ГДЗ Історія України 7 клас Пометун
ОБГОВОРІТЬ У КЛАСІ
Якими були причини політичної роздробленості Русі? Чому, на вашу думку, жоден князь не зміг припинити міжусобні війни й на тривалий час відновити єдність держави Русь? Поліцентричність Русі-України в ХІ-ХІІІ ст. була позитивним чи негативним явищем? Чому?
Причини політичної роздробленості Русі включали:
- Занепад торговельних шляхів і постійні напади кочовиків.
- Відсутність усталеного порядку спадкування князівської влади.
- Система натурального господарства і слабкий товарний обмін.
- Феодали прагнули самостійності в розв’язанні місцевих питань і зміцнювали свою владу.
- Етнічна неоднорідність населення Русі, що складалося з понад 20 народів.
Жоден князь не зміг припинити міжусобні війни й на тривалий час відновити єдність держави через сильні місцеві інтереси феодалів, які прагнули самостійності, а також через відсутність чіткої системи спадкування, що призводило до постійних конфліктів за владу.
Поліцентричність Русі-України в XI-XIII ст. була переважно негативним явищем, оскільки вона призвела до ослаблення центральної влади, постійних міжусобиць, і, як наслідок, до вразливості перед зовнішніми загрозами, такими як напади кочовиків. Це також ускладнювало економічний розвиток і політичну стабільність.
ДОСЛІДІТЬ
1. Назвіть і покажіть на карті (с. 88) князівства, що утворилися після роздроблення Русі-України. Які з перелічених князівств були розташовані на території сучасної України? Виберіть одне із цих князівств для дослідження в групі й запишіть у зошит кілька переваг та викликів, зумовлених його географічним положенням.
Після роздроблення Русі-України утворилися кілька князівств, які були розташовані на території сучасної України. Серед них:
- Київське князівство: Було економічно розвиненим і густонаселеним. Київ був найбільшим економічним та культурним центром східної Європи. Переваги включали стратегічне розташування для торгівлі та культурного обміну, але виклики полягали в постійних суперечках між князями та загрозах з боку кочовиків.
- Чернігівське князівство: Відігравало важливу роль у політичному та економічному розвитку. Чернігів був другим після Києва центром Русі. Переваги включали розвинену мережу транспортних шляхів і ремесла, але виклики полягали в частих змінах князів і міжусобицях.
- Переяславське князівство: Служило щитом для Києва та решти руських територій. Переваги включали потужні захисні укріплення, але виклики були пов’язані з постійними загрозами з боку кочовиків.
- Волинське князівство: Було густо заселеним і економічно розвинутим. Переваги включали економічні зв’язки з Галичиною та міжнародну торгівлю, але виклики полягали в боротьбі із сусідами та захисті від київських правителів.
- Галицьке князівство: Було великим торговельно-ремісничим центром. Переваги включали багаті природні ресурси, зокрема сіль, і міжнародні торговельні шляхи, але виклики полягали в протистоянні з боярством і внутрішніх суперечках.
Для дослідження в групі можна вибрати, наприклад, Галицьке князівство. Переваги його географічного положення включають доступ до міжнародних торговельних шляхів і багаті природні ресурси, що сприяли економічному зростанню. Виклики включали необхідність захисту кордонів і внутрішні політичні суперечки.
2. Продовжте групове дослідження обраного князівства. Опрацюйте подану інформацію і представте її у вигляді таблиці. Обов’язково використайте візуальні джерела та документи підручника.
Для продовження групового дослідження обраного Галицького князівства, інформацію можна представити у вигляді таблиці:
| Князівство | Галицьке князівство |
|---|---|
| Географічне положення | Розташоване на заході Русі-України, з доступом до міжнародних торговельних шляхів через Дністер і Дунай. |
| Столиця й великі міста | Столиця — Галич. Інші важливі міста: Перемишль, Звенигород, Теребовля. |
| Населення, кількість і склад | Населення займалося рільництвом, ремеслами, торгівлею. Багато ремісників, торговців, землеробів. |
| Економічний розвиток | Економіка базувалася на рільництві, видобутку і продажу солі, міжнародній торгівлі. |
| Особливості політичного життя | Впливове боярство, часті внутрішні суперечки. Дружні стосунки зі Священною Римською імперією, Польщею, Угорщиною. |
Визначте вашу позицію з питання: «Перехід Русі-України до поліцентричності — це рух уперед (прогрес) чи назад (регрес)? Чому?» Підготуйтеся до представлення результатів вашої роботи перед класом усно та візуально (за бажанням).
Перехід до поліцентричності можна вважати регресом, оскільки він призвів до послаблення центральної влади, частих міжусобиць і зниження загальної стабільності держави. Однак, це також сприяло розвитку окремих регіонів, які могли розвивати власні економічні та культурні особливості.
ПЕРЕВІР СЕБЕ
1. Розподіли запропоновані факти у відповідні стовпчики таблиці.
Ось таблиця, що порівнює Київське, Чернігівське, Переяславське, Волинське та Галицьке князівства:
| Князівство | Географічне положення | Столиця | Особливості |
|---|---|---|---|
| Київське | Правобережжя Дніпра | Київ | Найбільш населене, економічно розвинене, розорене Андрієм Боголюбським, постійні князівські суперечки. За володіння ним постійно точилися князівські суперечки. Князював Святослав Ярославич |
| Чернігівське | Північ України | Чернігів | Друге за розміром місто, побудовано Спасо-Преображенський собор. Князював Святослав Ярославич |
| Переяславське | Схід Лівобережжя | Переяслав | Служило щитом для Києва, постійно оборонялося від половців, князював Володимир Глібович. |
| Волинське | Захід Русі-України | Володимир | Правила династія Мономаховичів, економічно розвинуте, столиця — місто Володимир. Мало кордон із литовськими племенами. Уважалося володінням київських князів. |
| Галицьке | Захід Русі-України | Галич | Першим відокремилося від Русі-України. Розширило територію до пониззя Дунаю, об’єднане Володимирком Володаревичем, сильна влада боярства. Князем був Ярослав Осмомисл. |
Ця таблиця відображає ключові характеристики та особливості кожного з князівств, що існували на території сучасної України після роздроблення Русі-України.
2. Чому удільні князі поступово втрачали інтерес до Києва?
Удільні князі поступово втрачали інтерес до Києва з кількох причин. По-перше, Київ, хоча й залишався важливим культурним і економічним центром, став об’єктом постійних суперечок і міжусобиць, що робило його управління нестабільним. Протягом 1154–1240 років у Києві змінилося 47 князів, 35 з яких перебували при владі менш як рік. Це свідчить про політичну нестабільність і постійні конфлікти, які знижували привабливість Києва як центру влади. По-друге, зростання значення інших князівств, таких як Галицьке, Волинське та Чернігівське, які мали свої економічні та політичні переваги, зменшувало залежність від Києва. Нарешті, роздробленість і поліцентричність Русі сприяли розвитку регіональних центрів, які могли забезпечити князям більшу автономію та стабільність.
3. Визнач позитивні й негативні риси періоду роздробленості Русі.
Позитивні риси:
- Розвиток регіональних центрів: Кожне князівство могло розвивати свої економічні та культурні особливості, що сприяло загальному культурному збагаченню.
- Економічне зростання: Деякі князівства, такі як Галицьке, мали доступ до міжнародних торговельних шляхів, що сприяло економічному розвитку.
- Виникнення нових політичних структур: Роздробленість сприяла формуванню нових політичних структур і відносин, які могли бути більш адаптованими до місцевих умов.
Негативні риси:
- Політична нестабільність: Часті зміни влади та міжусобиці послаблювали загальну стабільність держави.
- Військова слабкість: Роздробленість ускладнювала організацію ефективної оборони проти зовнішніх загроз, таких як набіги кочовиків.
- Втрата централізованої влади: Зниження впливу Києва як центрального політичного центру призвело до зменшення загальної координації між князівствами.
4. Чи була роздробленість закономірним явищем у розвитку Русі? Які її особливості порівняно з країнами Західної Європи?
Роздробленість Русі була закономірним явищем, яке відображало загальні тенденції феодальної децентралізації, характерні для багатьох середньовічних держав. Як і в Західній Європі, роздробленість була зумовлена зростанням місцевих феодальних еліт, які прагнули до більшої автономії. Однак, на відміну від Західної Європи, де феодальна роздробленість часто супроводжувалася розвитком міських комун і зростанням торговельних міст, на Русі цей процес був менш вираженим через постійні зовнішні загрози та відсутність сильної міської культури. Крім того, в Західній Європі роздробленість часто супроводжувалася розвитком рицарства і феодальних відносин, тоді як на Русі зберігалися більш традиційні форми влади й суспільних відносин.
А ЩЕ ТИ МОЖЕШ
Склади цікаві запитання для командної вікторини за матеріалами параграфа. Запропонуй однокласникам та однокласницям зіграти у вікторину, обмінюючись запитаннями.
Ось кілька цікавих запитань для командної вікторини за матеріалами параграфа про роздробленість Русі:
- Яке князівство було найбільшим економічним та культурним центром східної Європи у XII–XIII ст.?
- Хто був князем, що об’єднав Галицьке князівство і розширив його територію до пониззя Дунаю?
- Яке князівство служило щитом для Києва і решти руських територій від загроз зі Степу?
- Яке місто було другим за розміром після Києва в Русі-Україні?
- Яке князівство було відоме своїми потужними захисними укріпленнями, збудованими для захисту від кочовиків?
- Яке князівство мало сильну владу боярства, що часто втручалося у політику князів?
- Яке князівство було розорене Андрієм Боголюбським у 1169 році?
- Яке князівство було відоме своїми міжнародними торговельними шляхами, що проходили через його територію?
- Яке князівство було першим, що відокремилося від Русі-України?
- Яке князівство мало кордон із литовськими племенами?
Запропонуйте однокласникам та однокласницям зіграти у вікторину, обмінюючись цими запитаннями, щоб перевірити знання про період роздробленості Русі.
Відкрий цифровий додаток і виконай завдання до § 12-13.