§1. Ранньомодерна доба в історії людства й України

Назад до змісту

1. ЩО НАЗИВАЄМО СЕРЕДНЬОВІЧНОЮ СПАДЩИНОЮ УКРАЇНИ

ОБГОВОРІТЬ У КЛАСІ

1. Який період в історії людства називають середніми віками? Який період йому передував? А який буде наступним? Які століття охоплює період середньовіччя?

Середніми віками називають період в історії людства між Античністю і Новим часом. Йому передував період Античності (Стародавній світ). Наступним після середньовіччя був Ранній новий час (ранньомодерна доба). Середньовіччя охоплює V-XV століття.

2. З якими подіями і явищами середньовічної історії України пов’язані подані зображення?

1 – Зображення “грецького вогню”, який використовувався візантійцями у морських битвах проти русів.

2 – Софійський собор у Києві, збудований за часів Ярослава Мудрого, символ розквіту Київської Русі та поширення християнства.

3 – Давньоруські написи-графіті, які свідчать про поширення писемності в Київській Русі.

4 – Хрещення Русі князем Володимиром, одна з найважливіших подій в історії України, що відбулася 988 року.

5 – Пам’ятник «Ядвіга і Ягайло» у пам’ять про поєднання Литви і Польщі через шлюб Великого князя литовського Ягайло та польської королеви Ядвіги

6 – Зображення монгольської навали на Русь, яка призвела до занепаду Київської держави у XIII столітті.

7 – Данило Романович і хан Батий. Малюнок-реконструкція. Це зображення відтворює зустріч князя Данила Галицького з монгольським ханом Батиєм. Після монгольської навали Данило Романович був змушений визнати залежність від Золотої Орди і особисто їздив до хана Батия, щоб отримати ярлик на князювання.

3. Що ви знаєте про історичних діячів / діячок середньовічної України?

Хронологічна послідовність:

1. Княгиня Ольга (945-964 рр.) – перша правителька Русі, яка прийняла християнство, провела адміністративну та податкову реформи.
2. Князь Святослав (964-972 рр.) – видатний полководець, розширив територію держави, воював з Хазарським каганатом і Візантією.
3. Князь Володимир Великий (980-1015 рр.) – запровадив християнство як державну релігію Русі, зміцнив державу.
4. Князь Ярослав Мудрий (1019-1054 рр.) – створив перший писаний звід законів “Руська правда”, розбудував Київ, сприяв розвитку освіти та культури.
5. Роман Мстиславич (1199-1205 рр.) – об’єднав Галицьке і Волинське князівства, створивши могутню державу. Символізує Кревську унію 1385 року, коли відбулося об’єднання Польського королівства і Великого князівства Литовського через шлюб Ягайла та Ядвіги. Ця подія мала величезний вплив на українські землі, оскільки більшість з них входили до складу ВКЛ і після унії почали зазнавати посиленого польського впливу.
6. Данило Романович (1238-1264 рр.) – король Русі, відбудував державу після монгольської навали.
7. Лев Данилович (1264-1301 рр.) – продовжив політику батька, розбудовував міста (заснував Львів).
8. Володимир Ольгердович (1363-1392 рр.) – князь Київський, представник литовської династії Гедиміновичів.

Найбільш значущою для подальшого розвитку України вважаю діяльність князя Володимира Великого, який запровадив християнство. Ця подія визначила цивілізаційний вибір України, сприяла розвитку писемності, освіти, архітектури та мистецтва, а також зміцнила міжнародний авторитет держави.

4. За ілюстраціями назвіть визначні здобутки української культури в IX-XV ст. та її внесок у загальноєвропейську спадщину.

1 – Мозаїка Софійського собору, що свідчить про високий рівень монументального мистецтва Київської Русі.

2 – Зображення ченця-літописця за роботою, що відображає розвиток літописання та писемності в Київській Русі.

3 – Мозаїка “Оранта” з Софійського собору – унікальний зразок візантійського мистецтва на українських землях.

4 – Ікона Володимирської Богоматері – видатний зразок іконопису, що демонструє розвиток сакрального мистецтва.

5 – “Слово о полку Ігоревім” – визначна пам’ятка давньоруської літератури, що свідчить про високий рівень розвитку поетичної творчості.

6 – Мініатюра із зображенням книжника-переписувача, що ілюструє розвиток книжної справи та освіченості.

7 – Це Софійський собор у Києві – визначна архітектурна пам’ятка XI століття, збудована за часів Ярослава Мудрого. Собор став головним храмом Київської Русі, центром культурного і політичного життя держави. Його архітектура та внутрішнє оздоблення (мозаїки, фрески) демонструють високий рівень будівельного мистецтва та художньої майстерності.

8 – Успенський собор у Володимирі. Це видатна пам’ятка архітектури XII століття, збудована за князювання Мстислава Ізяславича.

9 – Мавзолей перших кримських ханів (1502) розміщене у Салачику. Це мусульманська культова споруда.,

Ці пам’ятки демонструють високий рівень розвитку архітектури, образотворчого мистецтва, літератури та освіти в середньовічній Україні. Вони свідчать про те, що українська культура була невід’ємною частиною загальноєвропейської християнської цивілізації, збагачуючи її унікальними творами мистецтва, літератури та архітектури, які поєднували візантійські традиції з місцевими особливостями.

2. ЯКІ ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ УКРАЇНИ В ПЕРІОД РАННЬОГО НОВОГО ЧАСУ

ПОМІРКУЙТЕ

Складіть 3-4 запитання за опрацьованим текстом. Запропонуйте відповісти на ці запитання одне одному (в парах), а найцікавіші — класові.

Ось мої запитання за опрацьованим текстом:

1. Які хронологічні межі має Рання нова історія України і чому цей період називають ранньомодерною добою?
2. Які найважливіші зміни відбулися в політичній сфері України в ранньомодерну добу?
3. Яку роль відіграло козацтво в розвитку українських земель у період Раннього нового часу?
4. Які найважливіші історичні джерела допомагають вивчати ранньомодерну добу в історії України?

ДОСЛІДІТЬ

Цей період української історії, які Ранній новий час у Європі, історики пов’язують зі значними суспільними трансформаціями. Скористайтеся наведеною в таблиці інформацією і схарактеризуйте зміни, які відбулися в українських землях. Поясніть нові для вас терміни.

Трансформація суспільства – це глибокі, фундаментальні зміни в його структурі, спільнотах, цінностях і способі життя людей. В українських землях у ранньомодерну добу відбулися такі зміни:

• У політичній сфері українські землі перебували під владою різних держав (Польщі, Литви, Кримського ханства, Московського царства та Османської імперії). Ця політична нестабільність сприяла розвитку національно-визвольних рухів.
• У сфері національно-визвольних рухів відбувалася боротьба українського народу за звільнення від іноземного панування. Найважливішою подією стала Українська козацька революція під проводом Богдана Хмельницького, що призвела до створення Гетьманщини.
• У соціальній сфері ключову роль відіграло утворення козацтва. Запорозька Січ стала важливим військово-політичним і культурним центром. Козаки брали активну участь у війнах проти Османської імперії та Кримського ханства. Також зросла роль української шляхти і міщан на тлі кріпацтва і натурального господарства.
• В економічній сфері відбувалися технічні зміни в землеробстві, ремеслах і торгівлі. Зростала роль міст як центрів економічного життя.
• У культурно-духовній сфері розвиток культури й освіти зазнавав впливу європейського Відродження і Реформації. Створювалися братства для захисту православної віри та освіти. Розвивалися освіта, наука, книгодрукування, формувався новий стиль у мистецтві. Відбувалися зміни в церковному житті.

Нові терміни:

• Гетьманщина – козацька держава, утворена внаслідок національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького
• Братства – громадські організації православних міщан, що захищали релігійні, національні та культурні права українців

3. ЯКИМИ ДЖЕРЕЛАМИ З ІСТОРІЇ УКРАЇНИ РАННЬОГО НОВОГО ЧАСУ ПОСЛУГОВУЮТЬСЯ ІСТОРИКИ

Чому історики завжди звертаються до кількох історичних джерел? Як різні типи джерел можуть допомогти вивчати одні й ті самі події, явища?

Історики звертаються до кількох історичних джерел, щоб отримати повнішу і об’єктивнішу картину минулого. Кожне джерело має свої особливості та обмеження, тому використання різних типів джерел дозволяє:

1. Перевіряти достовірність інформації через порівняння різних свідчень про одну подію
2. Отримувати різні погляди на одні й ті самі події від різних учасників чи свідків
3. Заповнювати прогалини, які є в одних джерелах, інформацією з інших

Різні типи джерел допомагають вивчати одні й ті самі події по-різному:

• Писемні джерела (літописи, закони, угоди, мемуари) містять фактичну інформацію про події, їхню хронологію та учасників
• Речові джерела (зброя, предмети побуту, архітектурні споруди) показують матеріальну культуру епохи
• Зображувальні джерела (картини, гравюри) передають візуальну інформацію про події та людей
• Усні джерела (перекази, думи, пісні) відображають сприйняття подій народом

Наприклад, вивчаючи діяльність Богдана Хмельницького, історики використовують і офіційні документи (звернення до московського царя), і козацькі літописи (Літопис Самовидця, Літопис Самійла Величка), і речові пам’ятки (нагай, військовий прапор), і зображення (гравюра Гондіуса). Це дозволяє побачити не лише офіційну сторону подій, але й зрозуміти побут, звичаї та світогляд людей тієї епохи.

ДОСЛІДІТЬ

Використовуючи ілюстрації на с.10, пригадайте, що називають «історичними джерелами» і на які види їх поділяють.

На зображеннях представлені різні типи історичних джерел ранньомодерної доби України.

Історичні джерела – це все те, що містить інформацію про минуле і дозволяє його вивчати та реконструювати. За ілюстраціями можна виділити такі види історичних джерел:

1. Писемні джерела – давні рукописи, документи, літописи (зображення №1 – сувій з текстом)
2. Речові джерела – предмети матеріальної культури (зображення №2 – монети або печатки з гербами)
3. Зображувальні джерела – ікони, картини, гравюри (зображення №3 – ікона з зображенням Богородиці та історичних постатей)
4. Усні джерела – думи, пісні, перекази, легенди (зображення №4 – книга “Українські думи”)
5. Архітектурні пам’ятки – будівлі, споруди (зображення №5 – дерев’яна церква, зразок української архітектури)
6. Етнографічні джерела – предмети побуту, народного мистецтва (зображення №6 – скульптурна композиція, що відображає народні традиції)

Кожен з цих видів джерел дає історикам унікальну інформацію про різні аспекти життя суспільства у минулому.

ДОСЛІДІТЬ

Уявіть себе вченим-істориком / вченою-історикинею. Уважно розгляньте світлини пам’яток, пов’язаних з епохою видатного діяча української історії ранньо-модерної доби — гетьмана Богдана Хмельницького. Виберіть одну з них, розкажіть, до якого виду історичних джерел належить ця пам’ятка і про що вона може розповісти. Чому історики завжди звертаються до кількох історичних джерел? Як різні типи джерел можуть допомогти вивчати одну й ту саму подію, явище?

Я обираю зображення №3 – фотокопію звернення Богдана Хмельницького до московського царя.

Ця пам’ятка належить до писемних історичних джерел. Це офіційний документ, який відображає дипломатичні відносини між Гетьманщиною та Московським царством. Документ може розповісти про:

• політичні наміри Богдана Хмельницького щодо союзу з Московією
• аргументи, які використовував гетьман для переконання царя
• офіційну мову та стиль дипломатичного листування того часу
• характер відносин між козацькою державою та Московським царством
• історичний контекст, в якому відбувалися ці переговори

Історики звертаються до кількох історичних джерел, бо:

1. Жодне джерело не може бути абсолютно об’єктивним
2. Кожне джерело створювалося з певною метою і відображає погляд свого автора
3. Різні джерела можуть доповнювати або спростовувати інформацію одне одного
4. Порівняння джерел дозволяє виявити неточності та перевірити достовірність фактів

Різні типи джерел допомагають вивчати одну подію по-різному:

• Писемні джерела (як обране мною звернення) дають офіційну інформацію про події
• Зображувальні джерела (як гравюра Гондіуса) показують, як виглядали історичні постаті
• Речові джерела (як нагай або прапор Хмельницького) свідчать про матеріальну культуру епохи
• Картографічні джерела (як схема розташування січей) допомагають зрозуміти географічний контекст подій

Наприклад, вивчаючи діяльність Богдана Хмельницького, важливо аналізувати і його офіційні документи, і козацькі літописи, і зображення, і речі, що йому належали. Тільки так можна отримати повну картину його діяльності та епохи.

ПЕРЕВІР СЕБЕ

1. Назви хронологічні межі ранньомодерної доби (Раннього нового часу).

Ранньомодерна доба (Ранній новий час) охоплює період з кінця XV до XVIII століття.

2. Чому період Нової історії називають модерною добою?

Період Нової історії називають модерною добою, бо в цей час відбулися великі зміни у суспільстві: почався перехід від феодалізму до капіталізму, зросли міста й торгівля, розвивалися наука, мистецтво, освіта, з’явилися нові ідеї та релігійні течії. Саме слово “модерна” походить від англійського modern – сучасний, новий.

3. Якими джерелами послуговуються історики, вивчаючи історію модерної доби України?

• писемні (літописи, закони, угоди, мемуари, щоденники, приватне листування)
• речові (знаряддя праці, предмети побуту, архітектурні споруди)
• зображувальні (витвори мистецтва, гравюри, ікони, карти)
• усні (перекази, думи, прислів’я, звичаї)

4. Що саме нині можна вважати спадщиною ранньомодерної доби української історії? У чому полягає її значення для сучасної людини? А для тебе особисто?

Спадщина ранньомодерної доби – це козацька культура, пам’ятки архітектури, література, звичаї, традиції, історичні документи, ідеї свободи й самоврядування. Її значення – у формуванні української ідентичності, традицій державності, розвитку культури та освіти. Для мене особисто це приклад боротьби за свободу, гідність і незалежність, а також джерело гордості за свою країну.

5. Які нові історичні джерела з історії України з’явились у Ранньому новому часі й чому це стало можливим?

У Ранньому новому часі з’явилися нові типи історичних джерел:

• численні писемні джерела (державні акти, закони, угоди, наприклад, Литовські статути 1529, 1566, 1588 років),
• козацькі літописи (Літопис Самовидця, Літопис Григорія Грабянки, Літопис Самійла Величка),
• мемуари, щоденники, приватне листування (наприклад, «Щоденник» Пилипа Орлика, подорожній щоденник патріарха Макарія ІІІ),
• перші історичні твори з елементами наукового дослідження (наприклад, «Історія русів»),
• зображувальні джерела (витвори мистецтва, ремесел),
• речові й етнографічні джерела.

Це стало можливим завдяки підвищенню рівня культури, розвитку освіти, прогресу виробництва, зростанню міст і торгівлі, а також розбудові козацької держави, що сприяло вдосконаленню діловодства та появі нових жанрів писемності.

6. Порівняй дані двох козацьких літописів щодо обрання Богдана Хмельницького гетьманом. Один з авторів літопису був свідком подій, інший – користувався розповідями людей та іншими джерелами. Як ти гадаєш, яка з наведених цитат належить свідкові подій? Чому ти так вважаєш? Знайди в інтернеті або в інших джерелах підтвердження своєї думки. На цьому прикладі поясни, чому для вчених важливо користуватися якомога більшою кількістю джерел.

Цитата 1 (Самійло Величко):

“Для того по заході сонця, за давнім запорозьким звичаєм, ударили з трьох найбільших гармат, а, переночувавши, удосвіта знову стрілили із тих трьох гармат, подавши таким чином потрібне гасло. Коли ж розвиднілося і сонце розсипало по всій піднебесній своє вогненне, ясносяйне проміння, до Січі зібралася вже значна частина кінного війська. Числилося усього того війська, пішого й кінного, тридцять з лишком тисяч… Запорозьке військо одностайно й одноголосно назвало Хмельницького своїм гетьманом і 19 квітня постановило й обіцялося стояти за нього у війні з поляками, навіть якщо треба буде головами накласти. Після цієї постанови… до військової скарбниці вислано січового писаря з кількома курінними отаманами та іншим значним товариством, щоб вони… принесли на раду військові клейноди… і вручили їх зараз же Хмельницькому.”

Цитата 2 (Самовидець):

“До которого все войсько, зостаючеє на Запорожжу, пристало і Хмельницького собі за старшого приняли.”

Яка цитата належить свідкові подій?

Цитата 2 з Літопису Самовидця належить свідкові подій. Це видно за її лаконічністю, простотою викладу, відсутністю художніх деталей і точних описів ритуалів. Самовидець був безпосереднім учасником багатьох подій, тому його стиль – короткий, фактичний, без прикрас. В інтернеті можна знайти підтвердження, що Самовидець (його справжнє ім’я невідоме) був сучасником і свідком козацьких подій середини XVII століття, тоді як Самійло Величко писав свій літопис пізніше, використовуючи різні джерела, перекази, документи.

Чому для вчених важливо користуватися якомога більшою кількістю джерел?

Використання різних джерел дозволяє:

• перевірити достовірність фактів,
• побачити події з різних точок зору,
• уникнути помилок і перекручень,
• краще зрозуміти причини й наслідки історичних явищ.

На прикладі обрання Богдана Хмельницького гетьманом видно, що свідок подій може дати коротку, але точну інформацію, а автор, який користується переказами, може додати деталі, яких не було насправді, або прикрасити подію. Тому історики порівнюють різні джерела, щоб скласти найбільш об’єктивну картину минулого.

А ще ти можеш

Пригадай середньовічну історію України й визнач, до складу яких держав і які українські землі входили наприкінці XV ст.

А) Чернігово-Сіверщина – 6 (Велике князівство Московське)

Б) Крим і частина Північного Причорномор’я – 5 (Кримське ханство)

В) Північна Буковина – 4 (Молдовське князівство)

Г) Закарпаття – 3 (Угорське королівство)

Д) Підляшшя, Волинь, Східне Поділля, Київщина – 1 (Велике князівство Литовське)

Е) Галичина, Белзщина, Холмщина, Західне Поділля – 2 (Королівство Польське)

Виконай завадння 1.1 в додатку

1. Нанеси на стрічку часу вже вивчені та нові періоди історії України.

•  1 млн років тому – IV–V ст. – Стародавня історія України (від появи людини до V ст.).
• IV–V ст. – XV–XVI ст. – Середньовічна історія України (V–кінець XV ст.)
• XV–XVI ст. – XVIIІ ст. – Ранньомодерна доба / Ранній новий час (кінець XV – XVIII ст.)
• XVIIІ ст. – далі – Новий час

2. Устав пропущені слова, спираючись на вивчене минулого року.

Історія України – частина всесвітньої історії.

Історія середніх віків розповідає про події, які відбувалися в період від V до кінця XV століття. Опановуючи середньовічну історію України, ви дізнались, як виникла й розвивалася одна з найбільших держав європейського Середньовіччя – Русь. Ви ознайомилися з історією іншого потужного державного утворення на території України – Волинсько-Галицьке князівство і простежили, як і чому у другій половині XIV – XV ст. українські землі опинились у складі Великого князівства Литовського, Королівства Польського та інших держав.

3. Співвіднеси, до періоду діяльності якої із зображених постатей можна віднести те чи інше явище.

4. Засновуючись на зображених у підручнику пам’ятках, визнач основні напрями розвитку культури середньовіччя. Запиши.

Основними напрямами розвитку української культури середньовіччя були:

• Архітектура (будівництво храмів, замків, фортець)
• Мистецтво (іконопис, мозаїки, фрески)
• Література (літописи, “Слово о полку Ігоревім”)
• Освіта і писемність (школи при монастирях, поширення кирилиці)
• Музика (думи, народні пісні)

5. Зістав поняття й терміни та їхні визначення.

• Національно-визвольний рух – зусилля певного народу до здобуття незалежності та створення власної держави.
• Реформація – церковно-релігійні й суспільно-політичні течії, спрямовані проти Католицької церкви.
• Братства – національно-релігійні громадські організації руських (українських і білоруських) православної та унійної шляхти й міщан у XVI–XVIII ст.
• Гетьманщина – українська козацька держава, яка виникла на теренах України внаслідок найбільшого козацького повстання в Речі Посполитій – Хмельниччини.
• Запорозька Січ – укріплений осередок нереєстрового Війська Запорозького низового другої половини XVI – кінця XVIII століття, що був розташований за порогами Дніпра.

6. Наведи приклади джерел історії України Ранньомодерної доби, послуговуючись підручником. Заповни таблицю.

7. Проаналізуй обидва джерела про Жванецьку облогу і поясни, як вони доповнюють одне одного.

Картина Андрія Серебрякова показує емоційний і візуальний бік події: як виглядала облога, атмосфера, розташування військ.

Текст історика Ярослава Дзири дає конкретні факти: кількість жертв, стан війська, стратегію Богдана Хмельницького.

Разом ці джерела дають повніше уявлення про подію – і як вона виглядала, і які були її наслідки.

8. Які пам’ятки й символи ти пов’язуєш із ранньомодерною добою в Україні?

• Запорозька Січ
• Військові клейноди й прапори
• Літописи Самовидця, Величка, Грабянки
• Архітектура: церкви, фортеці
• Символ козака з мушкетом
• Гетьманська булава