ГДЗ Історія України 7 клас Пометун
ОБГОВОРІТЬ У КЛАСІ
Що таке міжусобна боротьба й чому вона виникала?
Міжусобна боротьба — це конфлікти між членами однієї родини або держави за владу чи території. Вона виникала через суперечки за престол або землі, як це було між синами Ярослава Мудрого.
Як князівські чвари впливали на державу?
Князівські чвари послаблювали державу, робили її вразливою до зовнішніх ворогів, таких як половці, і призводили до втрати територій.
Чи були способи запобігти міжусобній боротьбі?
Ярослав Мудрий намагався запобігти міжусобній боротьбі, розподіливши землі між синами і закликавши їх жити в злагоді.
ДОСЛІДІТЬ
У ХІ ст. Русь-Україна була могутньою європейською державою. Щоб зберегти та примножити її здобутки, Ярослав Мудрий наприкінці свого правління вирішив упорядкувати спадщину кожного із синів у заповіті.
Визначте за документом, чим Ярослав аргументував заклик до синів своїх жити в злагоді і які зміни пропонував. Як ви вважаєте, позитивні чи негативні наслідки мав цей заповіт?
Ярослав аргументував свій заклик до синів жити в злагоді тим, що любов між ними забезпечить мир і перемогу над ворогами, а ненависть призведе до їхньої загибелі й втрати землі. Він запропонував розподілити землі між синами, щоб уникнути конфліктів. Заповіт мав як позитивні, так і негативні наслідки: спочатку він допоміг зберегти мир, але згодом призвів до поділу держави на удільні князівства і нових конфліктів.
1. Як правили Ярославичі
ПОМІРКУЙТЕ
Що спричинило спільне правління Ярославичів та якими були його наслідки?
Спільне правління Ярославичів було спричинене заповітом Ярослава Мудрого, який розподілив землі між своїми синами, щоб уникнути міжусобної боротьби. Ізяслав, успадкувавши київський престол, під тиском братів Святослава і Всеволода погодився на спільне управління державою, що призвело до утворення тріумвірату.
Спочатку спільне правління допомогло вирішувати питання внутрішньої та зовнішньої політики, зокрема, боротьбу з кочовиками. Однак згодом власні інтереси князів стали важливішими за державні, що призвело до усунення молодших братів і родичів з князівських столів, захоплення їхніх володінь, і посилення міжусобної боротьби. Це послабило державу і зробило її вразливою до зовнішніх загроз.
Дослідіть
Розгляньте художні портрети старших Ярославичів (с. 77), розміщені в українській версії вікіпедії. Якими зобразили князів художники? А якими вони, на вашу думку, були насправді?
Художники зобразили Ізяслава Ярославича в обладунках, що підкреслює його як воїна. Святослав Ярославич зображений у короні, що символізує його князівську владу. Всеволод Ярославич має бороду і тримає скіпетр, що надає йому вигляду мудрого правителя.
Вони були амбітними й прагнули влади, що часто призводило до конфліктів між ними. Їхні реальні характери, ймовірно, були складнішими, ніж це можна передати в художніх портретах.
2. Як складалися відносини Русі з половцями
Поміркуйте
Чому, на вашу думку, було можливим вторгнення половців на руські землі?
Вторгнення половців стало можливим через внутрішні чвари й розбрат серед руських князів, які послабили державу. Князі були зайняті міжусобною боротьбою і не змогли вчасно об’єднатися проти зовнішньої загрози. Це дало половцям можливість атакувати й грабувати руські землі.
ДОСЛІДІТЬ
Спираючись на карту, покажіть землі Русі-України, що найбільше потерпали від набігів половців. Які наслідки, на вашу думку, це мало для таких земель?
Київське та Переяславське князівства найбільше потерпали від набігів половців. Ці набіги призводили до руйнування міст і сіл, знищення врожаю, викрадення людей у полон. Це послаблювало економіку, знижувало населення і робило ці землі вразливими до подальших атак.
Дослідіть
Як були споряджені вершники-половці? Що забезпечувало мобільність їхньому війську? Як ви вважаєте, чому вони перемогли війська руських князів?
Вершники-половці були споряджені легкими обладунками, що включали луки, стріли, шаблі та списи. Їхнє спорядження було пристосоване для швидких атак і відступів.
Мобільність половецькому війську забезпечували їхні коні, які були витривалими й швидкими, а також легке спорядження, що дозволяло швидко пересуватися степами.
Половці перемагали війська руських князів завдяки своїй мобільності, раптовим атакам і вмінню швидко відступати. Руські князі, зайняті внутрішніми конфліктами, не могли ефективно організувати оборону проти таких нападів.
Дослідіть
На основі тексту літопису з’ясуйте, як розвивалися воєнні дії між русичами та половцями. Які наслідки мала війна для місцевого населення?
У 1093 році Святополк, Володимир і Ростислав вирушили до Треполя (Трипілля сучасне), де їх атакували половці. Відбулася запекла битва, в якій Володимир і Ростислав зазнали поразки. Ростислав потонув у річці Стугні, а Володимир ледве врятувався. Святополк повернувся до Києва, але місто знемагало від голоду і здалося половцям, які його спалили й розділили людей.
Війна призвела до руйнування міст, голоду і полону місцевих жителів. Це викликало значні страждання серед населення і послабило обороноздатність регіону.
3. Якими були рішення Любецького з’їзду князів 1097 р.
Поміркуйте
Кількома реченнями занотуйте основні рішення Любецького з’їзду князів.
На Любецькому з’їзді князі домовилися, що кожен з них буде володіти землями, які належали їхнім батькам, і зобов’язалися не зазіхати на володіння інших князів. Це рішення закріпило поділ Русі на удільні князівства і встановило новий порядок спадкування земель на основі вотчини. Однак, попри ці домовленості, княжі міжусобиці продовжувалися.
Дослідіть
1. Які основні питання обговорювали на з’їзді князів? Чого, на вашу думку, прагнули досягти князі?
На з’їзді князі обговорювали питання припинення міжусобних воєн і об’єднання зусиль для захисту Руської землі від зовнішніх ворогів, таких як половці. Вони прагнули досягти миру і стабільності, домовившись, що кожен князь буде володіти своїми спадковими землями і не зазіхати на володіння інших.
2. Відслідкуйте за картою (с. 78) володіння князів за результатами з’їзду. Як ви гадаєте, чи збігаються проголошені рішення з’їзду з його результатами?
За результатами з’їзду князі домовилися про закріплення земель за кожним з них на основі вотчини. Проголошені рішення з’їзду мали на меті зупинити міжусобиці, але на практиці це не завжди вдавалося, оскільки конфлікти між князями продовжувалися.
3. Який момент з’їзду зобразив художник? Чому ви так думаєте? Що, на вашу думку, символізує пам’ятник Любецькому з’їзду?
Художник зобразив момент, коли князі зібралися для обговорення умов миру і домовленостей про розподіл земель. Це видно з того, що вони зображені в процесі переговорів, що підкреслює важливість з’їзду для встановлення миру.
Пам’ятник Любецькому з’їзду символізує прагнення до єдності й миру серед князів Русі. Він нагадує про важливість домовленостей, які мали на меті зупинити міжусобиці й захистити Руську землю від зовнішніх загроз.
Перевір себе
1. У чому полягає суть «Заповіту Ярослава»?
Суть «Заповіту Ярослава» полягала в розподілі земель між його синами, щоб уникнути міжусобної боротьби. Ярослав закликав синів жити в злагоді, оскільки це забезпечить мир і захист від ворогів.
2. Якими були результати Вишгородського з’їзду князів?
Вишгородський з’їзд князів, що відбувся в 1072 році, мав кілька важливих результатів. На цьому з’їзді було укладено доповнення до «Руської правди», яке отримало назву «Правда Ярославичів». Основні положення цього документа включали узаконення власності на землю удільних князів і охорону життя та власності княжих чиновників. Важливим аспектом «Правди Ярославичів» було скасування кровної помсти, яка була замінена на грошові стягнення, що надходили до княжої скарбниці. Це рішення мало на меті зменшити внутрішні конфлікти та стабілізувати суспільство шляхом запровадження більш цивілізованих методів вирішення суперечок.
3. Що спричинило русько-половецькі війни?
Русько-половецькі війни були спричинені частими нападами половців на руські землі, які стали можливими через внутрішні чвари й розбрат серед руських князів. Це послаблювало державу і робило її вразливою до зовнішніх загроз.
4. Коли відбувся Любецький з’їзд князів? Якими були його рішення?
Любецький з’їзд князів відбувся в 1097 році. На з’їзді князі домовилися, що кожен буде володіти своїми спадковими землями й не зазіхати на володіння інших. Це рішення закріпило поділ Русі на удільні князівства.
5. Поясни поняття: князівський з’їзд, вотчина, віче.
Князівський з’їзд — зібрання князів для обговорення важливих питань і прийняття рішень.
Вотчина — спадкове земельне володіння, яке належало феодалу з правом передачі у спадок.
Віче — народні збори в давній Русі, на яких вирішувалися важливі суспільні питання.
6. Схарактеризуй внутрішню та зовнішню політику Ярославичів.
Після смерті Ярослава Мудрого, його сини Ізяслав, Святослав, і Всеволод утворили тріумвірат, що означало спільне управління державою. Це було зроблено для запобігання братовбивчим війнам за владу, які могли б ослабити державу. Вони разом ухвалювали рішення щодо внутрішньої політики, а також воювали з кочовиками.
У 1072 році на Вишгородському з’їзді князів було укладено “Правду Ярославичів”, яка доповнила “Руську правду”. Ці положення узаконювали власність на землю удільних князів і захищали життя та власність княжих чиновників. Також було скасовано кровну помсту, замінивши її грошовими стягненнями до княжої скарбниці.
Однак згодом особисті інтереси князів стали переважати над державними. Вони усунули молодших братів і родичів з князівських столів, що призвело до міжусобних війн і послаблення центральної влади.
Зовнішня політика
Зовнішня політика Ярославичів була спрямована на захист держави від зовнішніх загроз, зокрема від половців. Половці, як кочовий народ, регулярно нападали на руські землі, починаючи з 1055 року. Вони здійснювали раптові атаки, брали полонених і продавали їх у рабство. У 1068 році об’єднані сили Ярославичів зазнали поразки від половців на річці Альті. Це викликало обурення серед населення, яке залишилося беззахисним перед нападниками. Згодом деякі князі почали використовувати половців у своїх міжусобних війнах, а також укладали шлюби з доньками половецьких ханів.
7. Як розвивалися відносини половців із Руссю-Україною?
Відносини половців із Руссю-Україною були переважно ворожими. Половці часто здійснювали набіги на руські землі, що призводило до численних конфліктів і воєн. Руські князі, зайняті внутрішніми чварами, не завжди могли ефективно протистояти цим нападам. Іноді князі укладали союзи з половцями для боротьби з іншими князями, а також одружувалися з доньками половецьких ханів. Проте загалом відносини залишалися напруженими через постійні загрози з боку половців.
А ЩЕ ТИ МОЖЕШ
Порівняй хід і рішення Вишгородського та Любецького з’їздів князів. Скориставшись діаграмою Венна, сформулюй, що відрізняло правління князів і в чому виявлялися їхні спільні риси.
Вишгородський та Любецький з’їзди князів були важливими подіями в історії Русі-України, які мали значний вплив на політичну структуру держави. Ось порівняння цих двох з’їздів:
Вишгородський з’їзд (1072 рік)
- Мета: Зміцнення єдності держави та запобігання міжусобним війнам.
- Основні рішення: Укладення “Правди Ярославичів”, яка доповнила “Руську правду”. Було узаконено власність на землю удільних князів, скасовано кровну помсту, замінивши її грошовими стягненнями до княжої скарбниці.
- Результат: Створення тріумвірату між Ізяславом, Святославом і Всеволодом, що призвело до тимчасової стабільності, але згодом до посилення особистих інтересів князів.
Любецький з’їзд (1097 рік)
- Мета: Врегулювання відносин між князями та припинення міжусобиць.
- Основні рішення: Встановлення принципу вотчинного володіння, за яким кожен князь мав володіти тими землями, які належали його батькові. Це закріпило поділ держави на удільні князівства.
- Результат: Формалізація розподілу земель, що призвело до подальшої феодальної роздробленості, проте не зупинило міжусобиць.
Спільні риси
- Обидва з’їзди були спрямовані на зменшення міжусобиць та зміцнення держави.
- Вони намагалися встановити нові правила спадкування та управління, щоб уникнути конфліктів між князями.
Відмінності
- Вишгородський з’їзд був більше зосереджений на зміцненні центральної влади через спільне правління, тоді як Любецький з’їзд формалізував поділ держави на удільні князівства.
- Вишгородський з’їзд намагався зберегти єдність держави через колективне управління, а Любецький з’їзд фактично визнав роздробленість.
Ці з’їзди відображають еволюцію політичної системи Русі від спроб централізації до визнання феодальної роздробленості.
Відкрий цифровий додаток і виконай завдання до §10