1. Іспанія на межі XV-XVI ст.: зміни в економіці й суспільстві
➡️ Які зміни відбулися в соціально-економічному розвитку Іспанії на межі XV-XVI ст.?
На межі XV-XVI століть в економічному та суспільному житті Іспанії відбулися суттєві зміни. Після завершення Реконкісти у 1492 році майже весь Піренейський півострів об’єднався під владою іспанських монархів. Великі географічні відкриття, зокрема завоювання Америки, призвели до надходження величезної кількості золота та срібла, що спричинило так звану «революцію цін» — різке подорожчання товарів. Прагнення королів Фернандо та Ізабелль до релігійної єдності призвело до гонінь та вигнання з країни євреїв, а згодом і арабів-мусульман, яких називали морисками. Ці дії завдали значної шкоди економіці, оскільки призвели до занепаду колись родючих земель та багатих міст на півдні Іспанії.
2. Іспанський король Карлос 1 — імператор Священної Римської імперії Карл V
➡️ Із якими труднощами в розвитку держави зіткнувся Карл V і як їх вирішував?
Карл V зіткнувся з кількома серйозними труднощами у правлінні своєю величезною імперією. Усередині самої Іспанії його політика викликала невдоволення, що переросло у повстання комунерос. У зовнішній політиці він мав трьох могутніх противників: Францію, яка не хотіла мати такого сильного сусіда, Османську імперію, що прагнула розширити свій вплив у Європі, та рух Реформації, який поширювався його володіннями.
Для вирішення цих проблем Карл V проводив “імперські реформи” у Священній Римській імперії, зокрема, запровадив єдиний законодавчий кодекс та принцип “земського миру” для заборони внутрішніх збройних конфліктів. У боротьбі з Османською імперією він здобув гучну перемогу під час оборони Відня у 1529 році, зупинивши їхнє просування до Європи. Проте його боротьба з Францією та прихильниками Реформації зазнала поразки. Зрештою, усвідомивши неможливість утримати владу над настільки різними народами та територіями, Карл V у 1555 році зрікся влади, розділивши свої володіння між братом Фердинандом І та сином Феліпе ІІ.
➡️ Працюємо в парах. Висловіть припущення, якими могли бути результати зовнішньої політики Карла V для Європи та Священної Римської імперії.
Я думаю, що зовнішня політика Карла V мала значні та довготривалі наслідки. Для Священної Римської імперії головним результатом стало те, що його мрія про відродження єдиної світової християнської монархії зазнала краху. Поразка у боротьбі з Реформацією призвела до укладення Аугсбурзького релігійного миру, який офіційно визнав розкол у християнстві, а це, своєю чергою призвело до зречення Карлом V влади й поділу його величезних володінь між сином та братом.
Для всієї Європи його дії теж були дуже важливими. З одного боку, успішна оборона Відня у 1529 році зупинила просування Османської імперії, що врятувало центральну Європу від завоювання. З іншого боку, його постійні війни з Францією та німецькими князями виснажували ресурси імперії й не дозволили йому об’єднати Європу під своєю владою, що, можливо, зберегло політичну різноманітність на континенті.
➡️ Облога Відня 1529 р. Художник Пітер Снаєрс. XVII ст..
Яке враження справляє ця картина?
Ця картина справляє враження масштабності та напруженості. Художник зобразив величезну кількість воїнів, гармат та коней, що готуються до бою або вже беруть у ньому участь. На передньому плані видно потужну артилерію, а вдалині – місто в облозі та численні військові загони. Дим від пострілів додає динаміки та відчуття реального бою. Загалом, картина передає грандіозність та важливість цієї історичної події, показуючи її як велику та вирішальну битву.
3. Повстання комунерос в Іспанії
➡️ Який вплив, на вашу думку, мало повстання комунерос на ситуацію, що склалася в Іспанському королівстві?
Повстання комунерос мало дуже серйозний вплив на ситуацію в Іспанському королівстві, адже його придушення призвело до значного посилення влади короля. Хоча повсталі міста й шляхта висували справедливі вимоги, наприклад, щоб король постійно жив у Іспанії, не призначав іноземців на державні посади та не вивозив золото з країни, їхня поразка мала негативні наслідки для представницьких органів. Після битви біля Вільялара у квітні 1521 року та падіння Толедо, король Карлос І хоч і помилував учасників, але суттєво обмежив вольності міст та кортесів. Найголовніше те, що кортеси втратили право приймати закони, що зробило владу монарха ще більш абсолютною. Таким чином, поразка повстання зміцнила королівську владу.
➡️ Працюємо в парах. Обговоріть зміст джерела та висловіть припущення, до яких наслідків мала призвести політика Карлоса І.
Я думаю, що іспанський хроніст мав рацію, і політика Карлоса І призвела до поганих наслідків для Іспанії. З джерела видно, що імператор витрачав величезні кошти, які надходили з американських колоній, не на розвиток власної країни, а на ведення нескінченних війн. Якби ці гроші залишалися в Іспанії, вона могла б стати неймовірно багатою. Така політика, скоріш за все, призвела до виснаження державної скарбниці та економічного занепаду, адже багатства просто “витікали” з країни на фінансування імперських амбіцій Карла V. Крім того, його постійна відсутність в Іспанії та використання її ресурсів для зовнішніх цілей викликали невдоволення серед місцевого населення, що й призвело до повстання комунерос.
4. Розвиток Іспанського королівства в другій половині XVI ст.
➡️ Які заходи внутрішньої та зовнішньої політики Феліпе II призвели до господарського, а потім воєнного і політичного занепаду Іспанії?
До занепаду Іспанії призвели кілька ключових заходів у політиці Феліпе II. У внутрішній політиці згубним для економіки стало жорстоке придушення повстання маврів у 1568 році та подальше виселення близько 400 тисяч з них з Гранади, що призвело до повного господарського розорення багатого півдня країни.
У зовнішній політиці Феліпе ІІ, як ревний католик, витрачав величезні кошти на боротьбу з Реформацією в Європі. Його спроби перемогти противників католицизму в Нідерландах, підтримати французьких католиків та війна з Англією зазнали невдач і призвели до втрати значної частини ресурсів. Хоча приєднання Португалії в 1581 році було його здобутком, воно також створило нові проблеми. Всі ці дії виснажили державні ресурси, що й спричинило спочатку господарський, а згодом воєнний та політичний занепад Іспанії.
➡️ Битва біля Лепанто. Художник Лоріс а Кастро. 1683 p.
Укажіть історичне значення цієї битви.
Історичне значення битви біля Лепанто полягає в тому, що в 1571 році об’єднаний флот Іспанії та Венеції під командуванням Феліпе II розгромив османський флот. Ця перемога мала велике значення, оскільки вона зупинила подальше просування Османської імперії в Європу.
5. Священна Римська імперія в другій половині XVI ст.
➡️ Що було характерне для розвитку Священної Римської імперії в цей період?
У другій половині XVI століття розвиток Священної Римської імперії був неоднозначним. Спочатку, за правління Фердинанда I, а потім і його сина Максиміліана II, ситуація в імперії дещо стабілізувалася. Вони намагалися зміцнити державу та підтримувати релігійний мир на основі компромісів та законів. Проте все змінилося з приходом до влади імператора Рудольфа II. Він виховувався в Іспанії й нетерпимо ставився до будь-якої критики католицизму. Його спроби зміцнити католицьку церкву викликали сильний опір населення, що врешті-решт призвело до повстання проти нього та втрати ним престолу на початку XVII століття.
СФОРМУЛЮЙТЕ СУДЖЕННЯ ПРО: характерні ознаки розвитку Іспанського королівства та Священної Римської імперії в XVI ст.
Іспанське королівство в цей час переживало свій “золотий вік”, ставши величезною колоніальною імперією завдяки багатствам з Америки. Проте саме ці багатства та політика королів призвели до занепаду. Постійні війни, які вів спочатку Карл V, а потім його син Феліпе II, виснажували скарбницю, а релігійна нетерпимість, через яку вигнали євреїв та морисків, завдала величезної шкоди економіці країни. Таким чином, могутність Іспанії у XVI столітті вже несла в собі причини її майбутнього ослаблення.
Для Священної Римської імперії XVI століття стало часом серйозних випробувань, головними з яких були Реформація та війни із зовнішніми ворогами — Францією й Османською імперією. Імператор Карл V прагнув створити світову християнську монархію та намагався реформувати імперію, але його плани зазнали невдачі через опір німецьких князів та поширення протестантизму. Це змусило його зректися влади та розділити свої володіння. У другій половині століття його наступники, Фердинанд I та Максиміліан II, намагалися стабілізувати ситуацію, шукаючи компроміси між католиками та протестантами. Однак наприкінці століття правління Рудольфа II, який нетерпимо ставився до будь-якої критики католицизму, знову призвело до внутрішніх конфліктів.
Запитання і завдання
📖 Знаємо і розуміємо
2. Який король правив Іспанією від 1517 р.?
В. Карлос І.
3. Які зміни, що відбувалися в Іспанському королівстві на межі XV–XVI ст., стали важливими для його розвитку? Чому?
Важливими змінами стали завершення Реконкісти, об’єднання країни та відкриття Америки, що дало величезні багатства. Проте водночас вигнання євреїв та арабів завдало великої шкоди господарству, оскільки вони були вправними ремісниками та фінансистами, а їх відсутність призвела до занепаду міст та земель на півдні Іспанії.
4. Що робило османську експансію небезпечною для Європи?
Османська експансія була небезпечною, бо турки прагнули захопити владу над усією Європою. Їхня армія була дуже сильною і змогла дійти аж до Відня, столиці володінь Габсбургів, яку ледве вдалося захистити у 1529 році. Також їхній флот загрожував європейським країнам на Середземному морі.
5. Чому Карлу V не вдалося встановити зверхність над Європою?
Карлу V не вдалося встановити зверхність над Європою, тому що проти нього одночасно виступали сильні вороги: Франція, Османська імперія та рух Реформації всередині його власних володінь. Утримати владу над величезними територіями, де жили народи з різною культурою та вірою, було неможливо.
6. Як розвивалася Священна Римська імперія за Карла V?
За Карла V у Священній Римській імперії були проведені реформи: з’явився єдиний законодавчий кодекс та було проголошено «земський мир», що забороняв внутрішні війни. Однак увесь період його правління минув у безперервних війнах із Францією, Османською імперією та німецькими князями-протестантами, що зрештою призвело до поразки імператора та його зречення влади.
7. Як ви розумієте вислів, що над володіннями Карла V «ніколи не заходить сонце»?
Цей вислів означає, що імперія Карла V була настільки величезною, що простягалася на кілька континентів. До її складу входили землі в Європі (Іспанія, Нідерланди, частина Італії, Австрія, німецькі землі) та колонії в Новому Світі (Америці). Через це, коли в одній частині його володінь заходило сонце і наставала ніч, в іншій — воно сходило і починався день.
🔍 Застосовуємо і аналізуємо
9. Виконайте хронологічні завдання.
1) Скільки років розділяє облогу Відня османською армією та її розгром у битві біля Лепанто? Що, на вашу думку, об’єднує ці дві історичні події?
Облогу Відня та битву біля Лепанто розділяє 42 роки (1529–1571). Ці дві події об’єднує те, що обидві були ключовими моментами у боротьбі європейських держав проти наступу Османської імперії. Оборона Відня зупинила просування османів суходолом, а перемога в битві біля Лепанто зруйнувала їхній флот і завадила подальшій експансії на морі.
2) Через скільки років після битви біля Лепанто було укладено Берестейську церковну унію?
Берестейську церковну унію було укладено через 25 років (1571 → 1596) після битви біля Лепанто .
3) У якому році відзначатимуть 500-річчя битви біля Лепанто? Чи варто, на вашу думку, урочисто святкувати цю дату? Поясніть чому.
500-річчя битви біля Лепанто відзначатимуть у 2071 році. Я вважаю, що цю дату варто урочисто святкувати. Ця перемога була дуже важливою, оскільки об’єднаний флот Іспанії та її союзників зміг розгромити могутню Османську імперію і зупинити її просування в Європу, що мало велике значення для всієї європейської історії.
✍️ Оцінюємо і створюємо
10. Уявіть себе свідком повстання комунерос в Іспанському королівстві. Напишіть листа другові, де опишіть ці події.
Любий друже,
пишу тобі з Толедо, де кояться неймовірні речі. Наш новий король, Карлос І, якого тут ніхто не знає, отримав гроші від наших кортесів і поїхав собі до Німеччини ставати імператором, а нам залишив правити якогось фламандця. Люди обурені, що наші іспанські гроші йдуть на чужі справи, а на посади призначають іноземців.
Наше місто повстало! Ми називаємо себе «комунерос», бо боремося за свободу наших комун. Майже всі кастильські міста приєдналися до нас і створили «Святу хунту». Ми вимагаємо, щоб король жив в Іспанії, не вивозив золото і скликав кортеси. Спочатку нас підтримали навіть гранди, але коли ми заговорили про те, що й шляхта має платити податки, вони одразу від нас відвернулися.
На жаль, учора під Вільяларом королівська армія розбила наше військо. Кажуть, наших лідерів стратили. Тільки наше Толедо ще тримається, але не знаю, як довго ми протримаємось. Важко повірити, що все закінчилось так швидко.
Сподіваюся, у тебе все добре.
Твій друг.
11. За додатковими джерелами дослідіть життя та діяльність Карлоса І (Карла V). Підготуйте повідомлення.
Повідомлення: Карл V — володар імперії, над якою ніколи не заходило сонце.
Карлос І, який став королем Іспанії у 1517 році, а з 1519 року — імператором Священної Римської імперії під ім’ям Карл V, був однією з найвпливовіших постатей XVI століття. Його володіння були величезними: Іспанія з колоніями в Америці, Нідерланди, землі в Італії та Священна Римська імперія.
Головною метою Карла V було створення світової християнської монархії, об’єднаної під його владою та католицькою вірою. Проте на його шляху стояло три великі перешкоди:
- Боротьба з Францією, яка не хотіла бути оточеною володіннями Габсбургів.
- Загроза з боку Османської імперії, яку вдалося зупинити під час облоги Відня у 1529 році.
- Поширення Реформації в німецьких землях, що розкололо імперію зсередини.
В Іспанії його правління почалося з повстання комунерос, яке було придушене, що призвело до обмеження вольностей міст. Постійні війни вимагали величезних коштів, які він брав переважно з Іспанії та її колоній, що виснажувало країну.
Зрештою, усвідомивши неможливість втілити свою мрію, виснажений боротьбою Карл V у 1555 році зрікся влади. Він передав іспанську корону та Нідерланди сину Феліпе II, а імператорський престол — брату Фердинанду І.
12. Французький мислитель Вольтер одного разу висловився, що «державне утворення, яке називають Священна Римська імперія, не було ні священною, ні римською, ні імперією». Чи згодні ви з його думкою?
Так, я згоден з думкою Вольтера, і текст підручника це підтверджує.
- «Не священною»: Імперія була розколота Реформацією. Імператор-католик Карл V воював зі своїми ж підданими — князями-протестантами. Цей конфлікт показав, що єдиної «священної» релігійної влади не було, і все закінчилося Аугсбурзьким миром, який фактично визнав релігійний розкол.
- «Не римською»: Хоча назва посилалася на Рим, насправді з 1512 року вона офіційно називалася «Священна Римська імперія німецької нації». Її столиця була у Відні, а головні політичні органи — в німецьких містах, як-от Регенсбург та Вецлер. Зв’язок з Римом був лише історичним символом.
- «Не імперією»: Імперія передбачає сильну централізовану владу, а Священна Римська імперія була дуже роздробленою. Імператор не мав абсолютної влади і мусив домовлятися з могутніми місцевими князями та рейхстагом. Карл V так і не зміг об’єднати ці землі в єдину державу, а його наступникам доводилося правити шляхом компромісів. Це більше схоже на конфедерацію, ніж на справжню імперію.