Поміркуйте, як суспільно-політичні події XVIII ст. впливали на розвиток української культури.
Суспільно-політичні події XVIII століття (ліквідація Гетьманщини, посилення владних утисків Російської імперії, розкол українських земель) призвели до обмеження автономії, що стримувало розвиток освіти й літератури, зменшило кількість українських шкіл і друку. Але водночас відбувався розвиток барокової архітектури, українського мистецтва, виникали перші театральні вистави, з’являлися українські літературні твори, які зберігали національну ідентичність.
📝 Діємо: практичні завдання
За цитатою О. Субтельного, українська культура XVIII століття мала дві головні, парадоксальні особливості:
За О. Субтельним, у XVIII столітті українська культура, з одного боку, переживала розквіт у стилі бароко, а з іншого — змушена була пристосовуватися до російських зразків, втрачаючи самобутність.
- Розквіт видно у будівництві храмів, як-от собор Святого Юра у Львові, творчості композиторів М. Березовського та Д. Бортнянського, а також у філософії Г. Сковороди.
- Пристосування до імперії проявилося, наприклад, у запровадженні з 1765 року російської мови викладання в Києво-Могилянській академії.
«Адаптація до російських імперських взірців» загрожувала українській культурі повною втратою власної ідентичності та перетворенням на частину російської культури.
✨ Свідчать документи
Про діяльність церковнопарафіяльних шкіл на Харківщині (XVIII ст.)
Які особливості мало навчання в церковній школі?
Навчання в церковній школі мало кілька особливостей:
- Розташування: Школа знаходилася біля церкви.
- Класи: Було три класи, учні в яких ділилися за рівнем знань — від вивчення букваря до Псалтиря.
- Предмети: Навчали читання та письма.
- Учні: У школі навчалися як малі діти, так і дорослі.
- Навчальні матеріали: Для письма використовували крейду та чорні дощечки або чорнила й папір.
✨ Поміркуймо!
Визначте причини зменшення кількості церковнопарафіяльних шкіл з другої половини XVIII ст.
Ліквідація Гетьманщини, запровадження кріпосного стану для селян, політика царського уряду, спрямована на уніфікацію як політико-адміністративного ладу, так і культурного життя, негативно позначилися на шкільництві. Зменшилася кількість церковнопарафіяльних шкіл, вони перетворилися на школи для нижчих верств населення.
✨ Історичні подробиці
На основі знань, здобутих на уроках історії й української літератури, поясніть, чому Г. Сковороду називають «українським Сократом».
Головна схожість полягає в тому, що обидва філософи вважали основним методом пізнання істини діалог та самопізнання. Подібно до Сократа, який на площах Афін вів бесіди з людьми, допомагаючи їм народжувати істину, Сковорода був мандрівним філософом, який у розмовах і суперечках спонукав співрозмовників до роздумів.
Ключовим у вченні обох мислителів був заклик «пізнай самого себе». Вони навчали, що шлях до щастя лежить через розуміння власної природи та відповідну до неї працю. Ідея Сковороди про «сродну працю» є розвитком цієї думки.
Крім того, і Сократ, і Сковорода вели просте, аскетичне життя, були байдужими до матеріальних благ і слави, присвятивши себе пошукам істини, добра та свободи. Їхня філософія мала яскраво виражений етичний характер, тобто була зосереджена на питаннях моралі та правильного життя.
📝 Діємо: практичні завдання
Розгляньте ілюстрації храмів. Використовуючи знання / додаткову інформацію з історії розвитку архітектури у світі, визначте спільне й відмінне в європейській і українській традиціях барокового архітектурного стилю.
Спільними для українського та європейського бароко є пишність, велика кількість декоративних елементів та складні, динамічні форми, що добре видно на всіх трьох храмах.
Відмінним в українській традиції є більша стриманість і спокій. Головною ж особливістю є використання грушоподібних куполів та вплив народної дерев’яної архітектури, що робить українське бароко більш гармонійним і самобутнім.
✨ Думки істориків
Які причини популярності стилю бароко в українському мистецтві наводить історик?
Історик Олександр Бойко вважає, що стиль бароко став популярним в українських землях з двох головних причин. По-перше, він відповідав ментальності українців, адже поєднував у собі відчуття святковості та динамічності з поетичною, ліричною сентиментальністю. По-друге, українці, як і інші народи, що мали контакти зі Сходом, тяжіли до пишності, емоційності та декоративності, а саме ці риси є основою барокового стилю.
Запитання і завдання
Знаю і систематизую нову інформацію
Можу назвати і розпізнати визначні пам’ятки української культури XVIII ст.
Я можу назвати такі пам’ятки архітектури: Успенський собор Почаївської лаври, Собор Святого Юра у Львові, Андріївську церкву та Свято-Покровську церкву в Києві, а також унікальну дерев’яну Троїцьку соборну церкву в Самарчику, збудовану без жодного цвяха. Також до пам’яток цього періоду належать іконостас Спасо-Преображенської церкви у Великих Сорочинцях та ікони Вознесенської церкви в Березні.
Можу назвати видатних діячів української культури.
У XVIII столітті творили філософ і поет Григорій Сковорода, композитори Максим Березовський та Дмитро Бортнянський, архітектори Іван Григорович-Барський та Яків Погребняк, художник Володимир Боровиковський та скульптор Йоган Георг Пінзель, якого навіть називають «галицьким Мікеланджело». У науці відзначилися Нестор Амбодик, Іван Фальковський та Фаустин Гродзіцький.
Можу простежити культурні зв’язки українських земель з Європою.
Культурні зв’язки були досить тісними. Наприклад, Нестор Амбодик здобув ступінь доктора медицини у Страсбурзькому університеті. У Києво-Могилянській академії вивчали європейські мови: латинську, німецьку та французьку. В Україні працювали іноземні митці, як-от архітектор Франческо Бартоломео Растреллі. А роботи українських майстрів, як-от скульптора Пінзеля, виставлялися в Луврі, що свідчить про їхнє європейське визнання.
Можу визначити особливості мистецького стилю українського бароко.
Українське бароко, з одного боку, має спільні з європейським риси: пишність, декоративність, емоційність. З іншого боку, воно є більш стриманим і гармонійним. Його особливістю є поєднання святковості з ліричністю та філософічністю, що відповідало українській ментальності. Також в ньому відчувається вплив народних традицій, наприклад, у використанні грушоподібних куполів.
Обговорюємо в групі
2. Об’єднайтеся в групи й розшифруйте словесні хмаринки: утворіть афоризми Г. Сковороди й розкрийте значення їхнього змісту.
“Не за обличчя судіть, а за серце”.
Значення: Цей вислів означає, що не можна оцінювати людину за її зовнішністю. Головне — це її внутрішній світ, думки, вчинки та доброта. Сковорода закликає дивитися глибше, на “серце” людини, а не на її “обличчя”, тобто на її суть, а не на зовнішню оболонку.
“Як ліки не завжди приємні, так і істина буває сувора”.
Значення: Сковорода порівнює істину з ліками. Іноді ліки бувають гіркими, але вони необхідні для одужання. Так само і правда може бути неприємною або гіркою, але її потрібно знати і приймати, щоб духовно зростати та ставати кращим. Цей афоризм вчить не боятися правди, навіть якщо вона не “солодка”.
Мислю творчо
3. За допомогою додаткових джерел інформації дізнайтеся, у яких регіонах України збереглися пам’ятки архітектури бароко. Виконайте творчий проект «Зразки барокової архітектури на карті України».
Ось умовна карта найвизначніших пам’яток українського бароко, згрупованих за регіонами:
Київ та Київська область
- Андріївська церква — збудована за проектом видатного архітектора Бартоломео Растреллі, є яскравим символом бароко.
- Києво-Печерська лавра — архітектурний ансамбль, де багато споруд, зокрема Успенський собор, Троїцька надбрамна церква та Велика лаврська дзвіниця, мають риси українського бароко.
- Михайлівський Золотоверхий монастир — один із найяскравіших прикладів українського бароко. Хоча собор був зруйнований, його відновили за збереженими проектами.
- Маріїнський палац — ще один шедевр Растреллі, збудований у стилі бароко.
- Києво-Могилянська академія — її старий корпус є прикладом “мазепинського” бароко.
Чернігівська область
- Церква Святої Катерини (м. Чернігів) — зразок козацького бароко, збудована на початку XVIII століття.
- Троїцький собор (м. Чернігів) — велична пам’ятка, що належить до періоду бароко.
- Собор Різдва Богородиці (смт Козелець) — зведений у середині XVIII століття за сприяння родини Розумовських. Архітекторами були Іван Григорович-Барський та Андрій Квасов.
- Миколаївський собор (м. Ніжин) — один з ранніх зразків козацького бароко, що в цеглі відтворює форми дерев’яних храмів.
Полтавська область
- Спасо-Преображенська церква (с. Великі Сорочинці) — унікальний храм, збудований у 1732 році коштом гетьмана Данила Апостола.
- Спасо-Преображенський собор (Мгарський монастир, біля м. Лубни) — збудований наприкінці XVII століття за наказом гетьмана Івана Самойловича.
Харківська область
- Покровський собор (м. Харків) — найстаріша кам’яна будівля міста, зведена в 1689 році, яскравий приклад архітектури бароко.
- Спасо-Преображенська церква (м. Ізюм) — пам’ятка козацького бароко, збудована у 1684 році.
Львівська область
- Собор Святого Юра (м. Львів) — величний собор, що поєднує риси бароко та рококо. Належить до Світової спадщини ЮНЕСКО.
- Домініканський костел (м. Львів) — одна з найвизначніших пам’яток пізнього бароко в місті.
- Костел святого Юра (м. Дрогобич) — пам’ятка західноєвропейського бароко XVII століття.
Тернопільська область
- Успенський собор Почаївської лаври (м. Почаїв) — головний храм лаври, велична споруда в стилі бароко.
- Ратуша (м. Бучач) — збудована за проектом архітектора Бернарда Меретина, вважається шедевром світської архітектури.
- Домініканський костел (м. Тернопіль) — одна з ключових пам’яток бароко в Галичині.
Інші регіони
- Сумська область: Церква Миколи Козацького (м. Путивль) — важлива пам’ятка українського бароко на Сході України.
- Вінницька область: Костел монастиря домініканців (м. Вінниця) — архітектурний комплекс, будівництво якого завершилось у XVIII столітті.
- Житомирська область: Монастир Кармелітів Босих (м. Бердичів) — монументальний комплекс у стилі бароко.
- Дніпропетровська область: Свято-Троїцький собор (м. Новомосковськ) — унікальна дерев’яна пам’ятка козацького бароко, збудована у XVIII столітті без жодного цвяха.