20.1. Як утворилося Прусське королівство?
1. Згадайте, як розвивалася Пруссія до середини ХVІІ ст. Чому обрано саме таку назву для об’єднаного королівства?
До середини XVII ст. Пруссія (точніше — Бранденбурзько-Прусська країна) вирізнялася на тлі занепаду Священної Римської імперії. Після Тридцятилітньої війни князівства й міста стали незалежнішими, а династія Гогенцоллернів у Бранденбурзі приєднала Померанію, здобула вихід до Балтійського моря, розвивала господарство, встановила абсолютну владу та створила постійну армію. У 1701 р. син курфюрста Фрідріха Вільгельма коронувався як Фрідріх І, і нову державу назвали Пруссією, бо саме герцогство Пруссія ніколи не підпорядковувалося Габсбургам, на відміну від Бранденбурга, який формально залишався підлеглим імператорові. Тому для підкреслення незалежності обрали назву «Пруссія».
2. Як ви розумієте значення терміна «мілітаризм»? З якою метою Пруссія нарощувала військову міць?
Мілітаризм — це політика, коли держава приділяє особливу увагу розвитку армії та військової справи, ставить військову потугу на перше місце в житті суспільства. Пруссія нарощувала військову міць, щоб захищати свої інтереси, розширювати території, протистояти сильним сусідам (наприклад, Австрії), а також для підвищення своєї ролі серед німецьких земель і в Європі загалом.
3. Короля Фрідріха Вільгельма І прозивали «капралом», «фельдфебелем на троні» (фельдфебель — нижче офіцерське звання), «королем-солдатом». Поясніть, чому вживали такі прізвиська.
Фрідріх Вільгельм І отримав такі прізвиська, бо був дуже суворим, вимогливим, приділяв величезну увагу армії, особисто займався муштрою солдатів, запроваджував військову дисципліну навіть у повсякденному житті. Він сам носив військову форму, поводився як справжній солдат і вимагав того ж від інших, тому його й називали «капралом», «фельдфебелем на троні», «королем-солдатом».
20.2. Які реформи впроваджував Фрідріх II?
1. Згадайте перелік особистих якостей «освіченого монарха». Чи притаманні були такі якості Фрідріху ІІ?
Особисті якості «освіченого монарха»: ерудованість, відкритість до нових ідей, підтримка науки й культури, релігійна терпимість, прагнення до реформ, гуманність. Фрідріх ІІ був ерудованим, захоплювався філософією, листувався з Вольтером, писав французькою, підтримував науку й мистецтво, виявляв релігійну терпимість, проводив реформи — тобто мав риси «освіченого монарха».
2. Із якою метою прусський король відчиняв «двері» своєї країни іноземцям? Чому реформи Фрідріха ІІ були суперечливими?
Фрідріх ІІ відчиняв «двері» Пруссії іноземцям, щоб залучити кваліфікованих працівників, особливо протестантів із сусідньої Австрії, які потерпали від утисків. Це сприяло розвитку мануфактур, господарства та економіки країни. Реформи Фрідріха ІІ були суперечливими, бо, з одного боку, він скасував катування, зробив суди незалежними, дозволив селянам розпоряджатися майном, але, з іншого боку, не зміг скасувати особисту залежність селян, поступався знаті, звільняв її від податків і її роль посилювалася при дворі.
3. Які заходи «освіченого абсолютизму» призвели до конфлікту із прусською знаттю? Чи був це конфлікт між старим і новим ладом?
До конфлікту зі знаттю призвели спроби Фрідріха ІІ обмежити її владу, надати більше прав селянам, зробити суди незалежними, а також спроби змінити становище селян. Знать опиралася цим нововведенням, навіть погрожувала повстанням. Це був конфлікт між старим феодальним ладом (пануванням знаті) та новими ідеями Просвітництва й реформ, які намагався впровадити король.
20.3. Яку зовнішню політику провадила Пруссія?
1. Назвіть війни за участю Пруссії та їхні наслідки для держави.
Пруссія брала участь у війнах за австрійську спадщину (1740–1748), у Семилітній війні (1756–1763) та в поділах Речі Посполитої (1772, 1793, 1795). Унаслідок війни за австрійську спадщину Пруссія приєднала багату Сілезію. Після Семилітньої війни Пруссія зберегла свої території, хоча війна була виснажливою. Унаслідок поділів Речі Посполитої Пруссія отримала Помор’я, Куявію, Великопольщу й розширила свої кордони, що зміцнило її як одну з провідних європейських держав.
2. Який зв’язок між Семилітньою війною та поділами Речі Посполитої? Яких ознак набувала зовнішня політика Пруссії?
Після виснаження у Семилітній війні Фрідріх ІІ звернув увагу на ослаблену Річ Посполиту, що дало можливість разом із Росією та Австрією здійснити її поділи. Зовнішня політика Пруссії стала агресивною, спрямованою на розширення територій, посилення впливу в Центральній Європі, активне втручання у справи сусідів і зміцнення власної могутності.
3. Послуговуючись інтернетом, з’ясуйте ставлення Фрідріха ІІ до культури та її діячів.
Фрідріх ІІ мав позитивне ставлення до культури: він був ерудованим, листувався з Вольтером, писав французькою, підтримував науку, мистецтво, відновив діяльність Берлінської академії наук, був релігійно терпимим і сам грав на флейті. Він запрошував до Пруссії талановитих іноземців, сприяв розвитку освіти, науки та культури.
Перевірте себе!
1. Назвіть хронологічні межі Просвітництва і найвідоміші події, що відбулися в Пруссії в цей період.
Хронологічні межі епохи Просвітництва — кінець XVII ст. – кінець XVIII ст.
Найвідоміші події в Пруссії цього періоду: 1701 р. — проголошення королівства Пруссія, 1713-1740 рр. — правління Фрідріха Вільгельма І, 1717 р. — введення обов’язкової шкільної освіти, 1740-1786 рр. — правління Фрідріха ІІ, 1740-1748 рр. — війна за австрійську спадщину, 1756-1763 рр. — Семилітня війна, 1772 р. — перший поділ Речі Посполитої, 1777 р. — селяни отримали право вільно успадковувати та розпоряджатися власним майном.
2. Відстежте на мапі територіальні зміни королівства Пруссія впродовж ХVІІІ ст.
У XVIII ст. Пруссія значно розширила свої кордони: приєднала Сілезію (1740–1748), після поділів Речі Посполитої отримала Помор’я, Куявію, Великопольщу (1772, 1793, 1795). Територія королівства зросла, і Пруссія стала однією з найсильніших держав Центральної Європи.
3. Складіть запитання до тексту параграфа, починаючи кожне такими словами: Коли ___? Що ___? Хто ___? Де ___? Звідки ми можемо дізнатися про ___? Чому ___? Як ___? Який результат ___?
Коли було проголошено королівство Пруссія? Що таке мілітаризм? Хто був першим королем Пруссії? Де розташовувалася столиця Бранденбурзько-Прусської країни? Звідки ми можемо дізнатися про реформи Фрідріха ІІ? Чому Фрідріха Вільгельма І прозивали «капралом»? Як Фрідріх ІІ популяризував вирощування картоплі? Який результат мала Семилітня війна для Пруссії?
4. А. Опишіть зміни, які відбулися в повсякденному житті пруссів унаслідок упровадження заходів «освіченого абсолютизму».
У повсякденному житті пруссів з’явилася обов’язкова початкова освіта, поширилися практичні школи, покращилася інфраструктура (дороги, мости, канали), розвивалися мануфактури, з’явилися банки. Селяни отримали право успадковувати й розпоряджатися майном, але залишалися особисто залежними. У містах зросла культурна активність, діяла Академія наук, поширювалася картопля як нова сільськогосподарська культура.
Б. Послуговуючись пошуковими системами інтернету, укладіть історичний портрет Фрідріха ІІ як «першопрохідця» «освіченого абсолютизму».
Фрідріх ІІ (Великий) — третій король Пруссії (1740–1786), представник династії Гогенцоллернів, вважається одним із найяскравіших діячів епохи Просвітництва та класичним прикладом «освіченого абсолютизму». Його правління стало періодом глибоких реформ, модернізації держави й перетворення Пруссії на одну з провідних європейських держав.
- Освіта та культура: Фрідріх ІІ був ерудованим, писав французькою, захоплювався філософією, листувався з Вольтером, підтримував науку й мистецтво, сам грав на флейті. Відновив діяльність Берлінської академії наук, заохочував розвиток освіти, відкривав практичні та реальні школи для дітей, підтримував іноземних спеціалістів і митців.
- Реформи: Запровадив низку реформ: скасував катування, зробив суди незалежними, дозволив селянам вільно розпоряджатися майном, але не зміг скасувати особисту залежність селян. Виявляв релігійну терпимість, залучав до країни переслідуваних протестантів, розвивав мануфактури, банківську справу, будував дороги, мости, канали.
- Економіка та господарство: Активно впроваджував нові сільськогосподарські культури, особливо картоплю, за що отримав прізвисько «картопляний король». Організовував ярмарки, безкоштовно роздавав розсаду й страви з картоплі, а також використовував хитрощі для популяризації цієї культури серед селян.
- Мілітаризм і зовнішня політика: Зберігав і розвивав сильну армію, особисто керував військовими кампаніями, здобув Сілезію, приєднав нові території під час поділів Речі Посполитої, що зробило Пруссію однією з провідних держав Європи.
- Особистість і стиль правління: Фрідріх ІІ називав себе «першим слугою держави», підкреслюючи, що служить інтересам країни, а не лише власній владі. Його політика поєднувала ідеї Просвітництва з сильною королівською владою, він прагнув реформ, але не руйнував основи абсолютизму.
Фрідріх ІІ став символом «освіченого монарха», який поєднав гуманістичні ідеї з прагматичністю, військову силу — з культурним розвитком, а Пруссію перетворив на зразок модерної європейської держави.
5. Чому із німецьких князівств саме Пруссія стала незалежною та успішною державою?
Пруссія стала незалежною та успішною через сильну центральну владу Гогенцоллернів, створення постійної армії, розвиток господарства, приєднання важливих територій, ефективні реформи, а також завдяки вигідному географічному положенню та виходу до Балтійського моря.
6. Короля Фрідріха ІІ звали «Великим», «старим німцем», «картопляним королем», він називав себе «першим слугою держави». Об’єднайтеся в групи й обговоріть походження і влучність цих прізвиськ-характеристик.
- «Великий» — за військові перемоги, реформи, розвиток культури та науки.
- «Старий німець» — підкреслює його відданість традиціям, німецькій культурі та народу.
- «Картопляний король» — за активне впровадження вирощування картоплі, що врятувало селян від голоду.
- «Перший слуга держави» — так Фрідріх ІІ підкреслював, що служить інтересам країни, а не лише власній владі.