§8. Русь-Україна за Ярослава Мудрого

Зміст ГДЗ Історія України 7 клас Хлібовська

Разом із Кліо розгляньте світлини. Чи відомо вам, що за будівлі на них зображені? Скористайтеся програмою для розпізнавання фото на своєму смартфоні та назвіть 2-3 факти про ці споруди.

Розглянувши надані світлини, можна визначити, що на них зображені дві визначні архітектурні пам’ятки Києва – Золоті ворота та Софійський собор. Ось кілька цікавих фактів про ці споруди:

Золоті ворота:

1. Золоті ворота були головною брамою укріплень Києва XI століття, збудованою за часів правління Ярослава Мудрого.
2. Оригінальна споруда була частково зруйнована у 1240 році під час монгольської навали Батия, але залишалася входом до міста до XVIII століття.
3. Сучасний вигляд Золотих воріт – це реконструкція, здійснена у 1982 році до 1500-річчя Києва. Ця реконструкція є досить суперечливою, оскільки не збереглося жодних зображень оригінальної споруди.

Софійський собор:

1. Софійський собор був заснований у XI столітті (за різними версіями у 1011 або 1037 році) і є одним з найважливіших християнських храмів Східної Європи.
2. Собор славиться своїми унікальними мозаїками та фресками XI століття, які збереглися до наших днів. Загальна площа мозаїк становить 260 квадратних метрів, а фресок – 3000 квадратних метрів.
3. У 1990 році Софійський собор разом з Києво-Печерською лаврою був внесений до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.

Обидві ці споруди є визначними пам’ятками архітектури Київської Русі та відіграють важливу роль у культурній та історичній спадщині України.

1. Утвердження князя Ярослава при владі

1. Коли й де відбулася вирішальна битва між Ярославом та Святополком?

Вирішальна битва між Ярославом та Святополком відбулася в 1019 році на річці Альті.

2. У якому році князь Ярослав став одноосібним правителем Київської держави?

Князь Ярослав став одноосібним правителем Київської держави у 1036 році, після смерті свого брата Мстислава.

3. Що називали «містом Ярослава»?

“Містом Ярослава” називали нову частину Києва, яку князь Ярослав розбудував і оточив мурами та укріпленнями. Ця частина міста оточила раніше побудоване “місто Володимира” і була в сім разів більша за нього за площею.

Разом із Кліо уважно розгляньте уявний портрет-реконструкцію князя Ярослава.

1. Порівняйте його із портретом батька – Володимира Великого. Знайдіть 2—3 спільні і відмінні риси.

Спільні риси:

1. Обидва князі зображені з бородою та вусами, що було характерно для правителів того часу.
2. На головах обох князів можна побачити князівські шапки чи корони, що вказує на їхній високий статус.

Відмінні риси:

1. Ярослав виглядає більш задумливим, тоді як Володимир часто зображується більш енергійним.

2. Пофантазуйте. Про що, на вашу думку, задумався чи замріявся князь?

1. Про державні справи та управління Київською Руссю, яка за його правління досягла розквіту.
2. Про будівництво нових укріплень та розширення Києва, зокрема про створення “міста Ярослава”.
3. Про розвиток освіти та культури, адже за його правління було засновано першу бібліотеку при Софійському соборі.
4. Про законодавчу діяльність, зокрема про створення “Руської правди” – першого писемного зводу законів.

3. Упродовж уроку складіть «хмаринку слів» про діяльність князя Ярослава Мудрого. Результатами роботи поділіться у класі.

• Мудрий
• Законодавець
• Будівничий
• Просвітитель
• Дипломат
• Захисник (від печенігів)
• Об’єднувач
• Софійський собор
• Руська правда
• Бібліотека
• Монастирі
• Митрополія
• Європейські зв’язки

2. Мудрість — дар князя Ярослава

1. Які події відбулись у церковному житті в 1051 році?

У церковному житті в 1051 році відбулися дві важливі події:

• Монахом Антонієм було закладено печерний чоловічий монастир, який згодом став Києво-Печерською лаврою.
• Вперше Київським митрополитом став не грек, а місцевий священник Іларіон.

2. Чому Софійський собор в XI столітті вважають культурним осередком у Києві?

Софійський собор у Києві вважається культурним осередком XI століття з кількох важливих причин:

1. Собор був центром духовного та інтелектуального життя Київської Русі. Тут зберігалися та переписувалися книги, велося літописання, була створена перша відома бібліотека.
2. У соборі діяла школа, де навчалися грамоті хлопчики зі знатних родин.
3. Храм став осередком розвитку мистецтва, зокрема монументального живопису. Тут збереглися унікальні мозаїки та фрески XI століття, які є шедеврами середньовічного мистецтва.
4. Собор відігравав важливу роль у політичному житті держави – тут відбувалися церемонії інтронізації князів, проводилися церковні собори, приймалися іноземні посли.

Таким чином, Софійський собор був справжнім культурним, духовним та політичним центром Київської держави XI століття, що зумовило його виняткове значення як осередку тогочасної культури.

3. Як називалася перша писемна збірка законів Русі-України?

Перша писемна збірка законів Русі-України називалася “Правда Ярослава”. Вона стала першою частиною “Руської правди”.

Барвограй ідей

Допоможіть Кліо розв’язати ребуси. Складіть речення із розшифрованими поняттями.

На зображенні представлено два ребуси, які потрібно розшифрувати:

1. Перший ребус розшифровується як “Митрополія”.
2. Другий ребус розшифровується як “Собор”.

Складемо речення з цими поняттями:

1. За князювання Ярослава Мудрого було засновано Київську митрополію, що стала важливим церковно-адміністративним центром Русі-України.
2. Найвизначнішою архітектурною пам’яткою часів Ярослава Мудрого є Софійський собор у Києві, який став культурним та освітнім осередком держави.

3. Зовнішньополітичні орієнтири Ярослава Мудрого

1. Коли Червенські міста остаточно увійшли до Русі-України?

Червенські міста остаточно увійшли до складу Русі-України протягом 1030-1031 років.

2. Якими були взаємини між руським та візантійським правителями?

Взаємини між руським та візантійським правителями були складними:

• Спочатку відносини були приязними. Руси допомагали грекам у боротьбі проти спільних ворогів, зокрема печенігів.
• У 1043 році відбувся руський похід проти Візантії, який закінчився поразкою.
• Після цього Ярослав Мудрий пообіцяв не здійснювати походи на південь.
• Зрештою, союзні відносини було відновлено і скріплено династичним шлюбом.

3. У якому році князь Ярослав розгромив печенігів?

Князь Ярослав розгромив печенігів у 1036 році.

Острів цікавинок

1. Визначте з тексту рубрики, з якими європейськими країнами князь Ярослав Мудрий мав тісні родинні зв’язки.

• Швеція (дружина Ярослава – Інгігерда, дочка шведського короля)
• Польща (сестра Ярослава вийшла заміж за польського князя, син Ізяслав одружився з польською княжною)
• Візантія (син Всеволод одружився з візантійською принцесою)
• Німеччина (син Святослав одружився з німецькою принцесою)
• Франція (дочка Анна вийшла заміж за французького короля)
• Угорщина (дочка Анастасія вийшла заміж за угорського короля)
• Норвегія (дочка Єлизавета вийшла заміж за норвезького конунга)
• Данія (та ж Єлизавета після смерті першого чоловіка вийшла заміж за данського короля)

2. На основі прочитаного поясніть, чому князя Ярослава називали «тестем Європи».

Князя Ярослава називали “тестем Європи” через його активну “шлюбну дипломатію”. Він сам одружився з дочкою шведського короля, видав своїх дочок заміж за правителів Франції, Угорщини, Норвегії та Данії, а його сини одружилися з представницями польського, візантійського та німецького правлячих родів. Таким чином, Ярослав Мудрий встановив родинні зв’язки з багатьма європейськими монархічними династіями, що сприяло зміцненню міжнародного становища Русі-України та налагодженню дипломатичних відносин з європейськими державами.

Лабіринт часу

1. Прочитайте уривок та допоможіть Кліо з’ясувати, про яку подію йдеться в історичному джерелі і коли вона відбулася.

У наведеному уривку з “Повісті минулих літ” описується вирішальна битва князя Ярослава Мудрого з печенігами, яка відбулася під Києвом у 1036 році. Це була остання велика битва Русі-України з печенігами, в якій князь Ярослав завдав їм нищівної поразки.

2. Щодо появи печенігів на руських землях:

Перші згадки про напади печенігів на Русь датуються кінцем IX століття, приблизно 880-ми роками. Якщо взяти цю дату за початок їхніх нападів, а 1036 рік за кінець (коли Ярослав Мудрий завдав їм остаточної поразки), то можна підрахувати: 1036 – 880 = 156 років

Отже, печеніги здійснювали напади на руські землі протягом приблизно 156 років.

Це була тривала загроза для Русі-України, яка змушувала князів постійно зміцнювати оборону південних кордонів та вести активну боротьбу з кочівниками. Перемога Ярослава Мудрого над печенігами у 1036 році стала важливою віхою в історії держави, значно посиливши її безпеку та стабільність.

Барвограй ідей

Попрацюйте з історичною картою. Дайте відповіді на запитання.

1. Куди й коли здійснювали походи Володимир Великий та Ярослав Мудрий?

Походи Володимира Великого та Ярослава Мудрого:

Володимир Великий:

• 981 р. – похід на Червенські міста (захід)
• 982 р. – похід на в’ятичів (північний схід)
• 983 р. – похід на ятвягів (північний захід)
• 985 р. – похід на Волзьку Булгарію (схід)
• 988 р. – похід на Корсунь (Херсонес) у Криму (південь)

Ярослав Мудрий:

• 1030-1031 рр. – походи на Польщу (захід)
• 1030 р. – похід на землі між Чудським озером і Балтикою (північ)
• 1043 р. – похід на Візантію (південь)

2. Чи були у князів спільні напрямки походів? Про що це свідчить?

Обидва князі здійснювали походи на захід (проти Польщі) та на південь. Це свідчить про послідовність зовнішньої політики Русі-України, спрямованої на зміцнення західних кордонів та встановлення впливу на Чорному морі.

3. Які землі були приєднанні до Русі-України за княжіння Володимира, а які — за правління Ярослава?

За Володимира:

• Червенські міста (повернуті від Польщі)
• Землі в’ятичів на сході

За Ярослава:

• Остаточно закріплені Червенські міста
• Землі між Чудським озером і Балтикою (заснування міста Юр’їв)
• Розширення впливу на півночі (землі фіно-угорських племен)

4. Порівняйте кордони Русі-України станом на 1054 рік і сучасні кордони України. Запишіть свої висновки у зошиті.

Порівняння кордонів 1054 року і сучасної України:

• Сучасна Україна не включає північні та північно-східні землі, які входили до складу Русі-України.
• Західні кордони приблизно співпадають, хоча Русь-Україна включала деякі землі сучасної Польщі.
• Південні кордони Русі-України були менш стабільними через загрозу кочовиків, тоді як сучасна Україна має вихід до Чорного моря.
• Сучасна Україна включає землі на сході, що належали колись печенігам та аланам.

Ці відмінності відображають історичні зміни в територіальному складі держави протягом століть.

Перевірте себе