Зміст ГДЗ Історія України 7 клас Хлібовська
Разом з Кліо розгляньте портрети історичних постатей. За допомогою своїх смартфонів і програми для розпізнавання дізнайтеся, хто вони? Висловіть припущення, як ці історичні постаті пов’язані з темою уроку.
Ігор Рюрикович
Княгиня Ольга
Святослав
Вони були правителі Русі
1. Поміркуйте, про яку подію ми дізнаємося з мініатюри.
Мініатюра з мадридського списку «Хроніки» Іоанна Скілиці зображує використання грецького вогню під час морських битв. Ця подія стосується застосування візантійцями грецького вогню проти флоту князя Ігоря Рюриковича під час його походу на Царгород у 941 році. Грецький вогонь був страшною зброєю, яку неможливо було загасити водою, і він спричиняв значні руйнування дерев’яних кораблів.
2. Відшукайте в інтернеті історичні джерела, що описують дану подію. 3. Складіть на основі джерел розповідь з 5—6 речень та проілюструйте(за бажанням) її малюнком.
У 941 році князь Ігор Рюрикович здійснив похід на Царгород (Константинополь). Візантійці, захищаючи своє місто, використали грецький вогонь, який випускали з мідних труб на ворожі кораблі. Ця запальна суміш, що складалася з негашеного вапна, сірки та сирої нафти, спричиняла невгасиме полум’я, яке охоплювало кораблі русичів. Вогонь був настільки потужним, що моряки кидалися у воду, намагаючись врятуватися. Завдяки грецькому вогню, візантійці змогли розгромити флот князя Ігоря, що стало однією з найвідоміших перемог Візантії.
1. Княжіння Ігоря Рюриковича
1. За яких обставин прийшов до влади князь Ігор? Якими методами він її утримував?
Князь Ігор прийшов до влади у 912 році після смерті Олега. Він утримував владу жорсткими методами – застосовував силу проти племен, які намагалися відновити незалежність (деревляни, уличі, тиверці), обкладав їх більшою даниною.
2. З’ясуйте причини й наслідки походів князя Ігоря на Візантію.
- Візантія перестала дотримуватися умов договору 911 року після смерті Олега.
- Ігор хотів встановити вигідні відносини з імперією, піднести авторитет Русі. Наслідки походів:
- Похід 941 року був невдалим, флот русів спалили “грецьким вогнем”.
- Після походу 944 року Візантія погодилася платити данину і підписала торговельну угоду, але менш вигідну, ніж за Олега.
3. Чому деревляни вбили великого київського князя?
Деревляни вбили князя Ігоря у 945 році, коли він повернувся до них за додатковою даниною після вже зібраного полюддя. Вони дуже обурилися такими діями князя і жорстоко розправилися з ним та його дружиною.
Відлуння минулого
1. Скільки часу витрачав князь, щоб зібрати данину?
Згідно з описом Костянтина VII Багрянородного у книзі «Про управління імперією», князі Русі виходили з Києва у листопаді й поверталися назад у квітні. Таким чином, збір данини тривав приблизно п’ять місяців, протягом яких князі і їхні дружини перебували у підвладних слов’янських землях, збираючи данину і харчуючись там протягом зими.
2. Чому збір данини назвали «полюддям»?
Збір данини назвали «полюддям» від слова «ходіння по людях». Це означало, що князь разом зі своєю дружиною здійснював об’їзд підвладних територій, відвідуючи різні племена і збираючи з них данину. Такий об’їзд мав круговий характер, охоплюючи різні слов’янські землі, що платили данину Русі.
2. Київська княгиня Ольга
1. Чому після смерті князя Ігоря Ольга стала правителькою держави?
Після смерті князя Ігоря у 945 році Ольга стала правителькою держави, оскільки їхній син Святослав був ще надто малим, щоб правити. Ольга мала повагу та вплив серед воєвод і дружинників Ігоря, що дозволило їй перебрати владу.
2. Як княгиня Ольга змінила систему збору данини?
Княгиня Ольга змінила систему збору данини наступним чином:
- Запровадила уроки – наперед визначені фіксовані розміри данини.
- Створила погости – укріплення з представником княжого двору і загоном воїнів для контролю за територією та збору данини.
- У погостах були склади для зберігання зібраної данини (уроків).
3. З якою метою княгиня здійснила подорож до Імперії ромеїв?
У 957 році Ольга очолила посольство до візантійського імператора Костянтина VII з метою:
- Домовитися про покращення умов торгівлі між Руссю і Візантією.
- Можливо, домовитися про шлюб свого сина Святослава з візантійською принцесою.
- Прийняти християнство (що вона і зробила під час цього візиту).
Хоча Ольгу зустріли з великими почестями, підписати нову торговельну угоду не вдалося. Її спроби поширити християнство в Русі також не мали успіху через спротив сина і більшості дружинників.
Барвограй ідей
1. Знайдіть в інтернеті інформацію з літопису про помсту княгині. З’ясуйте, чому вона так вчинила.
Згідно з “Повістю минулих літ”, після вбивства її чоловіка князя Ігоря деревлянами, княгиня Ольга вчинила жорстоку помсту цьому племені. Причиною її дій було бажання помститися за смерть Ігоря та приборкати деревлян, які не хотіли коритися Київській Русі.
Ольга вдалася до хитрощів і підступу. Спочатку вона запросила представників деревлян до Києва нібито для переговорів, але замість цього наказала закопати їх живцем. Потім вона відправила послів до деревлян з пропозицією видати найкращих людей для служби при її дворі. Коли ті прибули, Ольга наказала спалити їх живцем у лазні.
Нарешті, Ольга підступила до столиці деревлян Іскоростеня і оточила місто своїм військом. Вона запропонувала деревлянам видати по три голуби та по три горобці від кожного двору, нібито для сплати данини. Насправді ж Ольга наказала прив’язати до пташок запалені ганчірки і відпустити їх, щоб ті підпалили будинки в місті. Коли деревляни почали тікати з палаючого міста, вояки Ольги їх захопили.
Таким чином, хитрістю і жорстокістю Ольга розправилася з деревлянами, помстившись за смерть свого чоловіка і приборкавши непокірне плем’я
2. З’ясуйте, де й коли княгиня Ольга прийняла хрещення.
Згідно з літописом, княгиня Ольга прийняла хрещення у 957 році під час свого візиту до Константинополя, столиці Візантійської імперії. Її охрестив сам візантійський імператор Костянтин VII Багрянородний у соборі Святої Софії.Хрещення Ольги мало велике історичне значення, оскільки вона стала першою правителькою Київської Русі, яка прийняла християнство. Цей крок сприяв подальшій християнізації Русі та зміцненню зв’язків з Візантією.
Мініатюра з Радзивіллівського літопису зображає саму сцену хрещення княгині Ольги у Константинополі. На ній можна побачити Ольгу, яка стоїть у купелі, а імператор Костянтин хрестить її.
3. Князь Святослав Ігорьович
1. Які завойовницькі походи здійснив Святослав Ігорьович у середині 960-х років?
Святослав Ігорьович здійснив такі завойовницькі походи у середині 960-х років:
- У 964-966 роках підкорив в’ятичів, які платили данину хозарам, захопив столицю Волзької Булгарії місто Булгар, розгромив Хозарський каганат, захопивши його столицю Ітіль та фортеці Тмуторокань і Саркел.
- У 967-968 роках здійснив похід проти Болгарського царства, розгромив болгарське військо і захопив значні території.
2. Куди князь Святослав хотів перенести столицю Русі-України?
Князь Святослав хотів перенести столицю Русі-України до міста Переяславець на Дунаї після успішного походу проти Болгарського царства. Однак цей план не здійснився через напад печенігів на Київ, який змусив Святослава повернутися.
3. Поміркуйте, чому київський князь Святослав вирішував питання зовнішньої політики переважно воєнними засобами.
Святослав вирішував питання зовнішньої політики переважно воєнними засобами з кількох причин:
- Він був войовничим князем, який прагнув розширити територію Русі, підкорити нові племена і народи.
- Військові походи давали можливість збагатитися шляхом захоплення здобичі, накладання данини.
- Перемоги піднімали авторитет князя і Русі, змушували сусідів рахуватися з її силою.
- Святослав більше покладався на власну військову міць, ніж на дипломатію, на відміну від своєї матері Ольги.
Отже, для Святослава війна була головним інструментом досягнення зовнішньополітичних цілей – розширення держави, збагачення, утвердження могутності Русі.
Галявина творчості
Князь Ігор
Роки життя
Князь Ігор народився невідомо коли. Загинув у 945 році. і загинув у 945 році.
Роки правління
Ігор правив Київською Руссю з 912 по 945 рік.
Внутрішня політика
Ігор спрямовував свої зусилля на укріплення своєї влади та підтримання порядку і миру в державі. Він відновив владу над повсталими деревлянами й уличами, утримував силою в покорі двадцять підвладних князівств, збільшував кількість данини для утримання війська. Ігор також продовжив політику Олега, спрямовану на об’єднання східнослов’янських племен в одній державі.
Зовнішня політика
Ігор активно займався зовнішньою політикою, здійснюючи походи на Візантію та у Закавказзя. Він вів війни з печенігами, уклав з ними мирний договір у 915 році, а також здійснив кілька походів на Візантію, зокрема невдалий похід 941 року та похід 944 року, після якого було погоджено умови договору з Візантією.
Значення діяльності
Ігор продовжив об’єднання слов’янських племен, розширив Київську державу, сприяв зміцненню авторитету держави й забезпеченню інтересів торгівлі з іноземними країнами. Його правління завершило перший етап у розвитку державності на Русі.
Княгиня Ольга
Роки життя
Княгиня Ольга народилася між 880 та 920 і померла у 969 році.
Роки правління
Ольга правила Київською Руссю з 945 по 964 рік як регент при малолітньому синові Святославі.
Внутрішня політика
Після смерті чоловіка Ігоря, Ольга стала правителькою держави. Вона провела першу податкову реформу, впровадивши уроки (фіксовані розміри данини) та створивши погости (укріплення для збору данини). Ольга також організувала княжівські адміністративно-господарські осередки, підпорядкувала древлян Києву та впровадила кам’яне будівництво.
Зовнішня політика
Ольга активно займалася зовнішньою політикою. У 957 році вона очолила посольство до візантійського імператора Костянтина VII, де прийняла хрещення. Вона також налагодила стосунки із правителем Німецької імперії Оттоном І та захищала Київ від печенігів.
Значення діяльності
Ольга зміцнила князівську владу, покращила відносини із Заходом та Візантією. У 957 році Ольга прийняла хрещення в Константинополі, що сприяло подальшій християнізації Русі.