Головна сторінка ГДЗ 10 клас Хлібовська
1. Освіта й наука
1. Як функціонували школи під час війни?
- Тисячі українських шкіл були спалені чи пристосовані окупантами під склади, стайні, госпіталі та казарми
- Багато вчителів пішли на фронт, а учні старших класів працювали на виробництві
- Окупаційна влада дозволяла лише початкову освіту для дітей 9-12 років, де вивчали Закон Божий, німецьку мову, арифметику, географію та історію України
- Середню освіту надавали платні гімназії та професійно-фахові училища
- Частину українських шкіл вивезли в Росію та інші радянські республіки, де навчання відбувалося в жахливих умовах: без опалення, з браком підручників та посібників
- Відбудова шкіл у визволених районах розпочалася з вересня 1943 року: ремонтували приміщення, облікували дітей, укомплектовували педагогами
- Для працюючої молоді відкривали робітничі школи
2. Які спеціальності були популярними серед абітурієнтів під час війни?
Під час війни серед абітурієнтів популярними були спеціальності, які відповідали воєнним потребам та допомагали відновленню країни. Найбільше абітурієнтів вступали до медичних, авіаційних, педагогічних інститутів, що відображало потребу у кваліфікованих фахівцях у цих галузях.
3. Які відкриття українських науковців сприяли переможному завершенню війни?
Українські науковці зробили значний внесок у переможне завершення війни, розробивши низку важливих відкриттів та технологій. Серед них:
- Технологія виплавлення броньованих сталей (Микола Доброхотов);
- Метод автоматичного зварювання під флюсом, використаний при збиранні корпусів танків Т-34 (Євген Патон);
- Теорія крила з урахуванням аеродинаміки, що сприяла розвитку військової авіації;
- Висококалорійний терміт для мін і снарядів;
- Радіолокатор;
- Досконаліші конструкції торпед;
- Прилад для знешкодження морських мін.
- Також українські науковці винайшли сироватку для лікування ран (Олександр Богомолець), створили препарат для згортання крові (Олександр Палладій), вивчали ранові інфекції (Микола Стражеско), розробили метод пересадки рогівки ока пораненим бійцям (Володимир Філатов).
Мовою джерела. Запис у «Щоденнику» Олександра Довженка від 6 листопада 1943 року.
1. Поясніть вислів «Молох війни», використовуючи цитату і світлину поруч.
Вислів “молох війни” використовується для опису руйнівної сили війни, яка знищує все на своєму шляху. Цитата з “Щоденника” Олександра Довженка від 6 листопада 1943 року глибоко ілюструє цей вислів, описуючи масштаби руйнувань в Україні: знищені міста, втрачені освітні та культурні заклади, історичні архіви, мистецтво, архітектура, а також людські життя та добробут. Світлина, що додається, підкреслює ці слова, показуючи реальні наслідки війни: руїни, які колись були частиною будівлі або пам’ятки, тепер перетворені на купу уламків. Образи руйнувань та слова Довженка разом передають потужне повідомлення про те, як війна спустошує країни, знищуючи не лише фізичні структури, але й культурну та інтелектуальну спадщину наці
2. Література. Театр
1. Назвіть українських письменників націоналістичного підпілля
Під час Другої світової війни деякі українські письменники долучилися до націоналістичного руху та підпілля ОУН. Серед них:
- Олег Ольжич (Кандиба) – поет, з його ініціативи у Києві було створено Українську національну раду та Спілку українських письменників на чолі з Оленою Телігою. Розстріляний нацистами у 1944 році.
- Олена Теліга – письменниця, очолювала Спілку українських письменників у Києві. Розстріляна нацистами у 1942 році в Бабиному Яру.
- Іван Ірлявський, Іван Рогач, Орест Чемеринський – письменники, члени Спілки українських письменників у Києві, розстріляні нацистами в 1942 році.
- Катерина Мандрик-Куйбіда – поетеса з ОУН, писала про життя повстанців
2. Які глибоко патріотичні твори написали українські радянські письменники?
Щоб підняти патріотичний дух під час війни, радянські українські письменники створили низку творів:
- “Ми йдемо на бій”, “Перемагать і жить” Павла Тичини
- “Слово про рідну матір” Максима Рильського
- “Клятва”, поема “Данило Галицький” Миколи Бажана
- “Любіть Україну” Володимира Сосюри
- Збірка “Земля батьків” Юрія Яновського
- Оповідання “Мати”, кіноповість “Україна в огні” Олександра Довженка
3. Як українські театри піднімали бойовий дух солдатів?
Українські театри, зокрема фронтові бригади, піднімали бойовий дух солдатів виступами безпосередньо на передовій:
- Львівський оперний театр під керівництвом Володимира Блавацького, який поставив “Гамлета” на честь репресованих митців
- Понад 50 українських театрів в евакуації створювали фронтові бригади для виступів
- Фронтовий музично-драматичний колектив у Ворошиловграді дав 300 вистав і концертів
- 22 бригади Київського театру опери та балету імені Шевченка дали близько 1000 концертів на фронті
1. Який головний заклик поезій Олени Теліги та Володимира Сосюри?
Головний заклик поезій Олени Теліги та Володимира Сосюри – це палка любов до України та готовність боротися за її свободу навіть ціною власного життя.
У вірші Олени Теліги є рядки: “Ми ж радістю життя вас напоївши вщерть – Без металевих слів і без зітхань даремних По ваших же слідах підемо хоч на смерть!”. Це закликає до самопожертви в ім’я України.
Володимир Сосюра у своєму вірші “Любіть Україну” закликає безмежно любити рідний край у будь-яких обставинах: “Любіть Україну, як сонце, любіть, як вітер, і трави, і води… В годину щасливу і в радості мить, любіть у годину негоди.”
2. Як пов’язані фото з поезіями?
Фотографії тісно пов’язані з темами патріотизму, боротьби та жертовності, що присутні у поезіях. Перше фото зображає святкування з радянським танком, що може символізувати перемогу у війні та звільнення України. Друге фото показує руїни та українських вояків, що йдуть крізь зруйноване місто, ілюструючи важкі випробування та жертви, яких зазнав український народ.
3. Дайте власні назви світлинам.
“Святкування визволення”
“Крізь руїни війни”
3. Мистецтво, яке працювало на перемогу
1. Які музичні твори були написані у роки війни?
Під час Другої світової війни українські композитори створили низку визначних творів:
- Андрій Штогаренко написав кантату “Україно моя”.
- Михайло Вериківський написав оперу “Наймичка” на слова Тараса Шевченка.
- Юрій Мейтус і Всеволод Рибальченко спільно створили оперу “Гайдамаки” за мотивами творів Шевченка.
- Платон Майборода написав музику до “Партизанської думи” на слова Михайла Стельмаха.
Також були популярними пісні УПА, такі як “Там, під Львівським замком”, “Гей, там далеко на Волині”, “Ах, лента за лентою”. Ці пісні переважно народного походження, але первісно мали авторів.
2. Назвіть, чим уславилися Василь Касіян та Ніл Хасевич.
Василь Касіян створив серію плакатів “Гнів Шевченка – зброя перемоги”.
Ніл Хасевич був талановитим пропагандистом українського націоналістичного підпілля. Він керував друкарнею повстанців, працював художником і редактором, готував ілюстрації до сатиричних журналів УПА “Український перець” та “Хрін”, оформляв летючки, листівки та підпільні видання, випустив альбом карикатур.
3. Які фільми під час війни відзняв Олександр Довженко?
Під час війни Олександр Довженко зняв такі документальні фільми:
- “Битва за нашу радянську Україну” (1943 рік)
- “Перемога на Правобережній Україні” (1945 рік)
- У 1943 році він завершив кіноповість “Україна в огні”, яку заборонили через її “надто українську” сутність.
Мовою джерела. 1. Поміркуйте. Чому кіноповість «Україна в огні» з волі Йосипа Сталіна заборонили у СРСР?
Кіноповість Олександра Довженка “Україна в огні” була заборонена Йосипом Сталіним у СРСР через її відвертий і правдивий зміст, який викривав недоліки радянської системи та підходу до війни. У творі Довженко описав відступ Червоної армії та висвітлив страждання українського народу під час війни, що суперечило офіційній радянській пропаганді про єдність та колективну боротьбу в рамках Великої Вітчизняної війни.
Також у кіноповісті були висловлені критичні думки про партійну номенклатуру та їхнє ставлення до війни, які були в протиріччі з ідеологією СРСР. Довженко зобразив партійних чиновників як людей з “малесенькими душами”, які не були пристосовані до великого горя і виросли в атмосфері легкого успіху, в той час, як рядові бійці віддали все до останньої нитки й не шукали особистої слави.
Ця критика, а також відображення реальних страждань українців, могли спричинити невдоволення Сталіна та радянського керівництва, оскільки вони прагнули підтримувати образ непереможної радянської влади та її армії. Також, згадування про колгоспну систему та інші аспекти радянського життя, які були предметом критики в кіноповісті, могли вважатися антирадянськими та націоналістичними, що було неприйнятним для тоталітарного режиму.
1. Проаналізуйте плакати різних авторів. Яка мета створення цих плакатів?
Аналізуючи пропагандистські плакати різних авторів, можна зробити висновок, що їхньою головною метою було закликати український народ до боротьби проти нацистських загарбників та підняти бойовий дух.
Плакат Ніла Хасевича з гаслом “Воля народам! Воля людині!” закликав до визволення від нацистської окупації та здобуття свободи для українського та інших поневолених народів.
Плакат Василя Касіяна з написом “…I вражою злою кров’ю волю окропіте!” закликав до збройної боротьби проти ворога, готовності пролити кров заради свободи.
Плакат Олександра Олександрова “Розчавимо фашистську гадину!” використовував образ гадини як символ нацизму, який треба знищити. Це був заклик до рішучих дій проти окупантів.
Усі ці плакати мали на меті мобілізувати українців до опору загарбникам, пробудити патріотичні почуття та волю до перемоги шляхом емоційних гасел та символічних зображень. Вони були потужним пропагандистським інструментом у боротьбі проти нацистської навали.
Підсумуйте свої знання
1. Пригадайте назви пропагандистських плакатів, створених під час війни. Який плакат намалювали б ви? Що було б на ньому зображене?
Під час Другої світової війни українські митці створили чимало пропагандистських плакатів, які закликали до боротьби проти нацистських загарбників. Серед найвідоміших:
- “Розчавимо фашистську гадину!” Олександра Олександрова
- “Україна вільна” Василя Корецького
- “Гнів Шевченка – зброя перемоги” Василя Касіяна
- Плакати Ніла Хасевича з гаслами “Воля народам! Воля людині!” та “…Iвражою злою кров’ю волю окропіте!”
Якби я створював пропагандистський плакат у ті часи, то зобразив би українського воїна з гвинтівкою на тлі прапора України з гаслом “Воля чи смерть!”. Це символізувало б рішучість українського народу боротися за свободу до кінця.
2. Назвіть пісні, популярні в роки німецько-радянської війни
Серед найпопулярніших пісень, які співали українці під час Другої світової війни, були:
- Повстанські пісні УПА: “Там, під Львівським замком”, “Гей, там далеко на Волині”, “Ах, лента за лентою”
- “Хусточка червона” (слова Андрія Малишка)
- “Партизанська дума” (слова Михайла Стельмаха, музика Платона Майбороди)
3. Складіть історичну довідку «Українська освіта під час окупації»
Під час німецької окупації освітня система в Україні зазнала значних руйнувань. Тисячі шкіл були спалені чи пристосовані під склади, стайні, госпіталі та казарми.
Окупанти дозволяли лише початкову освіту для дітей 9-12 років, де вивчали Закон Божий, німецьку мову, арифметику, географію та історію України. Середню освіту надавали гімназії та професійно-фахові училища, але навчання там було платним.
Частину українських шкіл евакуювали в СРСР, де умови для навчання були жахливими – приміщення не опалювались, не вистачало підручників і зошитів.
Більшість закладів вищої освіти також були евакуйовані в СРСР, де відновили роботу. Наприклад, у Казахстані діяв об’єднаний Український державний університет.
4. Обґрунтовано доведіть, що українські науковці теж зробили свій внесок у перемогу над нацизмом.
Українські науковці зробили значний внесок у перемогу над нацизмом, спрямувавши свій науковий потенціал на задоволення воєнних потреб. На базі Академії наук УРСР було створено Науково-технічний комітет сприяння обороні.
Українські вчені розробили технологію виплавлення броньованих сталей, метод автоматичного зварювання під флюсом для танків Т-34, теорію крила з урахуванням аеродинаміки, висококалорійний терміт для мін і снарядів, радіолокатор, досконаліші конструкції торпед, а також винайшли сироватку для лікування ран, препарат для згортання крові, вивчали ранові інфекції та розробили метод пересадки рогівки ока пораненим бійцям.