Як ти розумієш поняття «багатоманітність»? Які емоції та думки воно викликає?
Багатоманітність — це наявність великої кількості різних, несхожих між собою предметів, людей, поглядів чи подій. Це поняття викликає в мене думки про те, наскільки цікавим є світ завдяки своїй різноманітності, та емоції захоплення від пізнання чогось нового.
Чому історію показано на малюнку на с. 32 як комбінацію пазлів?
Історію зображено як пазл, тому що вона складається з безлічі окремих частин: життів окремих людей, подій у громадах, містах та державах. Тільки коли всі ці елементи поєднуються разом, ми можемо побачити повну і цілісну картину минулого людства.
Що б ти зобразив/зобразила на окремих пазлах історії?
На окремих пазлах я б зобразив свою родину, заснування нашого міста, будівництво видатної пам’ятки архітектури, відкриття першої школи та великі винаходи, як-от колесо чи інтернет.
Згадай ситуації, коли тільки від тебе залежало здійснення задумів, а відповідальність за конкретні вчинки також була покладена на тебе.
Коли я готував свій перший самостійний шкільний проєкт, успіх залежав тільки від моєї праці. Я сам обирав тему і малював плакат, тому й відповідальність за оцінку була тільки на мені.
Розглянь діаграму на с. 33 «Найзапитуваніші історичні постаті у Вікіпедії». Чому люди цікавляться ними?
Люди цікавляться цими постатями, тому що їхня діяльність змінила життя багатьох людей, вплинула на розвиток культури чи створення держав. Вони залишили яскравий слід в історії, тому їхні біографії є прикладом або предметом для вивчення.
Хто із цих постатей відомий тобі своєю діяльністю?
Мені відомі Тарас Шевченко як видатний поет, Богдан Хмельницький як козацький гетьман та Леся Українка як славетна письменниця.
Чому активність людини без відповідних історичних умов не приносить результатів?
Активність людини потребує підтримки суспільства та слушного моменту. Наприклад, навіть геніальний винахідник не зміг би створити комп’ютер у середньовіччі, бо тоді ще не було винайдено електрику та необхідні технології.
Чому роль особи в історії не можна переоцінювати?
Роль особи не можна переоцінювати, бо жодна людина не діє сама по собі. Успіх будь-якого лідера чи діяча завжди залежить від підтримки народу, армії або однодумців, а також від загального стану суспільства.
Наведи приклади, коли важливо дотримуватися власного особистого простору та особистого простору інших людей.
Важливо не читати чужі особисті щоденники без дозволу, не підходити надто близько до незнайомих людей під час розмови та запитувати дозволу, перш ніж взяти чиюсь особисту річ.
Який зв’язок між дотриманням особистого простору людини та потребою в безпеці?
Коли люди дотримуються особистого простору, кожна людина почувається захищеною та спокійною. Порушення цього простору викликає дискомфорт і почуття небезпеки, бо людина відчуває загрозу своїм думкам, речам або фізичному стану.
Що спільного між фотографією і кадром з фільму на с. 34?
Обидва зображення показують трагічні події масового вивезення людей проти їхньої волі (депортацію). Вони документують акти насильства, де грубо порушувався особистий та суспільний простір цілих народів.
Доведи, що особистий простір людей порушують.
На фотографіях видно, як озброєні люди примусово зганяють цивільних осіб до вагонів, забирають їх із домівок та позбавляють права розпоряджатися власним життям і часом, що є прямим порушенням їхнього особистого простору.
Наведи приклади фактів зі свого життя та життя суспільства.
Фактом із мого життя є те, що я народився 15 травня. Фактом із життя суспільства є те, що Україна проголосила незалежність 24 серпня 1991 року.
«Давні люди будували собі житло з дерева і глини, тому змогли б швидко звести сучасні будинки». Що в наведеному тексті є фактами, а що — судженнями?
Фактом є те, що «давні люди будували собі житло з дерева і глини». Судженням є твердження, що «вони змогли б швидко звести сучасні будинки», оскільки це лише припущення.
Це повідомлення загалом є правдивим чи хибним?
Це повідомлення є хибним у своїй другій частині, оскільки будівництво сучасних будинків потребує зовсім інших знань, матеріалів і технологій, яких давні люди не мали.
Чому наведений на с. 36 колаж є судженням про Україну?
Колаж є судженням, бо він відображає особистий погляд автора на те, з чим у нього асоціюється Україна: соняшники, ракета, церква. Інша людина могла б обрати зовсім інші символи для свого колажу.
Чому фотографія є фактом?
Фотографія є фактом, бо вона фіксує реальний вигляд об’єкта чи події у конкретний момент часу, підтверджуючи, що це дійсно існувало або відбувалося.
Яке запитання на малюнку «Квітка-антифейка» найважливіше для розкриття фейку? Поясни свій вибір.
Найважливішим є запитання «Чи є СУПЕРЕЧНОСТІ?». Якщо інформація містить внутрішні розбіжності або суперечить загальновідомим перевіреним фактам, це перша ознака того, що перед нами фейк.
Які з наведених тверджень на с. 37 є фейком?
Фейками є наступні твердження:
- «На купюрі 20 гривень зеленого кольору зображено письменницю Лесю Українку» (на ній зображений Іван Франко).
- Найдавніше місто України — Львів. Про нього є згадки в рукописних книгах (Білгород-Дністровський)
- «Учителька історії є свідком заснування Києва» (Київ засновано понад 1500 років тому, тому це неможливо).
- «Мобільні телефони винайшли в Китаї 30 років тому» (перший мобільний телефон створили у США).
Як можна перевірити правдивість тверджень (інформації)?
Правдивість можна перевірити за допомогою енциклопедій, шкільних підручників, офіційних державних сайтів або звернувшись до фахівців (істориків, вчителів).
ПЕРЕВІР СЕБЕ
РОЗУМІЮ
1. Поясни зміст наведених прислів’їв. Чи допомагають вони зрозуміти зв’язок між особою і суспільством?
- «Один у полі не воїн» — людина сама не може досягти великих результатів без підтримки інших.
- «Де дружніші, там і сильніші» — єдність суспільства робить його непереможним.
- «Громада — це рада: що вирішила, так і буде» — колективне рішення громади є головним законом для її членів.
- «Отаманом громада міцна» — важлива роль лідера, який спрямовує дії людей.
- «Без ради і військо гине» — без спільного обговорення та планування неможливо перемогти.
Так, ці прислів’я допомагають зрозуміти, що особа і суспільство тісно пов’язані: суспільству потрібен лідер, а лідеру — підтримка та мудрість громади.
2. Які передумови багатоманітності історії?
Багатоманітність історії зумовлена тим, що люди живуть у різних природних умовах, розмовляють різними мовами, мають власні традиції, побут та вірування. Також історія кожної людини та кожної спільноти є унікальною.
3. Чим факт відрізняється від судження та фейку?
Факт — це подія, яка реально відбулася і її можна перевірити.
Судження — це особиста думка або ставлення людини до факту.
Фейк — це навмисно вигадана, неправдива інформація, створена для введення в оману.
РОБЛЮ
1. Перевір за допомогою QR-коду, чи є твердження сусіда про купюру 2 гривні 2005 року фактом.
Так, це є фактом. Купюра номіналом 2 гривні зразка 2004 року була введена в обіг і масово використовувалася у 2005 році.
2. Сформулюй правила для учнів/учениць початкової школи «Як не потрапити під вплив фейків».
- Завжди запитуй, хто написав цю новину.
- Не вір усьому, що бачиш в інтернеті, особливо якщо це здається дивним.
- Перевіряй інформацію в дорослих або у вчителів.
- Шукай цю ж новину в інших надійних джерелах.
- Звертай увагу на дату події.
3. Зобрази багатоманітність історії через малюнок.
Я б намалював велике дерево, де кожен листок — це історія окремої людини, кожна гілка — це історія цілого народу, а коріння — це наше спільне минуле. Разом вони утворюють одне велике дерево Всесвітньої історії.
ДУМАЮ
1. Агресія проти країни — це посягання на особистий простір кожної людини чи тільки на суспільний простір?
Я думаю, що це посягання і на суспільний, і на особистий простір. Коли ворог нападає на країну, він руйнує не тільки державні кордони, а й вривається в особисте життя кожного громадянина: позбавляє дому, безпеки та близьких людей.
2. Чи є вимога дотримуватися соціальної дистанції під час пандемії порушенням особистого простору?
Ні, я вважаю, що це не порушення, а необхідна умова безпеки. У цьому випадку обмеження простору допомагає захистити здоров’я і життя людини та інших членів суспільства.
3. Чому необхідно обов’язково перевіряти інформацію на достовірність?
Перевіряти інформацію потрібно для того, щоб не стати жертвою обману (фейку), не приймати неправильних рішень та мати правдиве уявлення про світ і події, що відбуваються навколо.