Зміст ГДЗ Історія України 7 клас Хлібовська
1. Промисли. Сільське господарство
1. Якими промислами займалися жителі Київської держави?
Жителі Київської держави займалися такими промислами:
- Рибальство (використовували гарпуни-тризубці, вудки, сіті, неводи)
- Полювання (на великих тварин як ведмеді, олені, тури, зубри; на дрібних тварин як білки, куниці, бобри, лисиці; на диких птахів)
- Бортництво (збирання меду диких бджіл)
- Збиральництво (ягоди в лісах)
2. Стисло охарактеризуйте сільське господарство Русі-України.
Сільське господарство Русі-України характеризувалося:
- Вирощуванням зернових культур (жито, пшениця, просо, ячмінь, овес)
- Вирощуванням овочів (часник, цибуля, боби, горох, сочевиця, ріпа)
- Садівництвом (черешні, горіхи, яблуні, груші, сливи)
- Використанням знарядь праці як плуг, рало, соха, мотика, лопата, серп, коса, граблі, ціп
- Розведенням свійської худоби (воли, коні, свині, кози, вівці) та домашньої птиці (кури, качки, гуси)
3. Як руси боролися з виснаженням землі?
Руси боролися з виснаженням землі двома способами:
- Підсічне землеробство – у лісистій місцевості зрубували дерева, спалювали їх, а попіл використовували для підживлення ґрунту.
- Трипільна сівозміна – землю ділили на три частини: на одній сіяли озимі культури, на другій – ярі, а третю залишали під паром. Щороку ділянки чергували, даючи землі відпочити.
2. Ремесла. Торгівля
1. Які ремесла набули особливого розвитку в Київській державі?
У Київській державі особливого розвитку набули такі ремесла:
- Металургія та ковальство (виготовлення знарядь праці, зброї, інструментів, предметів побуту)
- Гончарство (виробництво посуду, особливо полив’яного)
- Склодувство (виготовлення посуду і прикрас)
- Кравецтво (пошиття одягу та взуття)
- Теслярство (виготовлення предметів побуту й меблів з дерева)
- Ювелірна справа (виготовлення прикрас із золота, срібла, бронзи, міді в техніках скань, зернь, чернь та перегородчаста емаль)
2. Назвіть торговельні шляхи, що пов’язували Русь-Україну з іншими державами.
Основні торговельні шляхи:
- “Із варягів у греки” (від Балтійського до Чорного моря через Дніпро)
- Соляний шлях (від північно-кримських соляних озер до Прикарпаття)
- Залозний шлях (з’єднував Київ з Тмутороканським князівством, країнами Малої Азії та Сходу)
3. Чим руси торгували з іншими країнами? Що було мірилом вартості товарів?
Руси експортували:
- Продукти сільського господарства (зерно, мед, віск)
- Продукти промислів (хутро, шкури)
Імпортували:
- Предмети розкоші
- Церковне начиння
- Шовкові й вовняні тканини
- Тонке полотно
- Золото й срібло
- Прикраси
- Вина
- Прянощі
- Ікони, хрести
- Коней, волів, овець (від кочовиків)
Мірилом вартості товарів були:
- Арабські, візантійські, західноєвропейські монети
- Власні монети – златники та срібники (започатковані князем Володимиром)
- Срібні злитки – гривні (спочатку як одиниця ваги, згодом як грошова одиниця)
Відлуння минулого Із «Повісті минулих літ» про один із торговельних шляхів Русі-України
Поміркуйте, який торговельний шлях описаний в історичному джерелі? Чому ви так вважаєте?
Торговельний шлях, описаний у “Повісті минулих літ”, – це знаменитий шлях “із варягів у греки”. Ось чому я так вважаю:
- Шлях починається від верхів’їв Дніпра, що є ключовою річкою цього маршруту.
- Згадуються річки та озера північної Русі (Ловать, Ільмень, Волхов), які були частиною цього шляху.
- Маршрут виходить до Балтійського моря (названого “морем Варязьким”).
- Кінцевими пунктами названі Рим і Константинополь (Царгород), що відповідає південному напрямку шляху до Візантії.
- Шлях завершується в Чорному морі (названому “Понт-море”), куди впадає Дніпро.
Цей опис повністю відповідає відомому маршруту “із варягів у греки”, який з’єднував Балтійське та Чорне моря через систему річок та волоків.
Важливість цього шляху для Русі-України підкреслюється тим, що він детально описаний у такому важливому історичному джерелі як “Повість минулих літ”.
3. Повсякденне життя
1. Яким було помешкання русів?
Помешкання русів залежало від їхнього соціального статусу:
- Селяни та незаможні містяни жили в напівземлянках або дерев’яних хатах.
- Заможні містяни мали житла з окремими кімнатами для відпочинку та зберігання продуктів.
- Княжі оселі називалися теремами – вони були просторі й гарно оздоблені різьбою та полив’яними плитками.
- Типові меблі: скриня, стіл та лава. Стільці й ліжка були рідкістю.
- На чільному місці розташовували ікони.
- Освітлення: дерев’яні тріски, воскові свічки, каганці (олійні лампи).
- Опалення: кам’яна піч, обмазана глиною.
2. Що входило до раціону харчування?
До раціону харчування русів входило:
- Каші (особливо пшоняні, заправлені олією)
- Хліб (з пшениці, жита, рідше з вівса)
- Овочі (горох, сочевиця, боби, часник, ріпа, огірки, капуста, цибуля)
- Молочні продукти (овече й коров’яче молоко, сир)
- Яйця
- М’ясо (переважно на свята)
- Риба та дичина (від полювання та рибальства)
- Мед, ягоди, горіхи (з лісу)
- Напої: кисіль, мед, пиво, зрідка вино
3. Стисло опишіть одяг русів та русок.
Одяг русів:
- Чоловіки: довга сорочка, підв’язана поясом; полотняні штани; свитка або кожух (у бідніших); каптан з хутром та вишивкою (у багатших); плащ без рукавів; шапки з круглим чи гострим верхом, оздоблені хутром.
- Жінки: довга сорочка; спідниця поверх сорочки; знатні жінки носили довгі каптани з широкими рукавами або плащі без рукавів; дівчата мали розпущене волосся або косу; заміжні жінки прикривали волосся очіпком і хусткою.
- Взуття: шкіряні постоли, плетені личаки, чоботи.
- Тканини були різнокольорові (червоні, сині, зелені) та оздоблені візерунками.
Барвограй ідей
Попрацюйте в парах. Розгляньте ілюстрації. Висловіть припущення, хто міг мешкати в такій садибі. Складіть 2-3 запитання до ілюстрацій та дайте на них відповіді.
У такій садибі могли мешкати заможні городяни Київської Русі – ремісники, купці або бояри нижчого рангу. Це була типова садиба середнього класу того часу.
Запитання та відповіді до ілюстрацій:
- З яких основних елементів складалася садиба XI століття? Відповідь: Садиба складалася з головного житлового будинку, господарських споруд (можливо, комори чи майстерні), огорожі-частоколу та подвір’я.
- Який будівельний матеріал використовувався для спорудження будинку? Відповідь: Основним будівельним матеріалом було дерево. На ілюстрації видно, що стіни будинку зроблені з дерев’яних колод або брусів.
- Які елементи інтер’єру можна побачити всередині житла? Відповідь: На розрізі будинку видно піч, лави вздовж стін, стіл та полиці для зберігання речей. Також можна помітити сходи на другий рівень, де, ймовірно, знаходилося спальне місце.
Ці запитання та відповіді дозволяють краще зрозуміти побут та умови життя людей у Київській Русі XI століття, а також особливості архітектури та планування житла того часу.
Галявина творчості
Дякую за надання додаткового контексту. Ось твір від імені селянина Русі-України часів правління Ярослава Мудрого:
“Один день із мого життя”
а) Родина:
Я, Микола, живу зі своєю дружиною Марією та трьома дітьми – Іваном (10 років), Оленою (7 років) та маленьким Петром (2 роки). Мої батьки живуть неподалік і часто допомагають нам по господарству.
б) Житло:
Наша хата – невелика дерев’яна будівля з солом’яним дахом. Всередині одна велика кімната, де ми всі спимо на лавах та печі. У кутку стоїть велика піч, яка зігріває нас взимку і на якій ми готуємо їжу. Біля хати – невеликий город та хлів для худоби.
в) Зовнішній вигляд:
Я ношу просту лляну сорочку, підперезану поясом, та полотняні штани. На ногах – личаки з лика. Взимку одягаю теплий кожух. Моя борода та вуса – ознака дорослого чоловіка. Дружина носить довгу сорочку та спідницю, волосся прикриває хусткою.
г) Заняття:
Мій день починається на світанку. Після молитви перед іконами йду працювати в поле. Сьогодні оратиму ниву ралом, готуючи її до посіву жита. Діти допомагають – старший син пасе худобу, донька збирає хмиз для печі. Дружина порається по господарству – готує їжу, пряде, доглядає за городом. Ввечері, повернувшись з поля, лагоджу реманент та плету кошики на продаж. Перед сном вся родина збирається біля вогнища, де я розповідаю дітям про подвиги князів та богатирів.