§5. Християнська церква в Ранньому середньовіччі

Зміст ГДЗ Всесвітня історія 7 клас Гісем

ПРИГАДАЙТЕ

1. Як виникло християнство?

Християнство виникло в I столітті н.е. в східних провінціях Римської імперії, спочатку як течія в юдаїзмі. Його засновником вважається Ісус Христос з Назарету, який проповідував нове вчення. Християнство було офіційно визнано в Римській імперії в IV столітті.

2. Назвіть основні положення християнського віровчення.

Віра в єдиного Бога, який є творцем світу
Ісус Христос – син Божий, який втілився в людину, був розп’ятий, воскрес і вознісся на небо
Святий Дух – третя особа Трійці (Бог-Отець, Бог-Син, Бог-Дух Святий)
Безсмертя душі, рай для праведників і пекло для грішників
Необхідність дотримання 10 заповідей і моральних норм

3. Працюємо в парах. Обговоріть, які загальнолюдські цінності утверджує християнство.

Християнство проповідує такі цінності як любов, милосердя, прощення, смирення, чесність, стриманість. Воно закликає любити ближнього свого і навіть ворогів.

4. Назвіть особливості становища духовенства в середньовічному європейському суспільстві.

Духовенство займало привілейоване становище в середньовічному суспільстві. Воно було звільнене від податків і повинностей, мало власний суд. Вище духовенство (єпископи, абати) були великими землевласниками й входили до правлячої еліти.

1. Людина та християнство

Яку роль відігравала християнська церква в житті середньовічного європейського суспільства?

Християнська церква відігравала дуже важливу роль у житті середньовічного європейського суспільства. Ось основні аспекти її впливу:

Духовне життя. Церква була центром духовного життя людей. Вона проповідувала християнське вчення, здійснювала богослужіння і таїнства (хрещення, причастя тощо), давала моральні настанови. Більшість населення були віруючими християнами і регулярно відвідували церкву.
Освіта і культура. При церквах і монастирях діяли школи, бібліотеки, скрипторії (майстерні з переписування книг). Саме церква була основним осередком освіти і культури в середні віки. Священники і ченці були найосвіченішою частиною суспільства.
Політичний вплив. Церква мала великий політичний вплив. Папа Римський вважався главою всіх християн. Єпископи й абати були великими землевласниками, входили до кола наближених до королів. Церква освячувала владу монархів, здійснюючи обряд коронації.
Господарська діяльність. Монастирі були значними господарськими центрами. Ченці займалися землеробством, ремеслами, торгівлею. При монастирях діяли лікарні, притулки для бідних і немічних. Церква збирала з віруючих десятину – податок у розмірі 1/10 частини доходів.

Отже, християнська церква пронизувала всі сфери життя середньовічного суспільства – від повсякденного життя простих людей до великої політики. Вона була духовним і культурним лідером, великим землевласником, впливала на політичні процеси.

2. Християнська церква на початку середньовіччя

Як відбувалося становлення християнської церкви на початку середньовіччя?

Формування церковної ієрархії: На початку середньовіччя вже існувала сформована церковна ієрархія. На Заході християнську церкву очолював Папа Римський, а на Сході — Патріархи (константинопольський, александрійський, єрусалимський та антіохійський).
Структура духовенства: Духовенство поділялося на три ступені: вищий (єпископи, кардинали на Заході, митрополити на Сході), середній (пресвітери) і нижчий (диякони). Духовенство також поділялося на чорне (ченці) і біле (нечернече).
Роль ченців: Ченці відігравали важливу роль у поширенні християнства. Вони зосереджувалися на молитвах і жили окремо від інших людей, утворюючи монастирі. На Заході великі монастирі називали абатствами, на Сході — монастирями та лаврами.

3. Християнізація Європи

Як відбувалася християнізація Європи?

На момент падіння Західної Римської імперії чимало її населення вже прийняло християнство. Ця релігія мала поширення і серед варварських спільнот, таких як вестготи, остготи, вандали та інші.
Завдяки підтримці франкських королів римська церква зміцніла й остаточно утвердилася на Заході. Карл Великий узаконив збирання десятини на її користь.
Значну роль у християнізації Європи в середні віки відіграли мандрівні ірландські ченці. Вони пливли до берегів тогочасної Європи, несли проповіді місцевому населенню, засновували монастирі. Ірландські ченці розпочали навертати в християнство англосаксів.
У VIII ст. до процесу християнізації долучився Константинополь. Завдяки діяльності проповідників Кирила і Мефодія в IX ст. з Візантії християнство поширилося серед болгарської, сербської, моравської спільнот, а пізніше — у Русі.
Рим поширив свій вплив на польські, чеські, угорські та скандинавські народи.
Християнізація не завжди відбувалася легко. Охрещені народи інколи поверталися до язичництва, і тоді доводилося здійснювати їхнє хрещення знову.

Працюємо в парах. Обговоріть і дайте відповідь на запитання: чому, на вашу думку, перебування ченців за стінами монастиря вважалося згубним для їхніх душ.

Перебування ченців за стінами монастиря вважалося згубним для їхніх душ з наступних причин:

Монастир мав бути організований таким чином, щоб у ньому вироблялося все необхідне для життя ченців – вода, їжа, ремісничі вироби. Це дозволяло ченцям повністю зосередитися на духовному житті та служінні Богу, не відволікаючись на мирські справи за межами монастиря.
Вихід ченців за стіни монастиря міг піддавати їх спокусам і негативним впливам зовнішнього світу. Це могло відволікати їх від молитов, аскези та духовного вдосконалення, що було головною метою чернечого життя.
Контакти з мирянами та участь у мирських справах розглядалися як загроза чистоті душі ченця. Монастирське життя мало на меті повне відречення від світу та зосередження на Богові. Тому будь-які виходи назовні вважалися небезпечними для духовного стану ченця.
Статут Святого Бенедикта прагнув створити для ченців закрите, самодостатнє середовище, де вони могли б повністю присвятити себе духовному життю. Монастир мав бути для них своєрідним “градом Божим”, відділеним від спокус і марноти зовнішнього світу.

Отже, заборона ченцям залишати монастир мала на меті захистити їх від мирських спокус, зберегти їхню духовну чистоту і дозволити повністю присвятити життя молитві та служінню Богу в закритому монастирському середовищі.

4. Розкол християнської церкви («Велика схизма»). Клюнійський рух

Як «Велика схизма» 1054 р. і клюнійський рух вплинули на християнство та церкву як його організаційну структуру?

“Велика схизма” 1054 р. і клюнійський рух вплинули на християнство та церкву таким чином:

“Велика схизма” 1054 р. призвела до розколу єдиної християнської церкви на католицьку (західного обряду) та православну (східного обряду). Це організаційно закріпило розбіжності, які сформувалися між Заходом і Сходом у попередні століття.
Католицька і православна церкви мали відмінності в догматах віри (вчення про главенство Папи, існування чистилища тощо), обрядах (способи хрещення, використання ікон чи живопису), управлінні (целібат духовенства, роль мирян) та звичаях (мова богослужіння).
Клюнійський рух, започаткований ченцями абатства Клюні у Франції, виступав за реформування католицької церкви. Вони вимагали дотримання целібату духовенством, заборони симонії (продажу церковних посад) і звільнення монастирів від світського контролю.
Папа Григорій VII, прихильник клюнійців, здійснив реформи католицької церкви в 1073-1085 рр. Він встановив порядок обрання Пап кардиналами, скасував право світської влади призначати духовенство (інвеституру), запровадив целібат і заборонив симонію.
Ці реформи зміцнили незалежність і владу Папи Римського в католицькій церкві. Григорій VII проголосив верховенство Папи над світськими правителями, його право позбавляти імператорів влади.

Отже, схизма 1054 р. розділила християнство на два напрямки – католицизм і православ’я, а клюнійський рух сприяв посиленню Папської влади та реформуванню устрою католицької церкви в XI ст.

Працюємо в парах. Обговоріть і сформулюйте обґрунтований висновок про обсяг влади Папи Римського після реформ Григорія VII.

З Диктату Папи Римського Григорія VII можна зробити висновок, що після реформ Григорія VII Папа Римський отримав дуже широкі повноваження та владу:

Папа Римський проголошувався єдиним главою всієї християнської церкви, “вселенським єпископом”. Це означало його верховенство над усіма іншими єпископами.
Папа отримав право призначати і звільняти єпископів на свій розсуд. Це давало йому контроль над церковною ієрархією.
Папа мав виключне право розпоряджатися імператорськими регаліями, тобто символами імператорської влади. Це підносило його над світськими монархами.
Усі князі мали виявляти Папі особливу шану, цілуючи йому ноги. Це символізувало підпорядкованість світської влади духовній.
Папа отримав право позбавляти влади імператорів, що ставило його над будь-якою світською владою.
Рішення Папи проголошувалися остаточними і неоскаржуваними. Ніхто, включно з імператорами і соборами, не міг їх скасувати чи засудити самого Папу.

Отже, реформи Григорія VII закріпили за Папою Римським широку духовну і світську владу, зробивши його фактично верховним правителем усього католицького світу, вищим за імператорів і королів. Папа став абсолютним і неоскаржуваним главою церкви.

Сформулюйте судження про:

значення християнства для формування західноєвропейського середньовічного суспільства в V—XI ст.

Християнство мало визначальний вплив на життя людини від народження до смерті, формувало свідомість і світогляд суспільства.
Церква сприяла розвитку культури, зміцненню держав, проповідувала нові моральні цінності.
Духовенство піклувалося про бідних і хворих, прагнуло зупинити феодальні усобиці.
Спочатку церква об’єднала європейське населення, але після розколу в XI ст. знову поділила його.

становище християнської церкви на початку середньовіччя

Існувала сформована церковна ієрархія на чолі з Папою Римським на Заході та Патріархами на Сході.
Духовенство поділялося на три ступені: вищий (єпископи, кардинали), середній і нижчий (диякони).
Духовенство також ділилося на чорне (ченці) і біле.
Ченці жили окремо від світу в монастирях, зосереджуючись на молитвах.

роль християнізації у становленні середньовічної Європи

Християнство поширювалося серед римського населення і варварських племен.
Франкські королі підтримали римську церкву, що сприяло її зміцненню на Заході.
Ірландські ченці активно проповідували християнство в Європі, засновували монастирі.
Візантія поширила християнство серед слов’янських народів, а Рим – серед польського, чеського, угорського та скандинавських народів.

вплив розколу християнської церкви і клюнійського руху на тогочасну Європу.

У 1054 р. християнська церква розкололася на католицьку і православну через суперечки з релігійних питань.
Католицька і православна церкви мали відмінності в догматах, обрядах, управлінні та звичаях.
Клюнійський рух виступав за реформи в католицькій церкві: целібат духовенства, заборону симонії, звільнення монастирів від світської влади.
Папа Григорій VII здійснив ці реформи в 1073-1085 рр., зміцнивши владу Папи і незалежність церкви від світської влади.

Запитання і завдання

Знаємо

1. Як називали великі християнські монастирі в Західній Європі?

Б абатства

2. Коли відбувся розкол християнської церкви на католицьку і православну?

Розкол християнської церкви на католицьку і православну відбувся у 1054 році. Це подія відома як “Велика схизма”.

3. Прочитайте назву терміна, розташувавши літери у правильній послідовності. Що він означає?

Розташувавши літери у правильній послідовності, отримуємо термін “схизма”. Схизма означає розкол, поділ у християнській церкві на дві гілки – католицьку і православну у 1054 році.

Аналізуємо і пояснюємо

Чи можна стверджувати, що християнство мало значний вплив на життя середньовічного населення Європи? Поясніть свою думку.

Так, можна стверджувати, що християнство мало значний вплив на життя середньовічного населення Європи. Християнське віровчення формувало уявлення людей про Бога і світ, впливало на їхнє життя від народження до смерті. Церква формувала свідомість суспільства, визначала світогляд, сприяла розвитку культури і зміцненню держав.

4. Охарактеризуйте розвиток християнської церкви в ранньосередньовічній Європі.

На початку середньовіччя у християнстві вже існувала сформована церковна ієрархія. На Заході церкву очолював Папа Римський, на Сході – Патріархи. Духовенство поділялося на чорне (ченці) і біле. Великі монастирі на Заході називали абатствами, на Сході – лаврами. Відбувалася активна християнізація Європи зусиллями Риму, Константинополя та ірландських ченців-місіонерів.

5. Яке значення мав процес християнізації в розвитку тогочасної Європи? Наведіть факти.

Християнізація сприяла культурному і державному розвитку ранньосередньовічної Європи. Церква об’єднувала європейське населення на основі спільної релігії, формувала нові моральні цінності. Ченці засновували монастирі, які ставали осередками освіти і культури. Підтримка християнства франкськими королями сприяла зміцненню їхньої влади.

6. Визначте причини, результати й наслідки схизми 1054 р. і клюнійського руху.

Причинами схизми 1054 року стали суперечки з релігійних питань і прагнення кожної з частин колишньої Римської імперії мати свою церкву. Результатом стало розділення християнства на католицизм і православ’я, які мали відмінності у догматах, обрядах, управлінні. Клюнійський рух виник через невдоволення частини духовенства зловживаннями в церкві. Його прибічники домоглися реформ – заборони симонії, целібату духовенства, незалежності церкви від світської влади. Це сприяло зміцненню авторитету католицької церкви.

Застосовуємо і творимо

7. Простежте за картою (форзац 2), як відбувалося поширення християнства в тогочасній Європі.

На момент падіння Західної Римської імперії багато її населення вже було християнами. Християнство поширилося і серед варварських племен – вестготів, остготів, вандалів тощо.
Завдяки підтримці франкських королів римська церква зміцнилася і утвердилася на Заході.
Значну роль відіграли ірландські ченці-місіонери, які засновували монастирі і проповідували християнство, зокрема серед англосаксів.
У VIII ст. до християнізації долучився Константинополь. Завдяки Кирилу і Мефодію християнство поширилося серед болгар, сербів, моравів, пізніше – на Русі.
Рим поширив свій вплив на поляків, чехів, угорців, скандинавів.

8. Розв’яжіть хронологічні задачі. 1) Яка подія відбулася в Русі в рік розколу християнської церкви? 2) Скільки років тому відбувся розкол християнської церкви?

У 1054 році, коли відбувся розкол християнської церкви, в Русі князював Ярослав Мудрий (1019-1054). Це був період активного розвитку Київської Русі, зокрема в культурному та релігійному аспектах.
Розкол християнської церкви відбувся 970 років тому (станом на 2024 рік).

9. Складіть екскурсійний маршрут і розробіть зміст екскурсії за темою «Християнізація ранньосередньовічної Європи».

Маршрут екскурсії:

Римська імперія: Початок християнізації, перші християнські громади.
Франкське королівство: Підтримка християнства франкськими королями.
Ірландія: Роль ірландських ченців-місіонерів у поширенні християнства.
Англосаксонська Англія: Християнізація англосаксів.
Константинополь: Вплив Візантії на християнізацію Балкан і Русі.
Київська Русь: Прийняття християнства князем Володимиром.

Зміст екскурсії:

Вступ: Історичний контекст і значення християнізації.
Римська імперія: Перші християнські громади, переслідування і визнання християнства.
Франкське королівство: Роль Карла Великого і його нащадків у зміцненні християнства.
Ірландія: Місія святого Патріка, заснування монастирів.
Англосаксонська Англія: Місія святого Августина Кентерберійського.
Константинополь: Місія Кирила і Мефодія, християнізація слов’ян.
Київська Русь: Прийняття християнства князем Володимиром, будівництво перших церков.

2) За додатковими джерелами, рекомендованими вчителем (вчителькою), на прикладах пам’яток, пов’язаних із християнізацією Європи у V—XI ст., поясніть, чому необхідно зберігати культурну спадщину минулого.

Збереження культурної спадщини минулого є важливим для розуміння історії та розвитку суспільства. Пам’ятки, пов’язані з християнізацією Європи, такі як монастирі, церкви, рукописи, є свідченням духовного і культурного розвитку. Вони допомагають нам зрозуміти, як християнство вплинуло на формування європейської цивілізації, її моральних і етичних цінностей.

10. Працюємо в малих групах. Метод «Спільний проект». Підготуйте та презентуйте класу навчальний проект на тему (на вибір):

1) «Роль чернецтва в розвитку ранньосередньовічної Європи»;

Чернецтво відігравало важливу роль у розвитку ранньосередньовічної Європи. Монастирі були центрами духовного життя, освіти і культури. Ченці займалися переписуванням рукописів, збереженням знань античності, розвитком медицини і агрокультури. Вони також були місіонерами, які поширювали християнство серед варварських племен.

2) «Папа Римський Григорій VII — реформатор католицької церкви».

Папа Римський Григорій VII (1073-1085) був одним з найвпливовіших реформаторів католицької церкви. Він ініціював реформи, спрямовані на зміцнення церковної дисципліни, заборону симонії (продаж церковних посад), впровадження целібату для священиків і незалежність церкви від світської влади. Його реформи мали значний вплив на розвиток католицької церкви і зміцнення її авторитету.

11. Працюємо разом. Метод «Асоціативна квітка». Доберіть слова-асоціації до поняття «християнська церква».

Слова-асоціації до поняття «християнська церква»:

Віра
Молитва
Спасіння
Мораль
Духовність
Літургія
Монастир
Євангеліє
Символіка
Спільнота