§2. Початок Першої світової війни і Україна

Головна сторінка ГДЗ 10 клас Хлібовська

Назвіть військово-політичні блоки, що існували в Європі перед 1914 роком.

Перед 1914 роком у Європі існували два основні військово-політичні блоки: Троїстий союз (Німеччина, Австро-Угорщина, Італія) та Антанта (Велика Британія, Франція, Росія).

У складі яких держав перебували українські землі на початку XX століття?

На початку XX століття українські землі перебували у складі двох імперій: Російської та Австро-Угорської.

Які політичні партії діяли в українських землях напередодні 1914 року?

В українських землях напередодні 1914 року діяли: Українська соціал-демократична робітнича партія (УСДРП), Товариство українських поступовців (ТУП), а також різні галицькі партії, які об’єдналися в Головну українську раду (ГУР).

1. Україна в геополітичних планах Росії, Австро-Угорщини та Німеччини

1. З якою метою утворилися Троїстий союз й Антанта?

Троїстий союз і Антанта утворилися з метою суперництва за розподіл світу.

Ці військово-політичні блоки держав сформувалися для:

• Ефективного використання світових ресурсів
• Задоволення власних потреб держав-учасниць
• Підготовки до можливого військового протистояння

2. Які чинники визначали зміст «українського питання» напередодні Великої війни?

Зміст «українського питання» визначався такими чинниками:

• Територіальна розчленованість українських земель
• Відсутність власної державності
• Незадовільне економічне, політичне та національно-культурне становище українського населення

3. Які плани щодо українських земель мали Росія, Австро-Угорщина та Німеччина?

Плани щодо українських земель:

Росія:

• Претендувала на Східну Галичину, Буковину і Закарпаття
• Вважала ці території “споконвічно російськими землями”

Австро-Угорщина:

• Прагнула зберегти контроль над Галичиною, Буковиною і Закарпаттям
• Претендувала на Волинь та Поділля

Німеччина:

• Розглядала всю Україну як сферу свого впливу
• Особливо цікавилася економічно розвиненими Півднем та Сходом України
• Розглядала Україну як потенційну колонію для вивозу сільськогосподарської продукції та сировини

2. Ставлення до війни населення і політичних сил Наддніпрянщини

1. Чому Перша світова війна стала братовбивчою для українців?

Перша світова війна стала братовбивчою для українців, тому що за відсутності власної держави, яка б могла захистити їхні інтереси, вони опинилися по різні боки фронту у протиборчих імперіях. Українці змушені були воювати один проти одного: до російської армії було мобілізовано майже 4 млн українців, до австро-угорської – понад 300 тис.

2. Яку позицію щодо війни зайняли українські політичні сили, що діяли в Наддніпрянщині?

Українські політичні сили Наддніпрянщини зайняли різні позиції щодо війни:

• Більшість діячів політичних партій, відображаючи настрої частини населення, висловилися за підтримку воєнних зусиль російського уряду. Зокрема, лідер УСДРП Симон Петлюра закликав народи імперії виконати свій громадянський обов’язок.
• Товариство українських поступовців (ТУП) дотримувалося нейтральної позиції. З тактичних міркувань вони підтримували російську військову силу, стратегічно орієнтуючись на інтереси власного народу.

3. Як війна вплинула на ставлення російського уряду до українського національного руху?

З початком війни російський уряд посилив переслідування українського національного руху:

• Закривалися українські газети, журнали, видавництва, товариства «Просвіта».
• Представників українського руху переслідували, зокрема Михайла Грушевського заарештували як «австрійського шпигуна».
• Окупаційна адміністрація в Галичині проводила відверту антиукраїнську політику, закриваючи українські школи, забороняючи діяльність українських партій та організацій, депортуючи українських діячів.

Мовою джерела. Лідер УСДРП Симон Петлюра. «Війна і українці»:

1. Як сформулював очікування українців Симон Петлюра?

Симон Петлюра сформулював очікування українців наступним чином: якщо народи Росії, в тому числі українці, виконають свої обов’язки перед імперією у критичний час війни, то в суспільстві та керівних колах повинна з’явитися думка про надання цим народам відповідних прав і розв’язання національного питання, зокрема українського.

Мовою джерела. Євген Чикаленко про політичні засади діяльності ТУП у роки війни:

1. Порівняйте, як обґрунтували власну позицію Симон Петлюра та Євген Чикаленко.

Симон Петлюра та Євген Чикаленко обґрунтували свою позицію щодо війни по-різному:

Симон Петлюра закликав українців виконати свій обов’язок громадян Росії, сподіваючись, що це спонукає імперію надати українцям більше прав і поставити на порядок денний розв’язання українського питання.

Євген Чикаленко, навпаки, вважав, що ТУП повинно зайняти нейтральну позицію, а потім виступити проти війни, яка лише знищить українські землі. Він більше боявся не німців, а росіян через їхню “некультурність”, адже під московським пануванням, на його думку, український народ не розвивався, а деградував у культурному плані.

3. Національний рух на західноукраїнських землях

1. Де, коли і з якою метою було створено ГУР? Хто її очолив?

Головну українську раду (ГУР) було створено 3 серпня 1914 року у Львові як координаційний центр захисту інтересів українців Австро-Угорщини. ГУР очолив відомий діяч українського національного руху Кость Левицький.

2. Назвіть мотиви утворення легіону Українських січових стрільців.

Легіон Українських січових стрільців (УСС) було створено 6 серпня 1914 року у Львові з ініціативи ГУР як національне військове формування. УСС розглядали як зародок майбутньої української армії. До січових стрільців вступала здебільшого молодь – члени організацій «Січ», «Сокіл», «Пласт», переконана, що воює за незалежну Українську державу.

3. Хто заснував СВУ?

Союз визволення України (СВУ) заснували 4 серпня 1914 року у Львові емігранти із Наддніпрянщини: Андрій Жук, Дмитро Донцов, Володимир Дорошенко, Маркіян Меленевський, Олександр Скоропис-Йолтуховський.

Мовою джерела. Із програмного документа ГУР «Маніфест»:

1. Порівняйте позицію ГУР та позицію Симона Петлюри (с. 16). Чи є у них спільні стратегічні завдання? Сформулюйте своє ставлення до цих програм.

Позиція Головної української ради (ГУР) і Симона Петлюри щодо Першої світової війни відрізнялася, хоча обидві мали на меті покращення становища українців.

• ГУР: У своєму “Маніфесті” ГУР висловлювала підтримку Австро-Угорщині, вважаючи, що перемога цієї держави буде сприяти визволенню України від російського панування. ГУР закликала українців докласти зусиль для поразки Росії, яку вважала історичним ворогом України, з метою здобуття національної незалежності.
• Симон Петлюра: У своїй статті “Війна і українці” Петлюра закликав українців виконати свій громадянський обов’язок перед Російською імперією, сподіваючись, що це приведе до надання українцям більше прав і розв’язання національного питання в Росії.

Спільні стратегічні завдання: Обидві позиції прагнули покращення становища українців, але шляхами, які здавалися їм найбільш реалістичними в умовах війни. ГУР сподівалася на визволення через поразку Росії, тоді як Петлюра вважав, що лояльність до Росії може призвести до здобуття прав.

Ставлення до програм: Обидві програми відображають складність становища українців, які були розділені між двома імперіями. ГУР робила ставку на поразку Росії, що могло б призвести до визволення українських земель. Петлюра, навпаки, обрав шлях співпраці з російською владою, сподіваючись на внутрішні реформи. Обидві стратегії мали свої ризики і були обумовлені геополітичними реаліями того часу.

Мовою джерела. Із програмного документа СВУ «Наша платформа»:

1. Як члени СВУ планували використати геополітику для досягнення українських національних цілей?

Члени Союзу визволення України (СВУ) планували використати геополітичну ситуацію для досягнення українських національних цілей шляхом підтримки розбиття Росії у війні. Вони вважали, що перемога Центральних держав створить умови для утворення самостійної української держави між Західною Європою та Московщиною, що забезпечить європейську рівновагу. СВУ бачила в цьому не лише реалізацію вікових мрій українського народу, а й інтереси народів обох імперій, які брали участь у війні.

Мовою джерела. Із програмного документа СВУ «Наша платформа»:

1. Які положення документа свідчать про прагнення створити державу із демократичним устроєм?

Програмний документ СВУ «Наша платформа» містить кілька положень, які свідчать про прагнення створити державу з демократичним устроєм:

• Пропонувалася форма правління у вигляді конституційної монархії з демократичним політичним устроєм.
• Передбачалася однопалатна система законодавства.
• Гарантувалися громадянські, мовні та релігійні свободи для всіх національностей і віросповідань.
• Планувалося створення самостійної української церкви.

Підсумуйте свої знання

2. Поясніть значення понять: СВУ, ГУР, Карпато-руський визвольний комітет, легіон Українських січових стрільців, національне військове формування.

• СВУ (Союз визволення України): Організація, заснована 4 серпня 1914 року у Львові українськими емігрантами з Наддніпрянщини. Вона виступала за створення самостійної української держави та підтримувала Центральні держави у війні, вважаючи, що їхня перемога сприятиме розбиттю Росії та визволенню України.
• ГУР (Головна українська рада): Міжпартійна організація, утворена 1 серпня 1914 року у Львові. Її метою було координація захисту інтересів українців Австро-Угорщини, підтримка Австро-Угорщини у війні, а також формування національного війська. Головою ГУР був Кость Левицький.
• Карпато-руський визвольний комітет: Організація, створена у Києві галицькими діячами москвофільського напряму. Вона закликала галицьких українців підтримати російську армію під час її наступу на Галичину.
• Легіон Українських січових стрільців (УСС): Національне військове формування, створене з ініціативи ГУР у серпні 1914 року. Легіон складався переважно з молоді, яка прагнула боротися за незалежну Українську державу. Він розглядався як зародок майбутньої української армії.
• Національне військове формування: Це військове підрозділ, сформоване на національній основі, з метою захисту національних інтересів. У випадку українців, це були формування, що мали на меті боротьбу за незалежність України, такі як легіон УСС.

3. У зошиті заповніть таблицю: «Національний рух на західноукраїнських землях»

4. Порівняйте різні позиції українців щодо участі у Першій світовій війні. Підготуйте повідомлення «Причини розходження українських політичних сил у ставленні до війни».

Українські політичні сили мали різні позиції щодо участі у Першій світовій війні, що було обумовлено їхніми геополітичними інтересами та надіями на майбутнє України:

• ГУР підтримувала Австро-Угорщину, вважаючи, що її перемога сприятиме визволенню українських земель від російського панування та надасть українцям кращі можливості для здобуття автономії або незалежності.
• СВУ також підтримувала Центральні держави, розглядаючи їхню перемогу як шанс на створення самостійної української держави між Західною Європою та Росією.
• ТУП на Наддніпрянщині дотримувалося нейтральної позиції, сподіваючись на можливість здобуття автономії в разі перемоги Росії, але зберігаючи стратегічну орієнтацію на інтереси українського народу.
• Карпато-руський визвольний комітет підтримував Росію, вважаючи її захисницею інтересів західних українців.

Ці розбіжності були зумовлені різними історичними та політичними умовами, в яких перебували українські землі, а також різними уявленнями про те, який шлях є найбільш реалістичним для досягнення національних цілей.