§7. Князь Володимир Великий. Впровадження християнства

Зміст ГДЗ Історія України 7 клас Хлібовська

Разом із Кліо розгляньте ілюстрації. Висловіть припущення, з якими історичними подіями вони пов’язані. Скористайтеся програмою для розпізнавання фото на своєму смартфоні та знайдіть інформацію про ці ілюстрації.

1 – Хрещення Володимира

2 – Освячення Десятинної церкви в Києві. Мініатюра з Радзивіллівського літопису. XV ст.

1. Внутрішня політика Володимира Великого

1. Коли і за яких обставин Володимир Святославич утвердився в Києві?

Володимир Святославич утвердився в Києві у 980 році. Цьому передували 8 років братовбивчих чвар за владу між синами Святослава після його загибелі. Шлях Володимира до київського престолу був непростим.

2. Які нововведення запровадив князь Володимир?

Князь Володимир запровадив такі нововведення:

• Адміністративна реформа: усунув від влади племінних вождів і передав правління своїм синам або відданим боярам.
• Військова реформа: замінив найманців-варягів на руських воїнів.
• Грошова реформа: почав карбувати власні монети – срібники та златники.
• Релігійна реформа: спочатку спробував реформувати язичництво (980 р.), а потім запровадив християнство як державну релігію (988 р.).
• Будівництво оборонних споруд – Змієвих валів.
• Започаткував будівництво християнських храмів.
• Відкрив першу школу при Десятинній церкві.

3. Що таке Змієві вали? Для чого їх було збудовано?

Змієві вали – це система укріплень, збудована за наказом Володимира Святославича на півдні Русі. Це були земляні насипи висотою 6-8 метрів і шириною до 16 метрів, укріплені дерев’яними каркасами. Загальна довжина валів сягала близько 1000 кілометрів.

Змієві вали були збудовані для захисту населення Русі від постійних набігів печенігів, які впродовж Х століття стали справжнім лихом для русів. Ці укріплення мали захищати південні кордони держави від нападів кочовиків.

Барвограй ідей

Дідусь Кліо колекціонує монети. У його колекції є монети, зображені на ілюстраціях. Допоможіть Кліо пригадати, що це за монети. Назвіть дві спільних і дві відмінних риси між зображеними монетами. Доведіть чи спростуйте думку: «Монети є цінним історичним джерелом».

Монети в колекції:

• Златник
• Срібник Володимира
• Сучасна гривня

Дві спільні риси між зображеними монетами:

• Усі три монети є українськими грошовими одиницями (хоча й різних історичних періодів).

Дві відмінні риси між зображеними монетами:

• Матеріал виготовлення: златник зроблений із золота, срібник – зі срібла, а сучасна гривня – з інших металів або сплавів.
• Час випуску: златник і срібник датуються часами Київської Русі (кінець X – початок XI ст.), а сучасна гривня – це валюта незалежної України (з 1996 року).

Доведення думки “Монети є цінним історичним джерелом”:

Монети дійсно є цінним історичним джерелом з кількох причин:

• Вони надають інформацію про економічний розвиток держави, її торгівельні зв’язки та фінансову систему.
• На монетах часто зображуються важливі символи, портрети правителів, що дає уявлення про державну символіку та ідеологію певного періоду.
• Написи на монетах можуть містити важливу історичну інформацію (наприклад, титули правителів, назви держав).
• Матеріал, з якого виготовлені монети, свідчить про наявність певних ресурсів та технологій у державі.
• Поширення монет на певних територіях може вказувати на межі впливу держави або торгівельні шляхи.

Таким чином, монети є не просто засобом платежу, а й своєрідними “документами” свого часу, які несуть багато цінної інформації для істориків.

Острів цікавинок

Обговоріть, чому люди назвали укріплення Змієвими валами.

Назва “Змієві вали” походить з народної легенди. Згідно з цією легендою, якісь давні міфічні богатирі перемогли величезного змія, запрягли його в плуг і змусили проорати величезну борозну, яка і стала цими валами. Така легенда виникла, бо давні люди, бачачи настільки масштабні споруди, вважали, що їх не могли збудувати звичайні люди, а лише якісь надлюдські сили.

Цікаво, що існували різні варіанти легенди. В одних версіях фігурували богатирі Кузьма і Дем’ян, в інших – Борис і Гліб. Ця легенда жила довго – навіть на початку XIX століття люди все ще переповідали ці історії.

Висловіть припущення, які кочівники асоціювалися в русичів зі Змієм.

Найімовірніше, зі Змієм у русичів асоціювалися печеніги. Саме для захисту від набігів печенігів князь Володимир Великий наказав збудувати ці укріплення. Печеніги були головною зовнішньою загрозою для Русі в той час, тож образ змія-ворога цілком міг уособлювати саме їх.Ця асоціація могла виникнути через:

• Раптовість і руйнівність набігів печенігів, що нагадувало напад змія.
• Кочовий спосіб життя печенігів, який міг асоціюватися з плазуванням змії.
• Загальну демонізацію ворога в народній свідомості, де змій часто виступав втіленням зла.

Варто зазначити, що пізніше, коли печеніги відкочували від Русі після поразки від Ярослава Мудрого в 1036 році, на їх місце прийшли інші кочові народи – торки, а потім половці. Але саме печеніги були головною загрозою в період будівництва основної частини Змієвих валів.

2. Зовнішня політика

1. Опір яких племен придушив Володимир Великий?

Володимир Великий придушив опір племен, які раніше були підкорені його батьком Святославом, але повстали після його смерті. Це були древляни, в’ятичі, радимичі та інші східнослов’янські племена. Також він воював з ятвягами та волзькими болгарами.

2. Якими були відносини між Руссю-Україною та Візантійською імперією за княжіння Володимира?

Відносини між Руссю та Візантією за Володимира були складними й змінювалися. Спочатку вони були напруженими, що призвело до походу Володимира на Херсонес у 988 році. Після прийняття християнства відносини покращилися. Володимир одружився з візантійською принцесою Анною, що зміцнило політичні та культурні зв’язки між державами.

3. Назвіть основні вектори зовнішньої політики Володимира Святославича.

Основні вектори зовнішньої політики Володимира включали:

• Зміцнення кордонів держави та розширення її території (походи проти ятвягів, радимичів, в’ятичів).
• Боротьба з кочовиками-печенігами (будівництво оборонних ліній – Змієвих валів).
• Налагодження відносин з Візантійською імперією (прийняття християнства, династичний шлюб).
• Розвиток дипломатичних відносин з європейськими державами (Польщею, Угорщиною, Чехією).
• Контроль над важливими торговельними шляхами, зокрема “шляхом із варягів у греки”.

Ці напрямки зовнішньої політики були спрямовані на зміцнення міжнародного становища Київської Русі та її інтеграцію в європейський політичний та культурний простір.

3. Релігійні реформи князя Володимира

1. Що передбачала релігійна реформа 980 року?

Релігійна реформа 980 року, проведена князем Володимиром, передбачала спробу реформування язичництва. Володимир намагався створити єдиний пантеон богів для всієї Русі, встановивши в Києві ідоли шести головних божеств: Перуна, Хорса, Дажбога, Стрибога, Симаргла та Мокоші. Це була спроба централізувати та уніфікувати релігійні вірування різних племен, що входили до складу Київської Русі.

2. Де й коли охрестився князь Володимир?

Згідно з найпоширенішою версією, князь Володимир охрестився у 988 році в Херсонесі (сучасний Севастополь) після захоплення цього візантійського міста. Це відбулося перед його шлюбом з візантійською принцесою Анною.

3. Чому прийняття християнства мало велике значення для Київської держави?

Прийняття християнства мало велике значення для Київської держави з кількох причин:

• Політичне зближення з Візантією, найпотужнішою державою того часу.
• Зміцнення міжнародного авторитету Русі та її входження до кола християнських держав Європи.
• Сприяння централізації влади та зміцненню єдності держави через єдину релігію.
• Розвиток писемності, освіти та культури, пов’язаний з поширенням християнства.
• Поступове подолання міжплемінних розбіжностей та формування єдиної давньоруської народності.
• Зміцнення княжої влади, оскільки християнство проповідувало божественне походження влади.
• Розвиток архітектури та мистецтва, пов’язаний з будівництвом церков та створенням ікон.

Таким чином, прийняття християнства стало важливим кроком у розвитку Київської Русі як держави та її інтеграції до європейської цивілізації.

Із «Повісті минулих літ»

1. Що Володимир вчинив із язичницькими кумирами? Про що це свідчить?

Згідно з літописом, Володимир наказав:

• Поскидати кумирів
• Одних порубати
• Інших спалити
• Перуна прив’язати до коня і волочити з Гори по Боричевому узвозу, б’ючи палицями
• Вкинути Перуна в Дніпро

Це свідчить про рішучий розрив Володимира з язичництвом та його намір повністю викорінити стару релігію. Такі дії демонструють, що князь не просто приймав нову віру, але й активно боровся зі старою, намагаючись знищити її символи та вплив на населення.

2. Чому кияни прийняли хрещення?

Згідно з літописом, кияни прийняли хрещення з кількох причин:

1. За наказом князя: “Якщо не з’явиться хто завтра на ріці — багатий, чи убогий, чи старець, чи раб, — то мені той противником буде”.
2. Довіра до рішення князя та бояр: “Якби се не добре було, князь і бояри сього б не прийняли”.
3. З радістю та ентузіазмом: “І, це почувши, люди з радістю йшли, радуючись”.

Таким чином, поєднання княжого наказу, авторитету влади та позитивного сприйняття нової віри призвело до масового хрещення киян.

3. Як відбувалося хрещення?

Хрещення киян відбувалося таким чином:

1. Князь Володимир наказав знищити язичницьких ідолів – одних порубати, інших спалити.
2. Головного бога Перуна прив’язали до коня і протягнули вулицями Києва, б’ючи палицями, а потім кинули в Дніпро.
3. Володимир оголосив, що всі кияни мають прийти наступного дня на річку для хрещення.
4. Наступного дня величезна кількість людей зібралася на березі Дніпра.
5. Люди зайшли у воду – хто по шию, хто по груди. Діти стояли біля берега.
6. Священники, стоячи у воді, здійснювали обряд хрещення і читали молитви.
7. Після хрещення люди розходилися по домівках.

Галявина творчості

Ось моя пропозиція репортажу на тему “Нові можливості Русі-України з прийняттям християнства”:

Ведучий: Добрий вечір, шановні глядачі! З вами екстрений випуск новин. Сьогодні, 988 року, князь Володимир офіційно проголосив християнство державною релігією Київської Русі. Наш спеціальний кореспондент Ярослав знаходиться біля Десятинної церкви в Києві. Ярославе, які настрої панують серед киян?

Кореспондент: Вітаю, колеги! Тут у Києві панує піднесена атмосфера. Люди радіють і обговорюють нові можливості, які відкриваються перед державою. Ось що розповів нам боярин Святослав:

Боярин: Прийняття християнства – це величезний крок вперед для Русі. Тепер ми увійдемо до кола цивілізованих європейських держав. Це відкриє нові торговельні шляхи та дипломатичні можливості.

Кореспондент: А ось думка купця Михайла:

Купець: Я вже бачу нові перспективи для торгівлі з Візантією та іншими християнськими країнами. Це принесе процвітання нашій державі.

Кореспондент: Священик отець Іоанн розповів про культурні зміни:

Священик: З прийняттям християнства до нас прийде писемність, освіта, нова архітектура. Ми будемо будувати храми, відкривати школи. Це справжній культурний прорив!

Ведучий: Дякую, Ярославе. Як бачимо, кияни з оптимізмом дивляться у майбутнє. Прийняття християнства дійсно відкриває нові горизонти для Русі-України.