Що таке Реформація?
Реформація — це широкий релігійний і суспільно-політичний рух у Західній та Центральній Європі XVI століття, спрямований на реформування католицької церкви.
Коли і з яких причин вона розпочалася в Європі?
Реформація почалася у 1517 році, коли Мартін Лютер оприлюднив “95 тез” у Віттенберзі, Німеччина. Основні причини:
- Криза католицької церкви, включаючи корупцію, продаж індульгенцій та зловживання владою.
- Зростання національної свідомості та опозиція до папської влади.
- Вплив ідей гуманізму, які ставили під сумнів авторитет церкви та сприяли індивідуальному тлумаченню Біблії.
Які зміни вона спричинила в політичному та культурному житті європейських країн?
Реформація призвела до значних змін:
- Розкол християнства: Виникнення протестантських церков (лютеранство, кальвінізм, англіканство).
- Релігійні війни: Конфлікти між католиками та протестантами, що призвели до політичної нестабільності.
- Зміцнення національних держав: Звільнення від папської влади та секуляризація церковних земель.
- Розвиток освіти та культури: Заснування нових шкіл та університетів, поширення друкарства та переклад Біблії національними мовами.
- Вплив на мистецтво та літературу: Нові релігійні ідеї відобразилися у творчості митців та письменників.
📝 Діємо: практичні завдання
Об’єднайтеся в групи та проведіть мінідослідження становища православної церкви в другій половині XVI ст. за передбаченим схемою планом.
Причини кризи
- Політична залежність православних патріархів від Османської імперії після падіння Константинополя у 1453 році, що послабило духовний вплив на українські землі.
- Претензії московського митрополита, проголошеного Патріархом у 1589 році, на роль нового духовного лідера всіх православних, що непокоїло українських церковних діячів.
- Право патронату (опіки) світських володарів (шляхти), які утримували церкви та впливали на всі церковні справи, включаючи призначення священників і єпископів.
- Тиск з боку католицької церкви, яка активно реформувалася.
Ознаки кризи
- Відчуття меншовартості власної церкви серед православних у Речі Посполитій.
- Низький освітній рівень православного духівництва, частина якого була неписьменною і не могла конкурувати з освіченими католицькими богословами.
- Порушення моральних стандартів і церковних канонів.
- Втрата авторитету церкви серед вірян.
- Поширення симонії (купівлі і продажу церковних посад).
- Цілковитий контроль над церквою з боку світських патронів.
- Попри юридичні привілеї (наприклад, привілей Сигізмунда II Августа 1572 р.), реальне становище православних було складним, їх змушували до послуху папському костьолу та переслідували (за скаргою Львівського Успенського братства 1593 р.).
Шляхи подолання кризи (та реакція на неї)
- Створення православних братств, які займалися доброчинністю, підтримкою храмів і розвитком освіти (заснування братських шкіл і друкарень). Найбільші з них домоглися права ставропігії — прямого підпорядкування константинопольському патріарху.
- Підвищення освітнього рівня духовенства через братські школи за європейським зразком.
- Книгодрукування: видання підручників, богослужбових книг, перекладів Святого Письма (Пересопницьке Євангеліє, Острозька Біблія).
- Підтримка православної шляхти та меценатів (Василь-Костянтин Острозький).
- Розвиток полемічної літератури для захисту православ’я від католицького впливу та унії
✨ Думки істориків
1. Визначте зі слів історика ознаки кризи православної церкви в другій половині XVI ст.
Згідно зі словами історика Сергія Плохія, ознаками кризи православної церкви були низький освітній рівень духовенства, порушення моральних стандартів і церковних канонів, поширення симонії (купівля і продаж церковних посад) та цілковитий контроль над церквою з боку світських патронів.
2. Поміркуйте, у чому саме полягав негативний вплив кожного із названих явищ на авторитет православної церкви? Якими, на вашу думку, могли бути дії вірян православ’я в цій ситуації?
Негативний вплив цих явищ на авторитет православної церкви полягав у такому:
- Низький освітній рівень духівництва призводив до того, що священники не могли належним чином пояснювати основи віри та захищати її від критики, що знижувало повагу до них.
- Порушення моральних стандартів і симонія демонстрували вірянам, що духовні посади можна купити за гроші, а самі священнослужителі не дотримуються правил, яких навчають інших. Це руйнувало довіру до церкви як до морального авторитета.
- Контроль світських патронів означав, що церква не була незалежною, а її справи вирішували шляхтичі та магнати у власних інтересах, а не з духовних міркувань.
Для захисту своєї віри вони створювали церковні братства, які утримували храми, відкривали школи та друкарні.
✨ Поміркуймо!
Поміркуйте, чому католицьким проповідникам було вигідно створити образ кризи саме в православ’ї?
Католицьким проповідникам було вигідно створити образ кризи в православній церкві, щоб переконати вірян у необхідності об’єднання з католицькою церквою під владою Папи Римського. Вони зображували недоліки православної церкви як “великий гріх”, що заважає спасінню, і пропонували унію як порятунок. Це також допомагало популяризувати католицизм, який на тлі критики православ’я виглядав більш освіченим та організованим, особливо завдяки діяльності єзуїтських колегіумів. Таким чином вони прагнули послабити православну церкву і схилити на свій бік її вірян, зокрема шляхту та міщан.
📝 Свідчать документи
У чому, за свідченням документів, полягає відмінність між правовим статусом і реальним становищем православних у Речі Посполитій?
Правовий статус православних, згідно з привілеєм Сигізмунда II Августа 1572 р., гарантував їм рівні права з католиками, свободу віросповідання, звільнення від податків для священників і церков грецького обряду, а також користування всіма міськими привілеями без винятків.
Реальне становище православних було іншим: місцева влада (зокрема міська рада Львова) ігнорувала ці права, примушувала православних підкорятися католицькому костелу, святкувати за новим календарем, застосовувала насильство, ув’язнення та штрафи проти православних міщан і їхніх родин.
Отже, формально православні мали рівні права, але на практиці зазнавали утисків, дискримінації та примусу до переходу в католицтво.
✨ Поміркуймо!
Визначте, що спільного було в способах подолання кризових явищ у католиків і православних на теренах Речі Посполитої.
Спільним у способах подолання кризових явищ у католиків і православних на теренах Речі Посполитої було те, що обидві церкви зосередилися на підвищенні освітнього рівня та поширенні релігійних книг. Католики, протидіючи Реформації, відкривали єзуїтські колегіуми, які давали якісну освіту. Православні, у відповідь на власну кризу, засновували братські школи та Острозьку академію. Так само обидві сторони активно використовували книгодрукування для поширення своїх ідей: католики розповсюджували релігійну літературу, а православні надрукували “Острозьку Біблію” та створили переклад Святого Письма “простою мовою” — Пересопницьке Євангеліє.
Запитання і завдання
Знаю і систематизую нову інформацію
Можу назвати прояви Реформації та Контрреформації на українських землях.
Проявами Реформації було поширення протестантських ідей серед магнатських родин, шляхти та міщан. Контрреформація проявилася в оновленні католицької церкви: підвищенні освітнього рівня духовенства, відкритті єзуїтських колегіумів (зокрема, у Львові, Луцьку, Перемишлі) та поширенні релігійних книг.
Можу визначити причини кризи православної церкви та шляхи її подолання.
- Причини кризи: залежність від константинопольського патріарха, який перебував під владою Османської імперії, право патронату світських вельмож над церквою
- Ознаки кризи: поширення симонії (купівлі-продажу церковних посад), порушення моральних норм священниками та цілковитий контроль над церквою з боку світських осіб. Низький освітній рівень православного духовенства.
- Шляхи подолання кризи: переклад Святого Письма зрозумілою мовою (Пересопницьке Євангеліє), заснування церковних братств зі школами й друкарнями, діяльність меценатів та друк Острозької Біблії.
Який внесок зробили церковні православні братства і заможні віряни у зміцнення православ’я?
Церковні братства, створені міщанами, утримували храми, відкривали школи та друкарні для поширення освіти й захисту православної віри. Заможні віряни, як-от княгиня Анастасія Гольшанська, фінансували створення таких книг, як Пересопницьке Євангеліє, а князь Василь-Костянтин Острозький заснував Острозьку академію.
Як можна схарактеризувати діяльність князя В.-К. Острозького?
Князь Василь-Костянтин Острозький був найвпливовішим захисником православ’я, найбільшим після короля землевласником Речі Посполитої. Він заснував у 1576 році Острозьку академію як культурний та освітній центр, підтримував книгодрукування, зокрема видання Іваном Федоровичем Острозької Біблії у 1581 році, та перетворив свою резиденцію в Острозі на осередок, що поєднував українські традиції із західноєвропейськими ідеями.
Обговорюємо в групі
2. Як ви розумієте вислів історика Сергія Плохія: «Застосування друкарського верстата поглибило релігійну боротьбу в українських і білоруських землях»?
Друкарський верстат дав змогу швидко й масово поширювати релігійні книги, брошури, полемічну літературу різних конфесій. Це дозволило як православним, так і католикам, протестантам активно відстоювати свої позиції, впливати на ширші верстви населення, залучати нових прихильників і вести ідеологічну боротьбу. Внаслідок цього суперечності між церквами стали гострішими, а релігійна боротьба — масштабнішою та відкритішою, бо ідеї та аргументи кожної сторони швидко доходили до людей через друковане слово.
3. Роздивіться монету. Визначте, якій події вона присвячена. Яку ще інформацію повідомляють викарбувані на монеті зображення?
Монета присвячена 400-річчю Луцького Хрестовоздвиженського братства. Про це свідчить напис на монеті «ЛУЦЬКЕ ХРЕСТОВОЗДВИЖЕНСЬКЕ БРАТСТВО» та цифра «400 років».
Викарбувані зображення показують представників різних станів — духовенства, шляхти, міщан, що підкреслює роль братства як об’єднання православних городян і шляхти для захисту віри, підтримки храмів, організації шкіл і доброчинності. Угорі розміщено символ братства. Монета випущена Національним банком України у 2017 році на честь важливої релігійної та культурної організації XVI–XVII ст..
Мислю творчо
4. Підготуйте тези доповіді для виступу на науковій учнівській конференції на тему: «Реформація і Контрреформація: український вимір». Створіть хмаринку ключових слів вашої доповіді.
Тези доповіді: «Реформація і Контрреформація: український вимір»
- Реформація — релігійний рух XVI ст., що розпочався в Західній Європі як реакція на зловживання католицької церкви, закликав до оновлення віри, перекладу Біблії на національні мови, розвитку освіти та книгодрукування.
- На українських землях Реформація проявилася у поширенні протестантизму серед шляхти, перекладі Святого Письма староукраїнською мовою (Пересопницьке Євангеліє), створенні православних братств за зразком протестантських громад, розвитку книгодрукування, відкритті братських шкіл.
- Контрреформація — відповідь католицької церкви на поширення протестантизму, головними засобами стали освіта (єзуїтські колегіуми), проповідь, книговидання; на українських землях діяло 13 єзуїтських колегіумів, які поєднували освіту з католицьким вихованням.
- Реформаційні ідеї сприяли оновленню православної церкви: братства займалися доброчинністю, освітою, підтримкою храмів, організовували друкарні, домагалися ставропігії.
- Книгодрукування (Іван Федорович, Острозька Біблія) стало важливим чинником поширення релігійних ідей і полеміки між різними конфесіями.
- Контрреформація посилила тиск на православних, але водночас стимулювала їхню самоорганізацію, розвиток освіти і культури.
- Василь-Костянтин Острозький (заснування Острозької академії, підтримка книгодрукування).
- Реформація і Контрреформація поглибили релігійну боротьбу, але стали поштовхом до розвитку української культури, освіти, літератури, формування національної ідентичності.
Хмаринка ключових слів:
Реформація, Контрреформація, протестантизм, православ’я, братства, Пересопницьке Євангеліє, Острозька Біблія, книгодрукування, Іван Федорович, єзуїти, колегіуми, освіта, полемічна література, Василь-Костянтин Острозький, культура, ідентичність, полеміка, оновлення, криза церкви, самоврядування, ставропігія, XVI століття, Україна.
4. Проведіть мінідослідження біографії В.-К. Острозького. За результатами підготуйте графічний проєкт «В.-К. Острозький — представник українського магнатства та захисник православ’я»
1. Магнат
- Земельні володіння: Найбільший землевласник Речі Посполитої — понад 2000 сіл і містечок. Володів Острогом, Волинню, Київщиною. Візуалізація: Карта володінь із позначенням ключових міст.
- Економічний вплив: Отримував величезні прибутки, міг утримувати власне військо (15–20 тис. воїнів).
2. Політична кар’єра
- Посади: Воєвода київський (з 1559 р.), кандидат на королівський престол Речі Посполитої (1573 р.).
- Амбіції: Пропонував перенести центр православного патріархату з Константинополя до Острога.
3. Освітні ініціативи
- Острозька академія (1576 р.): Перша вища школа східноєвропейського типу. Вивчали «сім вільних мистецтв», грецьку, латину, слов’янські мови.
- Підтримка друкарства: Запросив Івана Федоровича, який видав Острозьку Біблію (1581 р.) — перше повне друковане Святе Письмо слов’янською мовою.
4. Захист православ’я
- Боротьба з унією: Фінансував православні братства (Львівське, Острозьке), будівництво монастирів і церков.
- Полемічна література: Підтримував авторів, які виступали проти підпорядкування Риму (наприклад, Герасима та Мелетія Смотрицьких).
5. Культурна спадщина
- Поєднання традицій: Інтегрував ідеї європейського Відродження з українськими релігійними та культурними традиціями.
- Вплив на ідентичність: Його діяльність стала основою для розвитку національної свідомості в умовах релігійного тиску.
«Діяльність Острозького — це синтез могутності магната, візії освітнього реформатора та відданості православній вірі».
Візуальні елементи проєкту:
- Портрет В.-К. Острозького (XVII ст.).
- Карта володінь із позначками ключових центрів.
- Фрагмент Острозької Біблії.
- Схема «Напрями діяльності» (освіта, друкарство, релігія).
- Логотип Острозької академії.
Підсумок: В.-К. Острозький — унікальна постать, яка поєднала політичну владу, економічну могутність і культурну місію, залишивши значний слід в історії України.