ОБГОВОРІТЬ У КЛАСІ: Чому, на вашу думку, популярна культура використовує історичні сюжети, але автори подібних проєктів не дотримуються принципів історичної достовірності?
Популярна культура, наприклад, серіали як «Величне століття. Роксолана», використовує історичні сюжети, щоб зацікавити глядачів, адже реальні історичні події та особистості можуть бути дуже захопливими. Проте автори часто не дотримуються історичної правди, бо їхня головна мета — створити драматичний та цікавий продукт для масової аудиторії, а не зняти документальний фільм. Для цього вони можуть змінювати події, додавати вигаданих персонажів або спрощувати складні історичні процеси, щоб історія була більш емоційною та зрозумілою для глядачів.
1. ЯК ОСМАНСЬКА ІМПЕРІЯ СТАЛА ОДНІЄЮ З НАЙМОГУТНІШИХ ДЕРЖАВ СВІТУ
ПОМІРКУЙТЕ: Прочитайте уривок із книги видатного сходознавця Агатангела Кримського та знайдіть у тексті параграфа факти, на основі яких учений дійшов такого висновку.
Агатангел Кримський називає правління Селіма І та Сулеймана І часом найвищого військового блиску та могутності Османської імперії, і текст підтверджує це такими фактами:
- Селім І Грізний (1512–1520) майже вдвічі збільшив територію імперії, перемігши шаха Ірану та підкоривши Єгипет. Він перетворив Османську імперію на провідну мусульманську державу.
- Сулейман І Пишний (1520–1566) продовжив завоювання: захопив Белград (1521), переміг у битві під Могачем (1526), встановивши панування над Угорщиною, і навіть взяв в облогу Відень. На сході він захопив Багдад. До кінця його правління імперія охоплювала величезні території на трьох континентах і контролювала більшу частину Середземного моря.
ДОСЛІДІТЬ: Розгляньте карту. Визначте, які землі приєднав до своїх володінь Селім І, а які Сулейман І. Поміркуйте, як і чому правителям Османської імперії вдалося завоювати так багато територій.
- Селім І приєднав до імперії території Єгипту, Сирії та важливі для мусульман землі в Аравії.
- Сулейман І завоював Угорщину, Багдад і Месопотамію, а також розширив вплив у Північній Африці.
Правителям Османської імперії вдалося завоювати так багато територій з кількох причин:
- Вигідне географічне положення на півострові Мала Азія, що дозволяло вести завоювання і в Європі, і в Азії.
- Енергійні та сильні правителі, які вели активну завойовницьку політику.
- Контроль над важливими торговельними шляхами між Європою та Азією.
- Слабкість супротивників.
2. ЯКОЮ БУЛА ВНУТРІШНЯ ПОЛІТИКА СУЛЕЙМАНА І
ПОМІРКУЙТЕ: Які факти, що характеризують правління Сулеймана І Пишного, на вашу думку, стали підставою для таких висновків?
Американський історик Гарольд Лемб назвав Сулеймана І найвеличнішим султаном, і текст наводить такі факти на підтримку цієї думки:
- Законодавча діяльність: Сулеймана в Туреччині називають Кануні («Законодавець»), бо він створив єдиний кодекс законів, який упорядкував життя в імперії.
- Гуманізація законів: Він замінив жорстокі фізичні покарання на штрафи.
- Податкова реформа: Упорядкував оподаткування, що збільшило доходи держави.
- Релігійна толерантність: Створив нормальні умови для життя підданих незалежно від їхньої віри.
- Розвиток освіти: По всій імперії відкривали школи для населення.
- Створення потужного флоту, який міг конкурувати з провідними європейськими державами.
ДОСЛІДІТЬ: Розгляньте ілюстрації та за їх допомогою стисло схарактеризуйте розвиток культури Османської імперії за часів Сулеймана | Пишного.
Ілюстрації свідчать про високий рівень розвитку культури за Сулеймана І.
- Ілюмінований фронтиспис Серлевха показує розквіт мистецтва каліграфії та книжкової мініатюри, яке підтримувала, зокрема, дружина султана Гюррем Султан (Роксолана).
- Мечеть Сулейманіє, збудована архітектором Мімаром Сінаном, є прикладом грандіозної архітектури того часу.
- Портрет Сулеймана І з майстерні італійського художника Тіціана свідчить про культурні зв’язки імперії з Європою та її міжнародний авторитет.
3. ЯКИМ БУВ РОЗВИТОК ОСМАНСЬКОЇ ІМПЕРІЇ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XVI-XVIII ст.
ДОСЛІДІТЬ: Розгляньте офорт Тараса Шевченка «Дари в Чигирині». Визначте, як зображено посла Османської імперії. Пригадайте, як складалися відносини Гетьманщини й Порти в XVII ст. Чи відображено це в офорті? Аргументуйте свою думку.
На офорті Тараса Шевченка османські посли зображені під час дипломатичної місії в гетьманській столиці Чигирині. Відносини Гетьманщини та Османської імперії в XVII столітті були дуже складними: вони включали як військові зіткнення, так і спроби укласти союзи. Наприклад, гетьман Петро Дорошенко визнав протекторат султана, і за Журавненським договором 1676 року значна частина Правобережної України визнавалася козацькою територією під його владою. Офорт, ймовірно, відображає саме такий момент переговорів та дипломатичних відносин, показуючи взаємодію козацької старшини з османськими представниками, що було характерною рисою політики того часу.
4. ЯКІ НАРОДИ ПІВДЕННО-СХІДНОЇ ЄВРОПИ ОПИНИЛИСЯ ПІД ВЛАДОЮ ТУРКІВ-ОСМАНІВ
ПОМІРКУЙТЕ: Чим була зумовлена експансія Османської імперіїї в Європі? Чи могли народи Південно-Східної Європи протистояти османській агресії? Чому? За яких умов європейські держави могли дати відсіч Порті в її намірах розширити території? Чому попри небезпеку європейські правителі не поспішали об’єднувати свої зусилля?
- Причини експансії: Експансія була зумовлена прагненням завоювати нові землі після падіння Візантії та поширити свою владу.
- Спроможність до опору: Народи Південно-Східної Європи не могли ефективно протистояти османам самотужки, бо були роз’єднані, а Османська імперія мала величезну та могутню армію. Наприклад, угорська знать не змогла об’єднатись і обрала двох королів одночасно, чим скористалися турки.
- Умови для відсічі: Європейські держави могли дати відсіч, лише об’єднавши свої сили. Прикладом є перемога об’єднаних сил європейських держав над турками під Віднем у 1683 році.
- Причини роз’єднаності європейців: Європейські правителі не поспішали об’єднуватися, бо мали власні конфлікти та інтереси. Наприклад, Франція ворогувала з Габсбургами й тому навіть стала союзником Османської імперії.
ДОСЛІДІТЬ: Розгляньте ілюстрацію. Яким зобразив гайдука художник? Чи пам’ятаєте ви подібних народних месників з історії тих країн, про які ви вже вивчили? Чому люди вдавалися до таких дій? Чи була успішною їхня діяльність?
Художник зобразив гайдука як озброєного воїна, готового до бою. Подібним народним месником в історії Англії був Робін Гуд. Люди ставали гайдуками, щоб боротися проти османської окупації та захищати бідних від гніту завойовників. Це був вияв народного опору. Проте їхня діяльність не могла бути повністю успішною, оскільки вони не могли перемогти могутню Османську імперію у відкритому протистоянні.
Перевір себе
1. Покажи на карті на с. 117 території Османської імперії в XVI ст. Визнач, місця яких битв позначено жовтими квадратами.
Територія Османської імперії на початку XVI століття включала Балканський півострів та Малу Азію. Протягом століття вона розширилася на Єгипет, Сирію, частину Аравії, Месопотамію, Угорщину та землі в Північній Африці. Жовтим квадратом на карті позначено місце битви при Лепанто, що відбулася в 1571 році. Інші битви: Битва під Хотином та Віднем (але вони були в 17 ст.)
2. Назви найважливіші досягнення Сулеймана І Пишного.
Найважливіші досягнення Сулеймана І Пишного: створення єдиного збірника законів (тому його називали «Законодавець»), розширення імперії до її максимальних розмірів, розвиток культури та архітектури, створення потужного флоту та проведення податкової реформи.
3. Поясни, що таке жіночий султанат.
Жіночий султанат — це період в історії Османської імперії (приблизно 1550–1656 рр.), коли жінки, зокрема матері та дружини султанів, мали великий політичний вплив і фактично брали участь в управлінні державою. Найвідомішими представницями цього періоду були Роксолана, Кесем Султан та Турхан Хатідже.
4. Визнач причини поступового занепаду Османської імперії.
Причинами занепаду були: економічна криза та інфляція, величезні витрати на війни, поразки у війнах (особливо поразка під Віднем 1683 року), що призвели до втрати територій (наприклад, Угорщини), поява нових сильних ворогів, як Російська імперія, та ослаблення центральної влади.
5. Опиши відносини між козацтвом та Османською імперією. Поміркуй, чому спроби співпраці не мали бажаного результату для обох сторін.
Відносини були неоднозначними: з одного боку, козаки воювали проти османів, наприклад, брали участь у битві під Віднем. З іншого боку, були спроби співпраці, як-от союз гетьмана Петра Дорошенка з Портою. Спроби співпраці не мали тривалого успіху, бо цілі сторін були різними: Османська імперія прагнула розширити свої володіння, а козаки хотіли зберегти свою незалежність та землі, тому їхні інтереси неминуче стикалися.
6. Схарактеризуй, яку роль відігравали війни в історії Османської імперії.
Війни відігравали ключову роль. У XV–XVI століттях успішні завойовницькі війни були основою могутності та розширення імперії. Однак пізніше, починаючи з кінця XVII століття, постійні війни, особливо невдалі, стали однією з головних причин її ослаблення та поступового занепаду, оскільки вони виснажували економіку та призводили до втрати територій.
А ЩЕ ТИ МОЖЕШ
Напиши стислу довідку на тему «Доба жіночого султанату»
Доба жіночого султанату
Жіночий султанат (тур. Kadınlar saltanatı) — особливий період в історії Османської імперії (1541-1687 або 1550-1656 рр.), коли жінки — матері, дружини та наложниці султанів — мали великий, а інколи визначальний вплив на державну політику.
Термін запровадив турецький історик Ахмет Рефік Алтинай у 1916 році. Він вважав жіночий вплив причиною занепаду Османської імперії, хоча більшість науковців розглядають це явище як наслідок ослаблення держави.
Засновниця доби — українка Роксолана (Хюррем-султан), яка стала першою наложницею в історії імперії, що одружилася з султаном Сулейманом I Пишним. Вона заклала основи жіночого впливу на державні справи, порушивши османські традиції.
Ключові фігури доби:
- Нурбану-султан (венеційка, 1525-1583) — перша офіційна валіде-султан, мати Мурада III. Активно листувалася з європейськими монархами, зокрема венеційським дожем та французькою королевою Катериною Медічі.
- Кесем-султан (1591-1651) — мати султанів Мурада IV та Ібрагіма I, регент при малолітньому онукові Мехмеді IV. Найвпливовіша жінка цього періоду, фактично правила близько 30 років.
- Хатідже Турхан (українка з Поділля) — завершила добу жіночого султанату у 1656 році, здобувши перемогу над Кесем-султан.
Причини впливу жінок: слабкість та молодий вік більшості султанів, їхня розумова відсталість, що змушувало матерів брати управління державою у свої руки як регенток. Всі ці жінки походили з європейської християнської цивілізації, яка надавала слабкій статі більше свободи порівняно з ісламськими традиціями.
Закінчення доби пов’язане з приходом до влади великих візирів із роду Кепрюлю (1656).