§11. Остання спроба централізації влади Русі-України в ХІІ ст.

ГДЗ Історія України 7 клас Пометун

ОБГОВОРІТЬ У КЛАСІ

Що таке централізація влади? Чи була вона в Руській державі в ІХ-ХІ ст.? Що загрожувало централізації? Чому посилювались удільні князівства й до яких наслідків для єдиної держави це призвело? Чи можна було, на вашу думку, спинити дроблення держави?

Централізація влади означає концентрацію політичної та адміністративної влади в руках центрального уряду або правителя, що дозволяє ефективніше керувати державою та забезпечувати єдність її територій.

Так, у Руській державі в ІХ–ХІ століттях існувала централізація влади. Київські князі мали верховну владу над усіма руськими землями.

Централізації загрожували міжусобні війни між князями, прагнення удільних князів до самостійності та посилення місцевих феодалів.

Удільні князівства посилювалися через передачу земель у спадок та бажання князів зміцнити свою владу на місцях. Це призвело до політичної роздробленості Русі та ослаблення єдиної держави.

На мою думку, спинити дроблення держави було важко, але можливо шляхом зміцнення центральної влади та припинення міжусобиць між князями.

ДОСЛІДІТЬ

У першій чверті ХІІ ст. державою правив князь Володимир Мономах, син переяславського князя Всеволода Ярославича та дочки візантійського імператора Костянтина Мономаха. Розгляньте сучасну марку, присвячену його правлінню. Яким на ілюстрації зображено великого князя? Про яку діяльність та риси характеру, на вашу думку, свідчать деталі зображення?

На сучасній марці Володимир Мономах зображений як сильний правитель. Його одяг та атрибути можуть свідчити про його високий статус та авторитет. Деталі зображення, такі як книга або свиток, вказують на його законодавчу діяльність і створення “Уставу Володимира Мономаха”. Це свідчить про його прагнення до справедливості, порядку та турботу про підданих. Образ князя підкреслює його рішучість, мудрість і державницькі якості.

1. Яким було правління Володимира Мономаха

ПОМІРКУЙТЕ

Визначте й запишіть основні напрями внутрішньої та зовнішньої політики Володимира Мономаха.

Основні напрями внутрішньої та зовнішньої політики Володимира Мономаха:

Внутрішня політика:

1. Централізація влади: об’єднання під своєю владою трьох чвертей земель Русі, включаючи Київську, Чернігівську, Переяславську, Волинську, Турово-Пінську, Смоленську, Новгородську, Мінську землі.
2. Реформування законодавства: доповнення “Руської правди” новими правовими нормами, відомими як “Устав Володимира Мономаха”, які обмежували лихварство та захищали боржників.
3. Економічний розвиток: контроль водного шляху “із варяг у греки”, сприяння міжнародній торгівлі, розвиток ремесел і сільського господарства, будівництво важливих споруд.

Зовнішня політика:

1. Військові дії: успішні походи проти половців, що призвели до тривалого відступу ворогів від кордонів Русі.
2. Розширення кордонів: війни з Волзькою Булгарією, Польщею та Угорщиною.
3. Шлюбна дипломатія: укладання династичних шлюбів з королівськими родинами Англії, Швеції, Половців та Угорщини.

Дослідіть

1. Покажіть на карті (с. 78) територію Київської держави за часів Володимира Мономаха. Як ви оцінюєте його правління з погляду зовнішньої політики?

З огляду на карті під його впливом була більшість князівств: Київське, Переяслівське, Волинське, Смоленське, Турове-Пінське.

З погляду зовнішньої політики, правління Володимира Мономаха можна оцінити як активне і стратегічне. Він успішно вів військові дії проти половців, що забезпечило тривалий мир на кордонах Русі. Крім того, він вів війни з Волзькою Булгарією, Польщею та Угорщиною.

Володимир також використовував шлюбну дипломатію для зміцнення міжнародних зв’язків, укладаючи династичні шлюби з королівськими родинами Англії, Швеції, Половців та Угорщини.

Це свідчить про його прагнення зміцнити позиції Київської держави на міжнародній арені.

2. Які деталі зображення на малюнку вказують на важливість будівництва для розвитку Києва та тогочасної держави? Які знання були потрібні для такого будівництва?

На малюнку, що ілюструє будівництво в Києві за часів Володимира Мономаха, можуть бути зображені такі деталі, як масштабні архітектурні споруди, зокрема церкви. Це вказує на важливість будівництва для розвитку міста як культурного та політичного центру. Для такого будівництва були потрібні знання в архітектурі, інженерії, математиці, а також вміння організовувати роботу великої кількості людей і ресурсів. Майстри повинні були володіти навичками обробки каменю, дерева, а також знати технології зведення міцних і довговічних споруд.

3. На схилі життя Володимир Мономах написав твір «Повчання дітям». Які з порад Володимира Мономаха своїм дітям ви вважаєте важливими для себе?

У «Повчанні дітям» Володимир Мономах надає багато цінних порад, які залишаються актуальними і сьогодні. Ось кілька з них, які можна вважати важливими:

1. Допомога нужденним: Володимир закликає не забувати про убогих, годувати їх і допомагати сиротам, а також захищати вдовиць. Це підкреслює важливість милосердя і соціальної відповідальності.
2. Дотримання обіцянок: Він радить перед тим, як давати обіцянки, добре обдумати, чи зможете ви їх виконати, і ніколи не порушувати клятви. Це вчить відповідальності й чесності.
3. Повага до старших і мудрість: Володимир наголошує на важливості поваги до старших, вміння слухати мудрих людей і підкорятися старшим. Це сприяє розвитку поваги й вміння вчитися на досвіді інших.
4. Миролюбність і дипломатія: Він радить уникати конфліктів, не лютувати словом і не ганьбити нікого в розмові, що є важливим для збереження гармонії у відносинах.
5. Обережність з брехнею і пияцтвом: Володимир застерігає від брехні й пияцтва, які можуть знищити душу і тіло, підкреслюючи важливість моральної чистоти й здорового способу життя.

Ці поради можуть бути корисними для будь-кого, хто прагне жити в гармонії й досягати успіху в житті.

2. Чим уславився Мстислав Великий

ПОМІРКУЙТЕ

Складіть розгорнутий план «Внутрішня і зовнішня політика Мстислава Великого».

Мстислав Великий, старший син Володимира Мономаха, правив Київською Руссю з 1125 по 1132 роки. Його правління відзначалося продовженням політики централізації влади, розпочатої його батьком, а також активною зовнішньою політикою, спрямованою на зміцнення держави.

Внутрішня політика

1. Централізація влади
   • Мстислав продовжив курс на централізацію держави, придушуючи князівські чвари.
   • Він упокорив полоцьких князів, що прагнули відособитися від Києва, і посадив у Полоцьку свого сина Ізяслава.
2. Економічний розвиток
   • Припинення усобиць сприяло економічному розвитку держави, пожвавленню торгівлі та ремісництва.
   • У Києві було збудовано кілька монументальних споруд, таких як храми Святого Андрія та Святої Богородиці Пирогощі.

Зовнішня політика

1. Військові кампанії
   • Мстислав неодноразово очолював успішні походи проти половців
2. Дипломатичні відносини
   • Зміцнення зв’язків з іншими країнами: відносини з Візантією були союзними, з Польщею й Угорщиною — добросусідськими.
   • Династичні шлюби родичів князя з коронованими особами Німеччини, Норвегії, Данії, Візантії та Угорщини також сприяли міжнародному визнанню Русі.

Завершення правління

• Мстислав Великий користувався великою пошаною серед сучасників, головним чином за успішну боротьбу з половцями.
• Після його смерті в 1132 році, Русь почала розпадатися на удільні князівства, що ознаменувало початок доби політичної роздробленості.

Дослідіть

1. Поясніть, як наведені зображення пов’язані з внутрішньою політикою князя Мстислава Великого.

Зображення, пов’язані з внутрішньою політикою князя Мстислава Великого, відображають його зусилля у зміцненні християнства та культурного розвитку Київської Русі.

1. Храм Богородиці Пирогощі в Києві: Цей храм є важливим символом релігійної політики князя Мстислава Великого. Він активно підтримував будівництво церков і монастирів, що сприяло поширенню християнства та зміцненню його впливу в державі. Храм Богородиці Пирогощі, зокрема, був одним із таких релігійних центрів, що підкреслює роль князя у розвитку церковної архітектури та духовного життя.
2. Мстиславове Євангеліє (близько 1117 р.): Це Євангеліє, переписане для князя Мстислава Володимировича, є прикладом його підтримки літератури та освіти. Переписування та поширення релігійних текстів було важливим аспектом культурної політики князя, що сприяло підвищенню рівня грамотності та освіченості населення. Мстиславове Євангеліє також свідчить про його особисту зацікавленість у релігійних справах та підтримку церковної діяльності.

Таким чином, обидва зображення відображають зусилля князя Мстислава Великого у зміцненні релігійної та культурної сфери Київської Русі, що було важливою частиною його внутрішньої політики.

2. Пригадайте, кого з руських князів — попередників Мстислава — й чому шанували епітетом «Великий». Якими особливостями правління князя зумовлені висновки відомої української історикині Наталії Полонської-Василенко.

Серед руських князів, попередників Мстислава, епітетом «Великий» шанували князя Володимира Святославича, відомого як Володимир Великий. Він отримав цей епітет завдяки своїм значним досягненням у зміцненні та розширенні Київської Русі, а також за хрещення Русі, яке стало важливим кроком у поширенні християнства на цих землях.

Висновки відомої української історикині Наталії Полонської-Василенко щодо Мстислава Володимировича, який також отримав епітет «Великий», зумовлені його успішною боротьбою з половцями, що забезпечило безпеку держави, а також його зусиллями у централізації влади та придушенні князівських чвар. Мстислав продовжив політику свого батька, Володимира Мономаха, спрямовану на зміцнення держави, що сприяло економічному розвитку, пожвавленню торгівлі та ремісництва. Його правління відзначалося також активною зовнішньою політикою та династичними шлюбами, які зміцнювали зв’язки з іншими країнами.

3. Які основні риси роздробленості Русі-України

Поміркуйте

Які зміни відбулися в управлінні Русі-України за умов роздробленості?

За умов роздробленості в управлінні Русі-України відбулися суттєві зміни, які вплинули на політичну структуру держави:

1. Поліцентричність влади: Влада була зосереджена в руках групи найвпливовіших правителів, що призвело до поліцентричної форми правління. Це означало, що замість єдиного центру влади, як раніше, існувало декілька центрів, кожен з яких мав значний вплив.
2. Збільшення кількості князівств: Русь розпалася на півтора десятка земель і князівств. Кожне князівство управлялося окремим князем, що призвело до децентралізації влади.
3. Міжкнязівські усобиці: Після смерті сильних правителів, таких як Мстислав Великий, міжкнязівські усобиці спалахнули з новою силою. Це послабило єдність держави і сприяло подальшій роздробленості.
4. Передання земель удільним князям: Продовження політики передання земель удільним князям сприяло роздробленості. Місцеві феодали зосереджувалися на розвитку своїх земель, часто нехтуючи інтересами інших територій.
5. Ослаблення центральної влади: Зміни в управлінні робило її вразливою до зовнішніх загроз, таких як набіги половців.

Дослідіть

Проаналізуйте причини роздроблення Русі-України на удільні князівства, які історики вважають головними, і поясніть, як ви розумієте кожну з них.

Роздробленість Русі-України на удільні князівства мала кілька основних причин, які історики вважають головними. Ось їх аналіз:

Міжнародні причини:

• Занепад торговельних шляхів: Зміна міжнародних торговельних маршрутів, таких як шлях “із варяг у греки”, призвела до зменшення економічного значення Києва і інших міст, що послабило їхній вплив.
• Постійні напади кочовиків: Часті напади кочових племен, таких як половці, виснажували ресурси і сили князівств, що ускладнювало збереження єдності.

Державноуправлінські причини:

• Відсутність усталеного порядку спадкування князівської влади: Неврегульованість спадковості престолу призводила до міжусобних конфліктів між князями, які змагалися за владу, що підривало централізоване управління.

Економічні причини:

• Система натурального господарства: Економіка, заснована на натуральному господарстві, не сприяла інтеграції різних частин держави, оскільки товарний обмін був слабким і не стимулював економічну єдність.

Соціально-політичні причини:

• Прагнення феодалів до самостійності: Місцеві феодали прагнули самостійно вирішувати свої питання і зміцнювали свою владу, що сприяло децентралізації і розпаду єдиної держави.

Етнічні причини:

• Етнічна неоднорідність населення: Багатонаціональний склад населення Русі, що включав понад 20 різних народів, сприяв виникненню різних етнічних інтересів і прагненню до автономії.

Ці фактори разом сприяли політичній і територіальній роздробленості Русі-України, що призвело до утворення окремих удільних князівств з власними політичними і економічними особливостями.

Перевір себе

1. Назви роки правління Володимира Мономаха і Мстислава Володимировича.

• Володимир Мономах правив Київською Руссю з 1113 до 1125 року.
• Мстислав Володимирович, його син, правив з 1125 до 1132 року.

2. За картою (с. 78) визнач, які землі Володимир Мономах об’єднав під своєю владою та за які землі воював Мстислав Великий.

• Володимир Мономах об’єднав під своєю владою три чверті земель Русі, включаючи Київську, Чернігівську, Переяславську, Волинську, Турово-Пінську, Смоленську землі.
• Мстислав Великий воював за зміцнення влади над полоцькими князями, які прагнули відособитися від Києва. Він також вів успішні військові кампанії проти половців

3. Що називають роздробленістю Русі-України й коли вона розпочалась?

Роздробленість Русі-України — це період, коли держава розпалася на окремі удільні князівства, які мали значну автономію. Цей процес розпочався після смерті Мстислава Великого у 1132 році, коли міжкнязівські усобиці спалахнули з новою силою, і Русь розпалася на півтора десятка земель і князівств.

4. Чому Володимир Мономах залишив «Повчання дітям» і яким був його основний зміст?

Володимир Мономах залишив «Повчання дітям» як настанову для своїх нащадків, щоб передати їм свої моральні та етичні цінності. Основний зміст цього твору зосереджений на важливості доброчесності, милосердя, шанобливого ставлення до старших, уникнення брехні та пияцтва. Мономах наголошує на необхідності захищати вбогих, сиріт і вдів, а також на важливості дотримання клятв і чесності у відносинах з іншими. ****

5. Прочитай характеристику князя Володимира Мономаха історика Михайла Грушевського. Що, на твою думку, могло сприяти формуванню позитивного образу князя? Чому негативні аспекти політики Мономаха обходили увагою і літописці, і дехто з істориків?

На формування позитивного образу князя Володимира Мономаха сприяли його успіхи у зміцненні держави, централізації влади, а також успішні військові кампанії проти половців, що забезпечили безпеку кордонів. Його реформи, такі як доповнення «Руської правди» новими правовими нормами, також покращили соціально-економічну ситуацію в державі.

Історики та літописці могли обходити увагою негативні аспекти його політики через прагнення зберегти позитивний образ князя, який зміцнював державу і забезпечував стабільність, що було важливим для підтримки легітимності влади.

6. Поясни на прикладах основні причини політичної роздробленості Русі.

• Міжнародні причини: Занепад торговельних шляхів, таких як шлях “із варяг у греки”, зменшив економічне значення Києва. Постійні напади кочовиків, зокрема половців, виснажували ресурси князівств.
• Державноуправлінські причини: Відсутність чіткого порядку спадкування престолу призводила до міжусобних конфліктів між князями, що підривало централізоване управління.
• Економічні причини: Система натурального господарства та слабкий товарний обмін не сприяли інтеграції різних частин держави, що посилювало тенденції до самостійності.
• Соціально-політичні причини: Місцеві феодали прагнули самостійності у вирішенні місцевих питань і зміцнювали свою владу, що сприяло децентралізації.
• Етнічні причини: Етнічна неоднорідність населення Русі, яке складалося з понад 20 народів, сприяла виникненню різних етнічних інтересів.

А ЩЕ ТИ МОЖЕШ

Вислов своє ставлення до діяльності Володимира Мономаха у вигляді короткого (8-10 речень) есе.

Володимир Мономах посідає особливе місце в історії Русі-України як правитель, який зумів на певний час відновити єдність і могутність держави. Його прихід до влади у 1113 році став поворотним моментом, що дозволив стабілізувати ситуацію в країні після періоду міжусобиць.

Мономах проявив себе як талановитий полководець і дипломат. Він успішно боровся з половецькою загрозою, здійснивши низку переможних походів, що забезпечило безпеку південних кордонів. Водночас князь розумів важливість мирних відносин із сусідами і активно використовував шлюбну дипломатію для зміцнення міжнародних зв’язків.

У внутрішній політиці Володимир Мономах провів важливі реформи, доповнивши “Руську правду” новими нормами, що обмежували лихварство і захищали права простих людей. Це сприяло економічному розвитку держави і зміцненню соціальної стабільності.

Особливу увагу князь приділяв розбудові міст і розвитку культури. За його правління було споруджено низку визначних архітектурних пам’яток, що прикрасили Київ та інші міста Русі.

“Повчання дітям” Володимира Мономаха стало не лише цінною літературною пам’яткою, а й свідченням високих моральних якостей правителя, його мудрості та далекоглядності.

Діяльність Володимира Мономаха заслуговує високої оцінки, адже він зумів на певний час відновити єдність і могутність Русі-України, забезпечивши її економічний і культурний розвиток. Його правління стало останнім періодом розквіту держави перед добою роздробленості.

Відкрий цифровий додаток і виконай завдання до §11.