Зміст ГДЗ Україна і світ 7 клас Щупак
Пригадайте. Що таке Великий Степ? Які особливості способу життя його мешканців?
Великий Степ — це величезна природна зона, що простягається від Східної Європи до Центральної Азії (від земель Угорщини до земель східного Китаю на понад 7000 км).
Мешканці степу часто вели кочовий спосіб життя. Основні характеристики цього способу життя включають:
- Кочівництво: Мешканці не мали постійного місця проживання і пересувалися зі своїми стадами в пошуках пасовищ і води. Це було необхідно для виживання в умовах обмежених ресурсів.
- Господарська діяльність: Основним заняттям було скотарство. Кочівники розводили коней, овець та іншу худобу. Землеробство не було поширене через кліматичні умови.
- Соціальна структура: Життя кочовиків було організовано в племена або родові групи, які мали свої маршрути пересування і території для випасу худоби.
Кочові народи відігравали важливу роль у формуванні історичних процесів на території Великого Степу, впливаючи на політичну та економічну ситуацію в регіоні через контроль торгівельних шляхів і військові взаємодії з осілими сусідами.
«Великий шовковий шлях — перша всесвітня павутина». Чи погоджуєтеся ви з тим, що шлях можна вважати всесвітньою павутиною Середньовіччя? Відповідь аргументуйте.
Так, Великий шовковий шлях можна вважати всесвітньою павутиною Середньовіччя з кількох причин:
- Торгівля та економічні зв’язки: Великий шовковий шлях був системою торгових маршрутів, що з’єднували Китай з Європою та іншими частинами світу. Він сприяв обміну товарами, такими як шовк, порцеляна, чай, рис і папір, між різними культурами й цивілізаціями.
- Культурний обмін: Шлях відігравав важливу роль у поширенні культурних ідей та релігій. Наприклад, буддизм поширився до Центральної Азії, іслам — до кордонів Китаю, а на Сході дізналися про християнство.
- Політичні та соціальні взаємодії: Великий шовковий шлях також сприяв політичним контактам між державами та народами, які розташовувалися вздовж його маршрутів. Це допомагало встановлювати дипломатичні відносини й вирішувати конфлікти мирним шляхом.
Стоп. Фейк
У преамбулі до відомої Конституції Пилипа Орлика йдеться про «стародавній хоробрий козацький народ, який раніше називався козарським», що дозволяє деяким історикам вважати хозар безпосередніми пращурами українських козаків.
За допомогою додаткових джерел інформації знайдіть аргументи «ЗА» і «ПРОТИ» такого твердження. Займіть власну позицію
Аргументи “ЗА”
- Історичні згадки: У преамбулі до Конституції Пилипа Орлика згадується про «стародавній хоробрий козацький народ, який раніше називався козарським». Це може вказувати на певний історичний зв’язок або спадковість між хозарами та козаками.
- В інтелектуальному середовищі Гетьманщини існував так званий “хозарський козацький міф”, який використовувався для легітимації козацької еліти та її прав на автономію.
- Культурні впливи: Хозарський каганат мав значний вплив на території, де пізніше виникло українське козацтво. Можливо, культурні та соціальні елементи хозар могли передатися через століття.
Аргументи “ПРОТИ”
- Немає археологічних або історичних доказів, які б підтверджували безпосередній генетичний або культурний зв’язок між хозарами та козаками. Більшість таких тверджень базуються на пізніших історичних реконструкціях та міфах.
- Хозари були напівкочовим народом з сильною торговою економікою, тоді як козаки відомі своїм військовим укладом життя та землеробством. Ці відмінності у способі життя ставлять під сумнів прямий зв’язок між цими групами.
- Багато істориків вважають, що ідея про хозарське походження козаків є пізнішим конструктом, створеним для політичної та соціальної легітимації козацької автономії в період Гетьманщини.
Власна позиція
З огляду на наявні аргументи та докази, можна стверджувати, що ідея про хозарське походження українських козаків є більше міфологічним конструктом, ніж історично обґрунтованим фактом. Вона слугувала певним політичним цілям у XVII-XVIII століттях і мала на меті підкріпити претензії козацької еліти на автономію. Однак реальних доказів прямого зв’язку між хозарами та козаками немає, що робить цю теорію малоймовірною з погляду сучасної історичної науки.
Діємо: практичні завдання
За допомогою QR-коду або покликання перегляньте коротке відео з циклу «Одна історія» («Як Чингісхан став найвидатнішим полководцем»). Що нового ви дізналися? Укладіть коротку історичну довідку про Чингісхана для української Вікіпедії
Чингісхан, відомий також як Темуджін, народився в Монголії в урочищі Делюн-Балдок приблизно в 1155 або 1162 році. Він став засновником і першим великим ханом Монгольської імперії, об’єднавши розрізнені монгольські племена під своєю владою.
Ранні роки
Темуджін рано втратив батька і разом з родиною зазнав труднощів, живучи в убогості. Його молоді роки були сповнені боротьби за виживання та відновлення сімейних прав.
Сходження до влади
Темуджін одружився з Борте, яка стала його першою дружиною. Завдяки своїй харизмі та військовому таланту він здобув підтримку хана Тоаріла і почав об’єднувати монгольські племена. У 1206 році на курултаї (з’їзді) Темуджін був проголошений Чингісханом — “володарем безмежного моря”.
Завоювання та управління
Чингісхан здійснив численні завоювання, розширюючи імперію від Китаю до Європи. Він запровадив нові закони, які сприяли єдності та взаємодопомозі серед його воїнів. Його військо стало відоме своєю дисципліною та організованістю.
Спадщина
Чингісхан залишив після себе величезну імперію і численних нащадків, які продовжували його справу. Його правління заклало основи для подальшого розвитку Монгольської імперії.
Чингісхан помер у 1227 році, але точна причина його смерті залишається невідомою. Його спадщина живе через численні легенди та історичні впливи на світову історію.
Робота з джерелом
Як у 1240 році відбувався напад монголів на Київ? Які подробиці цієї події змальовує нам літописець?
Згідно з наведеним уривком з “Руського літопису”, напад монголів на Київ у 1240 році відбувався наступним чином:
Облога Києва
- Хан Батий прийшов до Києва з великим військом і оточив місто. Київ опинився в тривалій облозі.
- Монголи розташувалися навколо міста. Було чути скрип їхніх возів, ревіння верблюдів та іржання коней. Вся земля навколо була сповнена ворогами.
Штурм міста
- Батий наказав встановити під містом, біля Лядських воріт, пороки (облогові машини). Вони безперервно били по місту день і ніч.
- Пороки пробили міські стіни. Кияни вийшли на зруйновані мури, щоб боронити місто. Відбувся жорстокий бій, в якому “ламалися списи й розколювалися щити”, а “стріли затьмарили світ”.
- Воєвода Дмитро, який очолював оборону, був поранений. Монголи зайняли стіни й залишалися там день і ніч.
Останній бій
- Кияни спорудили нове укріплення навколо Десятинної церкви. Наступного дня монголи пішли на приступ.
- Відбулася велика битва між монголами й захисниками міста. Люди рятувалися в церкві й на її склепіннях зі своїм майном.
- Через велику вагу людей і речей стіни церкви завалилися. Укріплення було взяте монголами.
- Пораненого воєводу Дмитра привели до Батия, але за його мужність залишили живим.
Літописець детально змальовує драматичні подробиці облоги й штурму Києва, героїчний опір киян, руйнування міста і трагічний фінал – падіння останнього укріплення в Десятинній церкві. Він підкреслює масштаби навали, військову міць монголів і відчайдушну мужність захисників.
Робота з картою
Скориставшись картою «Великий степ», визначте:
1) межі Великого Степу;
- На заході: від Карпат і Дунаю
- На сході: до Монголії та Китаю
- На півночі: приблизно до лісостепової зони
- На півдні: до Чорного моря, Кавказу та Середньої Азії
2) країни, залежні від кочовиків у Середньовіччі.
Згідно з картою, після розпаду Золотої Орди утворились такі держави:
- Кримське ханство
- Казанське ханство
- Велика Орда
- Астраханське ханство
- Ногайська Орда
- Сибірське ханство
- Узбецьке ханство
- Казахське ханство
Залучивши додаткові джерела інформації, розробіть творчий проєкт «Племена Великого Степу у Середньовіччі».
Основні племена та їх міграції:
- Авари (VI-VII ст.)
- Угри (IX ст.)
- Печеніги (X-XI ст.)
- Половці (XI-XIII ст.)
- Монголи (XIII ст.)
Характерні риси степових племен:
- Кочовий спосіб життя
- Військова організація суспільства
- Розвинуте скотарство
- Контроль торгових шляхів
- Створення великих племінних союзів та держав
Вплив на сусідні народи:
- Військові конфлікти та завоювання
- Торгівельні зв’язки
- Культурний обмін
- Формування нових держав та етносів
ДУМКИ ІСТОРИКІВ
Які наслідки монгольського завоювання для руських князівств описує історикиня? Чи погоджуєтеся ви з її думкою?
Українська історикиня Наталя Яковенко описує кілька важливих наслідків монгольського завоювання для руських князівств:
- Політична залежність: Руські князівства були паралізовані втручанням ханів у внутрішні справи, що обмежувало їхню автономію та розвиток політичних інститутів.
- Економічне виснаження: Економіка була знекровлена через постійні данини та руйнування, що заважало економічному зростанню.
- Культурна ізоляція: Русь втратила темп культурних змін порівняно із західними сусідами, такими як Польща, Угорщина та Чехія, де розвивалися політичні інститути та створювалися університети.
- Занепад міст: Київ і Чернігів втратили своє значення і “котилися назад”, тоді як роль міст у Західній Європі зростала.
- Виняток Галицько-Волинського князівства: Цей регіон зміг затримати занепад і зберегти залишки Русі на століття довше.
Власна позиція
Я погоджуюся з думкою Наталі Яковенко, оскільки монгольське завоювання дійсно мало значний негативний вплив на розвиток руських князівств. Втручання монголів у політичні справи, економічне виснаження та культурна ізоляція суттєво затримали розвиток цих територій порівняно із Західною Європою. Це призвело до тривалого відставання в соціально-економічному та культурному аспектах.
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
I. Знаю й систематизую нову інформацію
1. Поясніть значення понять:
- Великий шовковий шлях: система караванних торгових шляхів, що з’єднувала Китай з Європою, сприяла обміну товарами (шовк, порцеляна, чай, рис) та культурному обміну між різними цивілізаціями.
- Каган: верховний правитель кочових племен, подібний до імператора.
- Хан: вождь або правитель у кочових народів, нижчий за рангом від кагана.
- Нойон: вождь або знатний воїн у монгольських племенах.
- Ярлик: документ, що видавався монгольськими ханами і засвідчував право місцевих правителів на управління під контролем монголів.
- Улус: адміністративна одиниця в Монгольській імперії.
2. Розгляньте сучасну реконструкцію. Яке значення мало військо для становлення та розквіту Золотої Орди? Які особливості устрою мала держава монголів?
Військо було основою влади Золотої Орди. Воно забезпечувало завоювання нових територій і підтримання порядку в імперії.
Особливості устрою:
- Військова організація: Держава була організована за військовим принципом, з чіткою ієрархією і дисципліною.
- Толерантність до релігій: Монголи терпимо ставилися до місцевих вірувань.
- Система управління: Місцеві правителі могли зберігати владу, якщо визнавали верховенство монголів і сплачували данину.
II. Обговоріть у групі
Поміркуйте, яке історичне значення мав Великий шовковий шлях для народів Заходу і Сходу. Напишіть короткий есей на тему «Великий шовковий шлях: на перетині цивілізацій»
Великий шовковий шлях мав величезне значення для народів Заходу і Сходу, слугуючи мостом між цивілізаціями. Він з’єднував Китай з Європою, сприяючи обміну товарами, такими як шовк, порцеляна, чай та рис. Крім економічних вигод, шлях відігравав важливу роль у культурному обміні. Завдяки йому поширювалися релігії: буддизм досяг Центральної Азії, іслам — кордонів Китаю, а на Сході дізналися про християнство. Великий шовковий шлях також сприяв розвитку дипломатичних відносин і взаємодії між різними культурами. Це був перший приклад глобалізації, що об’єднував різні народи та країни в єдину мережу торгівлі та культурного обміну.
III. Мислю творчо
Уявіть себе літописцем, який мешкав у Києві у 1240 році. Який запис ви б зробили в літописі під цим роком?
Літопис 1240 року
У році 6748 (1240) Київ зазнав страшного лиха. Батий, хан монгольський, прийшов до нашого міста з величезним військом. Вони оточили Київ, і місто опинилося в облозі. Звуки скрипіння возів, ревіння верблюдів і іржання коней заполонили землю Руську.
Батий поставив пороки біля Лядських воріт, і вони безперестанно били по стінах, які зрештою впали. Городяни мужньо боронилися, але стріли ворогів затьмарили світ. Дмитро, наш воєвода, був поранений, але не здався.
На наступний день татари пішли на штурм. Люди ховалися в церкві святої Богородиці, але від ваги стіни завалилися. Укріплення було взяте, а Дмитра вивели до Батия. За його мужність він залишився живим.
Цей рік став роком великої скорботи для Києва і всієї Русі.