господарі шукали роботу, не пов’язану із сільським господарством
• Виникали цілі поселення, мешканці яких займалися ремеслами
• Ремісничі поселення з’являлися на перехресті торговельних шляхів для зручності продажу виробів
• Ремісники селилися біля покладів корисних копалин (залізної руди, глини) або лісів для доступу до сировини
• Поруч із ремісниками селилися купці, що сприяло розвитку торгівлі
• Такі ремісничо-торгові поселення поступово перетворювалися на міста

Отже, розвиток ремесел створював економічну основу для виникнення та зростання міст у Русі-Україні.

Лабіринт часу

У «Повісті минулих літ» літописець під 1030 роком здійснив допис про похід князя Ярослава Мудрого: «В тому ж році пішов Ярослав на чудь, і переміг їх, і поставив город Юр’їв». Це була перша згадка про місто Тарту (Естонія) в писемних джерелах. Разом із Кліо здійсніть обчислення та з’ясуйте, скільки років існує естонське місто Тарту, засноване Ярославом Мудрим.

У «Повісті минулих літ» під 1030 роком літописець згадує похід князя Ярослава Мудрого на чудь і заснування міста Юр’їв, яке сьогодні відоме як Тарту в Естонії. Це є першою писемною згадкою про це місто.

Для обчислення віку міста Тарту, заснованого Ярославом Мудрим у 1030 році, потрібно відняти рік заснування від поточного року.

2024−1030 = 994

Отже, місту Тарту у 2024 році виповнюється 994 роки

3. Київська держава — централізована монархія-імперія

1. Які державні функції виконував великий київський князь?

Великий київський князь виконував такі державні функції:

• Поєднував законодавчу, виконавчу і судову владу
• Приймав закони
• Впроваджував закони в життя країни
• Був верховним суддею
• Представляв інтереси Русі-України в міжнародних відносинах
• Дбав про захист державних кордонів від ворогів
• Був головним земельним власником

2. Які органи влади могли впливати на рішення князя?

На рішення князя могли впливати:

• Князівська рада (дорадчий орган, до якого входили бояри, старші дружинники, вище духовенство)
• Віче (народні збори), хоча князь міг і не дослухатися до їхньої думки

3. Поясніть значення понять «централізована держава», «імперія».

Централізована держава – це держава, управління якою здійснюють з одного центру безпосередньо правителем або через його представників.

Імперія – це велика держава, що складається з підкорених країн і народів, об’єднаних під владою одного правителя.

Русь-Україна за часів Володимира Великого та Ярослава Мудрого була централізованою монархією-імперією, оскільки управління здійснювалося з Києва, влада князя була необмеженою, а територія держави значно розширилася внаслідок завоювань.

Відлуння минулого Із «Повісті минулих літ» про заповіт Ярослава Мудрого

1. Які моральні настанови давав синам Ярослав Мудрий?

Ярослав Мудрий давав такі моральні настанови своїм синам:

• Мати любов між собою, бо вони брати від одного батька і матері
• Жити в любові й мирі, а не в ненависті та роздорах
• Слухатися один одного
• Берегти землю отців і дідів, яку ті здобули великою працею

2. Який спосіб престолонаслідування визначив князь?

Ярослав Мудрий визначив принцип сеньйорату – передачу київського престолу старшому в роду. Він заповів Київ своєму найстаршому сину Ізяславу, наказавши іншим синам слухатися його як самого Ярослава.

3. Поміркуйте. Які обставини власного життя спонукали Ярослава Мудрого скласти заповіт.

Ярослава Мудрого могли спонукати такі обставини:

• Власний досвід боротьби за владу з братами після смерті батька, Володимира Великого
• Бажання запобігти міжусобицям між синами після своєї смерті
• Прагнення зберегти єдність держави
• Усвідомлення наближення власної смерті й необхідності впорядкувати питання престолонаслідування

4. Що тримає князь в руках на ілюстрації зліва? Чому, на вашу думку, художник зобразив саме ці речі?

• Модель храму (ймовірно, Софійського собору)
• Книгу (можливо, збірник законів “Руська Правда”)

Художник зобразив ці предмети, щоб підкреслити основні досягнення Ярослава Мудрого:

• Розбудову Києва та зведення величних храмів
• Розвиток освіти, писемності та законодавства
• Підтримку церкви та поширення християнства

Ці атрибути символізують Ярослава як мудрого правителя, законодавця та покровителя культури й освіти.