У даному розділі обговорюється статус Великої Британії як “майстерні світу”, зовнішня та колоніальна політика країни. Розділ розглядає домінантну роль країни у міжнародній торгівлі протягом 19 століття, її промислові та технологічні досягнення та розширювальну політику в інших частинах світу. У документі надається короткий огляд змісту та тем розділу.
Опрацюйте текст і виконайте завдання:
1. Укладіть схему «Зовнішня і колоніальна політика Англії», у якій відобразіть цілі, напрями і заходи Англії в цій царині
Уряд Великої Британії вважав, що їхня правова система та форма уряду (парламентська монархія) є ідеальними та повинні бути нав’язані іншим країнам (включаючи Європу).
Протягом 19 століття Англія проводила агресивну зовнішню політику, втручаючись в військові конфлікти по всьому світу: участь у Кримській війні проти Росії, підтримка Італії в боротьбі з Францією, опіумні війни в Китаї, захоплення Гонконгу, війни в Ірані, Бірмі, спроби посилення впливу в Афганістані, колоніальні війни в Африці, придушення повстання сипаїв в Індії, колонізація Канади, Тасманії, Нової Зеландії, Австралії. В колоніях, де мали перевагу вихідці з Британії (Європи), англійський уряд дозволяв обмежений суверенітет – домініони.
Цілями колонізаторської політики було захоплення ринків збуту товарів, доступ до природних ресурсів, контроль за світовими торговими шляхами та розташування військових баз, поширення християнства, переселення та наділення земельними ділянками на території колоній, виселення злочинців в колонії.
2. Визначте, які провідні держави могли бути союзниками або противниками Англії у міжнародних відносинах. Обґрунтуйте свої припущення.
Англія могла мати як противників, так і союзників серед інших колоніальних імперій. Вони залежали від політичної обстановки та могли об’єднуватися для досягнення переваги в колоніальній боротьбі. Кожна імперія домагалася своїх загарбницьких планів, і Велика Британія не відрізнялася від інших колонізаторів, але могла слугувати прикладом колоніальної політики.
Запитання та завдання
I. Знаю й систематизую нову інформацію.
1. Чому Велику Британію в 50–60-і роки ХIX ст. називали «майстернею світу», «світовим перевізником», «світовим банкіром»?
У середині 19 століття Англія завершила промислову революцію, а її виробництво становило 45% світового виробництва, що виправдало її прізвисько “майстерня світу”. Частково такий успіх був зумовлений наявністю колоній, що давало їй змогу контролювати світовий ринок.
Англія мала найбільший торговий флот у світі, тому її називали світовим перевізником. Країна займала монопольне становище на світовому ринку.
Англію називали світовим банкіром тому, що країна володіла найбільшим орієнтованим на ринок промисловим виробництвом, товарообігом і, відповідно, формуванням промислового та фінансового капіталу. Лондон перетворився на найбільший фінансовий центр світу. Англійські банки забезпечували фінансування для зовнішньої торгівлі, інвестицій та міжнародних платежів. Фунт стерлінгів став головним засобом розрахунків між країнами світу.
2. Назвіть основні передумови парламентської реформи 1867 р. У чому полягала її суть? Якими були її основні наслідки?
Передумови парламентської реформи:
- Люди боролися за більші права вибору та політичні права;
- Міста розросталися, що призвело до збільшення населення міст;
- Робітники мали малу представленість у парламенті, що призвело до соціальної напруги;
- Парламентські партії думали, що розширення виборчих прав допоможе їм залучити нових виборців і отримати підтримку на виборах.
Суть парламентської реформи:
- Система політики стала більш демократичною;
- Надали виборчі права всім повнолітнім чоловікам.
Наслідки парламентської реформи:
- Понад 50% чоловіків мали право голосувати;
- Закрили “гнилі містечка” (46);
- Знизили майновий ценз для виборців;
- Ухвалили закон про таємне голосування в 1872 р.
3. Коротко схарактеризуйте основні риси й найважливіші події «Вікторіанської епохи» в 50–60-і роки XIX ст.
Вікторіанська епоха – це час, коли на престолі Великої Британії була королева Вікторія (1837-1901 р.), і країна була дуже могутньою.
Основні риси цього періоду:
- важливість моральних цінностей, таких як працьовитість, економічність, пунктуальність та тверезість;
Найважливіші події цього часу:
- друга парламентська реформа та утвердження двопартійної системи: ліберальної (вігів) та консервативної (торів) партій, які боролися за місця в парламенті;
- промислова революція;
- політика колонізації, коли білі переселенці отримували статус домініону в колоніях.
4. Які були причини голоду 1845–1849 рр. в Ірландії?
Голод 1845–1849 рр. став наслідком скасовування «хлібних законів», поширення захворювань картоплі та високих цін на їжу. Англійський уряд не доклав жодних зусиль для розв’язання проблеми голоду, пояснюючи високі ціни вільними ринковими відносинами.
5. Покажіть на карті, вміщеній у шкільному атласі, колонії Великої Британії та її домініони.
- Європа: Гібралтар, Кіпр, Ірландія, Острови Мен, Гернсі І Джерсі, Мальта.
- Азія: Бахрейн, Бірма, Бруней, Індія і сучасний Пакистан, Кувейт, Мальдівські острови, Палестина, Сінгапур.
- Африка: Ботсвана, Єгипет, Золотий берег (нині Гана), Кенія, острів Маврикій, Нігерія, Сейшельські Острови, Сомалі, Трансвааль (нині ПАР), Уганда.
- Латинська Америка: Барбадос, Багамські острови, Британські Віргінські острови.
- Північна Америка: Бермудські острови, Канада, до кінця XVIII століття-частина сучасних США, Ньюфаундленд.
- Австралія й Океанія: Південна Австралія, Британська Нова Гвінея, Нова Зеландія, Фіджі.
(Домініони виділені курсивом).
6. Поясніть значення основних понять параграфа підручника:
Майстерня світу – Англія була першою країною, що пройшла промислову революцію в Європі та світі, тому її промисловість виробляла 45% всієї світової продукції. Англійські товари були відомі по всьому світу.
Парламентська реформа – Зміни в законодавстві про вибори, які дозволили збільшити кількість людей, які могли голосувати, шляхом зниження майнового цензу та переформатування виборчих округів, що відповідали кількості населення.
Колонія – Місце, де живуть люди, які належать до іншої країни; територія або країна, яка не має незалежності та перебуває під контролем іншої країни.
Метрополія – Країна, яка має колонії, є центром колоніальної імперії.
Домініон – Незалежна держава, яка належить до Британської імперії та визнає головою держави британського короля (королеву), представленого в домініоні генерал-губернатором, якого призначав британський монарх.
ІІ. Обговоріть у групі
1. З 1850 по 1870 р., збільшивши уп’ятеро експорт машин, Велика Британія у відносинах з іншими країнами добивалася взаємного скорочення мит на товари, що ввозилися. Як Ви думаєте, чому Британія здійснювала саме таку торговельно-економічну політику?
Британія експортувала більше товарів (машин), ніж будь-яка інша країна світу, тому їй було вигідним зменшення мита при ввезені товару в будь-яку країну світу.
2. Систему двох партій у Великій Британії сучасники називали «системою гойдалок»; характерно, що партія, яка не була на цю мить при владі, називала себе «опозицією Її Величності». Як Ви розумієте вислови «система гойдалок» та «опозиція Її Величності»?
Система гойдалок означає чергування ліберальних і консервативних партій у парламентській більшості. Парламентська меншість називалася “опозицією Її Величності”, тому що не голосувала за закони провладної партії та королеви.
3. У середині XIX ст. Велика Британія була економічно найбільш розвиненою країною світу, її громадяни мали найширші демократичні свободи. Як ви думаєте, який взаємозв’язок існував між рівнем економічного розвитку й політичними порядками Британії?
Економічний розвиток Британії дав громадянам країни можливість займатися політикою, демократизувати політичну систему та боротися за свої права. З іншого боку, розширення демократії дало громадянам Британії можливість впливати на економічну політику країни та забезпечувати стабільний розвиток Британії.
III. Мислю творчо й самостійно
1. Лорд Г. Пальмерстон говорив: «У Британії немає вічних ворогів, у Британії немає вічних друзів. У Британії є лише вічні інтереси». Як ви думаєте, що криється в цьому твердженні? Чи діє воно в сучасній системі міжнародних відносин?
Це речення свідчить про бажання Британії бути лідером у міжнародних відносинах, щоб захищати свої політичні та економічні інтереси.
2. Англійський літературознавець і біограф Літтон Стрейчі в нападі іронічного відчаю проголосив: «Історія Вікторіанської епохи ніколи не буде написана, — ми надто багато про неї знаємо». Як ви розумієте цю думку? Чи може бути подібне у світі, в Україні?
Головна думка полягає в тому, що навіть з усіма нашими знаннями про Вікторіанську епоху, ми не можемо повністю описати її історію. Цитата показує, що ми можемо не мати достатньої інформації для розуміння всієї складності того часу. Вислів Літтона Стрейчі є іронічним щодо нашої можливої упевненості у повному розумінні історії цієї епохи. Він наголошує на тому, що історія завжди є складною та необхідно вивчати та досліджувати її подальші аспекти. Будь-хто, хто описує історію Вікторіанської епохи, може не охопити всіх її аспектів. Це стосується як України, так і всього світу.
Джерела: