1. МІРКУЄМО І ДІЄМО!
1. Увідповідніть уривки із зображеннями. Яка змістова лінія їх поєднує? Як вони свідчать про взаємозв’язки та взаємовпливи між українською і світовою культурами?
Увідповіднення уривків та ілюстрацій:
- Уривок І (про тріумфальний виступ та порятунок опери Джакомо Пуччіні «Мадам Баттерфляй») відповідає світлині Соломії Крушельницької в ролі Чіо-Чіо-сан (1904 рік).
- Уривок ІІ (про відкриття Х-променів, створення фабрики освітлювальних ламп, будівництво електростанцій та переклад Біблії) відповідає портрету Івана Пулюя (художник Юрій Журавель, 2019 рік).
- Уривок ІІІ (про творчу подорож країнами Європи, знайомство з майстрами пейзажу та створення картин) відповідає репродукції полотна Сергія Васильківського «Ранок у Безансоні» (1886 рік).
Спільна змістова лінія:
Усі уривки та зображення об’єднує тема інтеграції українських інтелектуалів і митців у світовий культурний та науковий простір, їхній вагомий внесок у світову цивілізацію.
Свідчення взаємозв’язків та взаємовпливів:
- Українські діячі переймали найкращі європейські традиції, стилі, дослідницькі методи та технології (живопис барбізонців, оперна школа Італії, університетська наука Австрії та Німеччини).
- Українці не лише засвоювали чужі досягнення, а й активно збагачували світову культуру та науку (голос Соломії Крушельницької рятував шедеври світової опери, винаходи Івана Пулюя стояли біля витоків сучасної електротехніки та радіології, пейзажі Сергія Васильківського репрезентували красу української та європейської природи в міжнародних галереях).
2. Об’єднайтеся в групи. Послуговуючись пошуковими системами інтернету, дізнайтеся про внесок українців у скарбницю світової культури впродовж «довгого» ХІХ ст. Підготуйте 2–3 добірки відповідних фактів і зображень. Презентуйте свої добірки в класі.
Добірка 1. «Світові відкриття у сфері медицини та природничих наук»:
- Ілля Мечников (уродженець Харківщини) заснував в Одесі одну з перших бактеріологічних станцій у світі, очолював лабораторію в інституті Пастера у Парижі та в 1908 році став лауреатом Нобелівської премії за дослідження імунітету та явища фагоцитозу.
- Михайло Остроградський (уродженець Полтавщини) став визнаним математиком світового рівня, зробив фундаментальні відкриття в математичному аналізі, механіці та математичній фізиці, був обраний членом Паризької академії наук.
Добірка 2. «Український голос і живопис у серці Європи»:
- Марія Башкирцева (уродженка Полтавщини) здобула визнання як французька художниця; її полотна виставлялися в Луврі, а опублікований «Щоденник» став світовим літературним бестселером кінця XIX століття.
- Соломія Крушельницька підкорила сцени Рима, Парижа, Неаполя, Варшави, Нью-Йорка, вважалася «ідеальною співачкою» свого часу та врятувала постановку опери Джакомо Пуччіні «Мадам Баттерфляй».
Добірка 3. «Новаторство в техніці та освіті»:
- Петро Прокопович у 1814 році винайшов перший у світі розбірний рамковий вулик і створив першу в Європі школу пасічників, модернізувавши аграрну науку.
- Христина Алчевська у Харкові заснувала першу безкоштовну жіночу недільну школу з українською мовою навчання, розробивши передові методики навчання грамоти дорослих, які здобули високу оцінку на міжнародних виставках у Парижі.
2. МІРКУЄМО І ДІЄМО!
«Синхрон культури». Створіть синхроністичну лінію / шкалу / стрічку часу, на якій відобразіть ключові події в освіті, науках і мистецтвах у світі, в Європі та в Україні. Накресліть дві або три паралельні лінії (наприклад, «Світ і Європа», «Світ, Європа і підавстро-угорська Україна», «Світ, Європа і підросійська Україна»). Позначте дати та помістіть короткі описи подій.
| Період | Світ і Європа | Підросійська Україна | Підавстро-угорська Україна |
|---|---|---|---|
| 1800–1830-ті рр. | 1809 р. — заснування Берлінського університету (В. фон Гумбольдт). 1820 р. — відкриття Антарктиди експедицією Беллінсгаузена та Брансфілда. 1824 р. — створення Міністерства освіти у Франції; прем’єра «Оди до радості» Л. ван Бетховена. | 1805 р. — заснування Харківського університету. 1814 р. — винахід розбірного рамкового вулика П. Прокоповичем. 1834 р. — відкриття Київського університету Святого Володимира. | 1817 р. — відновлення діяльності Львівського університету. 1837 р. — видання альманаху «Русалка Дністровая» у Будапешті діячами «Руської трійці». |
| 1840–1870-ті рр. | 1844 р. — початок роботи телеграфу С. Морзе. 1859 р. — публікація праці Ч. Дарвіна «Походження видів». 1869 р. — створення Періодичної системи хімічних елементів Д. Менделєєвим. 1872 р. — зародження імпресіонізму (картина К. Моне «Враження. Схід сонця»). | 1862 р. — відкриття безкоштовної недільної жіночої школи Х. Алчевської у Харкові. 1865 р. — відкриття Новоросійського університету в Одесі. 1876 р. — Емський указ про заборону українського друку. | 1848 р. — діяльність Головної Руської Ради; вихід першої україномовної газети «Зоря Галицька». 1868 р. — заснування товариства «Просвіта» у Львові. 1875 р. — відкриття Чернівецького університету. |
| 1880-ті – 1914 рр. | 1889 р. — спорудження Ейфелевої вежі в Парижі. 1895 р. — відкриття рентгенівських променів В. Рентгеном. 1898 р. — відкриття полонію та радію подружжям Кюрі. 1903 р. — перший у світі політ літака братів Райт. | 1881 р. — конструювання І. Пулюєм лампи, що випромінює Х-промені. 1882 р. — створення Марком Кропивницьким першого українського професійного театру («Театру корифеїв»). 1908 р. — присудження Нобелівської премії Іллі Мечникову. | 1893 р. — реорганізація Літературного товариства ім. Т. Шевченка у Наукове товариство ім. Шевченка (НТШ). 1896 р. — здобуття С. Окуневською-Морачевською ступеня докторки медицини. 1904 р. — виступ С. Крушельницької в опері «Мадам Баттерфляй». |
«Мапа інновацій». На контурній мапі світу позначте держави, міста, де розміщувалися відомі університети, відбулися знакові наукові відкриття, зародилися нові мистецькі напрями. Позначте українські міста, які були освітніми, науковими та мистецькими центрами. Вкажіть, до яких імперій ці міста належали. Заповніть легенду мапи.
Опис об’єктів для позначення на мапі:
- Західна Європа та світ:
- Париж (Франція) — всесвітній центр імпресіонізму та постімпресіонізму, зведення Ейфелевої вежі (1889 рік), Інститут Луї Пастера, відкриття радіоактивності подружжям П’єра і Марії Кюрі.
- Берлін (Німеччина) — заснування Берлінського університету Вільгельма фон Гумбольдта (1809 рік), наукові дослідження Роберта Коха (відкриття збудників сибірки, холери, туберкульозу).
- Лондон, Оксфорд, Кембридж (Велика Британія) — найстаріші світові університетські осередки; винайдення токарного верстата Г. Модслі, розробка теорії еволюції Чарльзом Дарвіном; Всесвітня виставка у «Кришталевому палаці» (1851 рік).
- Клівленд, Вашингтон, Кітті-Гок (США) — винайдення телефону А. Беллом, електричної лампи Т. Едісоном, здійснення першого польоту літака братами Райт (1903 рік).
- Українські центри у складі Російської імперії:
- Київ — Київський університет Святого Володимира (1834 рік), центр українського наукового і культурного життя (Південно-Західний відділ Географічного товариства, Українське наукове товариство).
- Харків — Харківський університет (1805 рік), школа недільної освіти Христини Алчевської.
- Одеса — Новоросійський університет (1865 рік), діяльність першої бактеріологічної станції під керівництвом Іллі Мечникова.
- Єлисаветград — центр заснування першого професійного українського театру («Театру корифеїв») у 1882 році.
- Українські центри у складі Австро-Угорської імперії:
- Львів — Львівський університет, Наукове товариство імені Тараса Шевченка, діяльність «Руської трійці», театр «Руська бесіда», осередок виступів Соломії Крушельницької.
- Чернівці — Чернівецький університет імені Франца-Йосифа (1875 рік).
Легенда контурної мапи інновацій:
| Умовне позначення | Опис / Значення | Приклади географічних об’єктів |
|---|---|---|
| 🎓 (Академічна шапочка) | Провідні університетські та освітні центри | Берлін, Оксфорд, Кембридж, Париж, Харків, Київ, Одеса, Львів, Чернівці |
| 🔬 (Мікроскоп) | Місця знакових наукових відкриттів | Париж (радіоактивність), Берлін (мікробіологія), Лондон (будова атома), Одеса (фагоцитоз) |
| ⚙️ (Шестерня) | Центри визначних технічних винаходів | Лондон (верстати), Вюрцбург (Х-промені), Кітті-Гок (авіація), Детройт (автомобілебудування) |
| 🎨 (Палітра) | Осередки появи та розквіту мистецьких стилів (класицизм, імпресіонізм, модерн) | Париж (імпресіонізм), Відень (модерн), Єлисаветград (український реалістичний театр), Львів (оперне мистецтво) |
| Межі (зелена лінія) | Кордони Російської імперії | Охоплює Київ, Харків, Одесу, Єлисаветград |
| Межі (жовта лінія) | Кордони Австро-Угорської імперії | Охоплює Львів, Чернівці, Ужгород |
«Культурні мости». Оберіть одну галузь (освіта, науки або мистецтва). Проаналізуйте взаємозв’язки й взаємовпливи між світовими, європейськими та українськими процесами. Створіть схему (наприклад, інтелект-мапу або діаграму), яка демонструватиме: а) які світові, європейські напрямки, стилі впливали на Україну; б) які українські досягнення (освітні, наукові, мистецькі) стали відомі в Європі або у світі, поповнивши скарбницю світової культури; в) приклади наукових шкіл, осіб і їхніх здобутків.
Аналіз обраної галузі (мистецтво та науки):
У ХІХ — на початку ХХ століття українська культура перебувала в постійному живому діалозі із європейською. З одного боку, передові стилі (романтизм, реалізм, імпресіонізм, модерн) ставали основою для переосмислення української національної ідентичності та розквіту красного письменства й образотворчого мистецтва. З іншого боку, українські митці та вчені не тільки навчалися в Парижі, Мюнхені, Відні чи Римі, але й самі формували світові наукові та художні стандарти.
КУЛЬТУРНІ ТА НАУКОВІ МОСТИ
│
┌────────────────────────────────┼────────────────────────────────┐
▼ ▼ ▼
А) ЄВРОПЕЙСЬКІ ВПЛИВИ Б) УКРАЇНСЬКИЙ ВНЕСОК В) НАУКОВІ ШКОЛИ ТА
НА УКРАЇНУ У СВІТОВУ КУЛЬТУРУ ОСОБИСТІ ЗДОБУТКИ
│ │ │
┌───────┴───────┐ ┌───────┴───────┐ ┌───────┴───────┐
│ │ │ │ │ │
Романтизм Імпресіонізм Музичне та Образотворче Лабораторія Фізичні досліди
та Реалізм та Модерн театральне мистецтво імунології та радіологія
│ │ мистецтво │ │ │
(Т. Шевченко, (О. Мурашко, │ (М. Башкирцева, (Ілля Мечников: (Іван Пулюй:
І. Франко) М. Коцюбинський)(С. Крушельницька,С. Васильків- теорія лампа Пулюя,
М. Кропивницький) ський) імунітету) Х-промені)
«Словник прогресу культури». У парах чи в групах попрацюйте з поняттями: «імпресіонізм», «класицизм», «модерн», «модернізація в культурі», «народна освіта», «наукова школа», «реалізм», «романтизм», «театр корифеїв», «університетська автономія». Для кожного запропонуйте зрозуміле визначення. Із кожним створіть речення, де розкрийте взаємозв’язки і взаємовпливи культури української, європейської та світової. Які цінності (наприклад, прагнення до знань, пошук істини, естетична досконалість, національна самобутність) відображає кожне поняття?
Визначення понять:
- Імпресіонізм — мистецький напрям останньої третини ХІХ – початку ХХ століття, представники якого прагнули відтворити найтонші особистісні враження, мінливі почуття, гру світла і тіні.
- Класицизм — напрям у європейському мистецтві XVII – початку ХІХ століття, представники якого орієнтувалися на античні зразки, дотримуючись суворих правил, гармонії та нормативності.
- Модерн — мистецький напрям кінця ХІХ – початку ХХ століття (зокрема в архітектурі), що протиставляв себе старим стилям, використовував плавні природні лінії, скло і метал.
- Модернізація в культурі — процес оновлення, осучаснення та демократизації культурного життя, зростання доступності освіти, розмивання станових обмежень і зародження масової культури.
- Народна освіта — система початкового навчання та виховання широких верств суспільства, організована державою чи громадськими силами для подолання неписьменності.
- Наукова школа — творчий колектив дослідників різних поколінь під керівництвом лідера, об’єднаний спільною дослідницькою програмою і єдиними науковими традиціями.
- Реалізм — напрям у літературі й мистецтві ХІХ століття, представники якого прагнули правдоподібно й об’єктивно відтворювати повсякденну дійсність у її соціальних виявах.
- Романтизм — напрям кінця XVIII – першої половини ХІХ століття, що ставив на перший план почуття, внутрішній світ людини, героїку минулого та народнопоетичні мотиви.
- Театр корифеїв — перший український професійний реалістичний театр, створений у 1882 році під орудою Марка Кропивницького.
- Університетська автономія — право вищого навчального закладу на самоврядування, незалежність наукових досліджень, виборність керівництва та захист від політичного тиску влади.
Речення про взаємозв’язки та ціннісний вимір:
- Імпресіонізм (естетична досконалість): Французький імпресіонізм надихнув українського живописця Олександра Мурашка на створення полотен, що здобули найвищі нагороди на європейських художніх виставках у Мюнхені та Венеції.
- Класицизм (естетична досконалість): Архітектура класицизму визначила обличчя багатьох міст Європи та України, поєднавши античні канони гармонії з місцевими традиціями забудови.
- Модерн (естетична досконалість, національна самобутність): Поява стилю модерн дала поштовх виникненню самобутнього українського архітектурного модерну, втіленого у будинку Полтавського земства Василя Кричевського.
- Модернізація в культурі (прагнення до знань): Завдяки європейській модернізації в культурі та появі періодичних видань українські вчені змогли швидко інтегрувати свої дослідження у світовий науковий простір.
- Народна освіта (прагнення до знань): Розвиток народної освіти через українські недільні школи та осередки «Просвіти» дозволив наблизити грамотність селянства до європейських показників.
- Наукова школа (пошук істини): Фізична та хімічна наукова школа Харківського університету підтримувала тісні зв’язки із дослідницькими центрами Німеччини та Франції.
- Реалізм (пошук істини): Український реалізм у творчості Івана Франка та Панаса Мирного розвивався синхронно з творами Чарльза Дікенса й Еміля Золя, розкриваючи соціальні конфлікти індустріального суспільства.
- Романтизм (національна самобутність): Європейський романтизм підживив зацікавлення української інтелігенції народною історією та фольклором, що увінчалося появою «Кобзаря» Тараса Шевченка.
- Театр корифеїв (національна самобутність): Створений Марком Кропивницьким Театр корифеїв вивів українське сценічне мистецтво на міжнародний рівень, провівши тріумфальні гастролі у великих містах Європи.
- Університетська автономія (пошук істини): Боротьба за університетську автономію у Львові, Києві та Харкові була невіддільною частиною загальноєвропейського руху вчених за академічну свободу.
«Культурний форум». Організуйте рольову гру «Міжнародний культурний форум», що міг би відбутися на початку ХХ ст. Утворіть групи: «Німецькі науковці», «Українські літератори», «Французькі художники» тощо. Кожній належить підготувати нетривалу (до 1 хв) промову, в якій потрібно висвітлити: а) як демократичні принципи (наприклад, доступ до освіти, свобода особистісного вираження) впливали на їхню галузь; б) із якими обмеженнями (наприклад, цензура, відсутність фінансування) вони стикалися; в) як відбувався культурний обмін упродовж «довгого» ХІХ ст. Обговоріть, як діячі відстоювали свободу освітніх ініціатив, наукових досліджень, творчості.
Промова групи «Німецькі науковці»:
«Вельмишановні колеги! Досягнення німецької науки — від відкриттів Роберта Коха до теорії Планка та Х-променів Рентгена — стали можливими завдяки розбудові університетської автономії та державній підтримці освіти. Водночас ми відчуваємо тиск мілітаризму: урядовці дедалі частіше вимагають спрямовувати наукові пошуки на воєнні потреби. Попри це, наука не має кордонів — наші лабораторії відкриті для співпраці з дослідниками з усього світу!»
Промова групи «Українські літератори»:
«Дорогі однодумці! Для нас свобода слова та демократизація суспільства — це не просто гасла, а питання виживання нації. Ми творимо в умовах жорстоких імперських заборон — Валуєвського циркуляра та Емського указу, які намагалися стерти нашу мову. Ми долаємо цензуру, друкуючи книжки у ліберальнішій Галичині, перекладаємо європейських класиків та доводимо, що українська література є рівноправною частиною світової спадщини!»
Промова групи «Французькі художники»:
«Панове! Париж став столицею світового вільного мистецтва завдяки розриву з академічними догмами. Від імпресіонізму Клода Моне до новацій Сезанна ми стверджуємо право митця відтворювати власні почуття та гру світла. Нашим викликом залишається консерватизм публіки та комерціалізація культури, але мистецький обмін перетворив наше місто на спільний дім для художників з усіх континентів!»
Обговорення:
Діячі науки та культури відстоювали творчу й академічну свободу через створення незалежних громадських організацій (Наукове товариство імені Шевченка, «Просвіта», незалежні виставкові салони), заснування нелегальних гуртків і недільних шкіл, взаємну підтримку у пресі та публікацію своїх напрацювань за кордоном.
«Інтерв’ю із творцем». Об’єднайтеся в групи. Оберіть одного з українських діячів / діячок культури (наприклад, Леся Українка, Микола Лисенко, Іван Франко, Марія Заньковецька, Соломія Крушельницька) або когось із європейських чи світових (наприклад, Александр Гюстав Ейфель, Вінсент ван Гог, Людвіг ван Бетховен, Оґюст Роден). Від їхнього імені підготуйте відповіді на запитання про те, як суспільні зміни (революції, реформи) впливали на їхню діяльність / творчість; чи стикалися вони з дискримінацією через свою національність або новаторські погляди і як вони це долали; у чому вбачали свою роль для розвитку суспільства.
Інтерв’ю від імені Івана Франка:
— Пане Іване, як суспільні зміни, реформи та революції вплинули на вашу діяльність і творчість?
— Зміни модерної доби визначили моє життя. Скасування панщини, промисловий переворот, зародження робітничого руху та «Весна народів» довели, що старий світ руйнується. Це спонукало мене відмовитися від кабінетної замкненості й стати активним учасником громадсько-політичного життя: засновувати першу політичну партію в Галичині (РУРП) та писати твори реалістичного, гостросоціального спрямування на захист прав селян і робітників.
— Чи стикалися ви з дискримінацією через свою національність або новаторські погляди і як ви це долали?
— Так, усе моє життя було невпинною боротьбою. За соціалістичні погляди та боротьбу за права українців австрійська влада тричі кидала мене до в’язниці. Політичні супротивники та консервативна адміністрація заблокували мені доступ до професорської кафедри у Львівському університеті, попри блискучий захист докторської дисертації у Відні. Я долав це щоденною титанічною працею: писав повісті, публіцистику, перекладав твори авторів світової класики (Гете, Шиллера, Данте) та досліджував українську історію в НТШ.
— У чому ви вбачали свою головну роль для розвитку суспільства?
— Моя місія — бути «вічним революціонером» і невтомним «каменярем», який пробиває скелю невігластва, безправ’я і рабської покори. Я прагнув піднести національну гідність українців, зробити свій народ освіченою, свідомою, сучасною європейською нацією, здатною побудувати власну незалежну та справедливу державу.