1. Історична гра
Яка роль в історії І. Виговського?
Іван Виговський був гетьманом, який намагався здобути для козацької держави незалежність. Після смерті Богдана Хмельницького він продовжив його справу, але зіткнувся з внутрішніми чварами та зовнішнім тиском з боку Московії. Найбільш відомим його досягненням є укладення Гадяцької угоди.
Назвіть положення Гадяцької угоди 1658 р.
Гадяцька угода передбачала створення федеративної держави — Речі Посполитої Трьох Народів, до якої на рівних правах мали входити Польське королівство, Велике князівство Литовське та Велике князівство Руське (Україна). Україна в межах кількох воєводств отримувала широку автономію, власні суди, армію та скарбницю. Православна церква зрівнювалася у правах з католицькою.
На основі якої історичної події було написано роман “Чорна рада”?
Роман Пантелеймона Куліша “Чорна рада” написаний на основі реальної історичної події — козацької ради, що відбулася в Ніжині у 1663 році. На цій раді обирали гетьмана Лівобережної України, і боротьба за владу розгорнулася між кількома претендентами, що призвело до розколу серед козацтва.
Чи справді я був «сонцем Руїни»?
Гетьмана Петра Дорошенка справді називали «сонцем Руїни». Це прізвисько він отримав за свої спроби об’єднати розділені українські землі (Правобережну та Лівобережну Україну) в єдину державу та покласти край періоду громадянських воєн і зовнішніх втручань, який увійшов в історію як Руїна.
Як можна розпізнати пам’ятки українського бароко?
Пам’ятки українського бароко можна розпізнати за пишністю форм, великою кількістю декоративних елементів (ліпнина, різьблення), контрастами світла і тіні. У церковній архітектурі це часто храми з п’ятьма або дев’ятьма куполами грушоподібної форми та багатоярусними дзвіницями.
Чому історики визначають мою роль як суперечливу?
Роль гетьмана Івана Мазепи в історії є суперечливою через його різку зміну політичної позиції. Протягом багатьох років він був вірним союзником московського царя Петра I і користувався його повною довірою. Проте, побачивши, що політика царя обмежує права та свободи Гетьманщини, Мазепа вирішив піти проти нього. Він таємно перейшов на бік шведського короля Карла XII, сподіваючись у союзі з ним здобути незалежність для України. Саме тому одні історики вважають його зрадником, а інші — патріотом, який наважився на ризикований крок заради своєї батьківщини.
Як розвивалися наукові знання наприкінці XVII ст.?
Наприкінці XVII століття центром наукових знань в Україні була Києво-Могилянська академія. Тут вивчали не лише богослов’я, а й мови (латинську, грецьку), поетику, риторику, філософію та природничі науки. Випускники академії ставали видатними церковними, культурними та політичними діячами.
Чому важливо було підняти повстання проти Петра І?
Іван Мазепа та частина козацької старшини вважали, що повстання проти Петра І було необхідним для збереження автономії Гетьманщини. Політика царя була спрямована на обмеження прав і вольностей козацтва, а участь у важкій Північній війні виснажувала українські ресурси.
Чим унікальна Конституція Пилипа Орлика?
Конституція Пилипа Орлика 1710 року вважається однією з перших у світі конституцій. Її унікальність у тому, що вона встановлювала поділ влади на законодавчу (Генеральна рада), виконавчу (гетьман) та судову, обмежувала владу гетьмана та гарантувала права і свободи козацтва та інших верств населення.
Яка версія створення картини вам відома?
Задум написати картину “Запорожці пишуть листа турецькому султану” виник у художника Іллі Рєпіна влітку 1878 року, коли він гостював у маєтку мецената Сави Мамонтова. Один з гостей, історик Дмитро Яворницький, зачитав копію листа-відповіді запорозьких козаків на ультиматум османського султана Мегмеда IV. Хоча сам лист був скоріше літературним памфлетом XVII століття, а не реальним дипломатичним документом, його зухвалий і гумористичний тон настільки вразив Рєпіна, що він одразу ж зробив перший ескіз.
Які явища та процеси характерні для періоду Руїни?
Для періоду Руїни (друга половина XVII ст.) характерні:
- Громадянська війна: боротьба за гетьманську владу між різними козацькими угрупованнями.
- Розкол України: поділ Гетьманщини по Дніпру на Правобережну та Лівобережну.
- Зовнішнє втручання: постійне втручання у внутрішні справи України з боку сусідніх держав — Московії, Речі Посполитої та Османської імперії.
- Занепад господарства: спустошення земель через безперервні війни.
2. Хронологічна розминка
Перетворіть числову хмаринку на джерело історичної інформації, виконуючи завдання:
| Рік | Подія | Причини | Наслідки |
|---|---|---|---|
| 1658 | Гадяцька угода між Гетьманщиною та Річчю Посполитою | Пошук гетьманом І. Виговським нового союзника та спроба утворити Велике князівство Руське | Угода не була повністю виконана, що призвело до московсько-української війни та поглиблення Руїни |
| 1663 | “Чорна рада” в Ніжині, обрання гетьманом Івана Брюховецького | Боротьба за владу на Лівобережжі та втручання Московського царства | Перемога промосковської партії, страта опонентів Брюховецького та підписання Батуринських статей, що обмежували автономію |
| 1677 | Перший Чигиринський похід турецько-татарської армії на столицю Гетьманщини | Боротьба між Османською імперією та Московією за контроль над українськими землями | Облога Чигирина була невдалою для турків, але це був лише початок виснажливої війни |
| 1681 | Бахчисарайський мирний договір між Московією та Османською імперією | Виснаження обох сторін у російсько-турецькій війні 1676–1681 рр. | Лівобережна Україна та Київ визнавалися за Московією, а кордон встановлювався по Дніпру |
| 1686 | “Вічний мир” між Річчю Посполитою та Московією. – | Необхідність для Московії приєднатися до антитурецької коаліції “Священна ліга” | Договір остаточно закріпив поділ українських земель по Дніпру між двома державами. |
| 1688 | “Славна революція” в Англії | Політика короля Якова II, що викликала невдоволення через спроби відновити католицизм. | Повалення Якова ІІ, утвердження в Англії конституційної монархії та ухвалення “Білля про права” |
| 1699 | Ліквідація козацького устрою на Правобережжі за рішенням польського сейму. – | Річ Посполита більше не потребувала козацьких полків після завершення війни з Туреччиною | Рішення сейму спричинило велике козацьке повстання під проводом Семена Палія (1702–1704 рр.) |
| 1699 | Карловицький мирний договір між “Священною лігою” та Османською імперією | Поразки Османів у Великій турецькій війні й перерозподіл територій | Річ Посполита відновила владу на Правобережжі; ліквідація там козацького устрою. |
| 1709 | Полтавська битва | Північна війна між Швецією та Московією; перехід гетьмана І. Мазепи на бік шведів | Нищівна поразка шведів та козаків, втеча Мазепи й Карла XII, посилення тиску Московії на Гетьманщину |
| 1710 | Прийняття “Конституції Пилипа Орлика” в Бендерах | Необхідність визначити правові засади існування української держави після поразки під Полтавою | Документ не набув чинності, але став унікальною пам’яткою правової думки, першою українською конституцією |
| 1713 | Адріанопольський мир Росії з Османами: підтвердив Прутський договір; Азов повернено османам. | угода після російсько-турецької війни 1711 — 1713 років. | Завершення Русько-турецької війни 1710–1713 рр. і 25 років миру між сторонами. |
3. Історична математика
Розв’язання завдань:
Спочатку виконаємо обчислення:
- Конституція Пилипа Орлика (1710) – 29 = 1681 рік.
- Зборівський договір (1649) + 18 = 1667 рік.
- “Вічний мир” (1686) – 28 = 1658 рік.
Тепер увідповіднимо дати, які ми отримали, з правильними описами подій, оскільки в завданні вони переплутані.
1658 рік — Гадяцький договір. Відповідає опису: Створення федерації Великого князівства Руського, Королівства Польського й Великого князівства Литовського.
1667 рік — Андрусівське перемир’я. Відповідає опису: Перший поділ Української козацької держави між Річчю Посполитою і Московією.
1681 рік — Бахчисарайський мирний договір. За цим договором Османська імперія визнавала владу Московії над Лівобережжям, а Поділля залишалося під її контролем. Опис Установлення влади Османської імперії над Південною Київщиною найбільше стосується Бучацького договору 1672 року, але серед отриманих дат такої немає.
Завдання для однокласників:
А тепер пропоную вам мої власні задачі. Розгадайте, які події зашифровані!
- Переяславські статті (1659 рік) + 8 років = ? Опис події: Перемир’я, яке юридично оформило поділ України по Дніпру.
- “Чорна рада” в Ніжині (1663 рік) + 23 роки = ? Опис події: Договір, що остаточно підтвердив поділ Гетьманщини між Московією та Річчю Посполитою.
4. Карта пам’яті історичного періоду
Доба Руїни (друга половина XVII ст.)
Передумови
- Смерть Богдана Хмельницького і гостра боротьба за гетьманську владу між представниками козацької старшини.
- Втручання сусідніх держав (Московського царства, Речі Посполитої, Османської імперії) у внутрішні справи Гетьманщини.
- Глибокий розкол всередині українського суспільства, зокрема між козацькою старшиною, рядовими козаками та селянством.
Події
- Гадяцький договір (1658) та Конотопська битва (1659), що показали силу козацької армії, але не привели до єдності.
- Чорна рада в Ніжині (1663), українська державність опинилася у стані глибокої кризи
- Андрусівське перемир’я (1667) та “Вічний мир” (1686) — договори між Московією та Річчю Посполитою, що закріпили поділ України по Дніпру.
- Чигиринські походи (1677–1678) — виснажлива боротьба за гетьманську столицю.
Особи
- Гетьмани Лівобережжя: Іван Брюховецький, Дем’ян Многогрішний, Іван Самойлович.
- Гетьмани Правобережжя: Павло Тетеря, Петро Дорошенко, Юрій Хмельницький.
- Гетьмани обох берегів Дніпра (у різний час): Іван Виговський, Юрій Хмельницький.
- Кошовий отаман Запорозької Січі: Іван Сірко.
Наслідки
- Розділ українських земель між Річчю Посполитою та Московським царством.
- Страшне спустошення території України, особливо Правобережжя, величезні людські втрати.
- Втрата єдності та ослаблення козацької держави, що у майбутньому призвело до повної втрати незалежності.
- Посилення залежності гетьманів від іноземних правителів.
5. Історичний репортаж
Логічна послідовність ілюстрацій:
- Портрет Івана Мазепи (гравюра): Початок історії, знайомство з головним героєм, гетьманом у зеніті слави, але перед важким вибором.
- Полтавська битва (картина): Кульмінація — вирішальний момент, коли Мазепа разом зі шведами виступив проти московського війська.
- Мазепа та Карл ХІІ після поразки (картина): Розв’язка битви, трагічний наслідок, шлях у вигнання.
- Поштова марка “Гетьман Пилип Орлик”: Продовження історії. Після смерті Мазепи його справу продовжує Пилип Орлик.
- Відлив з бронзи “Кость Гордієнко”: Створив та очолив Кам’янську Січ. До 1728 р. очолював Олешківську Січ, сподвижник та співавтор Конституції Гетьмана Війська Запорозького Городового Пилипа Орлика.
Сценарій історичного фільму
Назва фільму: “Заповіт гетьмана”
Сцена 1. Перед бурею.
На екрані — портрет Івана Мазепи.
Кадр: Розкішні палати в Батурині. Гетьман Іван Мазепа, вже немолодий, але ще міцний, розглядає карту України. Його обличчя зосереджене. Він розуміє, що московський цар Петро І поступово забирає вольності Гетьманщини.
Сцена 2. Вирішальний бій.
На екрані — картина Полтавської битви.
Кадр: Поле під Полтавою. Гуркіт гармат, крики, брязкіт зброї. Мазепа на коні разом зі шведським королем Карлом XII. Вони бачать, як їхні війська, незважаючи на відчайдушний опір, починають відступати під натиском переважаючих сил московської армії.
Сцена 3. Шлях у вигнання.
На екрані — картина, де Мазепа і Карл XII після поразки.
Кадр: Берег річки, десь на шляху до турецьких володінь. Втомлені Мазепа та Карл XII сидять біля багаття. Навколо них — залишки вірних козаків. Мазепа, хоч і поранений та знесилений, дивиться на свого генерального писаря Пилипа Орлика і передає йому свою гетьманську булаву.
Сцена 4. Новий гетьман.
На екрані — поштова марка з Пилипом Орликом.
Кадр: Місто Бендери. Козацька старшина в еміграції обирає Пилипа Орлика новим гетьманом. Орлик тримає в руках не лише булаву, а й аркуш паперу. Це — його “Пакти й Конституції прав і вольностей Війська Запорозького”.
Сцена 5. Вічна пам’ять.
На екрані — медаль із зображенням Пилипа Орлика.
Кадр: Сучасний музей. Школярі розглядають експонати, присвячені добі Мазепи та Орлика. Камера наближається до медалі, і голос за кадром читає рядки з Конституції Орлика про незалежну Україну.
Сцена для розігрування в класі (зі сцени 3):
Дійові особи:
- Іван Мазепа (старий, втомлений, але з гідністю)
- Пилип Орлик (молодий, вірний, сповнений поваги до гетьмана)
- Карл XII (поранений, мовчазний, похмурий)
Місце дії: Берег річки, вечір.
(Мазепа сидить, спершись на камінь. Поруч стоїть Орлик. Карл XII дивиться у вогонь.)
Мазепа (тихо, хрипким голосом): Ми програли битву, Пилипе… але не війну за нашу землю. Полтава — це ще не кінець.
Орлик: Ваша ясновельможносте, ми з вами до останнього. Що нам робити далі?
Мазепа (простягає йому свою булаву): Мої дні добігають кінця. Але ідея вільної України має жити. Ти — мій наступник. Не зброєю єдиною здобувається воля, а й законом та правом. Збери нашу старшину, об’єднай їх. Створіть такий закон, щоб жоден цар чи король не міг посягнути на наші свободи.
Орлик (приймає булаву, стає на одне коліно): Я клянуся, гетьмане. Я виконаю ваш заповіт. Україна буде вільною.
(Мазепа кладе руку йому на плече і втомлено заплющує очі. Орлик дивиться на булаву в своїх руках.)